Постанова № 77550655, 29.10.2018, Апеляційний суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2018 року

м.Суми

Справа №588/227/18

Номер провадження 22-ц/788/1314/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач),

суддів - Кононенко О. Ю. , Хвостика С. Г.

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1,

представник позивача ОСОБА_2,

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто Просто»,

представники відповідача: Онищенко Олександр Анатолійович, Сметанюк Ігор Миколайович,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 08 червня 2018 року в складі судді Щербаченко М.В., ухваленого у м. Тростянець, повне судове рішення складено 18 червня 2018 року,

в с т а н о в и в:

Звернувшись до суду із позовом, ОСОБА_1 просив: 1) визнати недійсними угоду, укладену 31.08.2011 року між ним та ТОВ «Авто Просто», № 373001 та додатки № 1 (без дати), № 2 (без дати), № 3 від 27.12.2011 року до цієї Угоди з моменту їх укладення; 2) стягнути з відповідача на його користь отримані ним по цій угоді 181920,04 грн; 3) визнати припиненим договір застави легкового автомобіля CHEVROLET, моделі Aveo, обєм двигуна 1498, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_2, 2011 року випуску, колір чорний, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований 03.02.2012 року ВРЕР № 1 м. Донецька УДАІ ГУМВСУ в Донецькій області, посвідчений 03.02.2012 приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Сафоновим Ю. А., реєстр № 138; 4) вирішити питання судових витрат.

Свої вимоги мотивує тим, що 31.08.2011 року між ним та ТОВ «Авто Просто» укладено угоду № 373001 про надання послуг, спрямованих на придбання автомобіля за допомогою системи «АвтоТак», організованої відповідачем. Крім того, було підписано три додатки до цієї угоди: додаток №1, згідно до якого: Графік внесків зазначений як «120», номер у групі не визначений, «Постачальник Автомобіля» не визначений, марка Автомобіля «Шевроле» модель - «Авео», ціна автомобіля 89920 грн. Додатком №3 від 27.12.2011 року до угоди визначена загальна сума позивача грошових зобовязань як учасника станом на день підписання цього додатку в сумі 158107 грн. 44 коп. та зафіксована сума сплачена ним відповідачу на цей день по угоді 46708 грн. 08 коп. Сума заборгованості позивача перед відповідачем визначена як 111394,36 грн., яка повинна бути погашена в повному обсязі згідно з графіком внесків учасника. На виконання цієї домовленості позивач сплатив з 31.08.2011 року по листопад 2017 року, 181 920 грн. 04 коп. 03.02.2012 року за ним на праві власності зареєстровано легковий автомобіль CHEVROLET, моделі Aveo, обєм двигуна 1498, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_2, 2011 року випуску, колір чорний, реєстраційний номер НОМЕР_1, отриманий ним від відповідача. На протязі часу, що минув після укладання угоди, відповідач неодноразово повідомляв про збільшення ціни на автомобіль, зміни його марки та моделі, одночасно підвищував вартість своїх послуг. Позивач вважає, що оспорювана угода з усіма додатками до неї є недійсною, оскільки на момент її укладання відповідач не мав ліцензії на здійснення фінансових послуг. Всупереч вимогам п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» угода не містить реквізитів відповідача, терміну дії угоди, додатки до угоди № 1 та № 2 не містять дати їх укладення та посилання на повноваження представника ТОВ на їх підписання, що відповідно до статті 227 ЦК України на думку позивача є підставою для визнання його недійсним. Крім того, умови оспорюваного правочину порушують положення Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки є несправедливими в цілому, суперечать принципу добросовісності: встановлено жорсткі зобовязання споживача, а надання послуги обумовлене власним розсудом виконавця, надано право виконавцю розірвати договір із споживачем на власний розсуд, надання виконавцю можливості збільшувати ціну без надання права споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору.

Рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 08.06.2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що на момент укладення спірної угоди відповідач не повинен був мати ліцензію на надання фінансових послуг, а угода не містить несправедливих умов відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів». Вказує, що його представником в судовому засіданні було заявлено клопотання про поновлення строків звернення до суду з позовом з наведенням причин його пропуску.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Авто Просто» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін. Вказує, що судом постановлене законне та обґрунтоване рішення, тому підстав для його скасування немає.

Позивач та його представник апеляційну скаргу підтримали та просили задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, але про час та місце його проведення був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3 розділу ХIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VII «Про судоустрій і статус суддів», апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних суддів у відповідних апеляційних округах.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що діях ТОВ «Авто Просто» відсутні ознаки обману, а умови укладеного між сторонами договору, з яким позивач ознайомився, не призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обовязків сторін, тому і не підлягає задоволенню і вимога про стягнення грошових коштів, що є похідною від визнання недійсним договору. Вимога про визнання припиненим договору застави внаслідок недійсності основної угоди, як вважав позивач, не ґрунтується на нормах ЦК України, тому також не підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками місцевого суду виходячи з наступного.

