Ухвала суду № 77420132, 22.10.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/4679/17

н/п 4-с/640/64/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2018 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого – судді Губської Я.В.

при секретарі Балан Т.А.

за участі представника заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_2, зацікавлені особи: Український державний науково-дослідний інститут проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього природнього середовища «УКРВОДГЕО», Київський відділ державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області на бездіяльність державних виконавців Київського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області

ВСТАНОВИВ:

27.07.2018 року ОСОБА_2 звернувся до Київського районного суду м. Харкова зі скаргою на бездіяльність державних виконавців Київського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

В обґрунтування доводів скарги вказує, що Київським районним судом м. Харкова було видано виконавчі листи про стягнення з Українського державного науково-дослідного інституту проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього природного середовища «Укрводгео» (далі — УДНДІ «Укрводгео») про поновлення на роботі та стягнення на його користь заборгованості із заробітної плати, допущено негайне виконання судового рішення, однак рішення до цього часу не виконане. ОСОБА_2 в скарзі посилається на те, що державний виконавець не вжив всіх заходів відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» для негайного виконання рішення, не направив на його адресу постанову про відкриття провадження, не провів інших дій для виконання рішення, передбачених Законом, не наклав стягнення на суми, які знаходяться в нього в касі, на наклав штраф.

У судове засідання з'явився представник заявника та просив скаргу задовольнити з підстав, викладених письмово. Також, посилається на те, що бездіяльність виконавця по виконанню рішення суду призводить до того, що порушуються права заявника і надають можливість боржникові, не виконуючи рішення суду, переводити наявні грошові кошти на інші рахунки для невиконання рішення суду.

Представники державної виконавчої служби в судовому засіданні 10.09.2018 року заперечували проти доводів скарги та суд їх зобов*язав надати до наступного засідання матеріали виконавчого провадження та докази на підтвердження своїх заперечень щодо скарги. В судове засідання 22.10.2018 року представники Київського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області не з'явилися, повідомлені про час та місце розгляду скарги належним чином, будь-яких доказів на спростування доводів скарги до суду не надали.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржується. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Враховуючи ті обставини, що скарга підлягає розгляду у найкоротші терміни і неявка державного виконавця не перешкоджає розгляду скарги, а надання доказів на підтвердження своїх доводів є правом сторони, суд вважає за можливе розгляду справу у відсутності не з*явившихся сторін, які повідомлені належним чином про час та дату судового розгляду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника заявника, суд приходить до наступного.

Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Звертаючись до суду зі скаргою заявник вказує на те, що бездіяльністю державних виконавців Київського ВДВС по невиконанню рішення суду про поновлення його на роботі, стягненню заробітної плати було порушено його права, а державний виконавець не вжив всіх заходів для виконання рішення, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 5 цього ж Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно вимог ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов’язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз’яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов’язки.

Судом під час розгляду справи встановлено, що 23 травня 2018 року Київським районним судом м. Харкова було видано виконавчий лист про стягнення з УДНДІ «Укрводгео» на користь ОСОБА_2 заборгованості з нарахованої, але невиплаченої заробітної плати у розмірі 65201,52 грн, загальної суми компенсації за порушення строків виплати заробітної плати у розмірі 55466,38 грн, середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 28160,00 грн, з утриманням при їх виплаті передбачених законом податків та обов*язкових платежів. В частині стягнення з УДНДІ «Укрводгео» заборгованості з нарахованої, але невиплаченої заробітної плати у розмірі 65201,52 грн допущено негайне виконання судового рішення.

30.05.2018 року постановою державного виконавця було відкрито виконавче провадження.

05.06.2018 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, яка була направлена до банківських установ. Згідно відповіді державної виконавчої служби від 17.07.2018 № 23080, наданої за результатами розгляду заяви скаржника, державною виконавчою службою було отримано відповіді від банківських установ, датовані 19.06.2018, з яких встановлено, що залишок коштів на поточних рахунках боржника становив у АТ «Райффайзен банк аваль» 3935,95 грн., а у ПАТ «ПУМБ» 76235,74 грн. 17.07.2018 державним виконавцем були направлені до банківських установ платіжні вимоги про списання грошових коштів.

