Рішення № 77581383, 26.10.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2018 року ЛуцькСправа № 0340/1717/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ковельський госпрозрахунковий ринок” про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю),

ВСТАНОВИВ:

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області (далі – Управління ДСНС у Волинській області, позивач) звернулося з позовом до до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ковельський госпрозрахунковий ринок” (далі – ТзОВ “Ковельський госпрозрахунковий ринок”, відповідач) про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації території, будівель, приміщень та споруд за адресою: Волинська обл., м. Ковель, бульвар Лесі Українки, 43, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при проведені перевірки відповідача щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки було встановлено ряд порушень вимог Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417, за наслідками яких створюється реальна загроза життю та здоров’ю людей, про що складено акт перевірки. Зауваження (заперечення) до проведеного позапланового заходу та складеного акта перевірки від суб’єкта господарювання не надходили. З метою усунення порушень та забезпечення безпеки життю та здоров’ю людей позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації ринку за адресою: Волинська обл., м. Ковель, бульвар Лесі Українки, 43 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, з підстав порушення вимог нормативно-правових актів з питань пожежної та техногенної безпеки.

Відповідач у відзиві від 12.09.2018 року № 1589 позовні вимоги Управління ДСНС у Волинській області вважає безпідставними і такими, що не підлягають до задоволення виходячи з наступного. Адміністрація ТзОВ “Ковельський госпрозрахунковий ринок” невідкладно почала проводити роботу по усуненню виявлених в ході перевірки порушень. Зокрема, про вжиті заходи щодо усунення порушень, що зафіксовані в акті № 208 від03.08.2018 року, відповідачем було повідомлено посадову особу територіального органу ДСНС (яка проводила перевірку) листами від 08.08.2018 року № 888 та від 22.08.2018 року № 1580.

Вважає, що оскільки переважна кількість порушень, зазначених в акті перевірки усунута, а решта - не пов’язані зі створенням реальної загрози життю та здоров'ю людей і можуть бути усунені поступово (поетапно), без повного зупинення роботи підприємства, тому — в задоволенні позову Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області просили відмовити.

Управління ДСНС у Волинській області у відповіді на відзив від 20.09.2018 року не погодилося з відзивом відповідача, зазначивши, що посилання відповідача на усунення порушень як на доказ не можна брати до уваги, оскільки без проведення відповідної позапланової перевірки органами державного нагляду (контролю) щодо встановлення факту усунення порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки такі твердження є бездоказовими та базуються тільки на поясненнях сторони. На сьогоднішній день виконання ряду порушень знаходиться тільки на стадії проектування і в вжати їх такими, як «виконаними» неможна.

Враховуючи наведене Управління ДСНС у Волинській області просить позов задоволити.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ТзОВ “Ковельський госпрозрахунковий ринок” зареєстрований 28.05.1993 як юридична особа та знаходиться за адресою 45000, Волинська обл., м. Ковель, вул. Брестська, 2. (а.с. 24-25).

Відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5.04.2007 року № 877-V, Плану комплексних заходів державного нагляду (контролю), який затверджено наказом Державної регуляторної служби України від 16.11.2017 року №139 та наказу Ковельського міськрайонного відділу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області «Про проведення перевірок» від 27.06.2018 року № 19 (а.с. 9). Додаток 2 до наказу визначає перелік об’єктів, на яких у липні-серпні 2018 року повинна проводитись планова (позапланова) перевірка додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту (а.с. 9 зворот). Серед зазначених об’єктів значиться ТзОВ «Ковельський госпрозрахунковий ринок».

На підставі зазначеного наказу, посвідчення на проведення перевірки від 23.07.2018 № 210 (а.с. 11) провідним інспектором Ковельського МРВ УДСНС у Волинській області проведено позапланову перевірку додержання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки ТзОВ «Ковельський госпрозрахунковий ринок», що знаходиться за адресою: Волинська обл., м. Ковель, вул. Брестській, 2. За результатами проведеної перевірки було встановлено ряд порушень, які висвітлені та зафіксовані в акті позапланової перевірки щодо додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки ТзОВ «Ковельський госпрозрахунковий ринок» від 03.08.2018 №208 (а.с.12-23).

Так, при здійсненні перевірки було встановлено порушення вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, в тому числі Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, серед яких, зокрема:

1. Кількість та розміщення тимчасових споруд, контейнерів, кіосків та торгівельних місць не відповідає розробленій та узгодженій схемі розміщення. (пункт 1 розділу ІІІ Правила пожежної безпеки на ринках України).

2. Не розроблена та не узгоджена схема розміщення тимчасових споруд, контейнерів, кіосків та торговельних місць на частину території ринку (частина земельної ділянки площею 5800 метрів квадратних). (пункт 1 розділу ІІІ Правила пожежної безпеки на ринках України).

3. Кіоски (павільйони) та контейнери розміщені таким чином, що їх кількість в одній групі двосмугового торговельного ряду перевищує 20 одиниць, а односмугового — 10 одиниць. (підпункт 3 глави 1 розділу V, Правила пожежної безпеки на ринках України).

4. Між окремими групами кіосків (павільйонів) та контейнерів влаштовані поздовжні та поперечні проходи (проїзди) завширшки менше 4 метрів у просвіті з урахуванням відкритих дверей, виступаючих конструкцій, а також торговельного обладнання. (підпункт 4 глави 1 розділу V, Правила пожежної безпеки на ринках України).

5. Встановлено окремі ряди кіосків (павільйонів), контейнерів, тимчасових споруд на відстані менше 10 метрів від капітальних будівель та споруд. (підпункт 1.14 глави 1 розділу ІІІ, ППБУ).

6. Підсобні приміщення, приміщення заготівельного пункту, службове приміщення, приміщення магазину, приміщення камери схову та приміщення гаражів ринку не обладнані системою протипожежного захисту. (пункт 1.2 глави 1 розділу V, ППБУ).

7. На під’їздах до пожежних гідрантів розміщено товар та торговельне обладнання, що перешкоджає забору води пожежним автомобілем. (підпункт 2 пункт 2.1 глави 2 розділу V, ППБУ).

8. Допускається розміщення товару та торговельного обладнання на шляхах евакуації і в проходах на території ринку. (пункт 6 розділу ІІІ, Правила пожежної безпеки на ринках України).

9. Другий евакуаційний вихід з нежитлової будівлі (молочний павільйон) захаращений меблями, товаром та холодильним обладнанням. (пункт 2.37 глави 2 розділу III, ППБУ).

10. Шляхи евакуації в приміщенні ринку з добудовою (м’ясний павільйон) та в нежитловій будівлі (молочний павільйон) не забезпечені евакуаційним освітленням. (пункт 2.31 глави 2 розділу III, ППБУ).

11. Допускається експлуатація тимчасових електромереж, які прокладені відкрито по підлозі для живлення холодильного обладнання в торговельному залі приміщення ринку з добудовою (м’ясний павільйон). (пункт 1.8 глави 1 Розділу IV , ППБУ).

12. Допускається складування горючих матеріалів (штори, тюлі, одяг) впритул до електричного обладнання (електролічильників, апаратів захисту, електричних розеток) в підсобних приміщеннях ринку (пункт 1.18 глави 1 Розділу IV , ППБУ).

13. З’єднання, відгалуження та окінціювання жил проводів електромереж приміщень приміщення ринку з добудовою здійснено в скрутну (без паяння) (пункт 1.6 глави 1 Розділу IV , ППБУ).

14. Пристрої захисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів нежитлової будівлі (молочний павільйон) знаходяться в несправному стані. (пункт 1.21 глави 1 Розділу IV , ППБУ).

15. Не забезпечено захист будівель: приміщення ринку з добудовою (м’ясний павільйон), приміщення заготівельного пункту, службового приміщення, приміщення магазину та приміщення камери схову, підсобних приміщень та приміщень гаражів ринку від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів. (пункт 1.21 глави 1 Розділу IV , ППБУ).

16. Приміщення нежитлової будівлі (молочний павільйон) не забезпечені необхідною кількістю первинних засобів пожежогасіння (вогнегасниками). (пункт 3.6 глави 3 Розділу V, ППБУ).

17. Не проведено технічне обслуговування вогнегасників, які знаходяться в підсобних приміщеннях ринку. (пункт 3.17 глави 3 Розділу V, ППБУ).

18. Не встановлено на об’єкті відповідним наказом (розпорядженням) протипожежний режим. (глави 3 Розділу V, ППБУ).

19. Для кожного приміщення ринку не розроблені інструкцію про заходи пожежної безпеки та не вивішені на видимих місцях (пункт 4 Розділу ІІ, ППБУ).

20. Посадовими особами не пройдено навчання з питань пожежної безпеки у порядку встановленому постановою КМУ від 26.07.2013 року № 444 «Про затвердження порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» (пункт 4 Розділу ІІ, ППБУ).

21. В приміщенні магазину нежитлової будівлі (молочний павільйон) допускається торгівля піротехнічними виробами. (пункт 6 Розділу ІІІ, Правила пожежної безпеки на ринках України).

Вирішуючи питання наявності правових підстав для застосування до відповідача заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації, суд приходить до таких висновків.

Спірні правовідносини регулюються Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI, Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 05.04.2007 №877-V (далі – Закон №877-V) та Правилами пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерством внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697.

Згідно статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб’єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб’єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа (частина 4 статті 4 Закону №877-V).

Частиною 7 статті 7 Закону №877-V визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п’яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно зі статтею 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб’єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об’єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відповідно до Указу Президента України від 16.01.2013 №20/2013 “Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій” Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України (далі - Міністр).

ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

Основними завданнями ДСНС України є, зокрема: реалізація державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

Таким чином, Управління ДСНС у Волинській області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, а тому воно наділене повноваженнями здійснювати державний нагляд (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і звертатись до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об’єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров’ю людей.

Санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки визначені статтею 68 Кодексу цивільного захисту України, відповідно до якої посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов’язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров’ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об’єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб’єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об’єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб’єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об’єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб’єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Згідно з частиною 2 цієї статті повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об’єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров’ю людей.

Згідно з частиною другою статті 51 та частиною 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб’єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб’єктів господарювання.

Відповідно до пунктів 26, 33, 43 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров’ю людини; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об’єктах, а також у суб’єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Суд зазначає, що в контексті вищенаведених норм настання реальної загрози життю та здоров’ю людей слід пов’язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Враховуючи те, що заходи реагування застосовуються судом за позовом органу державного нагляду, останній повинен обґрунтувати наявність підстав для цього, тобто вказати та довести, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а також необхідність застосування конкретного заходу реагування залежно від характеру порушень та ступеню їх небезпеки.

Разом з тим, системно аналізуючи положення частини п’ятої статті 4 Закону №877-V та статей 68, 70 Кодексу цивільного захисту України, суд також приходить до висновку, що цими правовими нормами установлена можливість застосування як органом державного нагляду, так і судом різних заходів реагування за одні й ті самі порушення, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров’ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

У контексті спірних правовідносин загрозу життю та здоров’ю людей створюють такі порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства, які можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища (пункт 32 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України).

Саме такі порушення вимагають вжиття заходів реагування адміністративним судом у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

Проте, оскільки ризик виникнення пожежі має вірогідний характер і він безпосередньо не виникає внаслідок виявлених порушень, то позивач вправі на підставі положень статей 68, 69 Кодексу цивільного захисту України самостійно вжити заходи реагування шляхом видачі приписів, постанов і розпоряджень щодо усунення таких порушень.

Із досліджених письмових доказів суд не вбачає, що виявлені порушення викликають необхідність застосування саме судом заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації певних будівель, споруд і приміщень відповідача.

При цьому суд враховує наведені відповідачем твердження щодо вжиття ним необхідних заходів, спрямованих на дотримання пожежної безпеки в ТзОВ “Ковельський госпрозрахунковий ринок” та усунення порушень, виявлених перевіркою.

Разом з тим, судом також встановлено, що ТзОВ “Ковельський госпрозрахунковий ринок” звернувся до позивача з проханням провести повторну позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

На підставі наказу Ковельського МРВ УДСНС України у Волинській області від 19.10.2018 року № 33 “Про проведення перевірок” та посвідчення на проведення перевірки від 19.10.2018 року № 314, головним інспектором Ковельського МРВ УДСНС України у Волинській області проведено позапланову перевірку додержання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, ТзОВ “Ковельський госпрозрахунковий ринок”, про що складено акт позапланової перевірки щодо додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки ТзОВ “Ковельський госпрозрахунковий ринок” від 22.10.2018 року № 304.