Як вбачається із цивільної справи, що 31.08.2011 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Авто Просто» було укладено угоду № 373001, предметом якої є надання позивачу, як учаснику послуг системи «АвтоТак», спрямованих на придбання автомобіля. Угода укладається шляхом підписання сторонами угоди, додатку № 1 та додатку № 2, які є невідємними частинами Угоди. Відповідач зобовязується надавати учаснику системи наступні послуги в порядку та строки, визначені угодою: включення учасника до системи «АвтоТак» шляхом підписання цієї угоди; формування груп учасників для придбання автомобіля та включення учасника до цієї групи; організація та створення умов для придбання автомобілів учасниками системи; здійснення оплати автомобіля постачальнику за рахунок коштів, сплачених учасниками на умовах угоди; здійснення адміністративних процедур, необхідних для передачі автомобіля учаснику системи, який одержав право на отримання автомобіля; формування Фонду для повернення коштів; приймання та перерахування страхових платежів відповідній страховій компанії; адміністрування групи, до складу якої входить учасник системи, протягом всього строку її існування тощо.

Крім того, угода № 373001 від 31.08.2011 року передбачає обовязки позивача як учасника групи: сплатити плату за послуги, повязані із вступом до системи при укладанні угоди; сплатити плату за послуги, повязані із видачею автомобіля за системою при наданні такого права; щомісячно сплачувати повні внески; сплачувати внески зі страхування автомобіля після отримання автомобіля; отримати автомобіль за умови виконання зобовязань, встановлених угодою; підписати відповідний двосторонній акт, що свідчить про виконання зобовязань за угодою тощо.

Додатком № 1 до Угоди № 373001 від 31.08.2011 року визначена марка та модель автомобіля - (Chevrolet Aveo), його ціна - 89920 грн, розмір плати за послуги, повязані з вступом до Системи - 3237,12 грн (у %+ ПДВ 3%), щомісячний цілий чистий внесок у % - 0,8333, щомісячний внесок в оплату послуг у % + ПДВ 0,5, розмір плати за послуги, повязані із видачею автомобіля (а.с. 56). Графіком визначено проведення погашення шляхом внесення 12 внесків по групі 1139,підгрупи 19. Цією угодою визначено, що позивачу надається автомобіль марки CHEVROLET моделі Aveo із визначенням ціни 89920грн., і останній моделі сплачує за послуги , пов'язані зі вступом до системи 3% з+ПДВ, що в грмивні становить 3237,12грн; щомісячний цілий чистий внесок 0,8333%, щомісячний внесок на оплату послуг 0,5% +ПДВ; плату за послуги пов'язані з виданням автомобіля за системою 3,0%.

Додатком № 2 до угоди № 373001 від 31.08.2011 року визначені Правила функціонування системи придбання в групах АвтоТак та визначення термінів, що використовуються в Угоді.

Позивач після укладення Угоди № 373001 від 31.08.2011 сплатив плату за послуги, повязані з вступом до системи, на підставі рахунків відповідача сплачував чисті внески, внески в оплату послуг разом із ПДВ, оплатив плату за послуги, повязані із вдачею автомобіля за системою, внески із страхування автомобіля (а.с.13-49, 54, 55).

Позивачу на умовах угоди № 373001 від 31.08.2011 року було надано автомобіль CHEVROLET, моделі Aveo, обєм двигуна 1498, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_2, 2011 року випуску, колір чорний, реєстраційний номер НОМЕР_1, право власності на який відповідно свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_3, виданого ВРЕР №1 м. Донецька УДАІ ГУМВСУ в Донецькій області, 03.02.2012 року зареєстрований за ОСОБА_1 При отриманні автомобіля позивачем було сплачено частина його вартості у розмірі 46000грн

Як підтвердив позивач автомобіль на даний час у нього відсутній у зв'язку із знищенням (згорів).

Між сторонами було укладено 03.02.2012 року договір застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 своїх зобовязань, передбачених угодою №373001 від 31.08.2011 року та додатками №1,2 від 31.08.2011 року та додатком №3 від 27.12.2011 року, предметом якого є указаний автомобіль CHEVROLET, моделі Aveo (а.с. 50).

