Рішення № 77581290, 30.10.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2018 року ЛуцькСправа № 0340/1918/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сороки Ю.Ю.,

при секретарі судового засідання Шопік М.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку, в порядку спрщеного позовного провадження, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Волинь-зерно-продукт” до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання незаконними та скасування розрахунку та постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Волинь-зерно-продукт” звернулося з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання незаконними та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №1/71 від 09.07.2018 та постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №065191 від 07.09.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.07.2018 на 133 кілометрі автодороги М-19 “Доманове - Ковель - Чернівці – Тереблече” в с. Копачівка Рожищенського району Волинської області, за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки DAF FT ХF 105.460, державний номерний знак НОМЕР_1 та напівпричіпу марки Воdех, номерний знак НОМЕР_2, що належить ТзОВ “Волинь-зерно-продукт”, який здійснював перевезення “озимого ріпака”, посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області встановлено, що загальна маса транспортного засобу склала 41 800 кг, навантаження на першу вісь – 7 400 кг, на другу – 10 600 кг, на строєну вісь – 23 800 кг. На підставі результатів зважування працівниками Укртрансбезпеки було складено довідку №0003874 від 09.07.2018 про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0010814 від 09.07.2018, які в сукупності стали підставою для видачі розрахунку №1/71 від 09.07.2018, який покладає на позивача обов'язок сплатити 108 Євро плати за проїзд на користь місцевого бюджету. Крім того, вищевказані документи стали підставою для винесення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №065191 від 07.09.2018 в сумі 680 грн.

Позивач вважає даний розрахунок та постанову незаконними і такими, що підлягають скасуванню, оскільки габаритно-ваговий контроль здійснено з порушенням Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879 (далі – Порядок №879) та Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України №255 від 28.07.2016 (далі - Вимог №255). Товариство вказує на те, що вищезазначений автомобіль був завантажений ріпаком, загальна вага якого в пункті розвантаження становила 39 770 кг, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 09.07.2018 №245 та квитанцією на зважування від 09.07.2018 №ВЗПДН002371. При цьому, зважування транспортного засобу проводилося на вагах автомобільних тензометричних ВАТ-60 №13, які є повіреними, що підтверджується листом повірки ваг. Вважає, що точність вимірювання метрологічних показників даних ваг підтверджена, про що поставлено клеймо повіряючим, а тому такі показання є вірними. Водночас позивач звертає увагу на те, що на його вимогу працівники Управління Укртрансбезпеки у Волинській області не надали документів, що підтверджують проведення метрологічної повірки вимірювального та зважувального обладнання, яким вони здійснювали зважування автомобіля, що належить товариству, а тому позивач вважає, що таке обладнання не пройшло обов’язкової повірки. Також позивач зазначає, що зважаючи на те, що ним перевозився сипучий вантаж, який є рухомим під час транспортування, тому його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху, що в свою чергу не дає можливості за відсутності відповідної методики зважування з достовірністю встановити, що перевезення вантажу здійснювалося з перевищенням вагових обмежень. Вважає, що вищенаведене призвело до фіксування невірних даних вагових показників транспортного засобу, а тому у зв’язку з цим просить визнати незаконними та скасувати оскаржуваний розрахунок та постанову.

У відзиві на позовну заяву від 22.10.2018 представник відповідача позовних вимог не визнав, обґрунтовуючи тим, що розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №1/71 від 09.07.2018 здійснено відповідно до Порядку №879 із врахуванням вимог пунктів 21, 31-1 цього Порядку, згідно із якими плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України, або за частину, яку перевізник має намір проїхати. Звертає увагу на те, що зважування транспортного засобу позивача проводилось приладом автоматичним для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030T-AS2-PWIA №442 з ваговими платформами №895/896. На засіб вимірювальної техніки виданий сертифікат перевірки типу №000438 від 27.11.2018, який зареєстрований в реєстрі органу з оцінки відповідності за №UA.TR.002.CТ.0115-17 Rev.0, сертифікат відповідності від 27.11.2017, який зареєстрований в реєстрі органу з оцінки відповідності за №UA.TR.002.CВ.0300-17 та декларація про відповідність №6 від 20.12.2017, які свідчать про відповідність засобу вимірювальної техніки вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підтверджено шляхом перевірки відповідності вимогам п.5.2 ДСТУ OIML R134-1:2010 “Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь. ОСОБА_3 1. Загальні технічні вимоги та методи випробування (OIML R 134-1:2006, IDT)”.

