Рішення № 77543218, 12.10.2018, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/252/18

Номер провадження 2/541/371/2018

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12 жовтня 2018 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Андрущенко-Луценко С.В.,

при секретарі - Калініченко Л.О.,

з участю представника позивачки, адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миргороді справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 сільської ради Миргородського району, третя особа Перша Миргородська державна нотаріальна контра про визнання заповіту недійсним,

в с т а н о в и в :

31.01.2018 року ОСОБА_2 звернувся до Миргородського міськрайонного суду із вище зазначеним позовом.

В направленому на адресу суду позові позивач ОСОБА_2 зазначив, що 17 жовтня 2004 року помер його батько ОСОБА_5, внаслідок смерті якого відкрилася спадщина. Серед спадкового майна після смерті ОСОБА_5 є право на земельну частку (пай) площею 4,80 в умовних кадастрових гектарах на території ОСОБА_4 сільської ради Миргородського району, яке він успадкував після смерті своєї матері, а його позивача, бабусі ОСОБА_6, яка померла 24 січня 1999 року. Успадкування ОСОБА_5 права на земельну частку (пай) підтверджується спадковою справою після смерті ОСОБА_6. Він позбавлений можливості успадкувати після смерті батька право на земельну частку (пай), оскільки рішенням Апеляційного суду Полтавської області встановлено, що мається заповіт складений за життя ОСОБА_6 на все наявне у неї на день смерті майно на користь своїх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_7. Після смерті ОСОБА_7 спадщину прийняла відповідачка ОСОБА_8, яка вважає, що її мати ОСОБА_7 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_6 на право на земельну частку (пай), зважаючи на що саме вона набула право на успадкування після смерті матері право на земельну частку (пай). Стверджує, що претензії відповідачки ОСОБА_3 на спадкове майно після смерті ОСОБА_6 є безпідставними, оскільки заповіт в дійсності не існує, адже ОСОБА_6 він не складався та не підписувався, про що свідчить відсутність записів про складення такого заповіту у Журналі реєстрації нотаріальних дій виконавчого комітету ОСОБА_4 сільської ради Миргородського району. Відсутній оригінал такого заповіту і в архіві виконавчого комітету ОСОБА_4 сільської ради. Також відсутній такий заповіт і в матеріалах спадкової справи відкритої після смерті ОСОБА_6. Крім того, стверджує, що ОСОБА_7 відмовилася від спадщини після смерті матері ОСОБА_6, а отже на таке спадкове майно, як земельна частка (пай) не може претендувати і відповідача ОСОБА_3 Вважає, що заповіт не відповідає діючому на той час законодавству та має бути визнаний недійсним, так як він був укладений вже після смерті ОСОБА_6, а отже не міг бути підписаний самою спадкодавицею, а тому не відповідає її волі, що і є підставою визнання його недійсним. Відсутність в архіві виконавчого комітету ОСОБА_4 сільської ради заповіту ОСОБА_6 від 07.07.1998 року за №68 та відсутність в алфавітній книзі обліку заповітів запису про нього свідчить про порушення ст.ст. 541,542 ЦК УРСР при його укладенні та посвідченню. Його батько ОСОБА_5 прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_6 за законом, а ОСОБА_9 відмовилася від прийняття спадщини, скориставшись своїм правом на це. Просить суд визнати заповіт ОСОБА_6 від 07.07.1998 року недійсним.

При судовому розгляді справи позивач ОСОБА_2 позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві, просив його задовольнити, як законний та обґрунтований.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилася, будучи належним чином повідомленою про день та час судового розгляду справи. Відзивів на адресу суду не направила.

Представник відповідачки ОСОБА_3 ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності позов не визнав. Пояснив, що 24 січня 1999 року померла ОСОБА_6, яка мала двох дітей: ОСОБА_5 (батька позивача ) та ОСОБА_7 (мати відповідачки). На час розгляду справи судом батьки сторін: ОСОБА_5 та ОСОБА_7 померли. Логічним є те, що ОСОБА_6 в ОСОБА_4 сільській раді Миргородського району, як мешканка с. Великі Сорочинці Миргородського району за життя склала заповіт, яким заповідала все наявне їй на день смерті майно своїм дітям: ОСОБА_5 та ОСОБА_7 Не має значення чи зареєстрований цей заповіт з відповідних реєстрових книгах ОСОБА_4 сільської ради, та чи є він в архіві ОСОБА_4 сільської ради, адже якщо його там немає, то це свідчить виключно про неналежне виконання посадовою особою ОСОБА_4 сільської ради своїх посадових обов’язків, а не про відсутність такого заповіту. Заповіт є, він чинний. Чи відмовлялася ОСОБА_7 від права на спадщину після смерті ОСОБА_6 йому не відомо, як не відомо про це і відповідачці, інтереси якої він представляє. Сторони не були очевидцями складення заповіту, а тому твердження позивача про його відсутність та незаконність є необґрунтованим. Просить в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_4 сільської ради Миргородського району в судове засідання не з’явився. Сільська рада направила на адресу суду заяву про проведення розгляду справи у відсутності представника установи.

Представник третьої особи Першої Миргородської державної нотаріальної контори в судове засідання не з’явився. Установа належним чином повідомлена про день та час судового розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

Встановлено, що 24 січня 1999 року померла ОСОБА_6, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.9).

Мається заповіт від 07 липня 1998 року укладений в ОСОБА_4 сільській раді Миргородського району та завірений секретарем виконавчого комітету ОСОБА_4 сільської ради Миргородського району з якого вбачається, що ОСОБА_6 заповідала жилий будинок і все належне їй на день смерті майно в рівних долях своїм дітям: ОСОБА_7 та ОСОБА_5 (а.с.6).

Із спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_6 вбачається, що із заявою про прийняття спадщини до Першої Миргородської нотаріальної контори звернувся її син ОСОБА_5 (73-77).

Також рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 07 листопада 2017 року встановлено, що ОСОБА_7 - дочка померлої ОСОБА_6 за життя не встигла юридично оформити спадщину після смерті матері (а.с.19-20), а отже, відповідно до ст. 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_5 помер 17 жовтня 2004 року (а.с.8), його сином є позивач ОСОБА_2 (а.с.25). Спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняв позивач ОСОБА_2

Відповідно до копії свідоцтва про смерть (а.с.95) ОСОБА_7 померла 28 травня 2013 року. Спадщину після смерті ОСОБА_7 прийняла за законом її внучка ОСОБА_10 (а.с. 88-100).

Тобто, ОСОБА_3 не приймала спадщини після смерті ОСОБА_7, а отже і не може претендувати на спадкове майно , яке могла отримати ОСОБА_7 після смерті ОСОБА_6. На таке майно може претендувати виключно спадкоємець ОСОБА_10.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Зважаючи на викладене, суд приходить до переконання, що відповідачка ОСОБА_3 є неналежним відповідачем по справі, а отже в задоволенні позову до неї слід відмовити.

Стосовно позовних вимог заявлених до ОСОБА_4 сільської ради Миргородського району про визнання заповіту недійсним, суд приходить до наступних переконань.

ОСОБА_6 померла 24 січня 1999 року. Заповіт складено 07 дипня 1998 року. Отже, на час складення заповіту та на час смерті спадкодавця ОСОБА_6 діяв ЦК 1963 року, який і підлягає застосуванню в розглядуваному спорі.

Як визначено Цивільним кодексом, спадкування - це перехід майна після смерті його власника (спадкодавця) к іншим особам в порядку, передбаченому правилами цього Кодексу.

Статтею 524 ЦК України в редакції 1963 року визначено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Відповідно зі ст.534 ЦК України, в редакції 1963 року, діючої на час виникнення спірних відносин, кожен громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його ( не включаючи предметів звичаїв і домашньої обстав ноки і вжитку) одній або кільком особам, як тим, що входять, так і тим, що не входять до спадкоємців за законом, а також державі... .

Згідно вимог ст.545 ЦК України, в редакції 1963 року, заповіт як угода, може бути визнано недійсним за підставами, викладеними у статтях 48-58 цього Кодексу.

Позивачем не доведено, що спірний заповіт не відповідає діючому на час його складення законодавству, адже він, підписаний заповідачем, іншого судом не встановлено і за своєю формою відповідає вимогам викладений в ЦК, так як посвідчений секретарем Великосорочинської сільської ради Миргородського району, - уповноваженою посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Також не доведено позивачем, що заповіт не відповідав внутрішній волі заповідача.

Не доведено позивачем ОСОБА_2 і тієї обставини, що заповіт складений після смерті ОСОБА_6. Відсутні у суду і офіційні відомості про те, що ОСОБА_7 відмовилася від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6

Відсутність відомостей про складання заповіту ОСОБА_6 у журналі реєстрації нотаріальних дій виконавчого комітету ОСОБА_4 сільської ради Миргородського району не може вважатися достовірним доказом того, що за життя ОСОБА_6 не складала заповіт, копія якого знаходиться в матеріалах цивільної справи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень.

Отже, в задоволенні позову ОСОБА_2 слід відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 48-58, 524, 534, 545 ЦК України 1963 року, ст.ст. 4, 13, 76, 77, 78, 80, 81, 89, 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 (37645, с. Великі Сорочинці, вул.. Миргородська 14, Миргородського району, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_3 ( 37645, с.Великі Сорочинці, вул. Героїв Крут 198-Б, Миргородського району, РНОКПП НОМЕР_2), ОСОБА_4 сільської ради Миргородського району ( 37645, с. Великі Сорочинці, вул. Гоголя,26 Миргородського району, ЄДРПОУ 04381571), третя особа Перша Миргородська державна нотаріальна контора (37600, м. Миргород, вул. Гоголя, 165) про визнання заповіту недійсним.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційних скарг через Миргородський міськрайонний суд.

Повний текст рішення складено 19 жовтня 2018 року

Суддя:

ОСОБА_11