Також, встановлено, що 16.01.2018 року позивач звернувся із заявою до ТОВ «Авто Просто» у якій просив, зокрема, надати пояснення щодо суми остаточного виконання зобовязання. Зазначав, що ним зобовязання у сумі 158102,44 грн, визначної угодою, було виконане до листопада 2017 року. Натомість, відповідачем надано відповідь, що станом на 26.01.2018 року позивач оплатив 74 повні внески із 120, заборгованість складає 46 повних внесків (а.с. 53, 54).

Відповідно до ч. 5 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг» під поняттям «фінансова послуга» розуміється операція з фінансовими активами, що здійснюється в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Законом України від 02.06.2011 року № 3462-ІV «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг» (введено в дію з 09.10.2012 року) внесено зміни до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг» та доповнено п. 11-1, відповідно до якого до фінансових послуг віднесено послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.

Таким чином, на момент укладання сторонами справи спірної угоди, ліцензії на здійснення ТОВ «Авто Просто» такого виду фінансової діяльності як придбання товарів у групах, законодавством не було передбачено.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Стаття 18 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі Закон № 1023-XII) містить самостійні підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача.

Так, за змістом ч. 5 цієї норми у разі визнання окремого положення договору несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути визнано недійсним або змінено, а не сам договір.

У разі коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому (ч. 6 ст. 18 Закону № 1023-ХІІ).

Визначення поняття «несправедливі умови договору» закріплено в ч. 2 ст. 18 цього Закону. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу.

За вказаної норми умови договору кваліфікуються як несправедливі, якщо вони одночасно, по-перше, порушують принцип добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України); по-друге, призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обовязків сторін; по-третє, завдають шкоди споживачеві.

Несправедливими згідно із ч. 3 ст. 18 Закону № 1023-ХІІ є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобовязань, включаючи умови про взаємозалік, зобовязання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обовязків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у звязку з розірванням або невиконанням ним договору (пункти 2-4); надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі (пункт 11); визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору (пункт 13).

З матеріалів справи вбачається, що під час укладення угоди №373001 від 31.08.2011 року, позивач отримав примірник договору та додатки до нього, які містять опис послуг ТОВ «Авто Просто». Відповідно до ст. 10 угоди, підписання цієї угоди та додатків до неї є свідченням факту ознайомлення, розуміння сторонами його умов та згоди сторін з усіма визначеннями умовами та змістом угоди та додатків до неї.

Таким чином, ОСОБА_1 під час укладення угоди належним чином був ознайомлений з її умовами і погодився з нею, вважав їх справедливими.

Згідно з умовами укладеного договору позивачу, як учаснику, була надана можливість в односторонньому порядку розірвати угоду до моменту отримання автомобіля (ст. 4 угоди). Також, п. 13. 8 додатку № 2 до угоди визначено, що якщо учасник виявить бажання розірвати угоду та відмовитись від подальшої участі в системі АвтоТак протягом 7 календарних днів від дати підписання угоди, такому часнику повертається вся сума коштів сплачених ним на рахунок Авто Просто.

Таким чином, позивач не був позбавлений можливості додатково ознайомитися з умовами договору і прийняти остаточне рішення про свою участь у системі придбання товарів у групах. В той же час, позивач наданим йому правом не скористався і із заявою про одностороннє розірвання умов договору як протягом 7 днів з дня підписання угоди, так і до отримання автомобіля не звертався.

Крім того, позивачем у день укладання договору було сплачено 46708,08 грн, а оплату решти суми розстрочено на 120 платежів, однак умовами договору було передбачено збільшення вартості автомобіля і розрахунок вартості щомісячного платежу відбувався відповідно до ринкової вартості автомобіля в поточному місяці.

З представленого апеляційному суду розрахунку платежів вбачається, що до щомісячного платежу включені суми оплати за адміністративні послуги товариства (сплачено на загальну суми 63120,70 грн), однак вказана обставина не є підставою для визнання спірного договору недійсним. Але позивач може оспорювати законність їх нарахування, у разі відсутності фактично йому надання таких адміністративних послуг.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання угоди недійсною та повернення сплачених коштів, оскільки умови укладеного договору та додатки до нього містять детальний опис послуг, що надаються ТОВ «Авто Просто», визначено поточну ціну автомобіля, порядок зміни ціни, вибір марки та моделі автомобіля і процедура його отримання.

Відповідно до ч. 2 ст. 548 ЦК України недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Отже, і в частині відмови у задоволенні вимог позову про визнання припиненим договору застави автомобіля, місцевий суд дійшов правильного висновку.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції всебічно і повно зясував, обставини, що мають значення для справи і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-382 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 08 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01 листопада 2018 року.

Головуючий - С.С. Ткачук

Судді: О.Ю. Кононенко

С.Г. Хвостик