Постанова № 7754528, 15.01.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2010 р.                                                                       справа № 2а-19368/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Буряк І. В.

при секретарі                                                  Могілевському А.А.

за участю представників сторін:                    

позивача:          не з’явився

відповідача:                                                  Бескоровайної Д.О. (дов. від 02.12.2009р. №18866/06)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву          Приватного підприємства «Сапар»

до          Управління пенсійного фонду України в Калінінському районі м.Донецька

про          визнання недійсним рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Сапар» (надалі – позивач, ПП «Сапар») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Управління пенсійного фонду України в Калінінському районі м.Донецька (надалі – відповідач, УПФ України в Калінінському районі м.Донецька) про скасування рішення УПФ України в Калінінському районі м.Донецька від 21 липня 2009 року №1039 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.

Позов мотивовано безпідставністю застосування відповідачем штрафних санкцій, оскільки у позивача відсутня заборгованість зі сплати страхових внесків.

В судовому засіданні від 03.12.2009р. оголошувалась перерва до 22.12.2009р., від 22.12.2009р. до 15.01.2010р., на підставі ч.2 ст. 150 КАС України.

Представник позивача у судове засідання від 15.01.2010р., не з’явився, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, не повідомив суд про причину неявки в судове засідання.

Відповідач надав заперечення на позовну заяву за змістом яких проти вимог позивача заперечував, вважаючи, що рішення від 21 липня 2009 року №1039 прийнято правомірно, відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Представник відповідача у судовому засіданні від 15.01.2010р. проти задоволення позовних вимог заперечував та просив у їх задоволенні відмовити в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову,-

ВСТАНОВИВ:

21 липня 2009 року УПФ України в Калінінському районі м.Донецька прийнято рішення №1039 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду (надалі - Рішення від 21.07.2009р. № 1039).

Відповідно до зазначеного рішення від 21.07.2009р. № 1039, на підставі п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду до ПП «Сапар» застосований штраф у розмірі 16294,45 грн. та пеня у розмірі 3 433,00 грн. за період з 30.03.2009р. до 22.04.2009р.

Відповідно до наданої відповідачем Картки особового рахунку юридичної особи, яка має найманих працівників (33,2%, 4%) по ПП «Сапар» 30.03.2009р. у позивача виникла заборгованість по страховим внескам у розмірі 268881,05 гривень.

Копії зазначених документів наявні у матеріалах справи.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Роботодавці - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами) є страхувальниками відповідно до п.1 ст.14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно абзацу 3 ч. 6 ст. 20 зазначеного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, який для зазначених страхувальників складає календарний місяць.

Частиною 2. ст. 106 зазначеного Закону встановлено, що Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Таким чином, днем виникнення простроченої заборгованості із сплати страхових внесків (боргу) є наступний день після закінчення 20 календарних днів наступних за звітним місяцем.

Частиною 8 ст. 106 зазначеного Закону, встановлено, що на недоїмку нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п.2 ч. 9 ст. 106, Виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції - штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу

У відповідності до ч.12 ст.106 зазначеного Закону, нарахування пені, передбаченої частинами дев'ятою і десятою ст. 106, починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником, або з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку перерахування (зарахування) відповідних сум, до дня їх фактичного перерахування (зарахування) банками та організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку фінансових санкцій та пені по особовому рахунку 33.2% ПП «Сапар», дата виникнення боргу у розмірі 268 881,05 грн. є 30.03.2009р., при цьому зазначений борг був частково погашений 17.04.2009р. у розмірі 62944,53 грн. та 22.04.2009р. у розмірі 100000,00 грн., про що зазначено у відповідній Картці особового рахунку юридичної особи, яка має найманих працівників (33,2%, 4%) по ПП «Сапар».

Копії зазначених документів наявні у матеріалах справи.

Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав доказів або пояснень правомірності визначення дати виникнення боргу саме з 30.03.2009р., оскільки як вказувалось вище формування недоїмки відбувається після закінчення 20 календарних днів наступних за звітним місяцем.

Таким чином, відповідачем порушений встановлений ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» порядок нарахування пені в частині визначення дати початку нарахування пені, що має наслідком визначення відповідачем невірного розміру пені.

Відповідно до ч. 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Згідно п. 10.1. «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (в редакції чинній до 03.08.2009р.) встановлено, що на суми простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків (недоїмки) та своєчасно не сплачені (не перераховані) фінансові санкції нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку та розмірах, визначених цим пунктом.

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку сплати відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником включно.

У відповідності до п. 10.5. зазначеної Інструкції, рішення про нарахування пені посадові особи органів Пенсійного фонду виносять одночасно з прийняттям рішення про застосування фінансових санкцій, зазначених у підпункті 9.3.2 пункту 9.3 цієї Інструкції за формою згідно з додатком 14 цієї Інструкції, яке протягом трьох робочих днів із дня його винесення надсилається страхувальнику з повідомленням про вручення.

Згідно п. 9.3.2. зазначеної Інструкції, встановлено, що рішення про застосування штрафів, зазначених у цьому підпункті, складається в залежності від терміну затримки сплати (погашення) страхових внесків: при затримці до 30 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 30 календарних днів рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі десяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.

Тобто, рішення виноситься одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 1 до 30 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.

Розрахунком фінансових санкцій та пені по особовому рахунку 33.2% ПП «Сапар» встановлено, що максимальна кількість днів затримки складає 23 дні із датою зарахування платежу у розмірі 100000,00 грн. 22.04.2009р.

Із наведеного вбачається, що Рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду повинне бути винесене наступний день після закінчення 30 календарних днів, протягом яким виникла та була погашена заборгованість платника страхових внесків.

Таким чином, Рішення від 21.07.2009р. № 1039 було винесе із порушенням строків прийняття, встановлених «Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України».

Враховуючи вищевикладене суду дійшов висновку щодо наявності достатніх підстав для задоволення позовних вимог.

Частиною 1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Приватного підприємства «Сапар» до Управління пенсійного фонду України в Калінінському районі м.Донецька задовольнити частково.

Скасувати рішення Управління пенсійного фонду України в Калінінському районі м.Донецька від 21 липня 2009 року №1039 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.

У задоволені позовних вимог про покладення на відповідача судових витрат по справі – відмовити.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Сапар» (83017, м. Донецьк, б. Шевченко, 26, ЄДРПОУ 33576898) 3 (три) гривні 40 (сорок) копійок судового збору.

3. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 15 січня 2010 року, повний текст виготовлено 20 січня 2010 року.

4. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                       Буряк І. В.