
Справа № 202/802/18
Провадження № 1-кс/202/5214/2018
УХВАЛА
Іменем України
24 жовтня 2018 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Бєльченко Л.А.,
за участю секретаря Федорченко А.І.,
розглянувши клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області Васенка Р.О. про тимчасовий доступ до речей і документів, -
ВСТАНОВИВ:
До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області Васенка Р.О. про тимчасовий доступ до речей і документів.
Відповідно до клопотання в провадженні СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015040660001664 від 01.10.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Прокурор зазначив, що 14.08.2015 року приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_2 посвідчено договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до вказаного договору, продавцями виступали ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, податковий номер НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_6 виданий Кіровським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області від 20.09.2005 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, податковий номер НОМЕР_3, паспорт НОМЕР_7, виданий Самарським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області від 26.07.2005 року. Покупцем зазначеної квартири виступав ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 податковий номер НОМЕР_5, паспорт НОМЕР_8 виданий Бабушкінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області від 25.06.2002 року.
Так, для нотаріального посвідчення вказаного договору купівлі-продажу, продавцями надано оригінали необхідних документів, зокрема оригінал свідоцтва про право власності на житло, виданого Дніпропетровським домобудівним комбінатом №1 від 19.02.1997 року згідно з розпорядженням №П-299 та зареєстрованого ДМБТІ в реєстровій книзі за №257-75.
Разом з тим встановлено, що всі надані невстановленими особами на адресу нотаріуса ОСОБА_2 документи, на підставі яких ним посвідчено договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, не відповідають дійсності, так як на справді власниками зазначеної квартири являлись ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 (помер ІНФОРМАЦІЯ_10 року) та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 (померла ІНФОРМАЦІЯ_11 року).
Також встановлено, що в паспорті громадянина України на ім'я ОСОБА_3 серія НОМЕР_9 міститься фотокартка із зображенням ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6 (дійсний паспорт НОМЕР_10 виданий АНД РВ ДМУ УМВС від 30.06.1998 року), який в якості свідка показав, що він ніколи в житті не міняв своє прізвище, ім'я, по-батькові. Також ніколи не губив та не міняв свій паспорт. На фотокартці паспорта НОМЕР_6 зображений саме він. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, йому не відомий. Як фотокартка з його зображенням опинилась в зазначеному паспорті, йому не відомо, однак пам'ятає, що наприкінці літа 2014 року його знайомий ОСОБА_7, з яким він колись працював на ПП «Баядера», познайомив його з чоловіком на ім'я ОСОБА_8, який під час бесіди повідомив про ймовірну необхідність у допомозі. На питання щодо виду допомоги, ОСОБА_8 конкретно нічого не повідомив та лише зазначив, що у разі згоди вони в подальшому зв'яжуться через ОСОБА_7. В подальшому, приблизно в липні 2015 року йому на мобільний телефон (НОМЕР_11) зателефонував ОСОБА_7 та попросив, щоб він зустрівся з ОСОБА_8. Під час зустрічі на перехресті пр. К. Маркса та вул. Короленка, вони з ОСОБА_8 присіли до автомобіля ОСОБА_8 марки ВАЗ (точно модель, колір та номерні знаки не пам'ятає). Під час бесіди ОСОБА_8 сказав, що йому потрібна допомога в представництві інтересів когось з його знайомих, а саме бути представником за довіреністю невідомої людини у відносинах щодо купівлі-продажу якогось нерухомого майна. Вид та адресу майна ОСОБА_8 не назвав. За таку допомогу ОСОБА_8 обіцяв заплатити винагороду та запевняв, що це абсолютно законно. ОСОБА_8 залишив свій номер телефону (НОМЕР_12) та попросив зателефонувати йому у разі згоди, після чого він дістав свій телефон та швидко сфотографував його. На обурення з цього приводу, ОСОБА_8 сказав, що це на всяк випадок для економії часу у разі згоди щодо допомоги у зазначеному питанні. Після цього він одразу вийшов з автомобілю ОСОБА_8 та пішов на роботу. Проконсультувавшись з юристом, він вирішив не зв'язуватись більше з вказаним ОСОБА_8. Пізніше, ОСОБА_8 ще декілька разів йому телефонував, але він не відповідав на його дзвінки. Після цього він більше не бачив ОСОБА_8 та не спілкувався з ним. До приватного нотаріуса ОСОБА_2 він взагалі ніколи не звертався, у нього в офісі ніколи не перебував, вказану особу взагалі не знає. Названа квартира йому не відома, про таку адресу ніколи не чув. Ніколи не підписував документи у нотаріуса щодо купівлі-продажу квартири за вказаною адресою. Взагалі будь-які документи з приводу відчуження або набуття права власності на вказану квартиру він ніколи не підписував ні від свого імені, ні від іншого імені.
Встановлено, що на теперішній час ОСОБА_6 використовує мобільний номер оператора ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_13
Допитана в якості потерпілої ОСОБА_10, показала, що зазначеній квартирі проживала її бабуся ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 та дідусь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, які проживали у цій квартирі до моменту смерті. Прямим спадкоємцем вказаної квартири був її батько ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_12 року. Після цього прямими спадкоємцями квартири стали вона та її рідний брат ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_8. Після смерті ОСОБА_4 в квартирі почала проживати вона, її чоловік ОСОБА_13 та їх малолітня дитина ІНФОРМАЦІЯ_9. У 2013 році, з метою вступу у спадщину, вона та її брат ОСОБА_10 подали заяву в нотаріальну контору. У нотаріальній конторі їй було надано витяг про реєстрацію у спадковому реєстрі, в якому зазначено що ОСОБА_4 - є спадкодавцем. Оригінали документів на знаходяться у неї та ніколи нікому не передавались. 23.09.2015 року в квартиру прийшли двоє незнайомих чоловіків, які представилися співробітниками міліції, і пояснили, що дана квартира належить ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу. Також ці чоловіки пояснили, що мають право виселити її сім'ю та в подальшому подати на них до суду. Тоді вона звернулась в КЖЕП №49 м. Дніпропетровська, де запросила особовий рахунок, який оформлений на неї. Після чого, в цей же день, на її мобільний телефон був здійснений дзвінок з номера НОМЕР_14, в ході якого невстановлені особи їй повідомили, що у них є документи на квартиру та попросили показати її документи на квартиру. На таку пропозицію вона відмовила.
Згідно з заявою, яка оформлена ОСОБА_10, вона зареєстрована у книзі обліку та реєстрації спадкових справ під №89 у приватного нотаріуса ОСОБА_14
Згідно з заявою, яка оформлена ОСОБА_12, він зареєстрований у книзі обліку та реєстрації спадкових справ під №706 у приватного нотаріуса ОСОБА_14
Згідно з інформацією приватного нотаріуса ОСОБА_14, ОСОБА_12 та ОСОБА_10 подали заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, внесено реєстраційний запис під номером №55336813 - спадкодавець ОСОБА_4.
Згідно з довідкою КЖЕП № 49 від 24.09.2015 року, у вказаній квартирі була зареєстрована та проживала до моменту смерті ОСОБА_4.
Таким чином, невідомі особи, за попередньою змовою між собою, використовуючи підроблені документи, надавши їх приватному нотаріусу ОСОБА_2, шляхом обману заволоділи квартирою за адресою: АДРЕСА_1, переоформивши право власності на інших осіб.
На теперішній час, виникла необхідність у встановлені кола осіб які причетні до вчинення даного кримінального правопорушення, та враховуючи, що факт заволодіння вищевказаною квартирою шляхом обману саме за попередньою змовою групою осіб з використанням підроблених документів підлягає доказуванню, то необхідно безпосередньо оцінити з точки зору належності, допустимості та достовірності речові докази - документи, в яких зберігається інформація щодо зв'язків та фактичного місцезнаходження у конкретний період часу таких осіб, які в той час користувались номерами мобільних операторів НОМЕР_11, НОМЕР_12 та НОМЕР_14, з метою перевірки причетності кожного з них до вчинення даного кримінального правопорушення, шляхом отримання інформації, яка знаходиться у володінні операторів телекомунікаційних послуг.
Тому прокурор просив надати дозвіл на проведення тимчасового доступу до речей і документів з можливістю їх вилучення, які містять охоронювану законом таємницю та знаходяться у володінні оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» (ЄДРПОУ 14333937), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, а саме: документів (на паперовому та/або електронному носіях), які містять відомості про усі телефонні з'єднання, у тому числі нульової тривалості, а також текстові та мультимедійні повідомлення абонента НОМЕР_15, із зазначенням телефонних номерів, на які (з яких) були здійсненні вихідні (вхідні) дзвінки, дати, часу та тривалості їх здійснення, IMEI, IMSI мобільних терміналів з яких і на які здійснювались дзвінки, в яких використовувалась сім-картки з вищезазначених абонентських номерів за період часу з моменту активації даного абонентського номеру до теперішнього часу з прив'язкою до базових станцій на місцевості (із зазначенням їх адреси), за кодом сукупності базових станцій (LAC) та ідентифікаційними параметрами базових станцій (CID) із зазначенням абонентського номеру, типу з'єднання, ідентифікатора (IMEI та IMSI) з прив'язкою до місцевості з зазначенням адреси встановлення базової станції (ретрансляції антени) та азимуту; інформацію щодо «0» (нульових) з'єднань абонентів, що перебували в зоні дії вищезазначених базових станцій (ретрансляційних антен), із зазначенням абонентського номеру (А та Б), типу з'єднання, ідентифікатора (IMEI та IMSI) з прив'язкою до місцевості з зазначенням адреси встановлення базової станції (реєстраційної антени) та азимуту, а також відомостей про власників зазначених абонентських номерів, з наданням їх повних анкетних даних, які будуть використані як докази у кримінальному провадженні №12015040660001664.
Прокурор у судове засідання не з'явився, надав заяву, в котрій клопотання підтримав, просив задовольнити та розглянути його за його відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.
Відповідно до ч. 5 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Відповідно до ст. 165 КПК України особа, яка зазначена в ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів як володілець речей або документів, зобов'язана надати тимчасовий доступ до зазначених в ухвалі речей і документів особі, зазначеній у відповідній ухвалі слідчого судді, суду. Зазначена в ухвалі слідчого судді, суду особа зобов'язана пред'явити особі, яка зазначена в ухвалі як володілець речей і документів, оригінал ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів та вручити її копію. Особа, яка пред'являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, зобов'язана залишити володільцю речей і документів опис речей і документів, які були вилучені на виконання ухвали слідчого судді, суду. На вимогу володільця особою, яка пред'являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, має бути залишено копію вилучених документів. Копії вилучених документів виготовляються з використанням копіювальної техніки, електронних засобів володільця (за його згодою) або копіювальної техніки, електронних засобів особи, яка пред'являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів.
Дослідивши матеріали клопотання, кримінального провадження, приходжу до висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню, оскільки для з'ясування всіх обставин кримінального провадження необхідний тимчасовий доступ до оригіналів документів, котрі містять охоронювану законом таємницю, що перебуває у володінні ПрАТ «ВФ Україна», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, 15.
Фіксування процесуальної дії за допомогою технічного засобу під час розгляду клопотання не здійснювалося, у зв'язку із неприбуттям в судове засідання всіх осіб, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 107 КПК України.
Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 159-160, 162-166, 309 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ :
Клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області Васенка Р.О. про тимчасовий доступ до речей і документів задовольнити.
Надати слідчим слідчої групи у кримінальному провадженню №12015040660001664: Зайченко Л.М., Горпініч К.В., Машталір К.С., Тимофієвій А.І., Красильниковій Ю.А., а також співробітникам органу досудового розслідування Печерського управління поліції ГУНП в м. Києві відповідно до постанови про проведення слідчих (розшукових) дій на іншій території в порядку ст.218 КПК України, дозвіл на проведення тимчасового доступу до речей і документів з можливістю їх вилучення, які містять охоронювану законом таємницю та знаходяться у володінні оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» (ЄДРПОУ 14333937), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, а саме: документів (на паперовому та/або електронному носіях), які містять відомості про усі телефонні з'єднання, у тому числі нульової тривалості, а також текстові та мультимедійні повідомлення абонента НОМЕР_15, із зазначенням телефонних номерів, на які (з яких) були здійсненні вихідні (вхідні) дзвінки, дати, часу та тривалості їх здійснення, IMEI, IMSI мобільних терміналів з яких і на які здійснювались дзвінки, в яких використовувалась сім-картки з вищезазначених абонентських номерів за період часу з моменту активації даного абонентського номеру до теперішнього часу з прив'язкою до базових станцій на місцевості (із зазначенням їх адреси), за кодом сукупності базових станцій (LAC) та ідентифікаційними параметрами базових станцій (CID) із зазначенням абонентського номеру, типу з'єднання, ідентифікатора (IMEI та IMSI) з прив'язкою до місцевості з зазначенням адреси встановлення базової станції (ретрансляції антени) та азимуту; інформацію щодо «0» (нульових) з'єднань абонентів, що перебували в зоні дії вищезазначених базових станцій (ретрансляційних антен), із зазначенням абонентського номеру (А та Б), типу з'єднання, ідентифікатора (IMEI та IMSI) з прив'язкою до місцевості з зазначенням адреси встановлення базової станції (реєстраційної антени) та азимуту, а також відомостей про власників зазначених абонентських номерів, з наданням їх повних анкетних даних, які будуть використані як докази у кримінальному провадженні №12015040660001664.
Строк виконання ухвали до 23 листопада 2018 року включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Бєльченко Л.А.
Судове рішення № 77475008, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 24.10.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 202/802/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: