Постанова № 7757853, 20.01.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2010 р.                                                                       справа № 2а-20217/09/0570

час прийняття постанови: 16-13

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Шинкарьової І.В.

при секретарі                                                  Оленьченко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м. Донецька

про визнання недійсним Акт опису активів, на які поширюється право податкової застави та зобов’язання виключити з Державного реєстру заборон відчуджень рухомого майна запис

за участю представників сторін

від позивача:           - Рябошапка Д.С. - за дов.

від відповідача: Гой В.П. - за дов.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсним Акту опису активів, на які поширюється право податкової застави від 21 листопада 2008 року № 10 та зобов’язання виключити з Державного реєстру заборон відчужень рухомого майна запис про поширення права податкової застави на активи ВАТ «Донецькміськгаз» згідно з активами, на які поширюється право податкової застави від 21 листопада 2008 року № 10 на суму 3346955,62 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21 листопада 2008 року відповідачем було складено Акт опису активів, на які поширюється право податкової застави № 10. 26 листопада 2008 року відповідачем було внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про поширення права податкової застави на активи ВАТ «Донецькміськгаз» згідно Акту опису. Зазначений акт позивач вважає незаконним як за формою, так і по суті, а тому і таким, який підлягає визнанню недійсним. Також позивач, вважає, що дії відповідача в частині внесення до Реєстру запису про поширення податкової застави на активи позивача згідно Акту опису є незаконними, а тому відповідача належить зобов’язати виключити зазначений запис з Реєстру. Форма, за якою СДПІ складено Акт опису, не передбачена жодним Законом України. Позивач вважає, що відповідач, склавши Акт опису за формою, яка не передбачена Законами України порушив ч. 2 ст. 19 Конституції України, тому Акт опису рівно як і всі дії, спрямовані на його виконання, є незаконними. На дату складання спірного акту податковий борг складав 25477448,87грн. Станом на дату складання акту опису відповідач вже описав майно позивача на загальну суму 22495645,27 грн. сімома актами опису активів. 21 листопада 2008 року відповідач додатково описав активи позивача на суму 3346955,62. Таким чином, станом на 21 листопада відповідач загалом описав активи позивача на суму 25842600,89 грн., яка є більшою за суму податкового боргу на цю ж дату на 395152,02грн., що є неприпустимим. Згідно п. 4.3 Рішення Конституційного Суду України розмір податкової застави, виходячи із загальних принципів права, повинен відповідати сумі податкового зобов’язання, що забезпечувало б конституційну вимогу справедливості та розмірності. Тому просить суд позовні вимоги задовольнити.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав заперечення (а.с.47) у яких зазначив, що форма акту не передбачена законами України, яким би користувався податковий орган (форми актів затверджуються або наказами ДПА України, або постановами Кабінету Міністрів України). Вважає що дотримання форми акту необхідно у тому випадку, коли вона (форма) затверджена відповідним нормативно-правовим актом, у разі коли форма акту не затверджена таким нормативно – правовим актом, акт складається у довільній формі. Не погоджується з твердженням позивача про недійсність акту на підставі того, що форма акту затверджена Податковим роз’ясненням, затвердженим наказам ДПА України від 6 липня 2006 року №385, оскільки позивач не зазначив про невідповідність цього Податкового роз’яснення нормам законодавства та про те, що воно визнане у судовому порядку не дійсним.

Забезпечення надходження до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів має здійснюватися шляхом запровадження податкової застави на активи платника податків у такому розмірі, який би забезпечував гарантоване відшкодування державі несплачених податків у повному обсязі. Розмір податкової застави який би забезпечував гарантоване відшкодування державі несплачених податків у повному обсязі і який би був адекватним та відповідав сумі податкового боргу визначений у підпункті 8.9.1 пункту 8.9. статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який також був предметом дослідження Конституційним Судом України та визнаний таким, що відповідає Конституції України, а саме подвійний розмір податкового боргу. Акт опису активів №10 був складений 21 листопада 2008 року зареєстрований у реєстрі обтяжень 26 листопада 2008 року, а на кінець року станом на 30 грудня 2008 року податковий борг позивача складав 25879088,29 грн., тобто сума боргу перевищувала суму активів описаних у податкову заставу, а на час розгляду справи у суді на 1 грудня 2009 року складає 26099496,59грн. На підставі викладеного, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз», є юридичною особою, має свідоцтво про державну реєстрацію серія АОО№303254.

2 листопада 2008 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку був складений Акт опису активів № 10, на які поширюється право податкової застави, яким описано дебіторську заборгованість Орендного підприємства «Донецькміськтепломережа» за транспортування природного газу згідно договору від 27 січня 2002 року №152 на суму 3346955,62 грн.

26 листопада 2008 року активи платника податку згідно Акту опису від 21 листопада 2008 року № 10 на суму 3346995,62 грн. були внесені до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що підтверджується Витягом з цього реєстру № 23410225 від 7 травня 2009 року.(а.с.26).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року № 1251-ХІІ (із наступними змінами та доповненнями), платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Пунктом 8.1 статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (із наступними змінами та доповненнями), передбачено, що з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно закону та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до пункту 1.17 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (із наступними змінами та доповненнями), податкова застава - спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк. Податкова застава виникає в силу закону. У силу податкової застави орган стягнення має право в разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами у порядку, встановленому законом. Пріоритет заставодержателя на задоволення вимог із заставленого майна встановлюється відповідно до закону.

Підпунктом 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (із наступними змінами та доповненнями), передбачено, що право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.

Рішенням Конституційного Суду України від 24 березня 2005 року по справі № 1-9/2005 положення підпункту 8.2. пункту 8.2 статті 8 зазначеного Закону в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу були визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Відповідно до пункту 4 резолютивної частини наведеного Рішення, положення абзацу 2 підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України.

З дня прийняття зазначеного Рішення Конституційного Суду України немає правових підстав для розповсюдження податкової застави на всі активи.

Як свідчать матеріали справи, податковий борг станом на 21 листопада 2008 року складав 25447448.87грн., що підтверджується довідкою відповідача про розрахунки з бюджетом позивача за період з 1 січня 2008 року по 21 листопада 2008 року (а.с.8).

Як вбачається з витягу Державного реєстру обтяжень рухомого майна (а.с.26), та наданих до матеріалів справи актів опису майна (а.с.9-26), на дату складання спірного акту опису, відповідачем вже було описано майно актами від 31 січня 2005 року №1 на суму 16448,78 грн., від 19 травня 2005 року №8 на суму 16587181,86 грн., від 21 грудня 2007 року №15 на суму 449282,78 грн., від 30 березня 2004 року №4 на суму 1953098,25 грн., від 18 березня 2008 року №1 на суму 926489,26грн., від 22 травня 2008 року №6 на суму 2002391,75грн.,від 14 серпня 2008 року №7 на суму 560752,94 грн. Загалом майна позивача було описано на загальну суму 22495645,27 грн. З урахуванням майна описаного спірним актом сума складає 25842600,89грн., що на 395152,02 грн. більше ніж сума податкового боргу на дату складання акту опису №10 від 21 листопада 2008 року.

Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 24 березня 2005 року № 2-рн/2005, розмір податкової застави виходячи із загальних принципів права повинен відповідати сумі податкового зобов'язання, що забезпечувало б конституційну вимогу справедливості та розмірності. Розмірність як елемент принципу справедливості передбачає встановлення публічно-правового обмеження розпорядження активами платника податків за несплату чи несвоєчасну сплату податкового зобов'язання та диференціювання такого обмеження залежно від розміру несплати платником податкового боргу.

Оскільки на дату складання спірного акту опису активів, наявність податкового боргу позивач не оспорює та це підтверджується матеріалами справи, відповідач мав право на опис активів, на які поширюється право податкової застави, але повинен був враховувати що розмір податкової застави повинен відповідати сумі податкового боргу позивача.

Посилання позивача на той факт, що законодавством не встановлена відповідна форма акту опису, суд не приймає з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, до яких належить відповідач, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Опис активів платника податків шляхом складання Акту податковим органом є способом реалізації його владних управлінських функцій, передбачених, зокрема, Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» і відсутність законодавчо встановленої форми Акту не посвідчує відсутність права СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку (відповідача) здійснити опис активів, що перебувають під податковою заставою саме у вигляді Акту опису.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що дані, які вносяться до Акту опису активів у податкову заставу необхідні для можливого їх використання в подальшому під час складання наступного акта опису заставних активів для їх реалізації в рахунок погашення податкового боргу відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2002 року № 538 «Про затвердження Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі».

Таким чином, у межах спірних правовідносин судом не вбачається порушень прав позивача з боку відповідача.

Відповідно до підпункту 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно з пунктом 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 227, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов, Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м. Донецька про визнання недійсним Акту опису активів, на які поширюється право податкової застави та зобов’язання виключити з Державного реєстру заборон відчужень рухомого майна запис, задовольнити частково.

Визнати недійсним Акт опису активів, на які поширюється право податкової застави від 21 листопада 2008 року №10 в сумі 395152,02 грн.

Зобов’язати Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків м. Донецька виключити з Державного реєстру заборон відчужень рухомого майна запис про поширення права податкової застави на активи Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» згідно акту опису від 21 листопада 2008 року №10 в сумі 395152,02 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» судові витрати в розмірі 1 (одна) грн. 70 (сімдесят) коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 20 січня 2010 року. Постанова у повному обсязі складена 25 січня 2010 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                       Шинкарьова І.В.