Вирок № 77562553, 01.11.2018, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/6667/18

Провадження № 1-кп/361/727/18

01.11.2018

В И Р О К

Іменем України

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

01 листопада 2018 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Телепенька А.Д.,

при секретарі Іванову В.А.,

з участю прокурора Музики І.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бровари кримінальне провадження за № 12018110130003789 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 вересня 2018 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого на посаді озеленювача 3-го розряду ТОВ «Садовий Центр «Даллас», не депутата, не маючого інвалідності, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх дітей, без місця реєстрації, проживаючого за адресою: Київська область,

м. Бровари, вул. Гонти, 5/1, раніше судимого:

- 02.07.2013 вироком Подільського районного суду міста Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з виправним терміном 1 рік.

- 07.03.2014 вироком Оболонського районного суду міста Києва за ч. 2 ст. 309, 71, 72 КК України до покарання у виді 2 років 5 місяців позбавлення волі. 27.11.2014 звільнений з Пісчанської ВК Вінницької області № 59 на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково на невідбутий строк 6 місяців 24 дні;

- 19.10.2017 вироком Святошинського районного суду міста Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 70 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1190 гривень.

- 01.02.2018 вироком Вишгородського районного суду Київської області за ч. 1, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з виправним терміном 2 роки.

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

Обвинувачений ОСОБА_1 маючи не зняту та погашену у встановлений законом строк судимість в тому числі за вчинення корисливих злочинів, на шлях виправлення не став, під час відбуття іспитового строку, повторно вчинив новий корисливий злочин за наступних обставин.

Так, 12 серпня 2018 року, приблизно 14 годині 10 хвилин, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1, перебуваючи магазині у відділі інструментів ТОВ «Епіцентр-К», що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 253, звернув увагу на сокиру «Сеlfast», належну ТОВ «Епіцентр-К», яка знаходилась на одному із стелажів вище вказаного відділу, після чого в нього виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна.

Того ж дня, а саме 12 серпня 2018 року, приблизно о 14 годині 15 хвилин, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, діючи умисно з корисливих мотивів та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, бажаючи незаконно збагатитися за рахунок чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав вищевказану сокиру «Сеlfast», та попрямував до відділу шпалер, де помістив її за пояс джинсових штанів, у які він був одягнений, при цьому накривши поверх футболкою, з метою приховати злочин.

У подальшому, ОСОБА_1, приблизно о 14 годині 17 хвилин із вище вказаною сокирою «Сеlfast», покинув приміщення ТОВ «Епіцентр-К», завдавши тим самим ТОВ «Епіцентр-К» майнової шкоди на суму 1281 гривню 33 копійки.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1В органом досудового розслідування кваліфіковано, за ч. 2 ст. 185 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1,вину в пред'явленому обвинувачені визнав повністю, факт та обставини злочину викладеного у обвинувальному акті підтвердив та пояснив, що дійсно 12 серпня 2018 року із магазину здійснив крадіжку сокири «Сеlfast», вказану крадіжку він скоїв із-за скрутного матеріального стану, оскільки на той час не працював так як особам, що раніше судимі дужне важко влаштуватись на роботу. Викрадену сокиру продав на базарі у м. Бровари невідомому чоловіку, а виручені кошти витратив на продукти харчування.

При призначенні покарання просить суд суворо не карати, оскільки визнає вину і розкаюється у вчиненому, запевняючи, що більше скоювати злочини не буде, жалкує про вчинене.

За себе повідомив, що він має постійне місце проживання за яким характеризується позитивно на теперішній час офіційно працює на посаді озеленювача 3-го розряду в ТОВ «Садовий центр «Даллас» .

Покази обвинуваченого ОСОБА_1,є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам провадження, учасниками процесу не оспорюються і тому не викликають сумніву, щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин вчиненого злочину, які виразились в таємному викраданні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, добровільності та істинності його позиції.

За таких обставин, суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, переконавшись, що фактичні обставини провадження, учасниками судового розгляду не оспорюються та з’ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та прокурором зміст цих обставин і за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз’яснивши їм, що в такому разі вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежився лише допитом обвинуваченого ОСОБА_1,та дослідженням таких матеріалів провадження, що характеризують його особу.

Таким чином, суд аналізуючи зібрані та надані матеріали кримінального провадження, приходить висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1,в скоєнні ним, таємного викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена повторно, доведена повністю, тому він повинен нести за такі дії кримінальну відповідальність.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1,суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена повторно.

Обираючи обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України щодо загальних засад призначення покарання, враховує межі санкції ч. 2 ст. 185 КК України, що злочин передбачений ч. 2 ст. 185 КК України є злочином середньої тяжкості, особу обвинуваченого, характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшують покарання, дані про його особу. А також суд приймає до уваги роз’яснення постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», зі змінами та доповненнями, виходить з принципів законності, справедливості обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Обставинами, що пом’якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд, відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину тому, що під час досудового слідства та суду він вільно дав вичерпні покази, які мають суттєве значення для розслідування і розгляду справи по суті, які в значній мірі вплинули на об’єктивне з’ясування судом обставин скоєння злочинів, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно ст. 67 КК України органом досудового розслідування в обвинувальному акті, затвердженого прокурором не вказано, та судом не встановлено.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує, що вчинений ним злочин відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії середньої тяжкості, правову позицію прокурора про необхідність реального відбуття покарання обвинуваченому, думку представника потерпілого, який не наполягав на призначенні суворої міри покарання, конкретні обставини справи, характер і ступінь небезпечності вчиненого ним злочину, що значних наслідків і майнової шкоди від скоєного ним злочину не надійшло, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом’якшують покарання, тобто що він визнав свою вину повністю та щиросердечно розкаявся в скоєному, відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання за яким характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, на теперішній час працює на посаді озеленювача 3-го розряду в ТОВ «Садовий центр «Даллас». Оскільки ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності та був засуджений за корисливі злочини, інкримінований злочин вчинив у період іспитового строку, суд дійшов висновку, що обвинувачений не втратив ступеню суспільної небезпечності, злочин вчинив через нетривалий проміжок часу, після засудження, належних висновків не зробив та не став на шлях виправлення, що істотно збільшує тяжкість вчиненого. Тому на думку суду виправлення та перевиховання його можливі лише, при ізоляції від суспільства, тобто при призначенні йому реальної міри покарання та не вбачає підстав і можливостей для призначення іншої міри покарання.

Враховуючи всі перераховані обставини, а також те, що ОСОБА_1 визнав свою вину повністю та щиросердечно розкаявся в скоєному, на обліку у лікарів психіатра і нарколога не перебуває, має постійне місце проживання за яким характеризується позитивно, офіційно влаштувався на роботу, підстави вчинення злочину, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_1 покарання ближче до середньої межі санкції інкримінованого йому злочину за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.

Вироком Вишгородського районного суду Київської області від 01 лютого 2018 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочинів передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 185 КК України та на підставі ст. 70 КК України остаточне покарання за сукупністю злочинів визначено шляхом повного поглинення менш суворого покарання більш суворим і призначено у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання звільнено з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового злочину і виконає певні обов’язки, передбачені статтею 76 КК України.

Вчинення обвинуваченим інкримінованого злочину в період іспитового строку зумовлює призначення йому покарання за правилами ч. 1 ст. 71 КК України, тому суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 до призначуваного покарання за даним вироком, необхідно приєднати частково не відбуте покарання за вироком Вишгородського районного суду Київської області від 01 лютого 2018 року і остаточно призначити до відбуття ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі.

Суд, детально проаналізувавши поведінку обвинуваченого після вчиненого ним кримінального правопорушення (злочину), зважив на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, прийшов до висновку, що саме таке покарання, на думку суду, буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Долю речових доказів по справі вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави передбачені статтею 118 КПК України документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судової експертизи.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 під час досудового розслідування і судового провадження був обраний у виді домашнього арешту у певний період доби без використання електронних засобів контролю на строк по 09 грудня 2018 року з покладенням процесуальних обов’язків, а саме заборонено в період з 22 години до 06 годину ранку наступної доби залишати місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4. З урахуванням призначеного виду покарання й особи обвинуваченого, суд на підставі ст. 171 КПК України до набрання вироком законної сили вважає необхідним продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби без використання електронних засобів контролю з встановленням певних зобов’язань.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд ,-

з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання за цією статтею у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного за цим вироком покарання, частково приєднати невідбуте покарання у виді 1 (одного) місяця позбавлення волі за вироком Вишгородського районного суду Київської області від 01 лютого 2018 року, і остаточно призначити до відбуття засудженому ОСОБА_1 покарання у виді

3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту у певний період доби, залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Покласти на ОСОБА_1 наступні процесуальні обов’язки:

- заборонити ОСОБА_1 в період з 22 години до 06 години наступної доби залишати своє місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5;

- зобов’язати ОСОБА_1 прибувати за кожною офіційною вимогою до Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, Броварської місцевої прокуратури та Броварського міськрайонного суду Київської області.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого за адресою: Київська область,

м. Бровари, вул. Гонти, 5/1,на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати за проведення у справі судово-товарознавчої експертизи за № 12-4/1626 від 01.10.2018 року в розмірі 286 (двісті вісімдесят шість) гривень.

Речові докази: по кримінальному провадженню: ком пакт диск «DVD-R на якому міститься відеозапис із камер відеоспостереження ТОВ «Епіцентр-К, поміщений у паперовий конверт залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу його зберігання.

Вирок суду першої інстанції, в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, оскарженню не підлягає. В іншій частині, може бути оскаржено учасниками процесу, протягом 30-ти діб з моменту його проголошення, до Київського Апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги до Броварського міськрайонного суду Київської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не будо подано.

Учасники судового провадження мають право отримувати в суді копію вироку.

Копії вироку негайно після його проголошення вручаються засудженому та прокурору.

Суддя Телепенько А.Д.