Постанова № 7730818, 03.02.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2010                                                                                           № 7/635

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Новікова М.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -Августинович Р.В. – дов. №01-10/177 від 04.01.2010

                                        Сухомлин А.А. – дов. №01-10/56 від 04.01.2010

від відповідача - не з’явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунальне підприємство "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради

на рішення Господарського суду м.Києва від 16.11.2009

у справі № 7/635 (суддя

за позовом                               Комунальне підприємство "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради

до                                                   Державне підприємство "Укртрансфармація"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 11481,67 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство „Теплотранссервіс” Рівненської міської ради звернулося до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з ДП „Укртрансфармація” 11481,67 грн. заборгованості.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.11.2009 у справі №7/635 в позові відмовити повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Комунальне підприємство „Теплотранссервіс” Рівненської міської ради звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва у справі №7/635 від 16.11.2009 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що суд в рішенні не дослідив тієї обставини, що за договором, укладеним між сторонами саме відповідач є відповідальним за отримання та сплату рахунків за спожиту теплоенергію. Крім того, позивач зазначає, що відповідач не скаржився на відсутність теплопостачання.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином (докази отримання відповідачем ухвали Київського апеляційного господарського суду в матеріалах справи).

Матеріалами справи встановлено:

01.03.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір на постачання теплової енергії №1277, згідно умов якого позивач зобов'язався забезпечити тепловою енергією для потреб центрального опалення приміщення відповідача (Аптека №13) загальною площею 292,6 кв. м, а відповідач зобов’язався здійснювати оплату за спожиту теплову енергію на умовах даного договору та згідно встановлених тарифів.

З 20.01.2009 року рішенням Рівненської міської ради №9 затверджено тарифи на надання послуг теплопостачання, які становлять 13,26 грн. за 1 кв. м опалюваної площі та 489,05 грн. за 1 Гкал використаної теплової енергії в місяць.

У відповідності до 5.3. договору відповідач проводить оплату за отриману теплову енергію шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом 5-ти днів з дня отримання рахунку, при цьому відповідач самостійно отримує рахунок до 5-го числа кожного наступного місяця.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що довідка про розрахунок суми боргу не є належним доказом надання послуг відповідачу.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

          В силу положень ст. 20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” та ст. 19 Закону України „Про теплопостачання” споживач зобов’язаний щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно п. 3.2.1 споживач теплової енергії зобов’язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Як вже зазначалось раніше, в договорі сторони передбачили обов’язок відповідача самостійно отримувати рахунки до 5-го числа кожного наступного місяця та до 10 числа проводити розрахунки.

Той факт, що позивач виставляв відповідачу рахунки на оплату теплової енергії підтверджується наявними в матеріалах справи копіями рахунків.

Доказів оплати спожитої теплової енергії відповідачем до матеріалів справи не надано. Також до матеріалів справи не надано доказів, які б підтверджували, що споживач (відповідач) не отримував фактично від позивача теплову енергію.

В зв’язку з невиконанням відповідачем свого обов’язку по оплаті отримуваної теплової енергії станом на 18.06.2009 утворився борг в сумі 10000,00 грн., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 941, 19 грн. –пені і 540, 48 грн. –індексу інфляції.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 6.3.3 договору за несвоєчасне проведення розрахунків за теплову енергію споживач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а також 3% річних від простроченої суми та основний борг з урахуванням індексу інфляції.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 941, 19 грн. –пені і 540, 48 грн. –індексу інфляції обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі. Отже, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва у справі №7/635 від 16.11.2009 має бути скасоване повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства „Теплотранссервіс” Рівненської міської ради задовольнити.

Рішення господарського суду м. Києва у справі №7/635 від 16.11.2009 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства „Укртрансфармація” (м. Київ, вул. Ташкентська, 60, рахунок №26002401065338 в КРД „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 322904, ідентифікаційний код 01101329) на користь Комунального підприємства „Теплотранссервіс” Рівненської міської ради (33027, м. Рівне, вул. Д. Галицького, 27, рахунок №260053018100 в РОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 333368, ідентифікаційний код 30841056) 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 941(дев’ятсот сорок одну) грн. 19 коп. – пені, 540 (п’ятсот сорок) грн. 19 коп. – інфляційних, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Державного підприємства „Укртрансфармація” (м. Київ, вул. Ташкентська, 60, рахунок №26002401065338 в КРД „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 322904, ідентифікаційний код 01101329) на користь Комунального підприємства „Теплотранссервіс” Рівненської міської ради (33027, м. Рівне, вул. Д. Галицького, 27, рахунок №260053018100 в РОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 333368, ідентифікаційний код 30841056) 57,41 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Видачу наказів доручити господарському суду м. Києва.

Матеріали справи №7/635 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя                                                                      

Судді