Вищевказані документи видані ДП “Харківстандартметрологією”, яке є уповноваженим органом метрології, стандартизації, сертифікації і оцінки відповідності, системи управління та випробування продукції Мінекономрозвитку України.

Звертає увагу на те, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки проходять метрологічну атестацію (повірку) відповідно до Технічного регламенту у випадку, якщо такі засоби вимірювальної техніки введені в експлуатацію після набрання чинності Законом України “Про метрологію та метрологічну діяльність”. З іншої сторони, засоби вимірювальної техніки проходять щорічну метрологічну атестацію (повірку) згідно вимог, які діяли до набрання чинності цього Закону, отримують свідоцтво про повірку, як того вимагали попередні національні еталони. У такому разі представник відповідача вважає, що на даний час законодавство не вимагає наявності свідоцтва про повірку засобу вимірювальної техніки.

На думку представника відповідача розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №1/71 від 09.07.2018 та постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №065191 від 07.09.2018 за невиконання позивачем припису щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт від 14.05.2018 №005015 є правомірними та відповідають вимогам чинного законодавства, у з в’язку із чим, просив в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі.

В судовому засіданні 30.10.2018 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві .

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав викладених у відзиві на позову заяву.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 09.07.2018 контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області, на підставі графіку проведення рейдових перевірок з 09.07.2018 по 15.07.2018, відповідно до направлення на перевірку №011610 від 06.07.2018, на 133 км автомобільної дороги М-19 “Доманове - Ковель - Чернівці – Тереблече” в с. Копачівка Рожищенського району Волинської області, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.

Під час проведення рейдової перевірки 09.07.2018 посадові особи Управління Укртрансбезпеки у Волинській області зупинили транспортний засіб марки DAF FT ХF 105.460, державний номерний знак НОМЕР_1 та напівпричіпу марки Воdех, номерний знак НОМЕР_2, що належить ТзОВ “Волинь-зерно-продукт” та провели габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля.

За результатами габаритно-вагового контролю автомобіля складено акт №0010814 від 09.07.2018 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, в якому зафіксовано, що проведено перевірку автомобіля марки DAF FT ХF 105.460, державний номерний знак НОМЕР_1 та напівпричіпу марки Воdех, номерний знак НОМЕР_2, які належать позивачу - ТзОВ “Волинь-зерно-продукт”, водій ОСОБА_4, найменування вантажу – “озимий ріпак (подільний)”, фактична маса – 41, 80 т (нормативно допустима – 40 т); осьові навантаження – 7, 30 т/10, 60 т/23, 8 т (при нормативно допустимих – 11 т/11 т/22 т). (а.с.42)

Результати габаритно-вагового контролю відображені у талоні про зважування від 09.07.2018 та у довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0003874 від 09.07.2018. (а.с.40-41)

За результатами проведеного габаритно-вагового контролю Управлінням Укртрансбезпеки у Волинській області складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №1/71 від 09.07.2018, відповідно до якого позивачу нараховано до сплати 108 Євро.(а.с.43)

Крім того, посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 09.07.2018 за №051662, в якому зафіксовані виявлені під час перевірки автомобіля марки DAF FT ХF 105.460, державний номерний знак НОМЕР_1, порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме: відсутній дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України при перевищені вагових обмежень (ст.48 Закону України “Про автомобільний транспорт”. (а.с.36)

07.09.2018 начальником Управлінням Укртрансбезпеки у Волинській області, за невиконання припису начальника управління Укртрансбезпеки у Волинській області від 14.05.2018 №005015, відповідальність за яке передбачена абз.13 ч.1 ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, прийнято постанову №065191 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 680 грн. (а.с.54)

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України “Про дорожній рух” від 30.06.1993 №3353-XII (далі - Закон №3353-XII), Законом України “Про автомобільні дороги” від 08.09.2005 №2862-IV (далі - Закон №2862-IV), Законом України “Про автомобільний транспорт” від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон №2344-III), Законом України “Про метрологію та метрологічну діяльність” від 05.06.2014 №1314-VII (далі - Закон №1314-VII), Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 “Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування”, Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі - Правила №30), Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - Правила №1306), Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567), Вимогами до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України №255 від 28.07.2016 (далі – Вимог №255).

