Рішення № 7732874, 28.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.12.09 р.                     Справа № 11/302                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Л.Ф.Чернота

при секретарі судового засідання Руденко Ю.В.

За участю представників:

від позивача: Дунаєвська О.В. – за довіреністю

від відповідача: не з’явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Державного підприємства „Макіїввугілля” м. Макіївка Відокремленого підрозділу „Вузол виробничо-технологічного зв'язку” Державного підприємства „Макіїввугілля” м. Макіївка Донецької області

до відповідача: Приватного підприємства „Маквторутиль” м. Макіївка Донецької області

про стягнення суми в розмірі 2920грн.

Суть спору:

          Позивач, Державне підприємство „Макіїввугілля” м. Макіївка Відокремленого підрозділу „Вузол виробничо-технологічного зв'язку” Державного підприємства „Макіїввугілля” м. Макіївка Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Приватного підприємства „Маквторутиль” м. Макіївка Донецької області про стягнення суми в розмірі 2920грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на копію договору №35-07 від 13.11.2007р., копію рахунку-фактури №21 від 15.04.2009р., копію банківської виписки, копію претензії №26/25П від 03.06.2009р., неналежне виконання відповідачем умов договору та інше.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце слухання був належним чином повідомлений, позов не оспорив, відзив на позовну заяву не представив, не пояснив причини нез’явлення та не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору. Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, неповідомлення відповідачем поважних причин нез’явлення в судове засідання, справа розглядається по наявним в ній матеріалам відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Вся кореспонденція направлялася за адресою, вказаною у позові та договорі №35-07 від 03.11.2007р., а саме: вул. Демократична, 20, м. Макіївка, Донецька область, 86152.

Справа слухалася з 23.09.2009р. по 28.12.2009р., але відповідач своїм правом на захист не скористався.

Позивач надав клопотання в порядку ст. 22 ГПК України та просить доповнити перелік позовних вимог пунктом наступного змісту: „Визнати договір між позивачем та відповідачем від 22.04.2009р. про навантаження та вивіз відходів будівельних матеріалів та котельного шлаку на суму 2920грн. укладеним та дійсним”, внести зміни в частині банківських реквізитів позивача. Суд розглянув клопотання та прийняв до розгляду.

Через канцелярію суду, позивач надав клопотання №26/947 від 18.11.2009р., в якому в порядку ст. 22 ГПК України, збільшує позовні вимоги та просить доповнити перелік позовних вимог пунктом наступного змісту: „Визнати договір між позивачем та відповідачем від 08.04.2009р. на відвантаження та вивіз відходів будівельних матеріалів та котельного шлаку на суму 2920грн. укладеним та дійсним”. Суд розглянув заяву та прийняв до розгляду.

Позивач у судовому засіданні 22.12.2009р. просить стягнути суму в розмірі 2920грн. на підставі ст. 1166 ЦК України. Суд розглянув заяву та прийняв до розгляду.

           Представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Справа слуханням була відкладена, згідно ст.ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив, що 13.11.2007р. між сторонами укладений договір №35-07 на самовивіз та розміщення відходів (далі по тексту - Договір), згідно п. 1.1 якого „замовник” передає, а підрядник приймає на себе виконання робіт з приймання та розташуванню відходів будівельних матеріалів та котельного шлаку.

Згідно п. 1.2 Договору, періодичність вивозу та кількості відходів 4 класу небезпеки обумовлюється в листі „Замовника”.

Вивіз відходів здійснюється на полігон за адресою: м. Макіївка, пос. Межевое ( п. 1.4 Договору).

Сума договору – 2000грн. ( п. 16. Договору).

Оплата за послуги використання полігоном здійснюється згідно талонам за передплатою, по тарифам, які діють на момент виписки рахунку на передплату ( п. 3.1 Договору).

Строк дії Договору з 01.01.2008р. по 31.12.2009р.

Договір підписаний обома сторонами без розбіжностей.

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що надано до позову.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем здійснено перерахування на рахунок відповідача суми в розмірі 2920грн.

В призначенні платежу зазначено: „Предоплата счета №21 от 15.04.2009р. за услуги без ПДВ”.

За рахунком-фактурою №21 від 15.04.2009р. визначено послуги автотранспорту за вивіз- навантаження.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір №35-07 від 13.11.2007р., але з аналізу даного Договору вбачається, що на відповідача покладений лише обов'язок по прийманню та розташуванню відходів будівельних матеріалів та котельного шлаку, а не їх вивіз.

В даному випадку, між сторонами склалися цивільні правовідносини (позадоговірні) саме з вивозу відходів на підставі ст. ст. 11, 509 ЦК України.

За приписами ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 530 ЦК україни, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу відповідача направлено претензію №26/25П від 03.06.2009р., в якій встановив в десятиденний строк з дня отримання даної претензії вивезти відходи або повернути перераховану суму в розмірі 2940грн. Відповідачем зазначена претензія отримана 17.06.2009р., що підтверджується поштовим повідомленням №182370.

Отже, відповідач повинен був виконати свій обов'язок з вивозу відходів до 28.06.2009р.

Відповідач доказів у розумінні ст. ст. 33, 36 ГПК України, вивозу відходів до матеріалів справи не надав.

          Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення ( ч. 2 ст.612 ЦК України).

          Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідачем доказів у розумінні ст. ст. 33, 36 ГПК України, виконання робіт на суму 2920грн. у строки встановлені претензією або повернення суми в розмірі 2920грн.., до матеріалів справи не надано.

Тому, позовні вимоги про стягнення суми в розмірі 2920грн. є обґрунтованими, доведені належним чином та підлягають задоволенню.

Щодо вимог про визнання договорів між позивачем та відповідачем від 08.04.2009р. та від 22.04.2009р. на відвантаження та вивіз відходів будівельних матеріалів та котельного шлаку на суму 2920грн. укладеними та дійсними, то суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу України, у письмовій формі належить вчиняти, зокрема правочини між юридичними особами.

За вимогами ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Згідно ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору ( ч. 3 ст. 181 ГК України).

Позивач посилається на лист №26/156/1 від 08.04.2009р., але доказів в підтвердження направлення відповідачу даного листа, позивачем не надано.

На даному листі у графі «директор ПП «Маквторутиль» Г.Б. Ізюмгієнко є підпис, але печатка ПП «Маквторутиль» відсутня. Відповідь з боку відповідача на даний лист або телеграма також відсутні в матеріалах справи.

Отже, між сторонами не досягнуто згоди за всіма істотними умовами договору відповідно до положень ст. 638 ЦК України.

В даному випадку, між сторонами склалися цивільні правовідносини (позадоговірні) саме з вивозу відходів на підставі ст. ст. 11, 509 ЦК України.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги про визнання договорів між позивачем та відповідачем від 08.04.2009р. та від 22.04.2009р. на відвантаження та вивіз відходів будівельних матеріалів та котельного шлаку на суму 2920грн. укладеними та дійсними є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Господарські витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 11, 207, 208, 509, 530, 638, 1166 Цивільного кодексу України, ст. ст. 179, 181 Господарського кодексу України та на підставі ст.ст.42, 43, 22, 33, 36, 43, 49, 69, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги – задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства „Маквторутиль” м. Макіївка Донецької області ( вул. Демократична, 20, м. Макіївка, Донецька область, 86152, р/р №26003301527513 ТОБО „Горняцкое” ЦМВ ПІБ, МФО 334516, код 30795230) на користь Державного підприємства „Макіїввугілля” м. Макіївка Донецької області (пл. Советська, 2, м. Макіївка, Донецька область, 86157, п/р №26001322528430 в Макіївській філії ЦМВ ПАТ „Промінвестбанк”, МФО 334516, код 32442295) суму в розмірі 2920грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00грн.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Видати наказ.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                               

Надруковано 4 примірники

позивачу 2

відповідачу 1

у справу № 11/302