Ухвала суду № 77365710, 23.10.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №128/3906/16-к

Провадження №1-кп/127/291/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2018 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі колегії суддів:

судді-доповідача: ОСОБА_1,

суддів: Гайду Г.В., Романчук Р.В.,

за участю:

секретаря – Дончевської Я.Б.,

сторони обвинувачення: прокурора Кравця О.В.,

сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду №13 обвинувальний акт в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 187, ч.2 ст. 186 КК України, відомості про які внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016020100001239 від 29.08.2016 року, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 187, ч.2 ст. 186 КК України.

Відповідно до ст. 331 КПК України судом постановлено на розгляд учасників процесу питання доцільності зміни, скасування чи продовження запобіжного заходу, обраного обвинуваченому ОСОБА_2 у виді тримання під вартою, оскільки судове провадження з об’єктивних причин не може бути розглянуто судом до закінчення строку дії попередньої ухвали суду про продовження утримання обвинуваченого під вартою.

Прокурор Кравець О.В. просив продовжити дію запобіжного заходу ОСОБА_2 у виді тримання під вартою строком на 60 днів, з підстав продовження існування ризиків для кримінального провадження, які існували під час його обрання, а саме, можливості ОСОБА_2 незаконно впливати на свідків та потерпілу, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити вчиняти нові злочини, оскільки ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 187, ч.2 ст. 186 КК України, які являються умисним особливо тяжким та умисним тяжким злочином відповідно, що вчинені з корисливих мотивів, із застосуванням насильства, в період наявності непогашеної судимості. При цьому обвинувачений ОСОБА_2 не має стійких соціальних зв’язків та соціально-стримуючих факторів: офіційного місця роботи та доходу, сім’ї, що свідчить про відсутність у нього соціально-стримуючих факторів.

Захисник ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора з підстав незаконності ініціювання судом питання про продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою, необґрунтованості стороною обвинувачення існування ризиків для кримінального провадження, а також недоведеністю прокурором неможливості запобігти існуючим ризикам шляхом застосування до його підзахисного менш суворого запобіжного заходу, а тому враховуючи, що ОСОБА_2 тривалий час утримується під вартою, що є порушенням його прав відповідно до позиції ЄСПЛ, висловленої в п.60 в справі «Єлоєв проти України», одружений, має постійне місце проживання, просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку свого захисника, суду пояснив, що має намір проживати з матір’ю.

Заслухавши клопотання прокурора, думку учасників судового провадження щодо заявленого клопотання, дослідивши обвинувальний акт, суд приходить до переконання, що клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу ОСОБА_2 у виді тримання під вартою, підлягає задоволенню з наступних підстав

Так, відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Враховуючи, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 187, ч.2 ст. 186 КК України, які являються умисним особливо тяжким та умисним тяжким злочином відповідно, вчинені з корисливих мотивів в період наявності непогашеної судимості, обвинувачений не має постійного місця проживання на території м. Вінниці та будь-якого зареєстрованого на ньому нерухомого майна, не має офіційного місця роботи та доходу, що свідчить про відсутність у нього соціально-стримуючих факторів, суд з врахуванням вимог ст. 5 Конвенції “Про захист прав людини та основоположних свобод”, приходить до переконання, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, не може запобігти ризикам, визначеним в ст. 177 КПК України, а саме спробам ОСОБА_2 ухилятися від виконання покладених на нього процесуальних обов’язків, а також незаконно впливати на свідків та потерпілу, чи продовжити вчиняти нові злочини, а тому приходить до переконання, що клопотання прокурора обґрунтоване та підлягає задоволенню, а ОСОБА_2 слід продовжити обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів.

При цьому, суд зазначає, що наявність у обвинуваченого ОСОБА_2 дружини та постійного місця проживання, в порівняні з вищенаведеними обставинами справи та характеристикою особи обвинуваченого, не може свідчити про можливість даних обставин запобігти ризикам для кримінального провадження шляхом застосування до обвинуваченого більш м’якого запобіжного заходу, оскільки останній вчинив злочини будучи одруженим, при цьому на даний час ОСОБА_2 навіть не відоме місце перебування дружини, що свідчить про незначний вплив даних соціальних зав’язків на поведінку обвинуваченого.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193-196, 331, 370-372 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у виді тримання під вартою, – продовжити на 60 днів з 23 жовтня 2018 року до 21 грудня 2018 року включно.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач:

Судді: