Ухвала суду № 77550658, 01.11.2018, Апеляційний суд Сумської області

Справа №591/2816/14-к Головуючий у суді у 1 інстанції - Шершак М. І.Номер провадження 11-кп/788/2/18 Суддя-доповідач - Матус В. В. Категорія - Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних справах

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2018 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Матуса В. В.,

суддів - Олійника В. Б., Філонової Ю. О.,

за участю секретаря судового засідання Різниченко Н.А.,

прокурора Северина М.В.,

засудженого ОСОБА_3,

захисника Семиволоса В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_3, на ухвалу судді Зарічного районного суду м. Суми від 15 лютого 2016 року, якою клопотання

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, судимого:

08.12.2014 р. Зарічним районним судом м. Суми за ст. 115 ч. 2 п. 6, 13, ст. 186 ч. 2, ст. 187 ч. 1, ст. 187 ч. 2, ст. 187 ч. 4, ст. 70 ч. 1,2 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна,

про зарахування строку попереднього увязнення у строк покарання та звільнення з-під варти - повернуто.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою судді Зарічного районного суду м. Суми від 15 лютого 2016 року, клопотання ОСОБА_3 про зарахування строку попереднього увязнення у строк покарання та звільнення з-під варти, повернуто засудженому.

Суддя постановлену ухвалу обґрунтовує тим, що враховуючи зміст положень ч. 6 ст. 9 КПК України, під час виконання вироку питання застосування Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього увязнення у строк покарання» № 838-VIII від 26 листопада 2015 року має вирішуватись відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України місцевим судом, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, оскільки саме цей суд має можливості повно, обєктивно та без зайвих зволікань розглянути клопотання про зарахування строку попереднього увязнення, без етапування засудженого до іншої місцевості.

Засуджений не погоджуючись з ухвалою, подав апеляційну скаргу, згідно якої просить її скасувати та направити на новий розгляд до суду першої інстанції, або ж винести нову ухвалу, якою звільнити його від відбуття покарання у залі судового засідання. В обґрунтування апеляції, ОСОБА_3 зазначає, що звертався до суду першої інстанції з заявою не про зарахування строку попереднього увязнення у строк покарання, а про звільнення з під варти в залі судового засідання. Так згідно нормам ст. 72 КК України, якщо при призначенні основного покарання не зазначеного в ч. 1 даної статті, суд зобовязаний повністю звільнити засудженого від відбування такого основного покарання. Оскільки таке покарання як довічне позбавлення волі не передбачено в ч. 1 ст. 72 КК України, суд зобовязаний був звільнити його прямо в залі судового засідання. Посилання в ухвалі, що Сумський слідчий ізолятор не є місцем відбування покарання, засуджений вважає необґрунтованим.

Заслухавши доповідь головуючого-судді, пояснення засудженого ОСОБА_3 та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу, думку прокурора Северина М.В. який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги засудженого, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_3 звернувся до районного суду з клопотанням про вирішення питань, повязаних з виконанням вироку в порядку ст.ст.537-539 КПК України, а саме звільнення його з-під варти від відбуття покарання, визначеного вироком Зарічного районного суду м. Суми від 08.12.2014 року.

Відповідно до вимог ч.ч.3-5 ст.539 КПК України, клопотання про вирішення питання, повязаного із виконанням вироку, розглядається протягом десяти днів з дня його надходження до суду суддею одноособово згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цього розділу. У судове засідання викликаються засуджений, його захисник, законний представник, прокурор. Про час та місце розгляду клопотання повідомляються орган або установа виконання покарань, що відає виконанням покарання або здійснює контроль за поведінкою засудженого та інші особи у разі необхідності. За наслідками розгляду клопотання суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Разом із тим, суддя суду першої інстанції не розглянув клопотання ОСОБА_3 у передбаченому кримінальним процесуальним законом порядку, не дотримався процедури судового розгляду, не викликав засудженого, захисника та не повідомив інших осіб, участь яких могла бути визнаною обовязковою.

Натомість, у звязку з тим, що вказане клопотання було подано не до того суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, за яким ОСОБА_3 був засуджений, суддя дійшов висновку про необхідність повернення клопотання, чим істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону, що перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Крім того, колегія суддів вважає, що прийнятим рішенням були порушені загальні засади кримінального провадження, які зазначені у ст.7 КПК України, а саме забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст.ст.20-22 КПК).

Також колегія суддів звертає увагу, що за змістом оскаржуваної ухвали суду першої інстанції мова йде про клопотання ОСОБА_3 щодо зарахування судом строку попереднього увязнення у строк покарання, тоді як ОСОБА_3 звертався до суду з клопотанням про звільнення його з-під варти від відбуття покарання, визначеного вироком Зарічного районного суду м. Суми від 08.12.2014 року, що не є тотожним.

Відповідно до приписів п.3 ч.1 ст.409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, крім іншого, є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а згідно ч.1 ст.412 цього Кодексу, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу судді Зарічного районного суду м. Суми від 15.02.2016 року у звязку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.

Що стосується інших доводів апеляційної скарги з доповненнями засудженого ОСОБА_3, а саме звільнення його з-під варти в залі судового засідання та зарахування йому строку попереднього увязнення та тримання його під вартою з моменту затримання 01.11.2013 року по день набрання вироком законної сили 11.02.2015 року у відповідності до ч.5 ст.72 КК України з розрахунку один день позбавлення волі відповідає двом дням попереднього увязнення, то колегія суддів відповідно до ч.2 ст.415 КПК України не може прийняти їх до уваги, оскільки порушені питання спочатку підлягають ретельній перевірці та безпосередньому дослідженню в судовому засіданні при новому судовому розгляді в суді першої інстанції, а вже потім при наявності остаточного судового рішення бути предметом перевірки при розгляді даного кримінального провадження в апеляційному суді.

Керуючись ст.ст.404, 407, 409, 412, 415, 419 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу судді Зарічного районного суду м. Суми від 15 лютого 2016 року, якою клопотання ОСОБА_3 про зарахування строку попереднього увязнення у строк покарання та звільнення з-під варти, повернуто засудженому скасувати у звязку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції в іншому складі суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

Матус В. В. Олійник В. Б. Філонова Ю. О.