Постанова № 7730816, 02.02.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2010                                                                                           № 6/644

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Моторного О.А.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -           Тетарчук І.В.          

від відповідача -           Полатайко М.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "БК "Укрбудмонтаж"

на рішення Господарського суду м.Києва від 23.11.2009

у справі № 6/644 (суддя

за позовом                               ТОВ "Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг"

до                                                   ТОВ "БК "Укрбудмонтаж"

про                                                   стягнення 1585476,18 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ „Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг” звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ „БК „Укрбудмонтаж” про стягнення заборгованості та штрафних санкцій.

Одночасно з подання позовної заяви, позивач просив суд в забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти в межах позовних вимог, що належить відповідачу на знаходяться на його рахунку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2009 року у справі № 6/644 клопотання було задоволено та накладено арешт на грошові кошти ТОВ „БК „Укрбудмонтаж” в Акціонерному комерційному банку „Форум” (МФО 322948, код 34482827) в розмірі 1585476,18 грн.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати ухвалу суду.

Представник позивача відзив на апеляційну скаргу суду не надав.

          Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне:

Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до статті 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачу, заборони останньому вчиняти певні дії та заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що в разі прийняття рішення на користь позивача, не вжиття заходів забезпечення позову можуть зробити неможливим подальше виконання такого рішення суду.

В інформаційному листі Вищого господарського суду України від 12.12.2006 року №01-8/2776 “Про деякі питання практики забезпечення позову” зазначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожана сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Позивач звернувся до Господарського суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості та нарахованих, відповідно, штрафних санкцій за договором фінансового лізингу в загальній сумі 1585476,18 грн.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та пояснень представника позивача в судовому засіданні, відповідач свої зобов’язання за вказаним договором виконує не належним чином, внаслідок чого має місце значна заборгованість, що в свою чергу дає підстави позивачу вважати, що в разі прийняття рішення судом першої інстанції про задоволення позовних вимог, відповідач не буде виконувати дане рішення і кошти позивачу не будуть сплачені, а тому єдиний спосіб забезпечити на майбутнє реальну можливість виконання відповідачем рішення є вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на кошти в розмірі позовних вимог.

Суд першої інстанції, при винесенні оскаржуваної ухвали виходив з норм процесуального законодавства та керувався наданими йому доказами, які оцінював за своїм внутрішнім переконанням (ст. 43 Господарського процесуального кодексу України).

Колегією суддів не приймається твердження відповідача про те, що представником позивача та судом першої інстанції не були належним чином обґрунтовані причини звернення з заявою про забезпечення позову та, відповідно, її задоволення, оскільки як зазначалося вище та вбачається з наданих матеріалів справи, є реальні підставі вважати, що не забезпечення позову в подальшому утруднить та зробить неможливим виконання рішення суду в майбутньому в разі задоволення позовних вимог.

Отже, Господарський суд міста Києва діяв у відповідності до норм закону, а тому винесену ним ухвалу не можна визнати незаконною та такою, що підлягає скасуванню в апеляційному порядку.

Відповідно до роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994, № 02-5/611 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” у позовному провадженні при накладанні арешту на грошові суми відповідача слід обмежувати піддані арешту кошти розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене.

Таким чином, враховуючи суть спору, зміст позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг”, у суду були належні та вагомі підстави вважати, що не забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти відповідача в межах суми позову, в подальшому в разі задоволення позову може унеможливити виконання такого рішення суду, а тому заходи забезпечення позову були вжиті правомірно та на законних підставах.

Стаття 68 Господарського процесуального кодексу України надає процесуальне право стороні порушити перед господарським судом, який вжив заходи забезпечення позову, питання про скасування таких заходів, зокрема, в разі якщо підстави для такого забезпечення відпали або з’явились докази, не досліджені судом. Відповідач не позбавлений можливості скористатись цим правом.

На підставі вище викладеного, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Укрбудмонтаж” не підлягає задоволенню, а тому підстави для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 23.11.2009 року у справі № 6/644 відсутні.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст.105, ст. 106 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Укрбудмонтаж” залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.11.2009 року у справі № 6/644 - без змін.

2.          Матеріали справи № 6/644 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді