Ухвала суду № 77376486, 17.10.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-сс/785/1677/18

Номер справи місцевого суду: 511/2082/18

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Прібилов В. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді: Прібилова В.М.,

суддів: Кадегроб А.І. та Котелевського Р.І.,

за участю

секретаря судового засідання: Стоянової Л.І.,

прокурора: Бідюка О.В.,

представника власника майна: ОСОБА_2,

розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 03 жовтня 2018 року про накладення арешту на майно,-

встановив:

Оскарженою ухвалою в рамках кримінального провадження №12018160390000962 від 27.09.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України було задоволено клопотання прокурора Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_4 та накладено арешт на майно, тимчасово вилучене під час огляду місця події, зокрема, на транспортний засіб «Nissan X-Trail», чорного кольору, н.з. ВН4792СН, який на підставі технічного паспорту ВХО №198511 належить ОСОБА_3, шляхом заборони його відчуження.

Обгрунтовуючи накладення арешту на вказане майно, слідчий суддя вказав, що вилучений в ході огляду місця події транспортний засіб «Nissan X-Trail», н.з. ВН4792СН, є безпосереднім засобом вчинення розслідуваного кримінального правопорушення, зокрема, є матеріальним об’єктом, за допомогою якого здійснювалось транспортування фальсифікованих цигарок та містить відомості про місця розташування незаконно виготовлених тютюнових виробів, без марок акцизного податку України.

На вказану ухвалу слідчого судді адвокат ОСОБА_2 в інтересах власника майна ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що вважає оскаржувану ухвалу такою, що безпідставно порушує право власності на належне власнику майно, оскільки слідчий суддя при постановленні вказаного рішення не врахував відсутність повідомлення про підозру жодній особі щодо вчинення даного злочину та відсутність доказів його вчинення; відсутність в клопотанні прокурором конкретних підстав на обгрунтування необхідності накладення арешту на вищевказаний транспортний засіб; відсутність майнової шкоди та відсутність будь-яких позовів в зазначеному кримінальному провадженні; наслідки арешту майна для третіх осіб та розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Посилаючись на зазначені обставини, представник просить ухвалу слідчого суді скасувати та постановити нову, якою відмовити прокурору в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно.

Вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_3 та його представника - адвоката ОСОБА_2, які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала слідчого судді - без змін з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, рішення суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційних скарг.

Положеннями ст.ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з’ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону…

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб’єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частина 3 зазначеної статті 170 КПК України встановлює, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, як вбачається зі змісту клопотання прокурора (а.с. 1-3) та доданих до нього матеріалів, слідчим відділом Роздільнянського ВП ГУПН в Одеській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12018160390000962, внесеного в ЄРДР 27.09.2018 року за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, тобто незаконне придбання з метою збуту або зберігання з цією метою, а також збут чи транспортування з метою збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв, тютюнових виробів або інших підакцизних товарів.

Так, 27.09.2018 року в с. Павлівка Роздільнянського району Одеської області був затриманий підозрілий транспортний засіб марки «Nissan X-Trail», н.з. ВН4792СН, під керуванням ОСОБА_3, при проведенні огляду якого було виявлено 20 ящиків, в яких містились контрафактні цигарки марки «Marble», без марки акцизного податку України, переміщені з невизнаної Придніпровської республіки (а.с. 14-16).

Таким чином, апеляційний суд повністю погоджується із висновками слідчого судді, викладеними в мотивувальній частині ухвали (а.с. 39) щодо того, що зазначені вище цигарки є можливим предметом кримінального правопорушення, а отже є речовими доказами, які необхідно дослідити експертним шляхом задля встановлення їх походження та способу виготовлення.

В свою чергу, транспортний засіб «Nissan X-Trail», н.з. ВН4792СН, вилучений в ході проведення огляду, використовувався для транспортування можливо сфальсифікованих цигарок, тобто є засобом можливого вчинення кримінального правопорушення, що, відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, відносить зазначений автомобіль до категорії речових доказів, задля забезпечення збереження яких може бути накладений арешт.

Окрім того, арешт на зазначений автомобіль може бути накладений також з метою забезпечення майбутньої можливої спеціальної конфіскації.

Так, ч. 1 ст. 96-1 КК України встановлює, що спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого … ч. 1 ст. 204 … цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Що стосується доводів представника про відсутність повідомлення про підозру в даному кримінальному провадженні жодній особі та відсутність доказів його вчинення, відсутність майнової шкоди та будь-яких позовів у даному провадженні, апеляційний суд наголошує на тому, що на даний момент досудове розслідування зазначеного кримінального провадження триває, здійснюється проведення необхідних слідчий дій та збір доказів, а на теперішній час вирішується можливість та достатність підстав для накладення арешту на майно задля забезпечення збереження речових доказів, тому арешт, відповідно до положень кримінального процесуального закону, може бути накладений на майно будь-якої особи, незалежно від наявності повідомлення певній особі про підозру та цивільного позову.

Враховуючи викладені обставини, апеляційний суд доходить висновку про повну доведеність прокурором в клопотанні та слідчим в судовому засіданні суду першої інстанції необхідності накладення арешту на зазначений транспортний засіб для забезпечення збереження його як речового доказу та забезпечення майбутньої можливої спеціальної конфіскації та, як наслідок, прийняття слідчим суддею за результатами розгляду такого клопотання вірного, обґрунтованого та такого, що відповідає кримінальному процесуальному закону рішення, тому немає підстав для задоволення апеляційної скарги представника власника майна.

Керуючись ст.ст. 98, 170, 376, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд Одеської області -

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 03.10.2018 року, якою у рамках кримінального провадження №12018160390000962 від 27.09.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України було задоволено клопотання прокурора Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_4 та накладено арешт на майно, тимчасово вилучене під час огляду місця події, зокрема, на транспортний засіб «Nissan X-Trail», н.з. ВН4792СН, який належить ОСОБА_3, шляхом заборони його відчуження – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області

В.М. ОСОБА_5 ОСОБА_6 Котелевський