Постанова № 7730986, 25.01.2010, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2010 р. Справа № 8/198-08

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді ,

при секретарі Зозулі О.М.

за участю представників сторін:

позивача: не зявився.

1-го відповідача: Кравцова К.А. (довіреність б/н від 16.10.09 р.)

2-го відповідача: Андрусенко В.В. (довіреність № 7/1 від 17.01.08 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу 1-го відповідача вх. № 3233С/1-7 на рішення господарського суду Сумської області від 12.10.2009 р. по справі № 8/198-08

за позовом ОСОБА_3, м. Дніпропетровськ

до

1. Закритого акціонерного товариства "СКС", м. Суми

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Дуотранс", м. Дніпропетровськ

про визнання недійсним договору

встановила:

Позивач, ОСОБА_3, звернулася до господарського суду Сумської області з позовом, в якому просила суд визнати недійсним укладений між ЗАТ "СКС" і ТОВ "Дуотранс" договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 18.01.2007 р. що знаходиться у м. Дніпропетровську, вул. Леніна, буд. 46, приміщення 52, нежитлове приміщення, офіс і магазин непродовольчих товарів, навіси Б, В, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Шевченко І.Б. 18.01.2007 р.. зареєстрованого в реєстрі за № 51, зобов'язати ТОВ "Дуотранс" повернути у власність ЗАТ "СКС" нерухоме майно, що знаходиться у м. Дніпропетровську, вул. Леніна, буд. 46, приміщення 52, нежитлове приміщення, офіс і магазин непродовольчих товарів, навіси Б. В. шляхом виселення ТОВ "Дуотранс" із нерухомого майна, що знаходиться у м. Дніпропетровську, вул. Леніна, буд. 46, нежитлове приміщення, офіс і магазин непродовольчих товарів, навіси Б, В.

В обґрунтування пред'явлених вимог позивач посилався на перевищення головою правління ЗАТ "СКС" повноважень при укладанні оспорюваного договору та відсутність у підприємства необхідного обсягу цивільної дієздатності

Рішенням господарського суду Сумської області від 12.10.2009 р. по справі № 8/198-09 (суддя Лиховид Б.І.) в позові відмовлено.

1-й відповідач, ЗАТ "СКС", з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення є незаконним, винесеним із порушенням вимог матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим повинно бути скасовано. Просить скасувати рішення господарського Сумської області від 12.10.2009 р. по справі № 8/198-09 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

В апеляційній скарзі ЗАТ "СКС" посилається на здійснення господарським судом першої інстанції неналежної юридичної оцінки обставин справи щодо: прийняття юридичною особою рішень про відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства; наявності у голови правління ЗАТ "СКС" повноважень на укладання оспорюваного договору; наявності у ТОВ "Дуотранс" статусу належного і добросовісного покупця.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Дуотранс" заперечує проти її задоволення у повному обсязі, посилається на його законність і обґрунтованість, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02.11.2009 р. апеляційна скарга ЗАТ "СКС" прийнята до розгляду, призначена у судове засідання па 01.12.2009 р. на 12:10 год.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 01.12.2009 р. відкладено розгляд справи на 22.12.2009 р. на 14:00 год.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22.12.2009 р. відкладено розгляд справи на 21.01.2010 р. на 14:30 год.

В судовому засіданні 21.01.2010 р. оголошено перерву до 11:00 години 25.01.2010 р. для виготовлення повного тексту постанови у справі.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Згідно ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.12.2006 р. на засіданні правління ЗАТ "СКС" було прийняте рішення про відчуження належного підприємству нежитлового приміщення по вул. Леніна, 46, приміщення 52, а саме: нежиле приміщення, офіс, магазин непродовольчих товарів, навіси Б, В. Вказане рішення було оформлене протоколом зборів правління ЗАТ "СКС" від 07.12.2006 р. №33.

18.01.2007 р. між ЗАТ "СКС" та ТОВ "Дуотранс" був укладений договір купівлі-продажу нежитлового приміщення по вул. Леніна, 46, приміщення 52. Згідно умов цього договору, ЗАТ "СКС" (продавець) передало, а ТОВ "Дуотранс" (покупець) прийняло об'єкти нерухомості, що знаходиться у м. Дніпропетровську, вул. Леніна, 46, приміщення 52, нежитлове приміщення, офіс і магазин непродовольчих товарів, навіси Б, В. та сплатило за вказане майно 1800000,00 грн. Вказаний договір, з боку продавця підписаний головою правління ЗАТ "СКС" Рученко Д.О., з боку покупця ОСОБА_6

В договорі купівлі-продажу від 18.01.2007 р., в якості підстав його укладення з боку ЗАТ "СКС" зазначені статут товариства, протокол № 19 загальних зборів акціонерів від 03.06.2003 р., протокол № 33 від 07.12.2006 р. зборів правління ЗАТ "СКС".

Ухвалюючи рішення господарським судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення у м. Дніпропетровську, вул. Леніна, 46, приміщення 52, укладеного між ЗАТ "СКС" та ТОВ "Дуотранс" в нотаріальній формі 18.01.2007 р. з підстав наявності у голови правління ЗАТ "СКС" необхідного обсягу повноважень на укладання угоди, відсутності на момент укладання угоди обмежень повноважень голови правління та відсутність порушення прав позивача спірною угодою.

Проте, з такими висновками господарського суду першої інстанції погодитися не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4 ГПК України, рішення з господарського спору повинно прийматися згідно з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом. Оскаржуване рішення таким вимогам не відповідає.

Згідно до частин 1, 3 ст. 92, ст. 154 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону; порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом; орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень; установчим документом акціонерного товариства є його статут; статут акціонерного товариства, крім відомостей, передбачених ст. 88 цього Кодексу, має містити, зокрема, відомості про склад і компетенцію органів управління товариством та про порядок ухвалення ними рішень.

Статутом ЗАТ "СКС" - п. 8.1, в редакції, чинній на момент укладання оспорюваного договору, передбачено такі його органи -загальні збори акціонерів та правління як виконавчий орган. Зазначене статутне положення не суперечить нормам статей 97, 99, 161 ЦК України, згідно з якими управління товариством здійснюють його органи (загальні збори і виконавчий орган); загальні збори створюють виконавчий орган в складі однієї або кількох осіб і він приймає рішення від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом товариства і законом; виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.

Голова правління не є самостійним органом управління, бо останній складається не з однієї, а кількох осіб (п. 8.3.1. статуту), а тому для набуття товариством цивільних прав і обов'язків він повинен виносити відповідні питання на розгляд засідання правління чи загальних зборів акціонерів (ч. 2 ст. 99, ст. 161 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.99 ЦК України, встановлено, що виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього кодексу, яким встановлено, що у такому випадку рішення правління приймаються простою більшістю голосів при обов"язковій присутності 50 відсотків його складу.

Згідно до ст.ст. 655, 656 ЦК України істотними умовами договору купівлі-продажу є його предмет та ціна, які погоджуються між продавцем як власником і покупцем як набувачем майна, виходячи з чого рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про відчуження майна шляхом укладання договору купівлі-продажу повинно обов'язково визначати ціну продажу та особу покупця.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, викладене у протоколі № 33 правління ЗАТ "СКС" від 07.12.2006 р. рішення про відчуження належних на праві власності ЗАТ "СКС" нежитлового приміщення, офісу і магазину непродовольчих товарів, навісів Б, В у м. Дніпропетровську, вул. Леніна, 46, приміщення 52 не визначає ціни продажу вказаного майна і його покупця.

Таким чином, самостійно визначаючи особу покупця та ціну продажу належного ЗАТ "СКС" майна при укладанні оспорюваного договору, голова правління товариства вийшов за межі наданих йому повноважень та рішення правління №33 від 07.12.2006 р., що є підставою для визнання такого договору недійсним.

Згідно до ст. 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом.

У пункті 3.7. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. №04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" зі змінами, внесеними згідно з Рекомендаціями Президії Вищого господарського суду від 18.06.2009 р., викладену правову позицію про те. що дійсна ринкова вартість основних засобів має визначатися не на підставі балансу, а виходячи із експертної оцінки.

Враховуючи, що балансова вартість офісу та магазину непродовольчих товарів, нежиле приміщення № 52 як основних засобів складала 708 700 грн., загальна балансова вартість активів складала 2 239 100 грн., експертна вартість становить 3 853 501 грн., загальна вартість майна ЗАТ "СКС" з урахуванням експертної оцінки основних засобів складала 2 239 100 грн. - 708 700 грн. + 3 853 501 грн. = 5 383 901 грн., у якій частка відчуженого за оспорюваним договором майна дорівнювала 71,57%, а тому рішення про продаж такого майна могли приймати лише загальні збори акціонерів ЗАТ "СКС".

Як вбачається із пояснень відповідача-1, загальні збори акціонерів ЗАТ "СКС" з приводу продажу офісу та магазину непродовольчих товарів, нежилого приміщення № 52 в будинку 46, розташованому по вул. Леніна, м. Дніпропетровськ, не скликалися, не проводилися і рішення про продаж цього майна не приймали.

Цей факт також підтверджується наданою до суду заявою ОСОБА_7, акціонера Закритого акціонерного товариства "СКС", якому належить 32 простих іменних акцій ЗАТ "СКС", що складає 32% статутного капіталу відповідача-1, і сукупно з позивачем володіє 62% акцій ЗАТ "СКС", у якій зазначено, що загальні збори акціонерів ЗАТ "СКС" з приводу продажу офісу та магазину непродовольчих товарів, нежилого приміщення № 52 в будинку 46, розташованому по вул. Леніна, м. Дніпропетровськ, дійсно не скликалися, не проводилися і рішення про продаж цього майна не приймали.

Отже, укладаючи оспорюваний договір купівлі-продажу за відсутності рішення загальних зборів акціонерів товариства, голова правління товариства вийшов за межі наданих йому повноважень, що є підставою для визнання такого договору недійсним. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12.02.2008 р. у справі № 7/94.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд першої інстанції помилково не врахував, що ч. 2 ст. 98 ЦК України застосовується до усіх юридичних осіб приватного права, включаючи і ЗАТ "СКС", і тому доповнюють положення ст. 159 ЦК України і ст. 41 Закону України "Про господарські товариства".

Відсутність у ст.ст. 159 і 161 ЦК України та ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" положень, які регулюють питання відчуження майна, зумовлює обов'язковість застосування до відносин, що склалися, ч. 2 ст. 98 ЦК України, та прийняття рішення про відчуження майна за оспорюваним договором на підставі рішення загальних зборів акціонерів.

Відповідно до ст. 161 ЦК України виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом. Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом.

Згідно до ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

На підставі системного аналізу ст.ст. 92, 98, 159 і 161 ЦК України та ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" можна зробити висновок, що за відсутності рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ "СКС" правління та його голова не мали достатніх повноважень на прийняття рішення про відчуження нежитлового приміщення по вул. Леніна, 46, приміщення 52 у складі нежилого приміщення, офісу, магазину непродовольчих товарів, навісів Б, В, а тому при укладанні оспорюваного договору ЗАТ "СКС" не мало достатнього обсягу цивільної дієздатності.

Твердження господарського суду першої інстанції про наявність у голови правління ЗАТ "СКС" на підставі ст. 159 ЦК України і ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" та статуту ЗАТ "СКС" необхідного обсягу повноважень для укладання оспорюваного договору суперечить зазначеним вимогам закону, а також ст.ст. 47, 48 Закону України "Про господарські товариства" у чинній на момент укладання угоди редакції, які визначають голову правління особою, що керує роботою правління і вправі здійснювати від імені товариства дії без довіреності.

Відмовляючи у задоволенні позову акціонера про визнання недійсною спірної угоди, господарський суд першої інстанції, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, не надав належну оцінку усім доказам по справі, у зв'язку з чим дійшов неправильного висновку про відповідність оспорюваної угоди вимогам законодавства.

Відповідно до ч. З ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Із матеріалів справи вбачається, що голова правління ЗАТ "СКС", який підписував від його імені оспорюваний договір, одночасно був учасником ТОВ "Дуотранс", а тому господарський суд першої інстанції необґрунтовано визнав ТОВ "Дуотранс" належним покупцем майна. Оскільки ТОВ "Дуотранс" було відомо про обмеження повноважень голови правління, висновок господарського суду першої інстанції суперечить ч. З ст. 92 ЦК України і встановленим обставинам справи.

Також невірним є висновок суду першої інстанції про те, що спірний договір не порушує права позивача. Так, на думку господарського суду першої інстанції, оскільки акціонер не наділений правом відносно здійснення повноважень власника майна товариства та не є власником майна, що було предметом відчуження, оспорюваний договір не порушує права позивача.

При цьому, господарським судом першої інстанції не було взято до уваги, що відчуження правлінням ЗАТ "СКС" та його головою належного товариству нерухомого майна позбавило позивача та іншого акціонера, від якого в матеріалах справи міститься відповідна заява, реалізувати свої права на участь у роботі загальних зборів та голосуванні належними їм голосами з питання щодо відчуження такого майна. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12.02.2008 р. у справі № 7/94.

Згідно ч. 3. ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вимоги про визнання правочину недійсним можуть заявлятися як сторонами правочину, так і будь-якою заінтересованою особою в разі, якщо таким правочином порушено її права чи законні інтереси. При цьому, порушення заінтересованою особою перед судом питання щодо недійсності правочину не ставиться у залежність від наявності у такої особи прав власника майна, відчуженого за таким договором.

Отже, твердження господарського суду першої інстанції відносно не порушення прав позивача оскаржуваною угодою є таким, що суперечить приписам ст. 215 ЦК України.

В порушення ст.ст. 43, 83 ГПК України, доводи господарського суду першої інстанції є необґрунтованими. При ухваленні рішення господарський суд першої інстанції дійшов висновків, які суперечать обставинам справи та вимогам законодавства. Здійснена господарським судом першої інстанції неналежна юридична оцінка обставин справи призвела до неналежного з'ясування дійсних прав і обов'язків сторін та неправильного застосування матеріального закону, що регулює спірні правовідносини.

У зв'язку із вищевикладеним колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд першої інстанції надав невірну юридичну оцінку обставинам справи, порушив і неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. Як наслідок, рішення господарського суду не відповідає положенням ст. 84 ГПК України та вимогам, які викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення" від 29.12.1976 р. № 11, атому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 103 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Перевіривши обставини справи та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність задоволення вимог позивача з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

З огляду на те, що оскаржуваний договір було укладено з порушеннями вимог ст.ст. 92, 98, 203 ЦК України шляхом реалізації ЗАТ "СКС" в особі голови правління майна без належних правових підстав, вимоги позивача щодо визнання недійсним укладеного між ЗАТ "СКС" і ТОВ "Дуотранс" договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 18.01.07 р. що знаходиться у М.Дніпропетровську, вул. Леніна, буд. 46, приміщення 52. нежитлове приміщення, офіс і магазин непродовольчих товарів, навіси Б, В, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Шевченко І.Б. 18.01.2007 р., зареєстрованого в реєстрі за № 51, є законними та обґрунтованими.

Також, як вбачається із приписів ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, -відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч. 5 ст. 216 ЦК України, вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Отже, апеляційний господарський суд вважає вимоги позивача щодо повернення у власність ЗАТ "СКС" неправомірно відчуженого майна обґрунтованими, та вважає за необхідне зобов'язати ТОВ "Дуотранс" повернути у власність ЗАТ "СКС" нерухоме майно, що знаходиться у м. Дніпропетровську, вул. Леніна, буд. 46, приміщення 52, нежитлове приміщення, офіс і магазин непродовольчих товарів, навіси Б, В, шляхом виселення ТОВ "Дуотранс" із нерухомого майна, що знаходиться у м. Дніпропетровську, вул. Леніна, буд. 46, нежитлове приміщення, офіс і магазин непродовольчих товарів, навіси Б, В.

Згідно до абз. 5 п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації (статті 19, 27 Закону України від 01.07.2004 р. № 1952-ГУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень").

Враховуючи це, дана постанова суду апеляційної інстанції є підставою для скасування державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Дуотранс" на приміщення 52, нежитлове приміщення, офіс і магазин непродовольчих товарів, навіси Б, В у м. Дніпропетровську, вул. Леніна, буд. 46, та здійснення державної реєстрації права власності на нього за Закритим акціонерним товариством "СКС".

Керуючись ст.ст. 92, 98, 99, 154, 159, 161, 203, 215, 216, 655, 656 ЦК України, ст. 41 Закону України "Про господарські товариства", ст.ст. 19, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", ст.ст. 4, 43, 83, 99, 101, 103. 104, 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

постановила:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "СКС" (м. Суми, вул. Харківська, буд. 31, код ЄДРПОУ 24244592) задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 12.10.2009 р. у справі № 8/198-08 скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 18.01.2007 р. що знаходиться у м.Дніпропетровську, вул. Леніна, буд. 46, приміщення 52, нежитлове приміщення, офіс і магазин непродовольчих товарів, навіси Б, В, укладений між Закритим акціонерним товариством "СКС" (м. Суми, вул. Харківська, буд. 31, код ЄДРПОУ 24244592) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Дуотранс" (м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, буд. 152, кв. 410, код ЄДРПОУ 33475274), посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Шевченко І.Б. 18.01.2007 р., зареєстрований в реєстрі за № 51.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Дуотранс" (м.Дніпропетровськ, вул. Робоча, буд. 152, кв. 410, код ЄДРПОУ 33475274) повернути у власність Закритого акціонерного товариства "СКС" (м. Суми, вул. Харківська, буд. 31, код ЄДРПОУ 24244592) нерухоме майно, що знаходиться у м. Дніпропетровську, вул. Леніна, буд. 46, приміщення 52, нежитлове приміщення, офіс і магазин непродовольчих товарів, навіси Б, В, шляхом виселення ТОВ "Дуотранс" (м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, буд. 152, кв. 410, код ЄДРПОУ 33475274) із нерухомого майна, що знаходиться у м. Дніпропетровську, вул. Леніна, буд. 46, нежитлове приміщення, офіс і магазин непродовольчих товарів, навіси Б, В.

Доручити господарському суду Сумської області на виконання постанови видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя