Рішення № 77314395, 22.10.2018, Селидівський міський суд Донецької області

242/1613/18

2/242//18

РІШЕННЯ

Іменем України

22 жовтня 2018 року Селидівський міський суд Донецької області в складі: - головуючого - судді Черкова В.Г.,

- при секретарі Кідрон О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидово у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 будівельно-монтажного експлуатаційного управління Державне підприємство «Донецька залізниця», Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про розірвання трудових обов’язків,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач 10.05.2018 р. звернулася до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позову зазначила, що 14.05.2001 р. вона була прийнята машиністом розчинно-бетонного вузла 3-го розряду «Будівельно-монтажного проїзду № 365 м.Ясинувата ДП «Донецька залізниця» наказом від 01.10.2004 р. Підприємство «Будівельно-монтажний проїзд № 365 м.Ясинувата ДП «Донецька залізниця» з 01.06.2005 р. було реорганізоване в Донецьке будівельно-монтажне експлуатаційне управління ДП «Донецька залізниця». Підприємство, на якому вона працювала, розташоване в м.Донецьк Донецької області, відповідно до розпорядження КМУ від 07.11.2014 р. № 1085-р м.Донецьк Донецької області віднесено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, вона не може дістатися свого робочого місця та працевлаштуватись на інше місце роботи через відсутність запису про звільнення, що порушує її трудові права, зокрема щодо можливості стати на облік в центрі зайнятості та влаштування на роботу. Просила трудовий договір, укладений між нею та ОСОБА_2 будівельно-монтажним експлуатаційнийм управлінням Державного підприємства «Донцька залізниця» розірвати з ініціативи працівника на підставі ст..38 КЗпП України з 15.03.2018 р.

Ухвалою судді Селидівського міського суду Донецької області Пирогової Л.В. від 13.04.2018 року відкрито провадження по справі та розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 10.07.2018 р. справу було прийнято до провадження судді Черкова В.Г. Розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами.

Представником відповідача ПАТ «Українська залізниця» було надано відзив, в якому зазначено, що позивач на даний момент є працівником ОСОБА_2 будівельно-монтажного експлуатаційного управління Державного підприємства «Донецька залізниця», трудові відносини з Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» не продовжував, у трудовій книжці відсутній запис про перехід працівника до ПАТ «Укрзалізниця», реорганізацію підприємства тощо. Відповідно до постанови КМУ «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» від 25.06.2015 р. № 200, ПАТ «Укрзалізниця» утворюється на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття. Серед таких підприємств, зокрема, є і ДП «Донецька залізниця», яке є залізницею, відповідальною перед позивачем, оскільки на даний момент державна реєстрація припинення ДП «Донецька залізниця» не проведена. Моментом переходу прав до правонаступника юридичної особи вважається дата внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в порядку, передбаченому ст..37 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», тобто запису про припинення юридичної особи. Отже, відповідно до чинного цивільного законодавства України, при реорганізації (злитті) юридичних осіб перехід прав і обов’язків до новоутвореної юридичної особи відбувається на підставі передавального акта, в якому про це має бути чітко зазначено, а правонаступництво вважається здійсненим з моменту виключення юридичної особи-попередника з ЄДР. ДП «Донецька залізниця» залишається юридичною особою і з Єдиного державного реєстру не виключене. Таким чином, положення ЗУ «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», постанови КМУ № 200 та Статуту про те, що ПАТ «Укрзалізниця» є правонаступником усіх прав і обов’язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємства залізничного транспорту, не означають «автоматичного» правонаступництва без проведення інвентаризації майна, затвердження передавальних актів та припинення юридичних осіб таких підприємств. Таку правову позицію в своїй постанові від 14.06.2016 р. щодо ПАТ «Укрзалізниця» висловив і Вищий господарський суд України у справі № 905/50/16, не допустивши правонаступництва без надання первинних передавальних документів та без виключення підприємства з ЄДР). Постановою КМУ № 604 передбачено, що проведення інвентаризації та оцінки майна (активи, власний капітал та зобов’язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території, має бути здійснено після завершення тимчасової окупації території АРК та м.Севастополя, після чого мають бути подані пропозиції щодо зміни статутного капіталу ПАТ «Українська залізниця». Між ДП «Донецька залізниця» та ПАТ «Українська залізниця» відсутній передавальний акт, який би підтверджував перехід від ДП «Донецька залізниця» всіх прав, активів, зобов’язань і боргів в статутний капітал ПАТ «Укрзалізниця». Тобто, останнє не набуло прав та зобов’язань ДП «Донецька залізниця». Таким чином, ПАТ «Українська залізниця» є неналежним відповідачем, оскільки не є правонаступником ДП «Донецька залізниця». Просив відмовити у задоволені позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_2 будівельно-монтажного експлуатаційного управління Державне підприємство «Донецька залізниця» відзиву на позовну заяву не подав.

Суд, відповідно до ч.8 ст.279 ЦПК України, дослідивши матеріали справи, знаходить, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з трудової книжки серії БТ-І № 8201342, ОСОБА_114.05.2001 р. вона була прийнята машиністом розчинно-бетонного вузла 3-го розряду «Будівельно-монтажного проїзду № 365 м.Ясинувата ДП «Донецька залізниця» наказом від 01.10.2004 р. Підприємство «Будівельно-монтажний проїзд № 365 м.Ясинувата ДП «Донецька залізниця» з 01.06.2005 р. було реорганізоване в Донецьке будівельно-монтажне експлуатаційне управління ДП «Донецька залізниця» (а.с.10-11).

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань «Державне підприємство «Донецька залізниця» з 25.11.2014 р. перебуває в стані припинення. Місцезнаходженням юридичної особи зазначено адресу: Донецька область, м.Донецьк, вул.Артема,68 (а.с. 14-16).

Позивач 21.12.2017 р. зверталася із заявою про звільнення до начальника регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», на що отримала роз’яснення про неможливість вирішення питання про припинення трудових обов’язків через те, що регіональна філія «Донецька залізниця» не є правонаступником ДП «Донецька залізниця», а трудові відносини з регіональною філією «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» не продовжувались (а.с.31, 32)

Стаття 43 Конституції України закріплює, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до статей 38, 39 Кодексу законів про працю України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, і строковий трудовий договір, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Якщо заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, зокрема переїзд на нове місце проживання, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Згідно з ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Стаття 4 вказаного Закону визначає, що на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території. Правовий режим тимчасово окупованої території може бути визначено, змінено чи скасовано виключно законами України.

Відповідно до ЗУ "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 року N 1207- VII, громадяни України, які не звільнилися з роботи (не припинили інший вид зайнятості), у разі неможливості продовження роботи (іншого виду зайнятості) на тимчасово окупованій території, для набуття статусу безробітного та отримання забезпечення та соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття можуть припинити трудові відносини або підтвердити факт припинення таких відносин (іншого виду зайнятості) у судовому порядку за місцем свого перебування. Припинення інших видів зайнятості, у тому числі самозайнятості та підприємницької діяльності, здійснюється за заявним принципом та спрощеною процедурою за місцем перебування особи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В цьому випадку особа має звернутися до суду з позовною заявою про припинення трудового договору. Правовою підставою для такого звернення є положення ст. 38 КЗпП, які передбачають право працівника на розірвання трудового договору за власною ініціативою.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що на теперішній час трудові відносини між сторонами фактично припинені, однак процедура розірвання трудового договору відповідно до законодавства України про працю не виконана, оскільки місце перебування ДП «Донецька залізниця» є тимчасово окупованою територією, тому, враховуючи особливості правового регулювання зняття з державної реєстрації трудового договору, позивач позбавлений можливості самостійно зняти його з реєстрації і захистити своє порушене право. А тому з вказаних підстав позовні вимоги підлягають задоволенню.

З огляду на обов'язковість виконання судових рішень на території України, можна зробити висновок: незалежно від наявності або відсутності такого запису в трудовій книжці трудові відносини між працівником і роботодавцем вважаються припиненими у разі прийняття і вступу в силу відповідного судового рішення.

Цей факт повинен бути врахований будь-якими третіми особами, в тому числі роботодавцями. Виходячи з вищевикладеного, роботодавець може оформити з таким працівником трудовий договір і внести в його трудову книжку запис про прийняття на роботу на підставі копії відповідного рішення суду про припинення трудових відносин з попереднім роботодавцем.

Що стосується пред’явлення зазначеного позову до ОСОБА_2 будівельно-монтажного експлуатаційного управління Державне підприємство «Донецька залізниця», Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», то суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 37 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.

За приписами ч. 4 ст. 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

При цьому, згідно зі ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ч. 3 ст. 59 ГК України, у разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.

Моментом переходу прав до правонаступника юридичної особи слід вважати дату внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в порядку, передбаченому ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Процесуальне правонаступництво це перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи зі складу спірного матеріального правовідношення.

Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв'язок матеріального і процесуального права. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Законом України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» визначені правові, економічні та організаційні особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, 100 відсотків акцій якого належать державі (далі Товариство).

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» утворення Товариства здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 2 вказаного Закону Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Згідно з положеннями ст. 107 ЦК України, якою закріплено порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення, після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу). Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб правонаступників.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року №200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», прийнятою відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», вирішено утворити публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, у тому числі на базі Державного підприємства «Донецька залізниця» згідно додатку №1.

За змістом пунктів 4 і 5 постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року №200 проведенню реорганізації (злиття) має передувати проведення інвентаризації майна підприємств, що реорганізуються (зливаються) та складання актів інвентаризації майна, після чого мають складатися та затверджуватися передавальні акти майна та зведені акти майна, що вносяться статутного капіталу ПАТ «Укрзалізниця».

Разом з тим, в п. п. 4 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року №200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» з подальшими змінами, визначено, що майно (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції (далі - майно), не включається до переліків і зведених актів інвентаризації майна, що затверджуються Міністерством інфраструктури відповідно до цього пункту, а відображається в балансі (крім зобов'язань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюється в частині активів за публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до пункту 2 Постанови КМ № 604 від 12 листопада 2014 року.

У п. 1 ч. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 листопада 2014 року №604 «Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції» передбачено, що під час проведення інвентаризації та оцінки майна: необхідно сформувати окремі акти обліку активів, власного капіталу і зобов'язань державних підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, за даними фінансової звітності за видами активів, власного капіталу та зобов'язань у розрізі статей балансу на останню дату, на яку надавалася фінансова звітність; сформувати окремі акти обліку активів, які розміщені на тимчасово окупованій території і обліковуються на балансах підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на іншій території України.

У п. 2 ч. 2 цієї постанови зазначено, що після завершення тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та завершення проведення антитерористичної операції провести інвентаризацію та оцінку майна і за результатами подати пропозиції щодо зміни статутного капіталу публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Юридична адреса Державного підприємства «Донецька залізниця» є м. Донецьк, вул. Артема, 68, тому ДП «Донецька залізниця» не бере участь в процедурі реорганізації та правонаступництва ПАТ «Укрзалізниця».

Отже, майно Державного підприємства «Донецька залізниця» (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, не увійшло до статутного капіталу ПАТ «Укрзалізниця».

З вищенаведеного слідує, що на даний час є два підприємства, які є юридичними особами, - ДП «Донецька залізниця» та ПАТ «Українська залізниця» згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. ДП «Донецька залізниця», із яким у позивача існують трудові відносини, знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції та не бере участь в процедурі реорганізації та правонаступництва ПАТ «Укрзалізниця». Інвентаризація майна ДП «Донецька залізниця» в порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року №200 не проводилась, передавальні акти не складалися і не затверджувалися. Тому майно та майнові права і зобов'язання ДП «Донецька залізниця» не увійшли до статутного капіталу ПАТ «Українська залізниця». ДП «Донецька залізниця» разом продовжує функціонувати на непідконтрольної території, як окрема юридична особа, не виключена з ЄДРПОУ. Вважає, що ДП «Донецька залізниця» володіє повною правоздатністю та самостійно має нести відповідальність як сторона у справі.

Датою початку фінансово господарської діяльності ПАТ «Українська залізниця» є 01 грудня 2015 року та створена регіональна філія «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця», яка не є юридичною особою і визначено місце її розташування - м. Лиман.

Відповідно до статуту публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року №735, публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» є юридичною особою, що утворене відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 р. №200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця». Товариство утворено як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Укрзалізниці, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовано шляхом злиття, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року №200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця». Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань слідує, що ПАТ «Укрзалізниця» має відокремлений підрозділ юридичної особи - регіональну філію «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця». З пункту інші відомості вбачається, що правонаступництво щодо ДП «Донецька залізниця» (код 01074957) настає згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12 листопада 2014 року №604 після внесення майна до статутного капіталу правонаступника (а.с.30).

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 200 від 25 червня 2014 року «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» утворено Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Держаної адміністрації залізничного транспорту (код згідно з ЄДРПОУ 00034045), підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2015 року № 815 затверджено склад правління Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», а розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 1239-р - склад наглядової ради та ревізійної комісії.

Державна реєстрація Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» здійснена 21 жовтня 2015 року (номер запису: 1 070 134 0000 0 60039).

Також встановлено, що серед підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття в Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» є й ДП «Донецька залізниця».

З вищевказаного вбачається, що до внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи, її цивільна правоздатність не припиняється. До правонаступника (у разі припинення шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення) переходять усі права та обов'язки припиненої юридичної особи лише з моменту внесення такого запису.

В реєстрі міститься інформація про те, що ДП «Донецька залізниця» перебуває у стані припинення, проте запис про припинення у реєстрі відсутній. Крім того, у Реєстрі містяться дані про юридичних осіб, правонаступником яких є ПАТ «Українська залізниця», серед яких зазначено ДП «Донецька залізниця». Водночас, у цьому Реєстрі наведено інформацію про здійснення зв'язку з юридичною особою, зокрема відомості про те, що правонаступництво ПАТ «Українська залізниця» щодо ДП «Донецька залізниця» настає згідно з Постановою № 604 після внесення майна до статутного капіталу правонаступника.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Вищого господарського суду України від 22 листопада 2016 року у справі № 910/10474/16, від 23 листопада 2016 року у справі № 910/9323/16, від 20 грудня 2016 року у справі № 910/8325/16, від 20 грудня 2016 року у справі № 910/7788/16 та інших.

Із комплексного аналізу зазначених норм права та установлених судом дійсних обставин справи можна дійти висновку, що спеціальним Законом № 4442-VI визначено особливості утворення ПАТ «Українська залізниця», на виконання якого Кабінет Міністрів України прийняв відповідні нормативно-правові акти та діяв не тільки як вищий орган у системі органів виконавчої влади, а й як особа, яка здійснює на підставі цього Закону від імені держави функції вищого органу управління Товариством.

Зважаючи на викладене, питання правонаступництва ПАТ «Українська залізниця» стосовно ДП «Донецька залізниця» визначається спеціальним законом та прийнятими на його виконання постановами № 200 та № 604, які пов'язують перехід прав і обов'язків ДП «Донецька залізниця» до ПАТ «Українська залізниця» з інвентаризацією, складанням передавального акта та внесенням майна до статутного капіталу правонаступника.

Отже, враховуючи, що перебування юридичної особи у стані припинення підприємницької діяльності та вчинення дій, пов'язаних з припинення у зв'язку з реорганізацією, зокрема передача майна, ще не означає, що юридична особа вже є припиненою, тому відсутні підстави вважати, що до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» перейшли всі права і обов'язки ДП «Донецька залізниця».

Таким чином, враховуючи, що ПАТ «Українська залізниця» не є належним відповідачем по справі суд вважає за необхідне відмовити у задоволені позову в частини вимог до ПАТ «Українська залізниця».

Враховуючи те, що позивач не може продовжувати працювати за трудовим договором, укладеним з відповідачем – ДП «Донецька залізниця», не має можливості розірвати договір в порядку передбаченим зазначеними вище законодавчими актами, оскільки відповідач не виходить на зв’язок, а місце роботи знаходиться на тимчасово окупованій території, що позбавляє права набути статус безробітного чи влаштуватися на інше місце роботи, суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а трудові відносини такими, що припинилися.

Моментом припинення трудових відносин суд, відповідно до сит.38 КЗпП України, вважає настання часу, з якого позивач мала намір звільнитися, тобто з моменту подання заяви про звільнення за власним бажанням до філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» 21.12.2017 р.(а.с.31).

Керуючись ст. 43 Конституції України, ст.ст. 21, 38, 39 КЗпП України, ст.1-5 ЗаконуУкраїни «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», ст.ст. 4, 10, 49, 76, 95, 141, 206, 258-259, 264-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована та мешкає за адресою: Донецька область, м.Авдіївка, вул.Леніна, 73/38 до ОСОБА_2 будівельно-монтажного експлуатаційного управління Державне підприємство «Донецька залізниця», юридична адреса: Донецька область, м.Донецьк, вул.Артема, 68, Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», ЄДРПОУ 40075815, юридична адреса: м.Київ, вул.Тверська, 5, про розірвання трудових обов’язків – задовольнити частково.

Трудовий договір, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 будівельно-монтажним експлуатаційнийм управлінням Державного підприємства «Донцька залізниця» розірвати з ініціативи працівника на підставі ст.38 КЗпП України з 21.12.2017 р.

В решті вимог – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України через суд першої інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя