Постанова № 77577279, 25.10.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5561/18

Номер справи місцевого суду: 522/2729/18

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Кононенко Н. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області, у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого: Кононенко Н.А.

суддів: Сегеди С.М., Цюри Т.В.,

за участю секретаря: Ткачука В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Аван-Транс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Веданта-Агро», Приватного підприємства «Едвансс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Пік-Тайм», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 ЛТД», Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Транс Логистик», Приватного підприємства «Трейд Бізнес Сервіс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельфін-Авто», Приватного підприємства «Канна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут-М», Української асоціації транспортної логістики «Південна Пальмира», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер Транс Лоджістікс» про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання недостовірною інформації та зобов’язання її спростувати за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 квітня 2018 року, -

встановив:

14 лютого 2018 року позивач звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до відповідачів про визнання недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2, інформацію щодо неприпустимих та протиправних дій ОСОБА_4, поширену Українською асоціацією транспортної логістики «ПІВДЕННА ПАЛЬМИРА», Приватним підприємством «АВАН- ТРАНС», Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕДАНТА-АГРО», Приватним підприємством «ЕДВАНСС», Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІК-ТАЙМ», Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 ЛТД», Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ТРАНС ЛОГИСТИК», Приватним підприємством «ТРЕЙД БІЗНЕС СЕРВІС», Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬФІН- АВТО», Приватним підприємства «КАННА», Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОБРОБУТ-М» у листі (документі) від 08.12.2017, який було адресовано Президенту України ОСОБА_5, Прем'єр-Міністру України ОСОБА_6, Голові Служби безпеки України ОСОБА_7, Генеральному прокурора України ОСОБА_8 Також, позивач просить суд зобов'язати Українську асоціацію транспортної логістики «ПІВДЕННА ПАЛЬМИРА», Приватне підприємство «АВАН-ТРАНС», Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕДАНТА-АГРО», Приватне підприємство «ЕДВАНСС», Товариство з обмеженою відповідальністю «ПІК-ТАЙМ», Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 ЛТД», Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАР ТРАНС ЛОГИСТИК», Приватне підприємство «ТРЕЙД БІЗНЕС СЕРВІС», Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬФІН-АЗТО», Приватне підприємство «КАННА», Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОБРОБУТ-М» відкликати лист (документ) від 08.12.2017, який було адресовано Президенту України ОСОБА_5, Прем'єр- Міністру України ОСОБА_6, Голові Служби безпеки України ОСОБА_7, Генеральному прокурора України ОСОБА_8, у п'ятиденний строк з дня набрання рішенням законної сили.

Позов обґрунтовано тим, що Позивач є публічною особою, а тому дії відповідачів порушують нормальні життєві зв’язки і стосунки позивача з оточуючими людьми, а розповсюджені відповідачами відомості є недостовірними та такими, що принижують честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2

Також позивач вважає, що з урахуванням того факту, що корупційні правопорушення, в чому його звинувачують у своєму зверненні відповідачі, кваліфікується як окрема стаття Кодексу України про адміністративні правопорушення або Кримінального кодексу України, а також приймаючи до уваги той факт, що не було проведено будь-якого службового розслідування з порушених питань, та в силу ст. 62 Конституції України - особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, можна стверджувати, що поширені про ОСОБА_2 відомості не відповідають дійсності, принижують його честь, гідність та ділову репутацію.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 23 квітня 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Аван-Транс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Веданта-Агро», Приватного підприємства «Едвансс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Пік-Тайм», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 ЛТД», Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Транс Логистик», Приватного підприємства «Трейд Бізнес Сервіс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельфін-Авто», Приватного підприємства «Канна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут-М», Української асоціації транспортної логістики «Південна Пальмира», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер Транс Лоджістікс», про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання недостовірною інформації та зобов’язання її спростувати – відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу у якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 квітня 2018 року, та постановити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, районний суд виходив з того, що звернення відповідачів не може розцінюватись як поширення інформації відповідно до положень ст. 40 Конституції України, оскільки мала місце реалізація свого конституційного права, передбаченого ст. 40 Конституції України, якою встановлено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

З таким висновком районного суду повністю погоджується апеляційний суд, з огляду на наступні обставини.

Апеляційним судом встановлено,що 08.12.2017 року члени Української асоціації транспортної логістики «ПІВДЕННА ПАЛЬМИРА», за підписом президента Української асоціації транспортної логістики «ПІВДЕННА ПАЛЬМИРА», директорів ПП «АВАН- ТРАНС», ТОВ «ВЕДАНТА-АГРО», ПП «ЕДВАНСС», ТОВ «ПІК-ТАЙМ», TOB «ОСОБА_3 ЛТД», ТОВ «СТАР ТРАНС ЛОГИСТИК», ПП «ТРЕЙД БІЗНЕС СЕРВІС», ТОВ «ДЕЛЬФІН- АВТО», ПП «КАННА», ТОВ «ДОБРОБУТ-М», складено лист-звернення на ім'я Президента України, Прем'єр-Міністра України, Голови Служби безпеки України, Генерального прокурора України та направлено останнім.

В даному листі була викладена, зокрема, наступна інформація: «... один із засновників ТОВ «ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС» ОСОБА_2 є членом Європейської Бізнес-Асоціації (ЄБА), Асоціації міжнародних експедиторів України, входить до Громадської ради при ГУ ДФС в Одеській області та має зв'язки з впливовими службовими особами, що обіймають різні посади у правоохоронних органах, деякі протиправні дії з його боку особисто та працівників зазначеного підприємства залишаються поза увагою та безкарними.

Серед таких дій найпоширенішими є такі як заниження та внесення недостовірних даних щодо митної вартості товару до інвойсів при проведенні митних оформлень, що призводить до заниження митних платежів і позбавляє бюджет надходженню коштів, відомі факти здійснення спроб тиску, висловлювання погроз та залякування на адресу службових осіб Одеської митниці з метою допущення неправомірного митного оформлення, а також брокерів, експедиторів через підконтрольних ОСОБА_2 людей так і напряму особисто.

Крім того, ОСОБА_2 входить також до складу Митного комітету Громадської ради при Державній фіскальній службі України, що також дає йому можливість лобіювати бізнес-інтереси свого товариства, засновником якого він є.

ОСОБА_2 вчиняє неправомірні дії разом з іншим співзасновником зазначеного підприємства ОСОБА_9.

Під час своєї неправомірної діяльності у відношенні службових осіб митниці та підприємців, експедиторів, брокерів тощо, які працюють на території євротерміналу «автохаб», ОСОБА_2 та ОСОБА_9 у разі невиконання його неправомірних вимог постійно посилаються на своїх покровителів у республіканських правоохоронних органах, та залякує їх звільненням, проведенням позапланових перевірок з притягненням до відповідальності, арештом та конфіскацією майна тощо.

Таким чином, ОСОБА_2 та ОСОБА_9 намагаються зупинити діяльність інших комерційних структур та підприємців у сфері зовнішньоекономічної діяльності та монополізувати її особисто, що є неприпустимим.

... використовуючи регалії своїх нібито «європейських» та «міжнародних» асоціацій, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 доносять на прийомі у високопосадовців центральних органів державної влади та правоохоронних органів про неефективність та неприбутковість євротерміналу «Автохаб», наполягаючи на його недоцільності та закритті, що є державною зрадою в цьому випадку.

В час, коли Україна обрала європейський шлях розвитку та усім суспільством докладаються зусилля налагодити та зберегти цінність, незалежність, добробут Нашої Держави, окремі особи, такі як ОСОБА_2 та ОСОБА_9 намагаються усілякими можливими діями лише збільшити свої статки незалежно від законності діянь, оцінку яким мають дати правоохоронні органи.

Слід зазначити, що у період каденції голови Одеської облдержадміністрації ОСОБА_11, який на теперішній час підозрюються за ст. 256 КК України за фактом сприяння учасникам злочинних організацій на території України, ОСОБА_2 та ОСОБА_9 мали плідну взаємодію зі ставленицею останнього по посаді начальника Одеської митниці ОСОБА_12 та з його помічниками «смотрящими» за митницею, які фактично керували її діяльністю.

Факт можливої співучасті ОСОБА_2, ОСОБА_9 та діяльності їх підприємств разом з ОСОБА_11 у взаємодії з учасниками злочинних організацій неможливо оставити поза уваги та потребує відповідній перевірці.

Вважаємо, що в умовах агресії з боку Російської Федерації, такі дії з боку ОСОБА_2, працівників TOB «ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС» та інших підприємств його асоціації є неприпустимі, злочинними та такими, що підривають і негативно впливають на темпи економічного зростання Одеського регіону та нашої держави в цілому.»

Конституція України визнає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю та що кожен має право на повагу до його гідності (ст. ст. 3, 28).

Разом із цим Конституцією України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (ст. 34 Конституції України).

За правилами ст. ст. 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканість своєї ділової репутації, а також право на спростування недостовірної інформації та право на відповідь.

Разом з тим, згідно ст. 1 Закону України "Про інформацію" під інформацією слід розуміти документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

Відповідно до положень п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України N 1 від 27 лютого 2009 року "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачами направлене звернення Президенту України, Прем'єр-Міністру України, Голові Служби безпеки України, Генеральному прокурору України з проханням доручити компетентним органам проведення перевірки діяльності ТОВ «ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС», а також перевірити дії громадянина ОСОБА_2 стосовно його професійної та громадської діяльності. Звернення було скеровано у відповідні компетентні органи для розгляду і перевірки інформації, викладеної у зверненні та вжиття відповідних заходів реагування.

Із тексту звернення вбачається, що воно не містить конкретних даних про вчинення будь-яких неправомірних дій позивачем або вчинення ним дій, спрямованих на порушення норм права чи суспільної моралі.

Звернення містить лише загальні вислови та припущення, які на думку авторів звернення могли би бути підставою для проведення службових перевірок професійної та громадської діяльності ОСОБА_2 Є їхньою особистою думкою щодо діяльності позивача, а у жодному випадку не твердженнями, які б свідчили про його неправомірну поведінку, та спрямованими на дескридитацію особи позивача як підприємця і громадського діяча.

Згідно відповіді слідчого в ОВС першого слідчого відділу управління прокуратури Одеської області від 01.02.2018 року, за №17/1/1-714517 на адресу Президента УАТЛ «Південна Пальміра», Першим слідчим відділом управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури , розглянуто звернення №2998, що надійшло на адресу прокуратури 17.01.2018 року, стосовно неправомірних дій з боку ОСОБА_2 та інших осіб.

Повідомлено, що Першим слідчим відділом управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області проводиться досудове розслідування, відомості про яке 21.12.2016 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016160000001088. Обставини, викладені у зверненні будуть перевірені під час розслідування вказаного кримінального провадження.

Крім того, 17.01.2018 року заступником начальника управління-начальником відділу прокуратури Одеської області на адресу Головного управління Національної поліції в Одеській області направлений лист за № 04/2/2-р-18 для організації розгляду і перевірки доводів, викладених у зверненні згідно з вимогами чинного законодавства.

Згідно листа Державної фіскальної служби України від 21.02.2018 року за №16/99-99-18-02-01-15 за результатами розгляду звернення Української асоціації транспортної логістики «Південні Пальміра» Державною фіскальною службою України у встановленому порядку була надана інформація до Міністерства фінансів України.

Зідно листа Одеської митниці ДФС №854/10/15-70-20-01 від 29.01.2018 на адресу відповідачів, за інформацією, що міститься в АСМО «Іеспектор», за період з 01.01.2017 по 15.01.2018 у зоні діяльності митного поста «Спеціалізований» Одеської митниці ДФС здійснювалося митне оформлення транспортних засобів осіб, декларантом у яких виступало ТОВ «Інтер Транс Лоджістікс» (код ЄДРПОУ 36553339), при цьому понад 96% митних декларацій були подані декларантом в електронному вигляді, а частка митних декларацій, поданих в паперовому вигляді, склала менше 4%. За результатами здійснення процедури контролю правильності визначення митної вартості по зазначеним митним деклараціям рішення про коригування митної вартості приймалося митницею менше, ніж у 2% випадків. Повідомлено, що звернення Одеською митницею ДФС направлено до ГУ ДФС в Одеській області для розгляду питання щодо проведення документальної перевірки ТОВ «ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС».

Тобто, на данний час ще триває перевірка компетентними органами доводів, зазначених відповідачами у зверненні.

Водночас, відповідно до ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні колективні письмові звернення або особисто звертатись до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

В абз. 2 п. 16 постанова Пленуму ВСУ зазначено, що суди повинні мати на увазі, що у випадку коли особа звертається до зазначених у статті 40 Конституції України органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.

Відповідно до п. 16 постанови Пленуму ВСУ, що у випадку звернення особи з заявою до правоохоронних органів слід враховувати висновки, викладені у Рішенні Конституційного Суду України від 10.04.2003 N 8-рп/2003 (справа про поширення відомостей).

Відповідно до абз. 5 п. 3 Рішення КСУ, Конституційний Суд України вважає, що звернення громадян до правоохоронного органу, що містять певні відомості про недодержання посадовими або службовими особами, передаються чи повідомляються не з метою доведення таких відомостей до громадськості чи окремих громадян, а з метою їх перевірки уповноваженими на це законом іншими посадовими особами. Тому такі звернення не можуть вважатися поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію або завдають шкоди інтересам посадової чи службової особи правоохоронного органу.

Позивач є членом Європейської Бізнес-Асоціації, Асоціації міжнародних експедиторів України, входить до Громадської ради при ГУ ДФС в Одеській області, а тобто є публічною особою, про що зазначає і сам позивач.

П. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року N 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи"роз'яснено, що при поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості. Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету ОСОБА_13 Європи (далі - Декларація), а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської ОСОБА_14 Європи про право на недоторканість приватного життя (далі - Резолюція).

Зокрема, у Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

У ст. ст. 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися "виставити" себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

У зв'язку з цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

А тому, при розгляді зазначеної справи, повинні враховуватися положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету ОСОБА_13 Європи (далі - Декларація), а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської ОСОБА_14 Європи про право на недоторканість приватного життя (далі - Резолюція).

Водночас, як вказується у пункті 2 постанови Пленуму N 1, при розгляді справ про захист гідності, честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної особи, враховуючи положення статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17 липня 1997 року Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23 лютого 2006 року "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року; далі - Конвенція) та рішення Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) як джерело права. Частиною 1 статті 10 цієї Конвенції закріплено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду у демократичному суспільстві межа допустимої критики щодо публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Доводи апелянта про те, що районний суд прийшов до хибного висновку про те, що звернення відповідачів не є поширенням неправдивих відомостей про особу, а відноситься до колективних письмових звернень, передбачених ст. 40 Конституції України, апеляційний суд Одеської області вважає такими, що не ґрунтуються на законі.

Також посилання апелянта на те, що відповідачі у своєму зверненні фактично звинувачують його у вчиненні правопорушення, що кваліфікується як окрема стаття Кодексу України про адміністративні правопорушення або Кримінального кодексу України, тоді як не було проведено будь-якого службового розслідування з порушених питань, і в силу ст. 62 Конституції України - він вважається невинуватим у вчиненні злочину і не може бути підданий кримінальному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, а тому поширені відповідачами відомості про ОСОБА_2 В.В. суперечать презумпції невинуватості, принижують його честь, гідність і ділову репутацію та підлягають спростуванню, апеляційний суд вважає необгрунтованими, та такими, що суперечать діючому законодавству.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, апеляційний суд Одеської області прийшов до висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381 – 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 квітня 2018 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 02 листопада 2018 року.

Судді апеляційного суду Одеської області:

ОСОБА_15

ОСОБА_16

ОСОБА_17