Ухвала суду № 7750440, 04.11.2009, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

                                                            Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

                                                                                Справа № 5020-12/394-7/210

04.11.09 м. Севастополь

                    Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Курапової З.І.,

суддів           Яковенко С.Ю. , Лядової Т.Р.                      секретар судового засідання          Ковінська Т.Г.

за участю сторін:

представник позивача ТОВ "Кабельна Телерадіокомпанія Девком" - Латиш Олена Вікторовна довіреність № б/н від 25.05.09; представник відповідача Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя - Летюча Діана Геннадіївна довіреність № 344/10-004 від 22.06.09; представник відповідача Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя - Арнаутова Алла Анатоліївна довіреність № 320/10-004 від 25.06.08; розглянувши апеляційну скаргу ТОВ "Кабельна Телерадіокомпанія Девком" на постанову Господарський суд мiста Севастополя (суддя Альошина Світлана Михайлівна ) від 22.04.09 по справі №5020-12/394-7/210 за позовом           ТОВ "Кабельна Телерадіокомпанія Девком" (вул. Хрусталева, 29-67,Севастополь,99029)

до           Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя (вул. Кулакова, 37,Севастополь,99011)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду м. Севастополя (суддя Альошина С.М.) від 22 квітня 2009 року у справі № 5020-12/394-7/210 у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Кабельна Телерадіокомпанія «Девком»до відповідача - Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині нарахування штрафних санкцій у сумі 25468,90 грн. відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кабельна Телерадіокомпанія «Девком» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду м. Севастополя від 22 квітня 2009 року у справі № 5020-12/394 та прийняти нове рішення про визнання протиправним та скасуванні податкового повідомлення-рішення Ленінської державної податкової інспекції м. Севастополя № 00000312200/0 від 13.06.2005. в часті нарахування штрафних санкцій в сумі 25468,90 грн.

Заявник апеляційної скарги вважає, що постанова суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права. Апелянт зазначає, що відповідно до п.17.1.9 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не встановлена відповідальність за несвоєчасне перерахування податку з доходів нерезидента.

У судовому засіданні 04 листопада 2009 року представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник відповідача апеляційну скаргу не визнав, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, обговоривши у відкритому судовому засіданні доводи апеляційної скарги, заслухав доводи представників позивача та відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Телерадіокомпанія “Девком”, м. Севастополь, звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя, м. Севастополь, про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення від 13.06.2005 р. № 00000312200/0 про нарахування штрафних санкцій у розмірі 25 858,24 грн.

Заявою № 569а від 16.01.2006. позивач уточнив позовні вимоги, просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 13.06.2006ю № 00000312200/0 по сумі штрафних санкцій 25858,24 грн., визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 28.10.2005. № 00000312200/2 на суму 25858,24 грн., стягнути з відповідача судові витрати, пов’язані з розглядом справи (т.1 а. с. 65-66).

Заявою від 16.02.2009. позивач просить здійснити заміну позивача ТОВ «Телерадіокомпанія «Девком» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Девком», визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.06.2005. № 00000312200/0 в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 25468,90 грн., закрити провадження у справі відносно визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 13.06.2005. № 00000312200/0 по сумі штрафу 369,34 грн., у зв’язку з відмовою від позову (т.2 а. сю. 13).

Ухвалою Господарського суду м. Севастополя від 19 лютого 2009 р. закрито провадження у справі в частині вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 13.06.2005. № 00000312200/0 в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 369,34 грн. (т.2 а. с.20-21).

Ухвалою Господарського суду м. Севастополя від 19 лютого 20009 р. здійснені заміна позивача ТОВ «Телерадіокомпанія «Девком», м. Севастополь на Товариство з обмеженою відповідальністю «Кабельна Телерадіокомпанія «Девком», м. Севастополь (т.2а. с. 222-23).

Заявою від 22.04.2009. позивач просить закрити провадження у справі у частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 13.06.2005. № 00000312200/0 по сумі штрафу 20 грн., у зв’язку з відмовою від позову у цій частині (т.2 а. с. 53).

Ухвалою Господарського суду м. Севастополя від 22 квітня 2009 р. закрито провадження у справі в частині вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині нарахування штрафних санкцій у сумі 20 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 13.306.2005. № 00000312200/0 (т.2 а. с. 54-55).

Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Севастополя була проведена планова виїзна документальна перевірка підприємства позивача, за результатами якої складено акт від 10.06.2005. № 96/23-123/24689584 про результати планової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового і валютного законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Девком»за період з 01.01.2003 р. по 31.03.2005 р. (т.1 а. с. 11-37).

