Постанова № 7757849, 13.01.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2010 р.                                                                       справа № 2а-16723/09/0570

час прийняття постанови: 16-50

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Шинкарьової І.В.

при секретарі                                                  Скокіні О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Кооперативного підприємства «Лиман» Краснолиманського споживчого товариства

до Слов’янської державної податкової інспекції

про скасування рішення від 23 липня 2009 року № 000110512343/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 5351,65 грн. 00 коп.

за участю представників сторін

від позивача: Антипова І.А. - за дов.

від відповідача : Ярова С.Е. - за дов.

                     Шарко В.М. – за дов.           

ВСТАНОВИВ:

Кооперативне підприємство «Лиман» Краснолиманського споживчого товариства звернулось з позовом до Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області про скасування податкового повідомлення – рішення від 23 липня 2009 року №0001052343/0, позовні вимоги також містили клопотання про забезпечення позову, а саме заборону відповідачу проводити дії, щодо стягнення штрафних санкцій до розгляду справи по суті. У судове засідання позивач надав клопотання про уточнення позовних вимог, у якому залишив лише вимогу про скасування рішення про застосування штрафних – фінансових санкцій від 23 липня 2009 року №0001052343/0 (а.с.85).

Свої позовні вимоги обґрунтовує наступним. 11 липня 2009 року відповідачем було проведено перевірку у магазині, що належить позивачу. За результатами перевірки було прийнято спірне рішення, з яким він не погоджується, оскільки вважає що відповідачем було порушено порядок проведення перевірки. Посилаючись на статті 11-1, 11-2 Закону України «Про державну податкову службу», зазначає, що посадові особи податкових органів вправі приступити до проведення планової або позапланової перевірки за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки. В порушення цієї норми закону керівнику не було надано під розписку направлення на перевірку, в його отриманні розписався продавець, який не мав на це повноважень, а також не було надано наказу про проведення позапланової виїзної перевірки. Вказує також, що відповідачем порушено Наказ Державної податкової адміністрації України від 21 червні 2001 року «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних санкцій» було прийнято 23 липня 2009 року, а вручено директору 04 серпня 2009 року. В порушення Наказу Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року №327 «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних, документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» акт не було зареєстровано в єдиному журналі реєстрації актів. Також перевірка проводилась в супереч вимогам Постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 року №502 «Про тимчасові обмеження, щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року», яким встановлено обмеження щодо проведення позапланових перевірок об’єктів господарювання, крім перевірок, що проводяться за зверненням фізичних і юридичних осіб про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства, або за поданим суб’єктом господарювання до відповідного органу письмової заяви про проведення перевірки за його бажанням. У своєму доповненні до позовної заяви від 22 грудня 2009 року №71 (а.с.77), зазначив, що відповідачем була здійсненна неналежним чином інвентаризація фактичної наявності грошових коштів, порядок проведення якої встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні зазначеним у позовній заяві.

Відповідач з позовними вимогами не погодився, надав заперечення (а.с.49), у яких зазначив, що 11 липня 2009 року було проведено позапланову виїзну перевірку магазина позивача, згідно плану – графіку на липень 2009 року. Відповідно до частини 6 статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформлюється наказом. Наявність рішення керівника податкового органу у вигляді графіку та видання направлення доводить правомірність здійснення перевірки представниками податкового органу. Зазначає також, що законодавством передбачено певні особливості проведення таких перевірок, тому що при завчасному повідомленні про проведення перевірки відповідного суб’єкта господарювання, така перевірка втрачає сенс, оскільки позбавляє податковий орган можливості здійснити контроль за дотриманням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у звичайному режимі роботи господарюючого суб’єкта. Вважає вручення з запізненням рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій не є підставою для його скасування, а відсутність номеру акту на другому екземплярі не свідчить про відсутність реєстрації зовсім, акт було зареєстровано за номером 4789/05/22/23/32299594 від 13 липня 2009 року. Вказує, що не є органом державного нагляду у сфері господарської діяльності, тому дія Постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 року № 502 на нього не розповсюджується. У судовому засіданні представник відповідача зазначив, що під час перевірки їм було проведено інвентаризацію наявності грошових коштів, а керувався при цьому пунктом 15 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». У зв’язку з викладеним просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Кооперативне підприємство «Лиман» Краснолиманського районного споживчого товариства є юридичною особою, ідентифікаційний код 32299594, має свідоцтво про державну реєстрацію серія АОО№671262 від 18 червня 2009 року (а.с.8 ).

11 липня 2009 року Слов’янською об’єднаною державною податковою інспекцією, з метою здійснення контролю за додержанням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявністю торгових патентів та ліцензій, було проведено позапланову виїзну перевірку магазину №19, що розташовано у п. Щурово, Краснолиманського району, по вулиці Карла Маркса. Перевірка проводилась на підставі направлень від 08 липня 2009 року № 384,385 (а.с.11,12), та плану – графіку перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у готівковій та безготівковій сфері та хронометражних обстежень на липень 2009 року (а.с.52 ).

У ході перевірки було встановлено порушення пунктів 1,2,13,6 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі закон про РРО), а саме, здійснення продавцем позивача розрахункової операції на загальну суму вартості покупки 74,00 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій, та без видачі розрахункового документу на повну суму покупки встановленого зразку, не забезпечено відповідності готівкових коштів за місцем проведення розрахунків, сумі, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій в сумі 927,73 грн. та не забезпечено зберігання книг обліку розрахункових операцій протягом встановленого терміну. Відповідачем було складено акт перевірки від 13 липня 2009 року 4789/05/22/23/322995994 (а.с.9). Та прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23 липня 2009 року № 1052343/0 в сумі 5351,65грн.(а.с. 13).

Позивач, у судовому засіданні погодився з тим, що порушення продавцем позивача розрахункової операції на загальну суму вартості покупки 74,00 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій, та без видачі розрахункового документу на повну суму покупки встановленого зразку і не забезпечення зберігання книг обліку розрахункових операцій протягом встановленого терміну мали місце. Що стосується встановленої не відповідності готівкових коштів за місцем проведення розрахунків, сумі, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій в сумі 927,73 грн. суд вважає, що у цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог пункту 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з акту перевірки, та підтверджено представником відповідача у судовому засіданні, не відповідність готівкових коштів за місцем проведення розрахунків, сумі, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій була встановлена шляхом проведення інвентаризації грошових коштів на місці проведення розрахункових операцій. За результатами інвентаризації, перевіряючими, було складено акт інвентаризації наявності готівкових коштів, який є додатком 1 до акту перевірки (а.с.89). Пунктом 15 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», встановлено право органів держаної податкової служби вимагати від керівників підприємств, установ і організацій, що перевіряються в ході планових та позапланових виїзних перевірок, проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей та коштів, у разі відмови у проведенні таких інвентаризацій або при проведенні адміністративного арешту активів - звернутися до суду щодо спонукання до проведення таких інвентаризацій, а до ухвалення відповідного рішення судом - у присутності понятих та представників підприємств, установ і організацій, щодо яких проводиться перевірка, опечатувати каси, касові приміщення, склади та архіви на термін не більше 24 годин з моменту такого опечатування, зазначеного в протоколі. Порядок проведення інвентаризації коштів встановлено Законом України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні». Як зазначається позивачем, та не спростовується відповідачем керівник був відсутній під час проведення перевірки, а інвентаризацію коштів проводив продавець позивача. Крім того, вимагати проведення інвентаризації коштів, податкові органи можуть лише під час проведення планових або позапланових перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), а не під час здійснення перевірки з метою здійснення контролю за додержанням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявністю торгових патентів та ліцензій. На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач проводячи інвентаризацію коштів на місці проведення розрахунків, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції здійснюють, між іншим, у межах своїх повноважень контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів, здійснюють контроль за наявністю марок акцизного збору на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації, здійснюють контроль за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють роздрібну торгівлю тютюновими виробами, максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів.

За приписами статті 11 цього Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення перевірок врегульовано статтею 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», за приписами якої посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Як вже зазначалось, судом встановлено, що перевірка проводилась на підставі направлень та плану – графіку перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у готівковій та безготівковій сфері та хронометражних обстежень на липень 2009 року. Наявність рішення керівника податкового органу у вигляді графіку та видання направлення доводить правомірність здійснення перевірки.

Порушення відповідачем вимог Наказу Державної податкової адміністрації України від 21 червні 2001 року «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних санкцій», не своєчасне вручення позивачу спірного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, а також порушення вимог Наказу Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року №327 «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних, документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» щодо відсутності реєстраційного номеру на примірнику акту, який було вручено позивачу, не можуть бути підставою для скасування спірного рішення, оскільки не спростовують встановлені у ході перевірки порушення позивачем вимог законів.

Суд не погоджується з посиланням відповідача на вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 року №502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року», якими було встановлено обмеження відносно проведення позапланових перевірок суб’єктів господарювання, крім перевірок, які проводяться по зверненню фізичних та юридичних осіб про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства або за поданням до відповідного органу письмової заяви про проведення перевірки за його бажанням, з огляду на наступне.

Правові підстави і порядок проведення позапланових перевірок, повноваження податкових органів на проведення таких перевірок, визначаються Законами України "Про державну податкову службу в України" та "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відповідно до частини 4 статті 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Попри встановлене постановою КМУ обмеження у проведенні позапланових перевірок, будь-які зміни Верховною Радою України у вищезазначені Закони, внесені не були. Тому, оскільки Закон України має вищу юридичну силу ніж постанова КМУ (підзаконний акт), він має пріоритет у правозастосуванні.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з пунктом 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст.ст.2-15, 17,18, 33-35, 45,46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185,186, 227, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов, Кооперативного підприємства «Лиман» Краснолиманського споживчого товариства до Слов’янської державної податкової інспекції про скасування рішення від 23 липня 2009 року № 000110512343/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 5351,65 грн. 00 коп., задовольнити частково.

Скасувати рішення Слов’янської державної податкової інспекції від 23 липня 2009 року № 000110512343/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 4638,65 грн. 00 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Кооперативного підприємства «Лиман» Краснолиманського споживчого товариства судові витрати в розмірі 1 (три) грн. 70 (сімдесят) коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 13 січня 2010 року. Постанова у повному обсязі складена 18 січня 2010 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                       Шинкарьова І.В.