Ухвала суду № 77432968, 25.10.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2882/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., за участю секретаря судового засідання Рижук В.І., позивач - не з'явився, відповідач - не з'явився, за участю представника третьої особи - ОСОБА_1 (за довіреністю), розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника третьої особи про закриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Комісії з розгляду земельних спорів Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Комісії з розгляду земельних спорів Одеської міської ради, третя особа - ОСОБА_3, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення засідання комісії по розгляду земельних спорів Одеської міської ради №15 від 03.04.2018 року, яким було рекомендовано Управлінню земельних ресурсів департаменту комунальної власності Одеської міської ради, територіальному органу Держгеокадастру у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №580 від 31.08.2016 року про введення екстериторіальності при погодженні проекту землеустрою по відводу земельної ділянки розглянути, і в подальшому, затвердити землевпорядну документацію по приватизації земельної ділянки гр. ОСОБА_3 для будівництва індивідуальних гаражів площею 0,01 га за адресою: АДРЕСА_1, без погодження границь відводу земельної ділянки з суміжним землекористувачем гр. ОСОБА_2

Ухвалою судді від 02.07.2018 року відкрито загальне позовне провадження у вказаній справі.

У судове засідання, призначене на 25.10.2018 року на 12:15 год., з'явився представник третьої особи.

Представник позивача та представник відповідача у судове засідання повторно не з'явились, про розгляд справи повідомлялись у встановленому законом порядку. 24.10.2018 року від представника позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи, оскільки останній приймає участь у розгляді іншої справи. Представник відповідача про причини неявки суд не повідомив.

З огляду на зазначене, враховуючи повторну неявку представника позивача та представника відповідача в судове засідання незалежно від причини неявки, суд ухвалив про розгляд справи за відсутності належним чином повідомлених представника позивача та представника відповідача.

04.10.2018 року до суду через канцелярію від представника третьої особи надійшла заява про закриття провадження у справі. Дана заява обґрунтована тим, що із тексту уточненого адміністративного позову вбачається, що ОСОБА_2 оскаржується право суміжного землекористувача ОСОБА_3 на приватизацію земельної ділянки для обслуговування належного їй гаражу. В доводах по суті справи представник позивача зазначає обставини щодо побудови гаражу, укладення договору підряду та підтвердження вказаних фактів правовстановлюючими документами на майно та показаннями свідків. Вказане свідчить наявність майнового спору між позивачем та третьою особою, який має вирішуватись в порядку цивільного судочинства.

Також представник третьої особи вказав, що ОСОБА_2 вже неодноразово звертався до суду з питання оскарження права власності ОСОБА_3 на приміщення гаражу за адресою: АДРЕСА_1.

Представник третьої особи зазначив, що 15.03.2017 року апеляційним судом Одеської області було постановлено ухвалу у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 липня 2009 року у справі за позовом до Одеської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_4 Підставою звернення ОСОБА_2 до апеляційного суду було те, що рішенням суду першої інстанції порушено його право на належне йому майно, а саме: гараж літ. В. Приймаючи ухвалу про закриття апеляційного провадження, апеляційний суд Одеської області врахував, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 була надана ОСОБА_6, батькові ОСОБА_3, рішенням виконавчого комітету Київської райради народних депутатів №178 від 16.02.1979 року, про що свідчить також лист Президії ради об'єднання садових товариств Київської райради народних депутатів від 22.02.1979 року. На підставі листа 01-12/211 року Профкому плавскладу Чорноморського пароплавства Київським райвиконкомом народних депутатів ОСОБА_6 була надана ділянки для зведення гаражу поруч з садовою ділянкою по АДРЕСА_1. ОСОБА_6 ніс витрати та сплачував необхідні платежі за утримання гаражу, що підтверджується розрахунковою книжкою по сплаті комунальних платежів. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, та після смерті чоловіка земельна ділянка площею 300 кв.м. на підставі протоколу №12 від 24.12.1996 року була переоформлена на ОСОБА_4 Вказаний факт підтверджується також листом Президії ради об'єднання садових товариств Київської райради народних депутатів №30 від 30.04.1998 року.

Представник третьої особи вказав, що в подальшому, ОСОБА_4 приватизувала вказану земельну ділянку та 04.09.2000 року отримала державний акт про право приватної власності на землю НОМЕР_1. Земельна ділянка площею 157 кв.м., на якій був розташований гараж та інші дворові споруди, була надана ОСОБА_4 у тимчасове довгострокове користування, що підтверджується Договором оренди, укладеним з Одеською міською радою 18.08.2000 року. Вказаний договір, відповідно до п.1.1 містить план тимчасового користування, який в повній мірі відповідає межам земельної ділянки, яка на даний період часу знаходиться у користуванні ОСОБА_3

31.08.1998 року виконавчим комітетом Одеської міської ради ОСОБА_4 на підставі розпорядження УЖКГ Одеського міськвиконкому, довідки садівничого товариства «Весна» та технічного паспорту від 28.07.1998 року було видано свідоцтво про право власності на садовий будинок. Згідно технічного паспорту на садовий будинок по АДРЕСА_1 (товариство «Весна»), виготовленого ОМБТІ 28.07.1998 року, до складу нерухомого майна за вказаною адресою входять: садовий будинок літ. «АА1», навіс літ. «Б», вбиральня літ. «В», гараж літ. «Г» та зазначено рік побудови гаражу - 1990.