З акту перевірки вбачається, що позивач про сплаті грошових доходів не здійснив утримання ( перерахування) податку, чим порушено вимоги п. 13.2. ст. 13 і п. 16.13. ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 р., зокрема, заниження (неперерахування) податку на доходи нерезидента Lagardere Networks International у розмірі 194,67 грн., у тому числі 07.04.2004 р. – неперерахування суми у розмірі 129,96 грн. та 07.06.2004 р. –не перераховано 64,71 грн., а також неперерахування (несвоєчасне перерахування) податку на доходи нерезидентів при здійсненні виплат роялті на адресу нерезидентів у загальному розмірі 12 734,45 грн.

За результатами перевірки, згідно податковому повідомленню –рішенню № 00000312200/0 від 13.06.2005 р. до позивача на підставі підпункту 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» застосована штрафна санкція у розмірі 25858,24 грн. (т.1 а. с. 10).

За результатами адміністративного оскарження позивачем результатів перевірки вищевказане податкове повідомлення-рішення від 13.06.2005 р. було залишене без змін, та було винесене податкове повідомлення-рішення від 28.10.2005 р. № 00000312200/2.

З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснював зовнішньоекономічну діяльність на підставі контрактів з нерезидентами, згідно яких на термін дії зазначених контрактів позивачу передається невиняткове право прийому і ретрансляції відповідних телевізійних каналів на житловий сектор через системи кабельного телебачення, за що Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Девком»виплачує нерезиденту ліцензійну плату після одержання рахунку. По кожній операції з перерахування оплати нерезиденту складається акт прийому –передачі виконаних робіт (послуг по наданню пакету програм відповідного каналу).

Відповідно до пункту 13.1. статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994 р. будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Під доходами, отриманими нерезидентами із джерелом їх походження з України слід розуміти, зокрема, роялті.

У відповідності з п. 13.2. ст. 13 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. (із змінами) резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3-13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Перевіркою встановлено, що загальна сума отриманих на виконання вищевказаних контрактів послуг у періоді, що перевірявся, склала 92 059,55 доларів США. Сума коштів, сплачених нерезидентам за право ретрансляції телевізійних каналів у цьому ж перевіряємому періоді склала 90 298,88 доларів США.

На момент перевірки розрахунки по контрактах з нерезидентами на право прийому і ретрансляції телевізійних каналів, згідно пред'явленим до перевірки документам, закрити, порушень термінів розрахунків не встановлено.

Разом з тим, перевіряючими виявлено, що при здійсненні виплат роялті на адресу нерезидентів, позивач не перерахував (несвоєчасно перерахував) податок на доходи нерезидентів у загальному розмірі 12 734,45 грн., у тому числі за контрактами з нерезидентами:

-          Великобританії по контракту від 01.01.2004. на суму 504,66 грн.

-          Франції по контракту № ПП/32/02.007002 від 23.11.2001. на суму 4074,09 грн.

-          США по контракту № 271 від 04.10.2001. на суму 3347,10 грн.

-          Російська Федерація за контрактами № 0077/РП від 01.01.2002. і № МС/45/03 від 01.01.2003. на загальну суму 2197, 20 грн.

-          Нідерланди по контракту від 01.12.2001. на суму 2611,40 грн.

Відповідно до пункту 18.1. статті 18 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Так, п. 4 ст. 12 Конвенції між Урядом України і Урядом Французької Республіки про уникнення подвійного оподатковування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно від 30.01.1997 р., ратифікованої Законом України № 150/98-ВР від 03.03.1998 р., передбачено, що термін "роялті" при використанні в цій статті означає платежі будь-якого виду, що одержуються як відшкодування за користування або за надання права використання будь-яких авторських прав на твори літератури, мистецтва або науки, включаючи кінематографічні фільми, будь-які фільми або плівки для радіо чи телебачення, на будь-який патент, торгову марку, дизайн або модель, схему, таємну формулу або процес, або за інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Згідно з п. 2 ст. 12 вказаної Конвенції роялті можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо фактичний власник роялті є резидентом другої Договірної Держави, то податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 процентів валової суми роялті.

Разом з тим, відповідно до пункту 4 Порядку звільнення (зменшення) від оподатковування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподатковування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 р. № 470, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.

Згідно з п. 6 вказаного Порядку особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати положення міжнародного договору, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року.

Як вбачається з акту перевірки від 10.06.2005 р. № 96/23-123/24689584 позивачем був наданий перевіряючим сертифікат резидента Lagardere Networks International від 23.11.2003 р., а за 2004 р. сертифікат резидента не був представлений, у зв'язку з чим, з виплат роялті на адресу зазначеного нерезидента у 2004 році повинний був бути утриманий податок на доходи нерезидентів у розмірі 15 %, а не 10 % як утримував позивач, у порушення вимог п. 13.2. ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994 р. (із змінами).

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання позивача на те, що ТОВ “ТРК “ДЕВКОМ” у 2004 р. самостійно знайшло неутримання податку і сплатило податок і штрафні санкції на підставі п. 17.2. ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181-III (із змінами), у зв’язку з чим до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, передбачені п.п. 17.1.9. п. 17.1. ст.17 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-III, є безпідставними.

Порядок нарахування штрафних санкцій при самостійному виявленні факту заниження податкового зобов'язання, визначений у п. 17.2. ст. 17 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-III (із змінами) не застосовується, зокрема, якщо платник податків не подає податкову декларацію за період, протягом якого відбулася недоплата податкового зобов'язання (абз. “а” ч. 2 п. 17.2 ст. 17 вказаного Закону).

У відповідності з п. 1.11. ст. 1 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-III (із змінами) податкова декларація, розрахунок (далі –податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Пунктом 1.3 Порядку надання звітів про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 16.01.1998 р. № 28, особи, що виплачують доходи, протягом терміну, передбаченого законодавством для квартального звітного періоду, подають до державного податкового органу за своїм місцезнаходженням звіти про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на прибуток нерезидентів (далі - звіт) за попередній квартал за формою згідно з додатком 1.

Викладене свідчить про те, що зазначений звіт не має статусу податкової декларації, на підставі якої здійснюється нарахування і/чи сплата податку, передбаченої п. 1.11. ст. 1 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-III (із змінами), у зв’язку з чим у випадку несвоєчасної сплати податку на доходи нерезидентів мова не йде про порушення відповідних норм цього Закону в частині граничних термінів сплати погодженої суми податкового зобов'язання, отже, стосовно податку на доходи нерезидентів не можуть бути застосовні норми п. 17.2. ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181-III (із змінами).

Безпідставним також є посилання апелянта на те, що п.п. 17.1.9. п. 17.1. ст. 17 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-III не встановлює відповідальності за несвоєчасне перерахування податку, утриманого з нерезидента.

Згідно п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181-III у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).

У листі Державної податкової адміністрації України від 05.06.2008 р.№ 11560/7/15-0517 також вказано на те, що нарахування і сплата податку з доходів нерезидентів відбувається відповідно до положень Закону та здійснюється до подання Декларації. Тобто сплата податку з доходів нерезидентів хоча і є податковим зобов’язанням з податку на прибуток в розумінні Закону України № 2181- III від 21.12.2000 р., але заповнення рядку 19.2 (19.3) Декларації не є підставою для нарахування і сплати цього податку та не може вважатись узгодженням суми податкового зобов’язання в контексті Закону України № 2181- III від 21.12.2000 р.

Отже, якщо підприємство до/або під час виплати нерезиденту сплатило податок з таких доходів у повному обсязі, але не відобразило суму цього податку у Декларації, то штрафна санкція, визначена п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181- III від 21.12.2000 р., не застосовується.

Проте, вказаної сплати податку на доходи нерезидента у повному обсязі, тобто за ставкою 15% не відбулось, у зв’язку з чим відсутні правові підстави для звільнення позивача від відповідальності, передбаченої п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181-III.

В листі Державної податкової адміністрації України від 04.11.2008 р. № 22496/7/22-2017 також вказано на те, що у разі коли платник податків здійснює грошові виплати нерезиденту без попереднього нарахування та сплати відповідного податку до такого платника мають застосовуватись штрафні санкції, передбачені п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181-III.

Позивач здійснюючи зовнішньоекономічну діяльність зобов’язано було при здійсненні виплат на користь нерезидента з джерелом його находження з України, утримувати згідно ст. 13 Закону України «Про оподаткування підприємств»№ 283/97-ВР від 22.05.1997 р. податок з таких доходів по ставці 15 відсотків їхньої суми і за їхній рахунок, що підлягає сплаті в бюджет під час виплати такого доходу, тобто до/чи разом зі здійсненням таких виплат.

Закон України «Про порядок погашення зобов’язання платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами № 2181-Ш , який є спеціальним законом з питань оподаткування, не зв’язує підставу для залучення платника податків до відповідальності з наявністю податкового боргу, оскільки нормами цього Закону встановлено, що базою для нарахування штрафних санкцій є факт порушення податкового законодавства.

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно досліджені обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права та здійснений вірний висновок про правомірність прийнятого Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Севастополя податкового повідомлення-рішення від 13.06.2005 р. № 00000312200/0 та обґрунтовано відмовлено у задоволенні змінених позовних вимог.

При таких обставинах, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Кабельна Телерадіокомпанія Девком»на постанову Господарського суду м. Севастополь від 22.04.09. у справі № 5020-12/394-7/210 задоволенню не підлягає, постанова суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 195,196, п.1 ч.1 ст.198,200, п.1 ч.1 ст.205,206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кабельна Телерадіокомпанія Девком»на постанову Господарського суду м. Севастополь від 22.04.09. у справі № 5020-12/394-7/210 залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду міста Севастополь від 22 квітня 2009 року у справі № 5020-12/394-7/210 залишити без змін.

           Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

                    Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 09 листопада 2009 р.

Головуючий суддя          підпис                              З.І.Курапова

Судді           підпис                               С.Ю. Яковенко підпис                               Т.Р.Лядова З оригіналом згідно

Суддя                                                             З.І.Курапова