Слід зазначити, що під час вказаної позапланової перевірки з’ясовувалися лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для її здійснення, тобто, перевірено, чи усунуті ті порушення, що були виявлені в ході позапланової перевірки, яка здійснювалась у липні-серпні 2018 року.

З акта перевірки від 22.10.2018 року № 304 вбачається, що адміністрацією 22.10.2018 усунуто більшість виявлених порушень (15 із 21 порушень). Перевіркою встановлено, що залишилось не усунутим 6 порушень: 1) Кількість та розміщення тимчасових споруд, контейнерів, кіосків та торгівельних місць не відповідає розробленій та узгодженій схемі розміщення; 2) не узгоджена схема розміщення тимчасових споруд, контейнерів, кіосків та торговельних місць на частину території ринку (частина земельної ділянки площею 5800 метрів квадратних); 3) Кіоски (павільйони) та контейнери розміщені таким чином, що їх кількість в одній групі двосмугового торговельного ряду перевищує 20 одиниць, а односмугового — 10 одиниць; 4) Між окремими групами кіосків (павільйонів) та контейнерів влаштовані поздовжні та поперечні проходи (проїзди) завширшки менше 4 метрів у просвіті з урахуванням відкритих дверей, виступаючих конструкцій, а також торговельного обладнання; 5) Встановлено окремі ряди кіосків (павільйонів), контейнерів, тимчасових споруд на відстані менше 10 метрів від капітальних будівель та споруд; 6) Допускається розміщення товару та торговельного обладнання на шляхах евакуації і в проходах на території ринку.

Оцінюючи в сукупності наведені обставини суд приходить до висновку про те, що порушення, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, Кодексом цивільного захисту України не визначено, отже, віднесення таких до зазначеної категорії є оцінкою суб'єкта владних повноважень, а тому в кожному окремому випадку суб'єкт владних повноважень має визначати, чи створюють виявлені порушення загрозу життю та здоров'ю людей у взаємозв'язку із встановленими обставинами, що мають значення для вирішення даного питання.

Враховуючи, що переважна більшість порушень, які зазначені в актах № 208 від 03.08.2018 року та № 304 від 22.10.2018 року відповідачем усунута, а усунення решти не пов'язано зі створенням реальної загрози життю та здоров'ю людей; враховуючи принцип пропорційності порушення і покарання, гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності, суд дійшов висновку про відсутність необхідності у примусовому порядку застосовувати до відповідача заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю), а саме повного зупинення роботи ТзОВ “Ковельський госпрозрахунковий ринок” до повного усунення виявлених порушень.

Суд звертає увагу на те, що у даному випадку виявлені позивачем порушення установлених законодавством вимог пожежної безпеки після проведення повторної позапланової перевірки, які залишились невиконаними, самі по собі не створюють безпосереднього ризику виникнення і розвитку пожеж, але можуть створювати небезпеку завдання шкоди життю та здоров'ю людей у процесі самої пожежі.

Як вбачається з пояснень відповідача від 22.10.2018 року на території ринку працює більше 600 підприємців, з якими укладено договори оренди торговельних місць.

Зупинення експлуатації ринку призведе до позбавлення роботи фізичних осіб-підприємців, що може призвести до соціального напруженння в місті, протестів та інших негативних наслідків.

Тому при прийнятті рішення щодо відмови в позові суд враховує і даний аспект.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, у справах «Pressos Compania Naviera S.A. and others v. Belgium» від 20.11.1995 року, «Sporrong and Lonnroth v. Sweden» від 23.09.1982 року, втручання в право безперешкодного користування майном має супроводжуватися дотриманням «справедливої рівноваги» між інтересами суспільства і необхідністю дотримання фундаментальних прав людини. Зокрема вимагається, щоб існувала розумна пропорційність між вжитими державою заходами щодо обмеження права власності та метою, на яку вони були спрямовані.

Таким чином, беручи до уваги, що переважна більшість усунуті відповідачем порушення та з врахуванням того, що не усунуті порушення не є такими, що створюють реальну загрозу життю та здоров’ю людей, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування до ТзОВ “Ковельський госпрозрахунковий ринок” такого крайнього заходу реагування як повне зупинення експлуатації.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, з огляду на що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Кодексу цивільного захисту України та Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ковельський госпрозрахунковий ринок” про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) відмовити.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

ОСОБА_1 Костюкевич