Постанова № 77552026, 01.11.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1669/18Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : на ухвалу Тептюк Є. П. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М. ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2018 року м. Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів:

Новікова О.М.,

Вініченка Б.Б., Василенко Л.І.

за участю секретаря Матюхи В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» Литвиненко Олени Леонідівни на ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 28 серпня 2018 року у складі судді Тептюка Є.П. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «ПриватБанк», Банк) до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості, -

встановив:

У лютому 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до ОСОБА_7 з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором від 06.07.2007 року, яким банк надав відповідачу 7 200 дол. США строком до 06.07.2022 року.

У звязку з порушенням взятих на себе зобовязань у ОСОБА_7 виникла заборгованість за вказаним договором, яка станом на 07.12.2016 року складала 11 504,58 дол. США (5 683,12 дол. США заборгованість за тілом кредиту, 2 789,69 дол. США заборгованість за відсотками, 504,00 дол. США заборгованість по комісії за користування кредитом, 2 527,76 дол. США пеня).

Позивач просив стягнути з ОСОБА_7 заборгованість, яка виникла за тілом кредиту, у розмірі 5 683,13 дол. США, що становить 148 272 грн. 86 коп.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 28 серпня 2018 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі ч. 6 ст. 135 та п. 10 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не виконано вимоги ухвали Черкаського районного суду Черкаської області від 31 липня 2018 року, яким було зобовязано позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму на забезпечення відшкодування майбутніх витрат відповідача у звязку з розглядом справи в розмірі 29 255 грн. 50 коп.

Ухвала від 28.08.2018 року оскаржена позивачем в апеляційному порядку.

Апелянт посилається на те, що суд не врахував усі вимоги ч. 4 ст. 135 ЦПК України та неправомірно зобовязав АТ "КБ "ПриватБанк" внести грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат відповідача, повязаних з розглядом справи.

Так ОСОБА_7 не підтвердив відповідними доказами, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові. Крім того, майновий стан АТ "КБ "ПриватБанк" є достатнім для відшкодування можливих судових витрат відповідача у майбутньому.

Позов не є безпідставним, оскільки позивачем надано копію кредитного договору, розрахунок заборгованості. Вимоги щодо недійсності договору не висувались.

Тому, суд залишив позов без розгляду без правових на те підстав.

Апелянт просить ухвалу скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір з приводу порушення боржником зобовязань щодо повернення кредитних коштів.

Так як оскаржуваною ухвалою позов залишено без розгляду, з огляду на положення ч. 2 ст. 353 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути доводи апелянта стосовно накладення судом обовязку на позивача щодо забезпечення судових витрат відповідача.

При цьому, колегія суддів керується принципами рівності сторін, доступу до правосуддя, а також забезпечення можливості апеляційного оскарження рішень, що визнано одними з основних в практиці ЄСПЛ.

ОСОБА_7 заявив клопотання про забезпечення судових витрат, яким просив зобовязати АТ "КБ "ПриватБанк" внести на депозитний рахунок суду грошову суму 29 255 грн. 50 коп. Клопотання обґрунтовано тим, що відповідач вже сплатив 13 800 грн. за проведення судової експертизи. Крім того, серед іншого, до майбутніх витрат, серед іншого, включено витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн. (а.с. 147-149). При цьому, заявником не наведено жодних доказів на обґрунтування розміру витрат на правничу допомогу.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 31 липня 2018 року заяву задоволено, зобовязано відповідача внести на депозитний рахунок суду протягом 20 днів з дня отримання ухвали грошову суму для забезпечення відшкодування майбутніх витрат ОСОБА_7, повязаних з розглядом справи, в розмірі 29255 грн. 50 коп. (а.с. 153-154).

Частиною 1 статті 135 ЦПК України визначено, що суд може зобовязати сторони внести на депозитний рахунок суду попередньо визначену суму судових витрат, повязаних з розглядом справи або певною процесуальною дією, про що постановляє ухвалу (забезпечення судових витрат).

Відповідно до ч. 4 ст. 135 ЦПК України, як захід забезпечення судових витрат суд з урахуванням конкретних обставин справи має право, за клопотанням відповідача, зобовязати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у звязку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу).

Таке забезпечення судових витрат застосовується, якщо: 1) позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов; або 2) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.

Таке забезпечення судових витрат також може бути застосоване, якщо суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.

Районний суд, вирішуючи питання про забезпечення судових витрат відповідача, неповністю дослідив обставини справи, не дотримався усіх умов, викладених у ч. 4 ст. 135 ЦПК України у їх сукупності. А саме, суд першої інстанції не надав оцінки, чи має позов ознаки безпідставного чи інші ознаки зловживання правом на позов, а також не перевірив місцезнаходження відповідача та наявності у нього майна в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно з ч. 5 ст. 135 ЦПК України сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Склад та розміри витрат, пов'язаних з правничою допомогою, входить до предмета доказування у справі та на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані підтверджуючі документи, які представником відповідача не предявлені.

Заявляючи у клопотанні вимогу про забезпечення витрат на правничу допомогу в сумі близько 15 000 грн., ОСОБА_7 не надав жодного документального підтвердження складу та розміру таких витрат.

Таким чином, на підставі досліджених доказів суд дійшов передчасного висновку про обґрунтованість заяви ОСОБА_7 та наявність підстав для застосування заходів забезпечення судових витрат.

Винесення неправомірної ухвали про забезпечення судових витрат стало передумовою для залишення позову без розгляду на підставі п. 10 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає до задоволення а оскаржувана ухвала до скасування з направленням справи на продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» Литвиненко Олени Леонідівни задовольнити.

Ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 28 серпня 2018 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з часу складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлено 01 листопада 2018 року.

Судді