ОСОБА_3 другою статті 29 Закону №3353-XII передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 6 Закону №2862-IV центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Згідно з пунктом 3 Порядку №1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті” від 26.06.2015 №592 правонаступником майна, прав та обов’язків територіальних органів Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті, що ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, є Державна служба з безпеки на транспорті.

Відповідно до пункту 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Так, підпунктом 27 пункту 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103, визначено завдання служби Укртрансбезпека, зокрема, здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (пункт 4 Порядку №1567).

При цьому, за приписами пункту 13 Порядку №1567 графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Згідно із пунктом 14 зазначеного Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об’єктах, що використовуються суб’єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави вважати, що Управлінню Укртрансбезпеки у Волинській області надано право здійснювати державний контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства щодо габаритно-вагових стандартів транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, при цьому перевірка відповідачем проведена у повній відповідності до вимог Порядку №1567.

ОСОБА_3 першою статті 29 Закону №3353-XII визначено, що до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

Відповідно до вимог статті 33 Закону №2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 16 Постанови №198 визначено, що перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об’єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

При цьому, відповідно до вимог пункту 4 Правил №30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Згідно з вимогами пункту 3 Правил №30 транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306.

Як встановлено пунктом 22.5 Правил №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Водночас механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, визначений Порядком №879.

Згідно з вимогами підпункту 4 пункту 2 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Відповідно до пункту 16 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

Пунктом 18 Порядку №879 встановлено, що за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. У разі пред’явлення водієм транспортного засобу міжнародного сертифіката зважування габаритно-ваговий контроль у частині зважування не здійснюється.

Відповідно до пункту 21 Порядку №879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Як вбачається з акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 09.07.2018 №0010814 та довідка від 09.07.2018 №0003874 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, автомобіль марки DAF FT ХF 105.460, державний номерний знак НОМЕР_1 та напівпричіпу марки Воdех, номерний знак НОМЕР_2, що належить ТзОВ “Волинь-зерно-продукт”, при перевезенні вантажу – озимий ріпак, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 09.07.2018 №245, мав перевищення осьового навантаження (нормативно допустиме – 11,0/11,0/22,0, фактичне – 7,40/10,60/23,8). Дані результатів габаритно-вагового контролю підтверджуються талоном про зважування від 09.07.2018 №596. (а.с.40-42)

Відтак, під час здійснення органом Укртрансбезпеки габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача було встановлено перевищення нормативно допустимого осьового навантаження транспортного засобу.

Однак, позивач не погоджується з показниками зважувального обладнання відповідача, оскільки відповідно до квитанції на зважування ТзОВ “Волинь-зерно-продукт” №ВЗПДН052371 від 09.07.2018 та товарно-транспортної накладної №245 від 09.07.2018, маса транспортного засобу DAF FT ХF 105.460, державний номерний знак НОМЕР_1 та напівпричіпу марки Воdех, номерний знак НОМЕР_2, менша нормативно допустимої (40 т) та становить 39 770 кг. Позивач вказує на те, що зазначену масу транспортного засобу зафіксували на повірених та сертифікованих вагах в пункті розвантаження вантажу, в той час, як на думку позивача, встановлення перевищення нормативно допустимого осьового навантаження транспортного засобу відбулося не повіреним зважувальним обладнанням. (а.с.7-8)

Відповідно до підпунктів 2, 3 пункту 1 Порядку №879 терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:

вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології;

великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 №1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., №41, ст.1852). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Згідно із пунктами 12, 13 та 14 названого Порядку вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю визначаються Мінінфраструктури.

28 липня 2016 року наказом Міністерства інфраструктури України №255 затверджено Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування (далі – Наказ №255)

Зазначений Наказ №255 встановлює вичерпний перелік облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування.

Як вбачається з матеріалів справи, габаритно-ваговий контроль транспортного засобу, за результатами якого 09.07.2018 складено спірний розрахунок, був здійснений на пересувному пункті габаритно-вагового контролю.

Пунктами 1-3 розділу ІІ Вимог до пересувного пункту габаритно-вагового контролю Наказу №255 передбачено, що габаритно-ваговий контроль пересувними пунктами здійснюється на спеціально обладнаних ділянках доріг I - IV категорій.

Пересувний пункт габаритно-вагового контролю влаштовується на автомобільних дорогах загального користування з урахуванням параметрів видимості для певної категорії дороги згідно з вимогами ДБН В.2.3-4:2015 "Автомобільні дороги. ОСОБА_3 Проектування. ОСОБА_3 Будівництво" у спеціально обладнаних для проведення габаритно-вагового контролю місцях або на майданчиках для відпочинку, стоянках та майданчиках для короткочасної зупинки автомобілів, обладнаних перехідно-швидкісними смугами.

Пересувний пункт габаритно-вагового контролю повинен мати: 1) позначення відповідними тимчасовими дорожніми знаками; 2) рівну поверхню із поздовжнім та поперечним ухилом Ј 3 проміле; 3) тверде покриття (асфальтобетонне або цементобетонне) без деформацій дорожнього одягу; 4) ширину не менше ніж 7,0 м.

Згідно із підпунктом 8 пункту 5 розділу ІІ Вимог до пересувного пункту габаритно-вагового контролю Наказу №255 пересувний пункт повинен бути укомплектований таким технічним обладнанням, зокрема свідоцтвом про повірку ваг та свідоцтвом про державну метрологічну атестацію.

Однак, суд звертає увагу на те, що 03.07.2014 набрав чинності Закон України “Про метрологію та метрологічну діяльність” №1314-VII від 05.06.2014 року, яким поняття “метрологічна атестація” не наведене.

Пунктом 9 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність” зазначено наступне.

Кабінету Міністрів України до набрання чинності цим Законом:

забезпечити прийняття технічних регламентів, вимогам яких відповідно до цього Закону повинні відповідати засоби вимірювальної техніки;

забезпечити призначення органів з оцінки відповідності для проведення оцінки відповідності засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів;

подати до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

забезпечити приведення своїх нормативно-правових актів, а також нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України №94 від 13.01.2016 затверджено Технічний регламент законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки (далі - Технічний регламент).

Дія Технічного регламенту поширюється на засоби вимірювальної техніки, перелік яких наведено у додатку 1. Серед переліку засобів вимірювальної техніки, зокрема позицією №52 додатку 1 Технічного регламенту, зазначені прилади автоматизовані для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь, (процедури оцінки відповідності* B+D, або B+F, або G).

Пунктом 4 Технічного регламенту наведене визначення поняттю “оцінка відповідності” - процес доведення того, що суттєві вимоги цього Технічного регламенту, які стосуються засобів вимірювальної техніки, були виконані.

Пунктом 16 Технічного регламенту зазначено, якщо відповідність засобів вимірювальної техніки вимогам цього Технічного регламенту, що до них застосовуються, було підтверджено встановленою процедурою оцінки відповідності, виробники складають декларацію про відповідність згідно з пунктами 53-56 цього Технічного регламенту і наносять знак відповідності та додаткове метрологічне маркування згідно з пунктами 57-70 цього Технічного регламенту.

Судом встановлено, що зважування транспортного засобу проводилось автоматичним приладом для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030Т-AS2-PWIA №442 з ваговими платформами №895/896, на підтвердження відповідності якого відповідачем надано суду сертифікат перевірки типу №000438 від 27.11.2018, який зареєстрований в реєстрі органу з оцінки відповідності за №UA.TR.002.CТ.0115-17 Rev.0, сертифікат відповідності від 27.11.2017, який зареєстрований в реєстрі органу з оцінки відповідності за №UA.TR.002.CВ.0300-17 та декларація про відповідність №6 від 20.12.2017. (а.с.45-49)

При цьому суд звертає увагу на те, що декларація про відповідність №6 від 20.12.2017 вказує на те, що прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання на вісь 030T-AS2-PWIA №442, який використовувався 09.07.2018 для габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки. Також із цієї декларації слідує, що виробник підтвердив перевірку засобу вимірювальної техніки вимогам п. 5.2 національного стандарту ДСТУ OIML R 134-1:2010 “Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь. ОСОБА_3 1. Загальні технічні вимоги та методи випробування (OIML R 134-1:2006, IDT)”, а також сертифікату перевірки типу №UA.TR.002.CT.0115-17 Rev.O. (а.с.45, 48)

Пунктом 7 частини 1 статті 1 Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність” визначено, що затвердження типу засобу вимірювальної техніки - рішення призначеного органу з оцінки відповідності, прийняте на основі звіту про оцінку типу, про те, що тип засобу вимірювальної техніки відповідає встановленим вимогам і може використовуватися у сфері законодавчо регульованої метрології у спосіб, за якого він, як очікується, забезпечить надійні результати вимірювань протягом визначеного періоду часу.

Відповідно до п. 1 Додатку 3 до Технічного регламенту, перевірки типу - це частина процедури оцінки відповідності, згідно з якою призначений орган досліджує технічний проект засобу вимірювальної техніки, який призначений для застосування у сфері законодавчо регульованої метрології та перевіряє і підтверджує його відповідність Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які застосовуються до зазначеного засобу.

Пунктом 6 Додатку 3 до Технічного регламенту вказано, що у разі коли тип засобу вимірювальної техніки відповідає вимогам Технічного регламенту, призначений орган видає виробникові сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, який повинен містити найменування та адресу виробника, результати перевірки, умови (якщо такі є) його чинності та необхідні дані для ідентифікації затвердженого типу. До сертифіката перевірки типу можуть додаватися один або кілька додатків.

На прилади автоматизовані для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь №030T-AS2-PWIA, які використовуються Укртрансбезпекою та її територіальними органами під час здійснення габаритно-вагового контролю, виданий сертифікат перевірки типу №000438 від 27.11.2017, який дійсний до 27.11.2027 року. Даний документ виданий відповідно до Додатку 3, розділу “Процедури оцінки відповідності Модуль В (перевірки типу)” до Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки.

Пунктом 28 Додатку 3 до Технічного регламенту Модуль F (відповідність типу за результатами перевірки засобів вимірювальної техніки) вказано, що відповідність типу за результатами перевірки засобів вимірювальної техніки - частина процедури оцінки відповідності, за допомогою якої виробник виконує зобов'язання, викладені у пунктах 29, 33, 38 і 39 цього додатка, та гарантує і заявляє під свою виключну відповідальність, що засоби вимірювальної техніки, які пройшли перевірку відповідно до положень пункту ЗО цього додатка, відповідають типу, описаному в сертифікаті перевірки типу, і вимогам Технічного регламенту, які застосовуються до зазначених засобів.

Пунктом 30 Додатку 3 до Технічного регламенту Модуль F зазначено, що призначений орган, обраний виробником, проводить відповідні дослідження і випробування (або доручає їх проведення) для перевірки відповідності засобу вимірювальної техніки типу, описаному в сертифікаті перевірки типу, та відповідним вимогам Технічного регламенту.

Відповідно до пункту 32 Додатку 3 до Технічного регламенту Модуль F, призначений орган видає сертифікат відповідності щодо проведених досліджень та випробувань і наносить свій ідентифікаційний номер на кожний перевірений засіб вимірювальної техніки або доручає його нанесення під свою відповідальність.

На засіб вимірювальної техніки, яким здійснювалося зважування транспортного засобу позивача було видано сертифікат відповідності від 27.11.2017 з додатком, із зазначенням в останньому номерів звітів про випробування. Даний сертифікат зареєстрований в реєстрі органу з оцінки відповідності за №UA.TR.002.CB.0310-17. (а.с.46-47)

Вищезазначені документи видані ДП “Харківстандартметрологія”, яке є уповноваженим органом метрології, стандартизації, сертифікації і оцінки відповідності, системи управління та випробування продукції Мінекономрозвитку України.

Пунктами 2-6 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність” передбачено наступне. До приведення нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом вони діють в частині, що не суперечить цьому Закону. Державні еталони, яким такий статус надано в установленому порядку до набрання чинності цим Законом, вважаються національними еталонами з дня набрання чинності цим Законом. Свідоцтва про уповноваження на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, видані в установленому порядку до набрання чинності цим Законом, чинні в частині права проводити повірку законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, протягом визначеного в таких свідоцтвах строку дії. Сертифікати відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, видані в установленому порядку до набрання чинності цим Законом, чинні протягом визначеного в них строку дії. Свідоцтва про атестацію на проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду, видані в установленому порядку до набрання чинності цим Законом, є чинними протягом визначеного в них строку дії або до прийняття протягом строку дії таких свідоцтв згідно із законами України та відповідно до частини четвертої статті 7 цього Закону рішень центральних органів виконавчої влади, інших державних органів про уповноваження відповідних підприємств та організацій, їх відокремлених підрозділів на проведення певних вимірювань, не пов’язаних з оцінкою відповідності продукції, процесів та послуг, у сфері законодавчо регульованої метрології, але не більш як три роки з дня набрання чинності цим Законом.

Відтак, зважування транспортного засобу позивача проводилось приладом автоматичним для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030T-AS2-PWIA №442, який зареєстрований в реєстрі органу з оцінки відповідності за №UA.TR.002.CB.0310-17 та відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, для підтвердження відповідності пересувного пункту габаритно-вагового контролю відповідачем надано сертифікат перевірки типу №000438 від 27.11.2018, який зареєстрований в реєстрі органу з оцінки відповідності за №UA.TR.002.CТ.0115-17 Rev.0, сертифікат відповідності від 27.11.2017, який зареєстрований в реєстрі органу з оцінки відповідності за №UA.TR.002.CВ.0300-17 та декларація про відповідність №6 від 20.12.2017.

Суд звертає увагу на те, що прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030T-AS2-PWIA №442 введений в експлуатацію 20.12.2017, що підтверджується наявними в матеріалах справи відомостями про введення в експлуатацію. (а.с.49)

В свою чергу, періодична повірка засобів вимірювальної техніки проводиться за методикою, яка зазначена в п.5.3.1 ДСТУ OIML R 134-1:2010. Міжповірочний інтервал, згідно наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1747 від 13.10.2016 становить 1 рік.

У зв’язку із чим, оскільки з моменту введення в експлуатацію нового засобу вимірювальної техніки, на який видані сертифікат перевірки типу, сертифікат відповідності та декларація про відповідність вимогам Технічного регламенту №94, не пройшов 1 рік, суд вважає, що свідоцтво про повірку має бути видане з 20.12.2018.

Також, матеріали справи містять акт комісійного обстеження від 30 березня 2018 року відповідності наявних майданчиків, які використовуються для здійснення габаритно-вагового контролю на відповідність вимогам наказу Міністерства інфраструктури України від 28 липня 2016 року №255 (а.с.51).

Проаналізувавши положення Закону та Технічного регламенту, а також надані представником відповідача сертифікати перевірки типу, сертифікати та декларації відповідності, відомості про введення в експлуатацію зважувального приладу 030T-AS2-PWIA №442,суд приходить до висновку, що зазначені документи підтверджують той факт, що зважування транспорту проводилось Управлінням Укртрансбезпеки у Волинській області належною вимірювальною технікою, яка перебувала в робочому стані і підстави для сумніву у достовірності результатів зважування відсутні.

У зв’язку з цим суд вважає, що зазначені засоби вимірювальної техніки забезпечили виконання покладених на Укртрансбезпеку завдань щодо перевірки дотримання перевізниками вимог законодавства, зокрема п.22.5 Правил дорожнього руху, в частині визначення осьових навантажень, шляхом проведення точного габаритно-вагового контролю. Вказані обставини, на переконання суду, є належним обґрунтуванням достовірності результатів зважування транспортного засобу позивача 09.07.2018, та спростовують доводи позивача стосовно незаконності застосування засобу вимірювальної техніки та об’єктивності результатів зважування.

Суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що загальна вага автомобіля марки DAF FT ХF 105.460, державний номерний знак НОМЕР_1 та напівпричіпу марки Воdех, номерний знак НОМЕР_2, в пункті розвантаження “Дерно” становила 39 770 кг, оскільки як зазначено самим позивачем у позовній заяві та стверджувалося представником в судовому засіданні зважування автомобіля здійснювалося на вагах автомобільних тензометричних ВАТ-60 №13, які не призначені для зважування транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь.

Крім того, як вбачається з квитанції на зважування ТзОВ “Волинь-зерно-продукт” у пункті “Дерно” від 09.07.2018 №ВЗПДН052371, зважування було проведено 09.07.2018 о 18 год. 19 хв., в той час як перевірка проводилася працівниками Управлінням Укртрансбезпеки у Волинській області 09.07.2018 о 14 год.46 хв., що стверджується талоном зважування №596 від 09.07.2018, а відтак у суду відсутні фактичні дані про те, що зважування транспортного засобу з вантажем відбувалося з ідентичною масою, що і при здійснені контролю працівниками Укртрансбезпеки.

На думку суду, квитанція на зважування ТзОВ “Волинь-зерно-продукт” у пункті “Дерно” від 09.07.2018 №ВЗПДН052371 з зафіксованою вагою 39 770 кг, не може підтверджувати чи спростовувати вагу транспортного засобу, встановлену під час проведення безпосередньої перевірки працівниками Управлінням Укртрансбезпеки у Волинській області, а відтак суд не приймає її до уваги, як прямий доказ.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 09.07.2018 №1/71 в розмірі 108 Євро, проведено на підставі довідки від 09.07.2018 №0003874 про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 09.07.2018 №0010814.

Розрахунок плати за проїзд від 09.07.2018 №1/71 виконаний відповідно до формули, визначеної пунктом 30 Порядку №879, та з урахуванням вимог пункту 31-1 цього Порядку.

Таким чином, встановлені судом фактичні обставини справи та досліджені письмові докази, дають суду підстави дійти висновку, що оскаржуваний розрахунок плати за проїзд відповідає вимогам Порядку №879, а тому не підлягає скасуванню.

Також, суд вважає, що не підлягає задоволенню вимога позивача про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №065191 від 07.09.2018, виходячи з наступного.

З постанови №065191 від 07.09.2018 про застосування до ТзОВ “Волинь-зерно-продукт” адміністративно-господарського штрафу в розмір 680 грн. вбачається, що вона застосована до позивача відповідно до абзацу 13 частини 1 статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, за невиконання припису начальник управління Укртрансбезпеки у Волинській області №005015 від 14.05.2018. (а.с.54)

Абзацом 13 частини першої статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” передбачено відповідальність перевізників за невиконання приписів органів державного контролю щодо усунення порушень транспортного законодавства, у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.25, 26 Порядку №1567, розгляд справи про порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт по акту проведення перевірки №051662 від 09.07.2018 проводився в Управлінні Укртрансбезпеки у Волинській області 07.09.2018, про що листом №1877/20-18 від 23.08.2018 було повідомлено ТзОВ “Волинь-зерно-продукт”.

З пояснень представників сторін, судом встановлено, що оскільки представник позивача прибув на розгляд справи поза межами часу розгляду справи, встановленого органом державного контролюю з 9-ої до 13-ої години, розгляд справи проводився без його участі.

У зв’язку із чим, оскаржувана постанова №065191 від 07.09.2018 винесена на підставі п.27 Порядку №1567 та абзацу 13 частини 1 статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” за невиконання припису №005015 від 14.05.2018, який в свою чергу застосований до перевізника за порушення, виявлені в ході проведеної перевірки транспортного засобу позивача, що мали місце 12.04.2018.

Відповідно до п.29 Порядку №1567, оскаржувана постанова направлена позивачу листом Управління Укртрансбезпеки у Волинській області №2007/20-18 від 12.09.2018, що не заперечувалося представником позивача.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття оскаржуваних рішень.

А відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивачяа.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати. Порядок і правила розподілу судових витрат визначені статтею 139 КАС України.

За правилами частини першої статті 139 КАС України позивачу відшкодовуються судові витрати у разі задоволення позовних вимог. Оскільки у даному разі суд в задоволенні позову відмовляє, то судові витрати позивачу відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 241-246, 250, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про автомобільний транспорт”, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Волинь-зерно-продукт” до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання незаконними та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №1/71 від 09.07.2018 та постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №065191 від 07.09.2018, відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Волинь-зерно-продукт”, код ЄДРПОУ 31496816, адреса: 45240, Волинська область, Ківерцівський район, село Липляни, вул. Козацька, 22.

Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті, код ЄДРПОУ 39816845, адреса: 01135, м.Київ, проспект Перемоги,14.

Суддя Ю.Ю. Сорока

Повний текст судового рішення складено 02.11.2018.