Скаржник стверджує, що рішення суду щодо стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати у розмірі 65201,52 грн, загальної суми компенсації за порушення строків виплати заробітної плати у розмірі 55466,38 грн, середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 28160,00 грн. до цього часу виконано лише частково. Державною виконавчою службою не було надано суду доказів іншого.

22.08.2018 Скаржник звернувся до державної виконавчої служби із заявою, у якій просив з'ясувати стан рахунків УДНДІ «Укрводгео», що не відносяться до рахунків із спеціальним режимом використання, відкритих у ПАТ КБ «ПриватБанк», однак суд звертає увагу на те, що відповідь державної виконавчої служби від 27.08.2018 № 29604 не була надана в повному обсязі по суті звернення.

17 травня 2018 року Київським районним судом м. Харкова було видано виконавчий лист про поновлення ОСОБА_2 на посаді інженера проектно-технологічного сектору в УДНДІ «Укрводгео», допущено негайне виконання рішення.

Відповідно до ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Судом встановлено, що рішення суду про поновлення скаржника на роботі на момент розгляду справи судом не виконано.

03 липня 2018 року скаржник подав до державної служби заяву про примусове виконання рішення суду щодо поновлення його на роботі. Заявник в своїй скарзі посилається на те, що йому не надходила постанова про відкриття або відмову у відкритті виконавчого провадження, на роботі його не поновлено, і дані обставини свідчать про бездіяльність державного виконавця.

Під час розгляду справи суду не було надано доказів щодо направлення сторонам постанови про відкриття виконавчого провадження, що судом розцінюється як бездіяльність державного виконавця рішення, яке підлягає виконанню негайно.

Статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Таким чином, державна виконавча служба не надала суду жодних доказів, які б свідчили про те, що державний виконавець здійснив будь-які дії, спрямовані на виконання рішення суду по справі № 640/4679/17 про поновлення заявника на роботі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Як свідчать матеріали справи, залишок коштів на поточних рахунках боржника згідно відповіді державної виконавчої служби від 17.07.2018 № 23080 був достатнім для виконання рішення суду по справі № 640/4679/17 в частині стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати у розмірі 65201,52 грн., загальної суми компенсації за порушення строків виплати заробітної плати у розмірі 55466,38 грн., середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 28160,00 грн., яке до цього часу залишається виконаним лише частково.

Будь-яких доказів щодо причин невиконання рішення суду по справі № 640/4679/17, що було допущено до негайного виконання, державна виконавча служба не надала.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов’язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державні підприємство, установа, організація.

Частинами 1, 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Аналізуючи всі вищенаведені обставини, встановлені судом під час розгляду скарги, суд приходить до висновку про задоволення скарги ОСОБА_2, оскільки доводи заявника знайшли своє підтвердження під час судового розгляду та не спростовані державною виконавчою службою.

Керуючись ст. 13, 260, 447-453 ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження», суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_2 – задовольнити.

Визнати бездіяльність державних виконавців Київського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області по примусовому виконанню виконавчих документів №640/4679/17 про поновлення ОСОБА_2 на посаді інженера в проектно-технологічному секторі Українського державного науково-дослідного інституту проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього природнього середовища «УКРВОДГЕО» та стягнення з Українського державного науково-дослідного інституту проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього природнього середовища «УКРВОДГЕО» на користь ОСОБА_2 заборгованості з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, компенсації за порушення строків виплати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу – неправомірною та зобов*язати державних виконавців Київського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області усунути виявлені порушення.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо було оголошено вступну та резолютивну частину ухвали або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту ухвали. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження в цей же строк з дня вручення йому копії рішення (ухвали).

Відповідно до вимог п.15 Перехідних положень ЦПК України ( в ред. з 15.12.2017 року) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя :