Постанова № 77577300, 30.10.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7387/18

Номер справи місцевого суду: 522/23025/14-ц

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Таварткіладзе О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – Таварткіладзе О.М.

суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.

за участю секретаря судового засідання: Томашевської К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 17 липня 2018 року про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 третя особа: ОСОБА_5 про зобов’язання привести квартиру у попередній стан, стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди та судових витрат,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2014 року представник ОСОБА_4 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовом, який вподальшому уточнив, до ОСОБА_2, ОСОБА_3 третя особа: ОСОБА_5 про зобов”язання відповідачів привести квартиру № 16 у буд.№ 18 по вул.Троїцькій в м.Одесі в попередній стан відповідно до технічного паспорту від 10.12.2012 року, виданого КП МБТІ та РОН, стягнути з ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 9 463 грн. та моральну шкоду у розмірі 10 000 гривень, а також стягнути з відповідачів судові витрати.

Вподальшому представник позивача звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру № 16 у буд.№ 18 по вул.Троїцькій в м.Одесі, право власності на яку на теперішній час зареєстровано за ОСОБА_3.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17 липня 2018 року заяву представника позивача про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на квартиру № 16 у буд.№ 18 по вул.Троїцькій в м.Одесі, право власності на яку на теперішній час зареєстровано за ОСОБА_3, до розгляду справи по суті.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 17 липня 2018 року та відмовити представнику позивача у задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на неспівмірність заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

В свою чергу ОСОБА_3 посилається на порушення судом норм процесуального права, оскільки на час постановлення ухвали про забезпечення позову, її не було залучено до участі у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали в межах позовної заяви та доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Задовольняючи заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів, може в майбутньому утруднити виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Такий висновок суду першої інстанції є вірним.

Відповідно до діючого ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до роз’яснень п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами дійсно виник спір з приводу квартири № 16 у буд.№ 18 по вул.Троїцькій в м.Одесі, яку позивач просить привести в попередній стан, відповідно до технічного паспорту від 10.12.2012 року, виданого КП МБТІ та РОН, оскільки самовільно збудовані відповідачем прибудови перешкоджають їй нормально користуватися своїми квартирами.

Також з матеріалів справи вбачається, що під час розгляду судом першої інстанції позовної заяви, відповідачем ОСОБА_2 на підставі договору дарування № 729 від 27.10.2016 року було відчужено спірну квартиру № 16 у буд.№ 18 по вул.Троїцькій в м.Одесі Савкіній ОСОБА_6.

04.07.2018 року позивачем до суду було подано уточнену позовну заяву, в якій у якості відповідача позивач зазначила і ОСОБА_3.

Виконання судового рішення у разі задоволення позовної вимоги про приведення квартири № 16 у буд.№ 18 по вул.Троїцькій в м.Одесі у попередній стан покладається на власника квартири, який в даному випадку є належним відповідачем.

Відчуження квартири іншій особі не залученої до участі у справі дійсно може істотно утруднити або унеможливити виконання судового рішення.

Враховуючи наведене та приймаючи до уваги встановлені обставини, у суду першої інстанції не було підстав для відмови у вжитті заходів забезпечення позову у вигляді арешту квартири, про приведення до попереднього стану якої заявлені вимоги.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3, що її не було залучено до участі у справі, спростовуються матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про неповідомлення її про розгляд питання про забезпечення позову не є достатньою підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки в розумінні ст. 153 ЦПК України допускається розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про неспівмірність позовної заяви не можуть бути прийнятими до уваги, оскільки обраний судом вид забезпечення позову у вигляді арешту забезпечує необхідний ефективний рівень забезпечення виконання рішення суду у разі задоволення заявлених вимог.

Що стосується співмірності, то на думку судової колегії, в даному випадку співмірність передбачає перш за все співвідношення судом негативних наслідків від невжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті вжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків арешту, як виду забезпечення позову, вжитого судом.

Інші доводи апеляційних скарг щодо скасування ухвали суду не спростовують правильність висновків суду про забезпечення позову.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що постановляючи ухвалу про забезпеченню позову, судом першої інстанції були перевірені усі обставини справи, а також факти які мають значення для справи, також суд пересвідчився, зокрема, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясував обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач позовним вимогам, тому оскаржувана ухвала постановлена з додержанням вимог закону, а тому в силу ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.367, 368, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 17 липня 2018 року про забезпечення позову – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 02.11.2018 року.

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: А.П. Заїкін

ОСОБА_7