Ухвала суду № 7733106, 22.01.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" січня 2010 р. Справа № 3/3

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Малий енергетичний комплекс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна транспортна компанія"

до відповідача Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк"

про розірвання договору поруки

Суддя Мамченко Ю.А.

В засіданні приймали участь:

від позивача : представник Шевчук Р.С. ( довіреність №1 від 23.12.2009 року);

від відповідача : представник Рищук В.В. (довіреність №б/н від 04.08.2009 року);

від третьої особи: представник Виграненко С.П. (довіреність №01/01-380 від 14.12.2009 року),

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз’яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді справи представниками сторін не заявлялось (ст.81-1 ГПК України).

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 81' ГПК України.

В судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст.85 ГПК України).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Малий енергетичний комплекс»звернулось до господарського суду Рівненської області із позовом до Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна транспортна компанія" про розірвання Договору поруки №SR 08-144/29-1 від 14.04.2008 року, Договору №1 від 05 червня 2008 року про зміну Договору поруки № SR 08-144/29-1 від 14.04.2008 року та Договору №2 від 06 квітня 2009 року про зміну Договору поруки № SR 08-144/29-1 від 14.04.2008 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що в зв’язку з настанням фінансової кризи в державі відбулась істотна зміна економічних умов в країні, зокрема, відбулася різка девальвація національної валюти та інфляція, стрімке зростання офіційного та комерційного курсів долара США по відношенню до національної валюти. При цьому позивач посилається на Постанову Верховної Ради України №831-VI від 26.12.2008 року «Про попередній звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань перевірки діяльності Національного банку України в період фінансової кризи»та на Постанову Верховної Ради України №904-VI від 26.01.2009 року «Про діяльність Національного банку України в період фінансової кризи та стан виконання рішень Верховної Ради України з цих питань».

Крім того позивач зазначає, що фінансова криза призвела до істотної зміни обставин, якими він керувався при укладенні спірних договорів поруки та які суттєво впливають на виконання договорів з його боку. Зокрема, позивач стверджує, що під час узгодження умов спірних договорів він використав інформацію НБУ, якою було визначено та оприлюднено офіційний курс долара США до української гривні, що на день укладення спірних договорів становив 5,05 грн./долар США та відповідно не міг знати, що курс української гривні до долара США може збільшитись до 8 грн./долар США. З огляду на це позивач, як поручитель за договором поруки, додатково зобов’язаний буде понести значні витрати у випадку невиконання боржником своїх зобов’язань перед кредитором, що може призвести до банкрутства поручителя.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на статтю 652 ЦК України, якою передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. При цьому зазначає, що під час укладення договорів поруки він виходив з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які позивач не міг усунути після їх виникнення; виконання договору поруки порушить співвідношення майнових інтересів сторін і позбавить позивача того, на що він розраховував при укладенні договору; ні із суті договору, ні із звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе позивач. При цьому позивач стверджує, що припускаючи настання фінансової кризи в державі, він відмовився б укладати договори поруки на таких умовах.

Позивачем подано суду додаткові пояснення по суті позовних вимог, у яких ТОВ «Малий енергетичний комплекс»зазначило наступне: В забезпечення виконання зобов’язань по кредитному договору № CR 08-181/29-1 від 14.04.2008 року позичальником (ТОВ «Інвестиційна транспортна компанія») були укладені договори застави напіввагонів №РL 08-267/29-1 від 14.04.2008 року та № РL 08-441/29-1 від 05.06.2008 року, які містять такі умови: «п.2.2. Сторони погоджуються, що розмір боргових зобов'язань, забезпечених цією заставою, дорівнює сумі фактично наданого кредиту, нарахованих процентів, та/або комісій, та/або пені, та/або штрафів, та/або сумі компенсації здійснених понесених Заставодержателем у зв'язку з кредитним договором, та сумі всіх інших вимог Заставодержателя відповідно до положень цього Договору, та/або Кредитного договору та/або чинного законодавства України; п.2.3. У разі зміни розміру боргових зобов'язань після укладення цього Договору, в тому числі збільшення, такі боргові зобов'язання забезпечуються цією заставою в повному розмірі; п.2.4. Незалежно від часткового виконання боргових зобов'язань, боргові зобов'язання забезпечуються цією заставою в повному розмірі». Тобто, вилученням у Позичальника Предмету застави (на піввагонів) - боргові зобов'язання забезпечуються в повному обсязі.

