Ухвала суду № 77513236, 31.10.2018, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №505/2928/17

Провадження №1-кп/505/40/2018

31.10.2018 р. Котовський міськрайсуд, Одеської області в складі :

головуючої судді Павловської Г.В.

при секретарі Поповій Г.Є.

за участю прокурора Битка Є.О.

потерпілої ОСОБА_1

цивільного позивача ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

перекладача ОСОБА_5

у відсутності представника потерпілої адвоката ОСОБА_6 розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора про продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР за №12017160180000856 від 10.06.2017 р., відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, молдованина, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, до арешту не працюючого, не одруженого, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_4, до арешту проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого,

- обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Котовського міськрайсуду, Одеської області знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4, обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, внесеному до ЄДРДР за №12017160180000856 від 10.06.2017 р.

Під час судового засідання прокурор Битка Є.О. заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 на 60 діб, враховуючи ризики, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може переховуватися від суду та незаконно впливати на потерпілу, свідків, які ще недопитані судом та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Потерпіла ОСОБА_1, цивільний позивач ОСОБА_2, підтримали клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 на 60 діб. Крім того, потерпіла ОСОБА_1 звернула увагу суду на ту обставину, що обвинувачений ОСОБА_4 під час судового розгляду кримінального провадження суддею Паценюк Г.В. неодноразово погрожував рідним потерпілої, які є свідками по справі.

Захисник ОСОБА_3, обвинувачений ОСОБА_4 заперечували проти задоволення клопотання прокурора, оскільки прокурор не обґрунтував необхідність продовження міри запобіжного заходу та не надав доказів які б підтверджували наявність вищевказаних ризиків.

Суд, заслухавши клопотання прокурора Битка Є.О., думку потерпілої ОСОБА_1, цивільного позивача ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, обвинуваченого ОСОБА_4 приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до п. 79 рішення ЄСПЛ в справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року «розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно і має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості».

Тримання під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і основоположних свобод. Зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції».

Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практикою Європейського суду з прав людини встановлено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою. Автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_4 строку тримання під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

Будь-яких даних про відсутність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від суду; незаконно впливати на потерпілу та свідків, які ще недопитані судом та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, або вчинити інше кримінальне правопорушення - для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено. Також суд оцінює суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому та ймовірну можливість продовження ним протиправної поведінки у подальшому.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Також практика Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, на підставі викладеного, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора Битка Є.О. про продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 331, 372 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, молдованина, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, до арешту не працюючого, не одруженого, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_4, до арешту проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого, обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - продовжити на 60 (шістдесят) діб.

Копію ухвали вручити прокурору, потерпілій, цивільному позивачу, захиснику, обвинуваченому начальнику ОСІ №21 м. Одеси, начальнику Подільського ВП ГУНП в Одеській області,.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя - Г.В. Павловська