Рішення № 77535265, 30.10.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2018 року м.ПолтаваСправа № 1640/3456/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Кисличенко О.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Лохвицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

01 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лохвицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області в якому просив:

- визнати дії Лохвицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії - протиправними,

- зобов'язати Лохвицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з дня подання заяви до Лохвицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що він є учасником ліквідації наслідків аварії Чорнобильської катастрофи 2 категорії, що підтверджується посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС серії А № НОМЕР_2, а також наданими документами. За результатами звернення до Лохвицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області із заявою про призначення пенсії за віком на умовах, визначених статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", рішенням від 04 липня 2018 року №191 у призначенні пенсії йому відмовлено через відсутність документів, підтверджуючих в установленому законодавством порядку період роботи в зоні відчуження.

Ухвалою суду від 04 жовтня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження.

У відзиві на позовну заяву, що надійшла до суду 26 жовтня 2018 року відповідач позов не визнав, посилався на те, що надані позивачем документи на підтвердження періоду роботи в зоні відчуження містять суперечливі відомості, відтак рішення від 25 липня 2018 року № 137 прийнято в межах та на підставі діючого законодавства.

Позивач та його представник у судовому засіданні позов підтримали, просили задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, хоча повідомлявся про час та місце судового розгляду належним чином.

Згідно з частиною першою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або повідомлення причин неявки.

З урахуванням наведеного, суд визнав за можливе розглядати справу без участі представника відповідача.

ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії, що підтверджується посвідченням серії А № НОМЕР_3, виданим Полтавською обласною державною адміністрацією 27 січня 1999 року /а.с.10/.

19 липня 2018 року позивач звернувся до Лохвицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" /а.с. 22/.

Листом від 02 жовтня 2018 року № 2105/04 позивача повідомлено, що управління винесено рішення від 25 липня 2018 року № 137, яким ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на десять років відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відмовлено /а.с. 35-36/.

Не погодившись з діями відповідача та вважаючи за необхідне зобов'язати його призначити позивачу пенсію за віком, відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з дня подання заяви, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України /пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України/.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 8 вказаного Закону право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника /частина 1 статті 9 згаданого Закону/.

Частиною 1 статті 26 цього Закону встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, крім іншого, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до статті 55 Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон N 796-XII). Так, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів, - передбачено зменшення віку на 8 років.

Підпунктом 5 пункту 2.1 Порядку №22-1 передбачено, що документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Законом №796-ХІІ).

Із аналізу наведеної правової норми вбачається, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та працювали визначену кількість днів у зоні відчуження.

Згідно із частиною першою статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

За визначенням частини 3 статті 65 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".

Згідно правової позиції, висловленої Верховним судом України у постановах від 21 листопада 2016 року № 21-1048во06 та від 04 вересня 2015 року №690/23/15, з якою погодився Верховний суд (постанова від 28 березня 2018 року у справі № 333/2072/17), єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом № 796-ХІІ, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для призначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до пункту 3 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року №51 учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня 1986 р. до 31 грудня 1986 р. - не менше 5, а у 1987 року - не менше 14 календарних днів, віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення синього кольору, серія А.

Згідно із пунктом 5 Порядку №51 учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 року до 31 грудня 1986 року від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 1 до 14, у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році видаються відповідні посвідчення.

В пункті 10 Порядку №51 уточняється на підставі яких документів видається посвідчення. Зокрема, встановлено, що посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).

Аналогічна позиція викладена Верховним судом у постанові від 19 червня 2018 року у справі № 547/312/17 (№К/9901/1488/17).

Згідно з підпунктом 5 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, /у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин/ до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи, зокрема: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Із аналізу цієї норми вбачається, що вказаний перелік первинних документів є примірним та обставини, з якими стаття 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" повязує призначення пенсії за віком на пільгових умовах, можуть бути підтверджені будь-якими документами, що міститимуть достовірні відомості щодо цих обставин.

На підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та періоду роботи у зоні відчуження позивачем до заяви про призначення пенсії за віком додавалися копії: 1) посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії серії А №268411; 2) довідки Лохвицького АТП 15342 від 25 серпня 1993 року № 25, відповідно до якого підтверджено факт роботи в населених пунктах м. Чорнобиль Прип'ять зони відчуження з 02 червня по 02 липня 1987 року; 3) перепустки № 014458 на право в'їзду у закриту зону; 4) трудової книжки НОМЕР_4; 5) диплому Д № 104949; військового білету серії НУ № 9476417; 6) довідки ПАТ "Автотранспортне підприємство 15342" від 19 червня 2017 року № 37 стосовно організаційних перетворень підприємства; 7) довідки ПАТ "Автотранспортне підприємство 15342" від 19 червня 2017 року № 38 стосовно роботи позивача водієм у вказаному підприємстві у період з 04 березня 1987 року по 10 серпня 1987 року; 8) довідки Лохвицького АТП 15342 від 06 травня 1991 року № 51 стосовно роботи позивача водієм у вказаному підприємстві у період з 04 березня 1987 року по 10 серпня 1987 року /а.с. 25-34/.

Натомість відповідач в оскаржуваному рішенні посилається на суперечливість наданих позивачем доказів його перебування в зоні відчуження, що позбавляє його права на пільгове зменшення пенсійного віку як особи, яка в установленому законом порядку набула статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та працювала у визначений законом період.

Відхиляючи зазначений довід відповідача, суд зауважує, що перелічені вище документи, подані позивачем разом із заявою про призначення пенсії у своїй сукупності дозволяють ідентифікувати особу позивача та визначити період його роботи у зоні відчуження.

Крім того, суд зазначає, що відповідач як орган, що призначає пенсії, має право відповідно до статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі, зокрема, за наявності розбіжностей у документах.

Отже, відповідач, не скориставшись своїм правом на перевірку достовірності поданих позивачем документів і зазначених в них даних, відхилив ці документи, тим самим позбавивши позивача права на належний соціальний захист у вигляді призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку.

Також варто звернути увагу, що відповідачем дійсність посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії серії А № НОМЕР_3, виданого позивачеві під сумнів не ставиться.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що відповідач як субєкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, не довів суду правомірності прийнятого ним рішення та відповідності останнього вимогам частини 2 статті 2 КАС України.

При цьому варто зазначити, що паспортом серії НОМЕР_5 та трудовою книжкою позивача НОМЕР_4 підтверджується, а відповідачем не заперечується, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1, досяг пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та має необхідний страховий стаж. Подані позивачем до органу пенсійного фонду документи підтверджують його статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та період роботи у зоні відчуження з 02 червня по 02 липня 1987 року, а тому позивач має право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Пунктами 1.6 та 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку /пункт 1.6/; днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви /пункт 1.7/.

Враховуючи, що із заявою про призначення пенсії за віком позивач звернувся до органу пенсійного фонду 19 липня 2018 року, саме з цієї дати право позивача на призначення пенсії підлягає відновленню.

Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Вказаний висновок Верховного Суду України відповідно до положень статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Водночас, суд вважає вимоги позивача в частині визнання дій Лохвицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії - протиправними такими, що задоволенню не підлягають з огляду на те, що вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Водночас дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несе рішення від 25 липня 2018 року № 147, оскільки саме зазначене рішення має вплив на його права та інтереси.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зважаючи на встановлені в ході розгляду справи обставини, суд з метою повного захисту прав позивача у даних спірних правовідносинах, відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати рішення Лохвицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області №137 від 25 липня 2018 року "Про відмову ОСОБА_1" в призначенні пенсії відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Оскільки обраний судом спосіб захисту права (інтересу) повинен забезпечити відновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату, то суд вважає за доцільне задовольнити відповідну вимогу позивача та зобовязати Лохвицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити ОСОБА_1 пенсію із зменшенням пенсійного віку на вісім років згідно статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на підставі заяви про призначення пенсії від 19 липня 2018 року.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню.

Позивач витрат по сплаті судового збору за подання цього позову не поніс, а відтак відсутні підстави для розподілу судових витрат на підставі статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Лохвицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Перемоги, 15, м. Лохвиця, Полтавська область, 37200, ідентифікаційний код 40386115) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Лохвицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області №137 від 25 липня 2018 року "Про відмову ОСОБА_1" в призначенні пенсії відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов'язати Лохвицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити ОСОБА_1 пенсію із зменшенням пенсійного віку на вісім років згідно статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на підставі заяви про призначення пенсії від 19 липня 2018 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03 жовтня 2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 01 листопада 2018 року.

Суддя С.О. Удовіченко