Постанова № 7751610, 19.11.2009, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-11482/09/2570

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2009 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді                                                   Баргаміної Н.М.

при секретарі                                                                       Хоботні Є.А.

за участю представників

позивача                                                                      Руденок Т.В.

                                                                      Кручко К.І.

відповідача                                                                      Куліша Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Петрушівського сільського споживчого товариства до Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

08.10.2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі і просить суд визнати недійсним рішення від 17.07.2009 року № 0000602330/2, яким донараховано податку на прибуток на суму 25757,10 грн., з яких основного платежу 17463 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 8294,10 грн.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та зазначили, що 31.12.2007 р. позивачем було укладено договір з Ріпкинською райспоживспілкою про надання інформаційно-консультаційних послуг, надання яких є одним із основних видів діяльності райспоживспілки згідно статутних документів. В даному договорі обумовлено чіткий перелік платних послуг, що надаються райспоживспілкою, послуги надаються систематично на постійній основі. Також представники позивача вказали, що спеціалісти райспоживспілки надають практичну допомогу та консультації щодо вирішення проблемних питань господарської діяльності письмово, по телефону, з виїздом на місце, проводять навчання з працівниками прилавку, надають допомогу в складанні фінансової, статистичної та податкової звітності, вирішують питання захисту інтересів підприємства в судах, допомагають у веденні претензійної роботи та ін.. За перевірений період послугами інших комерційних структур із зазначених питань підприємство практично не користувалось.

На думку представників позивача, податковий орган в порушення чинного законодавства дійшов до висновку, викладеному в акті перевірки, про завищення валових витрат за рахунок включення до їх складу витрат на інформаційно-консультативні послуги, які надавалися Ріпкинською райспоживспілкою на суму 69850 грн., оскільки надання таких послуг підтверджується належними документами, серед яких двосторонні акти виконаних робіт, складені дані до кожного акту виконаних робіт з детальним переліком наданих послуг, податкові накладні.

Крім того, всі складені на зазначені операції документи в комплексі повністю відображають здійснені господарські операції, мають всі необхідні реквізити. Вимоги перевіряючих зазначати в актах весь перелік послуг та з яких питань не призведе до збільшення економічних вигод, а тільки збільшить витрати на ведення обліку.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та вказав, що в актах щодо надання інформаційно-консультаційних послуг не зазначено, які та з яких питань надавалися такі послуги, яким чином отримані послуги були використані в господарській діяльності позивача. Надані на час перевірки «Дані по наданню інформаційно-консультаційних послуг спеціалістами райспоживспілки споживчим товариством та підприємствам Ріпкинської райспоживспілки», на думку відповідача, не можуть братися до уваги як документальне підтвердження наданих інформаційно-консультаційних послуг, оскільки вони укладені в односторонньому порядку, відсутні відомості про отримання них або затвердження іншою стороною, а також вони не містять інформацію про конкретні обсяги та напрямки, за якими згідно п. 1.3 розділу 1 вказаних договорів здійснювались відповідні послуги. Крім того, не визначено також, які конкретні види інформаційно-консультаційних послуг оцінені сторонами за договорами , визначеними в цих «Даних».

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню на слідуючих підставах.

Судом встановлено, що відповідачем була проведена планова виїзна перевірка Петрушівського сільського споживчого товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 р. по 31.12.2008 р.,про що складено акт № 229/23-104/01776990 від 03.04.2009 року.

Даною перевіркою встановлено, що позивач в порушення пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»завищило валові витрати у зв»язку з включенням до їх складу витрат за інформаційно-консультаційні послуги, які не мають документальних доказів щодо їх фактичного отримання та використання в господарській діяльності на загальну суму 69850 грн.

З метою з»ясування питання правильності обчислення податку на прибуток за період з 01.04.2007 р. по 31.12.2008 р. з використанням наявних документів щодо понесених витрат, пов»язаних з отриманням інформаційно-консультаційних послуг за розглядом скарги позивача було проведено позапланову виїзну перевірку позивача , про що складено акт від 17.07.2009 р. №416/23-104/01776990, в якому фактично підтверджено встановлене актом перевірки від 03.04.2009 р. порушення позивачем пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

На підставі даної перевірки відповідачем було прийнято оскаржуване податкове повідомлення –рішення № 0000602330/2 від 17.07.2009 року , яким донараховано податку на прибуток на суму 25757,10 грн., з яких основного платежу 17463 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 8294,10 грн.

Встановлено, що в перевіряємому періоді, згідно договорів від 31.12.2007 року, від 01.09.2006 року про надання інформаційно-консультаційних послуг Ріпкинська райспоживспілка зобов»язалася надати позивачу послуги, які передбачено п. 1.3 зазначених договорів, а саме :

Бухгалтерський облік та оподаткування.

Бухгалтерський облік і фінансова звітність.

Первинний облік.

Інвентаризація.

Оподаткування: податки і збори, платежі в соціальні фонди, податкове законодавство. Праця та зарплата.

Загальні питання, порядок нарахувань та утримань із заробітної плати, оподаткування. Трудові відносини.

Соціальні виплати і гарантії (компенсації, пільги і т.п.)

Торгівельна та виробнича діяльність.

Організація торгового та виробничого процесу.

Ціни, націнки, порядок формування та оптимізація.

Ліцензування, реєстратори розрахункових операцій, правила торгівлі.

Планування, бізнес-план, маркетингові дослідження.

Право та юридичні послуги:

Загальні питання з цивільного, господарського, кооперативного права, що стосуються діяльності Замовника.

Судовий розгляд справ (підготовка, супровід, апеляції), господарські договори, претензійна робота.

          Форма надання послуг передбачена п.1.2 зазначених договорів: усно, по телефону або по факсу, письмово, з виїздом на місце.

          На виконання укладених договорів Ріпкинською райспоживспілкою та позивам було складено акти виконаних робіт, з яких не вбачається, які саме роботи інформаційно-консультаційного характеру були виконані та в якому обсязі.

Відповідно до пункту 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу(валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п 5.2.1 п. 5.2 статті 5 Закону складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Отже, дана правова норма визначає, що до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати, які безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг).

Згідно з абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому діючим законодавством не встановлено конкретного переліку документів для підтвердження витрат на інформаційно-консультаційні послуги.

Отже, на підтвердження включення зазначених витрат до валових витрат необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема документи, що підтверджують факт отримання інформаційно-консультаційних послуг від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

В наданих позивачем актах прийому-передачі відсутні будь-які відомості, які б містили дані, про те, які саме інформаційно –консультаційні послуги було надано позивачу, тобто не вбачається зміст і обсяг господарської операції.

Крім того, як вбачається з пояснень представників позивача, в штаті Петрушівського сільського споживчого товариства, працюють економіст, бухгалтер, голова правління, товарознавець. Аналізуючи надані суду позивачем розрахунки вартості інформаційно-консультативних послуг, наданих спеціалістами Петрушівському сільському споживчому товариству та враховуючи, що більшість наданих послуг стосується саме ведення бухгалтерського обліку та звітності, суд доходить висновку про економічну недоцільність таких витрат при наявності бухгалтера в штаті товариства.

Отже, суд вважає, що з наданих позивачем документів неможливо встановити економічну доцільність витрат на інформаційно-консультативні послуги та визначити чи направлені такі витрати на максимізацію доходів чи мінімізацію витрат тобто на отримання прибутку в цілому, а тому позивачем в порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»завищено валові витрати в зв'язку з включенням до їх складу витрат за інформаційно-консультаційні послуги на загальну суму 69850 грн.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідач довів правомірність своїх дій.

Враховуючи наведене, відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000602330/2 від 17.07.2009 року , з підстав, наведених позивачем, задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст.17, 18, 104, 122, 160-163 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду в повному обсязі виготовлена 25 листопада 2009 р.

Головуючий суддя Баргаміна Н.М.