Представник третьої особи зазначив, що судом було враховано, що відповідно до наданих апелянтом документів, ОСОБА_2 став власником житлового будинку по АДРЕСА_1 лише у 2006 році. На підставі договору дарування йому передано у дар житловий будинок літ. «А» площею 66,1 кв.м. та літню кухню літ. «Б». Гараж у даному договорі дарування відсутній. Про суперечливість тверджень апелянта свідчив також технічний паспорт, виготовлений КП «ОМБТІ та РОН» на житловий будинок ОСОБА_2 у травні 2010 року, в якому чітко зазначено, що гараж літ. «В» є самочинно збудованою спорудою.

Окрім того, рік побудови гаражу у вказаному технічному паспорті - 1984, що суперечить договору підряду на виконання будівельних робіт від 1.02.1993 року, наданому ОСОБА_2 до матеріалів справи.

Судом також було враховано відмінності у технічному паспорті, наданому судові апелянтом і архівними матеріалами КП «ОМБТІ» Одеської міської ради: в технічному паспорті ОСОБА_2 за 05.2010 року зовнішні розміри гаражу визначені як: довжина - 6,25 м, ширина - 8,68 м. Однак, відповідно до архівних матеріалів, завірених печаткою КП «ОМБТІ» Одеської міської ради, ця сама будівля гаражу має інші розміри: довжина - 6,25 м, ширина - 4,68 м.

Вказане свідчить про недостовірність доказів, які ОСОБА_2 надав до апеляційного суду Одеської області, та фактично, про фальсифікацію доказів.

Наразі такі ж самі докази ОСОБА_2 надав до Одеського окружного адміністративного суду.

Представник третьої особи вказав, що надані письмові докази свідчать про те, що межі земельної ділянки ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 не змінювались десятки років, з 1979 року сім'я заявника володіє вказаним нерухомим майном.

Розглянувши заяву представника ОСОБА_3 про закриття провадження у справі, суд дійшов висновку, що дана заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно ч.2 ст.4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;

Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.

Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

За правилами ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно ч.2, ч.3 ст.116 Земельного кодексу України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.

07.12.2016 року Одеською міською радою було прийнято рішення №1371-VII, яким ОСОБА_3 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ч.8 ст.118 ЗК України, якою передбачено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, відведення земельної ділянки громадянам України здійснюється на підставі проекту відведення. Згідно вказаної норми, проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Необхідно наголосити на тому, що ОСОБА_2, як суміжний землекористувач, надав згоду ОСОБА_3 на приватизацію земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування гаражу, зазначеного у технічному паспорті КП «ОМБТІ та РОН» під літ. «Г» та належного ОСОБА_3 на праві приватної власності.

У розписці від 15.06.2011 року, власноручно заповненій, ОСОБА_2 підкреслив, що претензій до меж земельної ділянки він не має.

Рішенням Одеської міської ради від 18.07.2018 року проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджено, та належним чином зареєстровано право власності на ділянку.

Тобто рішення Комісії (відповідача), яке має рекомендаційний характер, вже реалізоване та вичерпало свою дію його виконанням.

Вищевикладене свідчить про наявність між позивачем та третьою особою майнового спору, який, при цьому, вже розглядався судами цивільної юрисдикції.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №815/6956/15 зазначається, що якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі №815/2882/18.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.238, ст.ст. 248, 256, 293 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника третьої особи ОСОБА_3 - задовольнити.

Провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Комісії з розгляду земельних спорів Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування рішення засідання комісії по розгляду земельних спорів Одеської міської ради №15 від 03.04.2018 року, яким було рекомендовано Управлінню земельних ресурсів департаменту комунальної власності Одеської міської ради, територіальному органу Держгеокадастру у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №580 від 31.08.2016 року про введення екстериторіальності при погодженні проекту землеустрою по відводу земельної ділянки розглянути, і в подальшому, затвердити землевпорядну документацію по приватизації земельної ділянки гр. ОСОБА_3 для будівництва індивідуальних гаражів площею 0,01 га за адресою: АДРЕСА_1, без погодження границь відводу земельної ділянки з суміжним землекористувачем гр. ОСОБА_2 - закрити.

Роз'яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 29 жовтня 2018 року.

Суддя В.В. Андрухів

.