Ухвала суду № 7752058, 08.12.2009, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

                                                                                Справа № 2а-7806/09/5/0170

08.12.09 м. Севастополь

                    Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Дадінської Т.В.,

суддів           Дугаренко О.В. , Омельченка В. А.                      секретар судового засідання          Клюкіна Н.С.

за участю сторін:

представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Євпаторійський винзавод" - Карлашенко Андрій Михайлович довіреність № б/н від 15.01.09 ;

представник відповідача Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим - Безверха Юлія Анатоліївна довіреність № 7122 від 13.08.09

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим на постанову Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В. ) від 30.09.09 по справі №2а-7806/09/5/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євпаторійський винзавод" (вул. Виноградана, 11, Євпаторія, Автономна Республіка Крим,97420)

до          Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим (вул. Дм. Ульянова 2/40, Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97416)

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим (суддя Сидоренко Д.В.) від 30 вересня 2009 року у справі № 2-а-7806/09/5/0170 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євпаторійський винзавод»до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим було задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим № 0001281502/0 від 05 червня 2009 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція в м. Євпаторії АР Крим звернулася з апеляційною скаргою в, якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 30 вересня 2009 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована не з’ясуванням судом першої інстанції обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи та невідповідністю судового рішення нормам матеріального права, а саме –підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Заявник апеляційної скарги вважає, що позивач мав право звернутися до податкового органу з відповідною заявою про ненадання постачальником товарів (робіт, послуг) податкових накладних та включити відповідні суми податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду. Заявник апеляційної скарги посилається на безпідставне, на його думку, включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими накладними за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року, який вже був охоплений плановою перевіркою.

У судовому засіданні представник заявника апеляційної скарги підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, вважав, що судове рішення ухвалено судом першої інстанції у відповідності з вимогами діючого законодавства України про оподаткування. Представник позивача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим та залишити постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 30 вересня 2009 року без змін. У письмових запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача зазначив, що відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено право, а не обов’язок отримувача товарів (послуг) у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника.

Колегія суддів, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 05 червня 2009 року Державною податковою інспекцією в м. Євпаторії АР Крим було прийнято податкове повідомлення-рішення за № 0001281502/0 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Євпаторійський винзавод» податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 1597782,31 грн., у тому числі –1331485,26 грн. –за основним платежем та 266297,05 грн. –за штрафними (фінансовими) санкціями.

Підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення сталися висновки акту документальної невиїзної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2009 року з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2009 року за № 1087/15-2/33271192 від 28 травня 2009 року про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Євпаторійський винзавод»вимог підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що виразилося в завищенні податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень 2009 року у сумі 1331485,26 грн.

З акту перевірки вбачається, що за результатами перевірки, з урахуванням результатів автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, встановлено, що ТОВ «Євпаторійський винзавод»до колонки 3 «період виписки податкових накладних, інших документів, що дають право на податковий кредит»розділу 2 «податковий кредит»додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»безпідставно включені податкові накладні за перевірені періоди (з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року), які вже були охоплені плановою виїзною перевіркою, за результатами якої складено акт від 17 травня 2007 року № 737/23-2/33271192, а саме –податкові накладні ВАТ СП «Чорноморська перлина»за № 14 від 30 вересня 2006 року на загальну суму 7678920,60 грн. у т.ч. ПДВ 1279820,10 грн., за № 18 від 30 вересня 2006 року на загальну суму 259991 грн. у т.ч. ПДВ 43331,83 грн. за договором постачання від 01 вересня 2006 року та податкова накладна ТОВ «Тетра-пак»№ 7003817 від 30 жовтня 2006 року на загальну суму 50000 грн. у т.ч. ПДВ 8333,33 грн. за контрактом № 51-06-13 ZB від 01 березня 2006 року.