Окрім того, позивач звернув увагу суду на те, що в зв'язку з виникненням заборгованості по кредитним договорам № CR 08-181/29-1 від 14 квітня 2008р. і № СR 08-289/29-1 від 05.06.2008 року позичальником ТОВ «Інвестиційна транспортна компанія»був надісланий лист на адресу ПАТ «ОТП Банку»з пропозицією передачі заставленого майна у власність Заставодержателя, згідно договорів застави напіввагонів в рахунок погашення заборгованості. Проте ПАТ «ОТП Банк»на вказану пропозицію не зреагував і ніякої відповіді не надав.

23.12.2009 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Малий енергетичний комплекс»на адресу ПАТ «ОТП»Банк було надіслано лист з проханням розірвати Договір поруки № SR 08-144/29-1 від 14.04.2008 року, Договір №1 від 05 червня 2008 року про зміну Договору поруки № SR 08-144/29-1 від 14.04.2008 року та Договір №2 від 06 квітня 2009 року про зміну Договору поруки № SR 08-144/29-1 від 14.04.2008 року на підставі ч.1 ст.651 та ч.1 ст.652 ЦК України істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

12.01.2010 року позивачем подано суду Заяву про уточнення позовних вимог, у якій в зв’язку з допущеною помилкою в тексті позову просить викласти прохальну частину позову в наступній редакції: Розірвати Договір поруки №SR 08-144/29-1 від 14.04.2008 року, Договір №1 від 05 червня 2008 року про зміну Договору поруки № SR 08-144/29-1 від 14.04.2008 року та Договір №2 від 06 квітня 2009 року про зміну Договору поруки № SR 08-144/29-1 від 14.04.2008 року. У відповідності до положень ст.22 Господарського процесуального кодексу України заява про уточнення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк»у відзиві на позовну заяву та в судовому засіданні позовні вимоги не визнало, мотивуючи наступним: укладаючи 14.04.2008 року Договір поруки, ТОВ «Малий енергетичний комплекс»в добровільному порядку взяло на себе зобов'язання відповідати за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна транспортна компанія»кожного і всіх його боргових зобов'язань за Кредитними договорами у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено у Кредитних договорах. У п.4.3. Договору поруки, ТОВ «Малий енергетичний комплекс»запевнило Банк, що укладаючи цей Договір Поручитель не помиляється стосовно обставин, що мають суттєве значення (природу договору, права та обов'язки Сторін, інші умови Договору)..

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одним із загальних принципів цивільного законодавства є принцип свободи договору, який знайшов своє відображення у статтях 3 та 627 ЦК України. Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників.

Правовідносини, що виникають із договорів поруки, регламентовано в §3 глави 49 Цивільного кодексу України. В названому документі, крім загальних підстав розірвання договору, також передбачені підстави припинення договору поруки. В ст.559 ЦК України, зокрема, зазначено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Порука також припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем.

Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.

Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

На теперішній час, у зв'язку із порушенням умов Кредитного договору, який забезпечений Договором поруки, Банк був вимушений звернутися до ТОВ «Малий енергетичний комплекс»із вимогою про виконання взятих на себе за Договором поруки зобов'язань. Так 15.06.2009 року за вих.№ 60-29-12-1/3816 Банком була надіслана ТОВ «Малий енергетичний комплекс»вимога про виконання кредитних зобов'язань ТОВ «ІТК», проте вищевказана вимога ТОВ «Малий енергетичний комплекс»не була виконана, заборгованість за Кредитним договором не погашена.

Відповідач зазначає, що припущення позивача про розірвання Договору поруки через укладання останнього в валюті відмінній від гривні України, використання договору поруки як засобу платежу, що суперечить вимогам законодавства є помилковими.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Тобто, на думку відповідача Договір поруки укладений не в валюті, за Договором поруки грошові кошти між сторонами договору не передаються та не отримуються. Відповідно, посилання позивача, що договір укладено у валюті відмінній від гривні є безпідставним та не заслуговує на увагу.

Відповідач зазначив, що випадки і порядок використання іноземної валюти визначаються Законом України «Про Національний банк України»від 20.05.1999 року №679 (із змінами та доповненнями) і Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»від 19.02.1993 року № 15-93 (із змінами та доповненнями), виданими відповідно до них нормативними актами, якими передбачена можливість здійснення розрахунків в іноземній валюті при одержанні комерційного чи банківського кредиту в іноземній валюті і його погашенні.

