Постанова № 77547564, 01.11.2018, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/5498/18

Провадження № 1-кп/487/650/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2018 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі колегії суддів:

головуючого судді Бобрової І.В.,

суддів – Біцюка А.В., Притуляк І.О.,

при секретарі судового засідання – Гладкої К.М.,

за участю прокурора – Балабана В.В.,

обвинувачених – ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисників – ОСОБА_3В, ОСОБА_4,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідування за №12017150030003377 від 25.08.2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_1, ОСОБА_2 у вчинені злочинів, передбачених ч.4 ст.187, ч. 2 ст.121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Заводського районного суду м. Миколаєва з Миколаївської місцевої прокуратури №1 в порядку ст.293 КПК України, надійшов обвинувальний акт внесений в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за №12017150030003377 від 25.08.2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_1, ОСОБА_2 у вчинені злочинів, передбачених ч.4 ст.187, ч. 2 ст.121 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_2 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів. Крім того, з метою забезпечення безперервного розгляду провадження в суді, виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов’язків, посилаючись на те, що судовий розгляд не розпочався, враховуючи особи обвинувачених та наявність ризиків, передбачених ч. 1 п.1, 3, 5 ст.177 КПК України, які продовжують існувати до теперішнього часу, а саме: обвинувачені можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення, у зв'язку з чим інші більш м’які запобіжні заходи не зможуть запобігти зазначеним ризикам, що унеможливлює їх застосування до ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

У судовому засіданні обвинувачені та їх захисники заперечували щодо задоволення клопотання прокурора. Посилаючись на недоведеність прокурором ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також можливість обрання щодо обвинувачених більш м'якого запобіжного заходу.

При цьому захисник обвинуваченого ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_3 заявив клопотання про передачу його підзахисного на поруки.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 заявила клопотання про заміну її підзахисному заходу забезпечення кримінального провадження з тримання під вартою на домашній арешт.

Обвинувачені підтримали клопотання своїх захисників.

Прокурор наполягав на відсутності підстав для зміни обвинуваченим заходу забезпечення кримінального провадження.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до наступного.

Судом встановлено, що під час досудового розслідування відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ухвалою слідчого судді від 01.06.2018 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою суду від 18.09.2018 року обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16.11.2018 року.

На даний час судовий розгляд по справі не розпочато.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ст. 177 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Так, запобіжні заходи у кримінальному провадженні можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України.

Дослідивши матеріали обвинувального акту, суд приходить до висновку, що на даний час прокурором доведено існування ризиків, передбачених ст..177 ч.1 п.п.1,3,5 КПК України, а саме: той факт, що обвинувачені, усвідомлюючи, що у разі визнання їх винуватими у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.187, ч.2 ст.121 КК України, їм загрожує покарання до 15 років позбавлення волі, з метою його уникнення, можуть переховуватися від суду. Крім того, оскільки розгляд справи в суді ще не розпочато ОСОБА_1 та ОСОБА_2 можуть незаконно впливати на потерпілого та свідків по кримінальному провадженню, а також вчинити інші кримінальні правопорушення.

При вирішенні питання щодо продовження обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строку дії запобіжного заходу, суд враховує особу кожного обвинуваченого, вчинення обвинуваченими тяжкого та особливо тяжкого злочинів.

Крім того суд приймає до уваги, що тяжкість обвинувачення у сукупності з вищезазначеними даними щодо особи обвинуваченого, може бути прийнята за підставу тримання під вартою на початковій стадії судового розгляду, що узгоджується з сталою практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Цеєлєвський проти Польщі» від 04.05.2006 року та «Бєлозьоров проти Росії» від 15.10.2015 року

З урахуванням встановленого суд вважає, що інші більш м’які запобіжні заходи не зможуть запобігти існуючим ризикам передбачених ст..177 ч.1 п.п.1,3,5 КПК України, що унеможливлює застосування до обвинувачених більш м’якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Таким чином, з метою забезпечення безперервного розгляду провадження в суді та виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов’язків, враховуючи при цьому, що вік та стан здоров'я обвинувачених дозволяють застосувати у відношенні них вказаний вид запобіжного заходу, суд приходить до переконання про наявність достатніх підстав для продовження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому суд не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3, оскільки таке клопотання повинно заявлятися з дотриманням вимог ст.180 КПК України, а також клопотання захисника ОСОБА_4.

Керуючись ст.ст. 177,183,331 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_2 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з утриманням в СІЗО м. Миколаєва на 60 днів – до 30.12.2018 року.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з утриманням в СІЗО м. Миколаєва на 60 днів – до 30.12.2018 року.

В задоволенні клопотань захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4 - відмовити.

Копію ухвали надіслати начальнику ДУ СІЗО м. Миколаєва.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя підпис ОСОБА_5

Судді: підпис ОСОБА_6

підпис ОСОБА_7

З оригіналом згідно

суддя