Постановляючи висновок про безпідставне включення позивачем вказаних податкових накладних ВАТ СП «Чорноморська перлина»та ТОВ «Тетра-пак»до податкового кредиту звітного періоду –квітень 2009 року, податкова інспекція виходила з положень підпункту 7.2.6 пункту 7.2 та підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статі 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Так, відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарі (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпунктів 7.2.1, 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону платник податку зобов’язаний надати покупцю податкову накладну. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця у двох примірниках.

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Податкова інспекція вважає, що оскільки позивач не надав заяву зі скаргою на постачальників –ВАТ СП «Чорноморська перлина»та ТОВ «Тетра-пак»при наданні податкових декларацій з ПДВ за вересень - жовтень 2006 року і ці податкові періоди вже були перевірені податковою інспекцією, то позивач не має право на включення сум ПДВ за вищевказаними податковими накладними у іншому податковому звітному періоді, зокрема –квітні 2009 року.

Судова колегія вважає помилковими дані висновки Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим у зв’язку з наступним.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит –сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) –в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Позивач підтверджує дату отримання вищевказаних податкових накладних ВАТ СП «Чорноморська перлина»та ТОВ «Тетра-пак»04 квітня 2009 року, про що свідчать відомості Журналу реєстрації податкових накладних, виписаних до 01 квітня 2008 року (т.1 а.с. 137).

Крім того, судова колегія керується положеннями підпункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року із змінами та доповненнями, відповідно до якого податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник має право надати уточнюючий розрахунок.

Згідно до положень статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»строки давності складають 1095 днів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач самостійно виявив помилку та надав податковій інспекції уточнюючий розрахунок з ПДВ у межах 1095 днів, визначених Законом. Дані обставини свідчать про правомірність дій позивача.

Помилка, допущена у показниках податкової декларації, була виявлена у процесі проведення інвентаризації в бухгалтерському та податковому обліку на підставі наказу директора ТОВ «Євпаторійський винзавод»за № 01-1/53 від 08 грудня 2008 року.

Згідно до звіту за підсумками інвентаризації у бухгалтерському та податковому обліку станом на 31 грудня 2008 року від 09 січня 2009 року у процесі інвентаризації були складені акти звірок по взаєморозрахункам з контрагентами та проведена інвентаризація рах. 6442 «Неотриманні податкові накладні»станом на 31 грудня 2008 року. За результатами було встановлено перекручування даних податкового обліку по рах. 6442 «Неотриманні податкові накладні», що виразилося саме у неотриманні податкових накладних за якими позивач має право на податковий кредит.

Наказом від 15 січня 2009 року за № 01-6/17 «За підсумками інвентаризації бухгалтерського і податкового обліків за 2008р»було визначено у строк до 31 березня 2009 року витребувати від контрагентів відсутні податкові накладні, за якими є право на отримання податкового кредиту та задекларувати податковий кредит у поточному періоді.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що положеннями підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено право платника податку на подачу заяви зі скаргою на постачальника товарів (робіт, послуг) у зв’язку з ненаданням податкової накладної, а не його обов’язок.

Таким чином, враховуючи, що розрахунки за договором постачання з ВАТ СП «Чорноморська перлина»від 01 вересня 2006 року на загальну суму 6615759,67 грн., у тому числі ПДВ 1323151,93 грн. та за контрактом з ТОВ «Тетра-пак»від 01 березня 2006 року № 51-06-13 ZB на суму 41666,67 грн. у тому числі ПДВ 8333,33 грн. здійснені, податковий кредит підтверджений податковими накладними, та враховуючи положення пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», судова колегія вважає, що правові підстави для відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ «Євпаторійський винзавод»відсутні.

Таким чином, суд першої інстанції правильно з’ясував обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду, викладені в судовому рішенні, відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.

                    Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 30 вересня 2009 року у справі № 2-а-7806/09/5/0170 залишити без змін.

                    Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

                    Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 14 грудня 2009 р.

Головуючий суддя                                        Т.В. Дадінська

Судді                                         О.В.Дугаренко                               В.А.Омельченко