У положеннях ч.2 ст.44 Закону про НБУ зазначено, що Національний банк України діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль. До компетенції Національного банку України у сфері валютного регулювання та контролю належить, зокрема, видача та відкликання ліцензій, здійснення контролю, у тому числі шляхом здійснення планових і позапланових перевірок, за діяльністю банків, юридичних та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів), які отримали ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій, в частині дотримання ними валютного законодавства.

Відповідно до норм пп. «г»п.4 ст.5 Декрету КМУ використання іноземної валюти на території України, як засобу платежу або як застави, віднесено до операцій, які потребують ліцензії. При цьому, відповідно до положень ч.2 ст.5 Декрету Національним банком України видаються генеральні ліцензії комерційним банкам на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

У нормах ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»від 07.12.2000 року №2121 (із змінами та доповненнями) зазначено, що банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями на підставі банківської ліцензії.

Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк»діє на підставах положень чинного законодавства та підзаконних нормативно-правових актів України, тому 08.11.2006 року Закрите акціонерне товариство «ОТП Банк»отримано генеральну банківську ліцензію за №191 від 02.03.1998 року на право здійснення банківських операцій, визначених частиною першою та пунктами 5-11 частини другої статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», серед яких передбачено право здійснювати операції з валютними цінностями.

Невід'ємною частиною цієї ліцензії є Дозвіл №191-1 від 08.11.2006 року з додатком, в якому наведено перелік операцій, які має право здійснювати Закрите акціонерне товариство «ОТП Банк»з валютними цінностями. Таким чином, на думку відповідача правових перешкод для того, щоб Закрите акціонерне товариство «ОТП Банк»мало право укладати кредитні договори, видавати кредити та відповідно, вимагати виконання зобов'язання в іноземній валюті немає.

Відповідач також зазначив, що в умовах ринкової економіки вартість іноземної валюти (долара США) визначається попитом і пропозицією та іншими економічними чинниками, тому при укладенні кредитного договору та договору поруки та визначенні його їх виконання, сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, за яких він буде виконуватись, зокрема враховувати тенденції зростання (падіння) курсу долару.

На думку відповідача зі змісту позову не вбачається в чому саме позивач вбачає настання «істотної зміни обставини». Крім того, позивачем не виконано встановлені вимоги які передують та надають право звернутися до суду. Всупереч вимогам закріпленим ч.2 ст.652 ЦК України, позивач до відповідача із пропозицією врегулювати та привести договір у відповідність до обставин, які істотно змінилися, не звертався. Відтак відповідач вважає, що всі посилання позивача на обставини, які на помилкову думку позивача є істотними, не відповідають дійсним обставинам справи та є надуманими, просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна транспортна компанія»звернув увагу суду на те, що в зв'язку з виникненням заборгованості по кредитним договорам №СR 08-181/29-1 від 14.04.2008 року та №СR 08-289/29-1 від 05.06.2008 року ТОВ «Інвестиційна транспортна компанія»на адресу ПАТ «ОТП Банку»був надісланий лист з пропозицією передачі заставленого майна у власність заставодержателя, згідно договорів застави напіввагонів №PL 08-267/29-1 від 14.04.2008 року та № PL 08-441/29-1 від 05.06.2008 року в рахунок погашення заборгованості, отже звертатися до поручителя компанії ТОВ «Малий енергетичний комплекс»в ПАТ «ОТП Банку»з вимогами про погашення заборгованості ТОВ «Інвестиційної транспортної компанії»не було потреби.

Розглянувши наявні у матеріалах справи докази, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини, на яких грунтуються їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

14.04.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Малий енергетичний комплекс»(далі –Поручитель) та Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк»(далі –Кредитор) укладено Договір поруки №SR 08-144/29-1 від 14.04.2008 року (далі –Договір поруки). Договір поруки є забезпеченням зобов’язань за Договорами про надання Кредиту №CR 08-181/29-1 від 14.04.2008 року та № CR 08-289/29-1 від 05.06.2008 року, укладеними між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна транспортна компанія».

Відповідно до п.1.1. Договору поруки Кредитор уклав Договір про зобов'язання з Боржником, відповідно до положень якого повне, своєчасне та належне виконання зобов'язання Боржником має бути забезпечене Поручителем, беручи до уваги, що Поручитель ознайомлений з текстом Договору про зобов'язання, цілком розуміє його зміст та погоджується поручитися перед Кредитором, Поручитель прийняв на себе зобов'язання відповідати перед Кредитором за повне своєчасне та належне виконання Боржником у повному обсязі зобов’язання та зобов'язався, що у випадку невиконання та /або неналежного виконання Боржником зобов’язання, протягом трьох банківських днів з моменту отримання письмової вимоги Кредитора виконати таке зобов'язання на користь Кредитора, якщо інше не буде вимагатись кредитором у письмовій формі.

Відповідно до п.1.3. Договору поруки сторони погодили, що з метою належного виконання Поручителем зобов’язань за цим договором, включаючи виконання зобов’язань, включенням цього пункту у Договір Поручитель надає Кредитору доручення на договірне списання грошових коштів з рахунків поручителя для виконання Поручителем Зобов’язань.

Відповідно до п.1.4. Договору поруки сторони прийшли згоди, що за відсутності у Поручителя можливості виконати зобов’язання в валюті, що передбачена Договором про зобов’язання для належного виконання таких зобов’язань, в тому числі, але не виключно, відсутність підстав для здійснення Поручителем або уповноваженим банком від імені Поручителя обміну валюти (конвертації) для цілей виконання зобов’язань в валюті зобов’язань, в сумі, достатній для виконання зобов’язань, на рахунках Поручителя у Кредитора в 11:00 годин за Київським часом останнього для строку, встановленого цим Договором та/або Договором про зобов’язання, та/або вимогою Кредитора для виконання зобов’язання; та наявності у Поручителя грошових коштів в валюті іншій, ніж валюта зобов’язань, на рахунку поручителя у Кредитора; та згоди Кредитора на отримання виконання зобов’язань в валюті іншій, ніж валюта зобов’язань. Сума грошових коштів, що підлягає списанню Кредитором з рахунків Поручителя у Кредитора відповідно до положень цього пункту, становить гривневий еквівалент суми Зобов’язань, що є належною до виконання Поручителем, або будь-якої частини від таких зобов’язань, в валюті зобов’язань за валютним курсом НБУ на день такого списання, збільшеного (помноженого ) в 1,02.

Відповідно до п.2.1. Договору поруки, порука за цим договором забезпечує вимоги кредитора щодо виконання Боржником всіх та кожного зобов’язання, що підлягають виконанню за Договором про надання Кредиту №CR 08-181/29-1 від 14.04.2008 року, укладеного між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна транспортна компанія», у такому розмірі, у такій валюті та у такий строк та в такому порядку, як це встановлено в Договорі про надання кредиту, в тому числі будь-якими змінами та доповненнями до Договору про надання кредиту, які можуть бути укладені між Кредитором та Боржником в майбутньому. Зокрема порукою забезпечуються вимоги кредитора щодо повернення: Кредиту, сума кредиту складає 7680000,00 доларів США, які боржник повинен повернути Кредитору в повному обсязі до 14.04.2015 року, включно, чи в інший строк, встановлений Договором про надання кредиту; сплати процентів за кредит, сплати штрафних санкцій та сплати інших сум.

Відповідно до п.2.2. Договору поруки сторони погодили, що розмір зобов’язання, забезпеченого порукою, дорівнює сумі фактично наданого Кредиту, нарахованих процентів, та/або комісій, та/або пені, та/або штрафів, та/або сумі компенсації (відшкодування ) витрат (збитків), здійсненних (понесених) Кредитором у зв’язку з Договором про надання кредиту, ат всіх інших вимог Кредитора відповідно до положень цього Договору, та/або Договору про надання кредиту та/або чинного законодавства України.

05.06.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Малий енергетичний комплекс»(далі –Поручитель) та Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк»(далі –Кредитор) укладено Договір №1 про зміну Договору поруки № SR 08-144/29-1 від 14.04.2008 року, згідно з умовами якого сторони погодили:

- доповнити розділ «Визначення термінів»Договору поруки № SR 08-144/29-1 від 14.04.2008 року наступними термінами в наступній редакції: «Договір про Зобов'язання 1»- договір про надання кредиту № CR 08-181/29-1, укладений Кредитором та Боржником 14.04.2008 року, з усіма додатками, змінами та доповненнями до нього; «Договір про Зобов'язання 2»- договір про надання кредиту № CR 08-289/29-1, укладений Кредитором та Боржником 05.06.2008 року, з усіма додатками, змінами та доповненнями до нього;

- викласти розділ 2 Договору поруки № SR 08-144/29-1 від 14.04.2008 року в новій редакції: при цьому Поручитель зобов’язався забезпечити вимоги за Договором про надання кредиту № CR 08-181/29-1від 14.04.2008 року в розмірі 7680000,00 доларів США та за Договором про надання кредиту № CR 08-289/29-1 від 05.06.2008 року 1150000,00 доларів США, а також нарахованих процентів, та/або комісій, та/або пені, та/або штрафів, та/або сумі компенсації (відшкодування ) витрат (збитків), здійсненних (понесених) Кредитором у зв’язку з Договором про надання кредиту, ат всіх інших вимог Кредитора відповідно до положень цього Договору, та/або Договору про надання кредиту та/або чинного законодавства України з обома Договорами про надання кредиту.

06.04.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Малий енергетичний комплекс»(далі –Поручитель) та Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк»(далі –Кредитор) укладено Договір №2 про зміну Договору поруки № SR 08-144/29-1 від 14.04.2008 року, згідно з умовами якого сторони погодили викласти підпункт 1 пункту 2.1.2 Договору поруки № SR 08-144/29-1 від 14.04.2008 року в новій редакції.

Відповідно до положень статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися, в тому числі, порукою.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує істотною зміною обставин, що відповідно до ст.652 Цивільного кодексу України є підставою для розірвання договору. Істотною зміною обставин, якими позивач керувався при укладенні договору, ТОВ «Малий енергетичний комплекс»зазначає фінансову кризу, різке підвищення курсу долара США по відношенню до гривні, що сталося внаслідок некерованих та не прогнозованих процесів в економіці держави, під час укладання договору сторони виходили з того, що зміна обставин у вигляді раптового погіршення соціально-економічних умов в державі не настане.

Відповідно до положень ч.1ст.651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною четвертою статті 188 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

23.12.2009 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Малий енергетичний комплекс»на адресу ПАТ «ОТП»Банк надіслано лист з проханням розірвати Договір поруки №8К 08-144/29-1 від 14.04.2008 року, Договір №1 від 05 червня 2008 року про зміну Договору поруки № 8К. 08-144/29-1 від 14.04.2008 року та Договір №2 від 06 квітня 2009 року про зміну Договору поруки № 8К 08-144/29-1 від 14.04.2008 року на підставі ч.1 ст.651 та ч.1 ст.652 ЦК України істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору. В матеріалах справи відсутні докази розірвання спірних договорів за згодою сторін.

Недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом подання позову про розірвання оспорюваного договору.

Стаття 652 Цивільного кодексу України, на підставі якої пред’явлено позов, передбачає можливість розірвання договору у зв’язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору. Розірвання договору з цієї підстави на вимогу заінтересованої сторони в судовому порядку можливе за наявності одночасно чотирьох умов, вказаних у частині другій статті 652 Цивільного кодексу України, а саме:

-          в момент укладання договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

-          зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

-          виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

-          із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Відповідно до статті 99 Конституції України та статті 6 Закону України «Про Національний банк України», основною функцією Національного банку України є забезпечення стабільності грошової одиниці України.

Постановою Верховної Ради України від 26.12.2008 року №831-VI «Про попередній звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань перевірки діяльності Національного банку України в період фінансової кризи», роботу Національного банку України в період фінансової кризи визнано такою, що не забезпечила основної функції Національного банку України –стабільності грошової одиниці України, що створило загрозу національній економічній безпеці та суверенітету України. Процедури рефінансування, які здійснювалися НБУ протягом жовтня-грудня 2008 року та організацію ним валютного ринку визнано такими, що призвели до масштабної і різкої девальвації національної валюти та інфляції.

Постановою Верховної Ради України від 26.01.2009 року №904-VI «Про діяльність Національного банку України в період фінансової кризи та стан виконання рішень Верховної Ради України з цих питань», роботу Національного банку України в період фінансової кризи визнано незадовільною. Обсяги і процедури рефінансування, які здійснювалися НБУ протягом жовтня-грудня 2008 року та організацію ним валютного ринку визнано такими, що сприяли різкій девальвації національної валюти та інфляції. Голові НБУ Стельмаху B.C. висловлено недовіру. Таким чином Верховною Радою України визнано наявність фінансової кризи та незадовільну роботу НБУ щодо стабілізації національної валюти України.

З Договорів про надання кредиту Договором про надання кредиту №CR 08-181/29-1 від 14.04.2008 року та за Договором про надання кредиту №CR 08-289/29-1 від 05.06.2008 року вбачається що сума, яка підлягає поверненню позичальником зазначена в іноземній валюті та становить 7680000,00 доларів США та 1150000,00 доларів США відповідно, плата за користування кредитом (проценти) також здійснюються в доларах США. Договір не містить умов щодо можливості повернення кредиту в іншій валюті ніж та, у якій він був отриманий позичальником.

Оскільки поручитель згідноДоговору поруки №SR 08-144/29-1 від 14.04.2008 року, Договір №1 від 05 червня 2008 року про зміну Договору поруки № SR 08-144/29-1 від 14.04.2008 року та Договір №2 від 06 квітня 2009 року про зміну Договору поруки № SR 08-144/29-1 від 14.04.2008 року зобов'язався відповідати за невиконання боржником усіх його зобов'язань, які виникли з кредитного (основного) договору, то зобов’язання поручителя перед кредиторами визначається також в іноземній валюті.

Відповідно до статті 36 Закону України «Про Національний банк України», Національний банк встановлює офіційний курс гривні до іноземних валют та оприлюднює його. Позивач (поручитель) використав цю інформацію під час узгодження умов договору поруки.

У зв'язку з розгортанням світової фінансово-економічної кризи, неготовністю національної економіки до протидії цій кризі, що відображено у рішенні Ради національної безпеки та оборони України від 20 жовтня 2008 року, введеному в дію Указом Президента України від 24.10.2008 року №965/2008, Законі України «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Указі Президента України від 17.11.2008 року №1046/2008, відбулася істотна зміна економічних умов у країні, зокрема, різке зростання офіційного та комерційного курсів долара США по відношенню до національної валюти.

Враховуючи вищевказане, суд погоджується з доводами позивача про те, що під час укладання Договору поруки №SR 08-144/29-1 від 14.04.2008 року, Договору №1 від 05 червня 2008 року про зміну Договору поруки № SR 08-144/29-1 від 14.04.2008 року та Договору №2 від 06 квітня 2009 року про зміну Договору поруки № SR 08-144/29-1 від 14.04.2008 року, ТОВ «Малий енергетичний комплекс», як поручитель не міг знати, що курс гривні до долара США може змінитись з 5,05 до 7,966 гривень за долар. З огляду на це поручитель, у випадку невиконання позичальником своїх зобов’язань згідно кредитного договору, додатково повинен витратити значну суму коштів купівлі доларів США для повернення банку кредитних коштів та процентів за користування кредитом. Таким чином, фактична сума повернення кредиту та процентів істотно збільшилась, що може призвести до збиткової діяльності, а відповідно і до банкрутства поручителя.

Станом на дату порушення провадження, тобто 25.12.2009 року офіційний курс гривні до долара США становив 7,966 грн. за долар. Отже, у випадку невиконання боржником своїх кредитних зобов’язань перед банками, буде мати місце порушення прав (інтересів) позивача, як поручителя внаслідок збільшення його витрат на придбання доларів США для погашення валютного кредиту позичальника.

З огляду на це, на думку суду, має місце наявність одночасно чотирьох умов, вказаних у частині другій статті 652 Цивільного кодексу України, що є підставою для розірвання Договору поруки №SR 08-144/29-1 від 14.04.2008 року, Договору №1 від 05 червня 2008 року про зміну Договору поруки № SR 08-144/29-1 від 14.04.2008 року та Договору №2 від 06 квітня 2009 року про зміну Договору поруки № SR 08-144/29-1 від 14.04.2008 року у зв’язку з істотною зміною обставин.

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

З огляду на вищевказане позовні вимоги про розірвання Договору поруки №SR 08-144/29-1 від 14.04.2008 року, Договору №1 від 05 червня 2008 року про зміну Договору поруки № SR 08-144/29-1 від 14.04.2008 року та Договору №2 від 06 квітня 2009 року про зміну Договору поруки № SR 08-144/29-1 від 14.04.2008 року є обгрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст.49 Господарського процесуального кодексу України стягненню з відповідача підлягають державне мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Розірвати Договір поруки №8К 08-144/29-1 від 14.04.2008 року, Договір №1 від 05 червня 2008 року про зміну Договору поруки № 8К 08-144/29-1 від 14.04.2008 року та Договір №2 від 06 квітня 2009 року про зміну Договору поруки № 8К 08-144/29-1 від 14.04.2008 року.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»(01033, м.Київ, вул.Жилянська, буд.43, код ЄДРПОУ 21685166, р/р 29093002900006 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Малий енергетичний комплекс»(35220, Рівненська область, с.Хрінники, вул.Надстирна, буд.2, код ЄДРПОУ 30719156) 85,00 грн. витрат на оплату державного мита та 236,00 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мамченко Ю. А.

Повний текст рішення суддею підписаний «26»січня 2010 року