Рішення № 7730289, 27.01.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.01.10 р.                     Справа № 30/177                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі Паліводі Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Приватного підприємства „Центр сучасних технологій”, м. Макіївка, Донецька обл. (ідентифікаційний код 34900324)

до Відповідача: Державного підприємства „Красноармійськвугілля”, м. Димитров, Донецька обл. (ідентифікаційний код 32087941)

про: стягнення заборгованості за договором №541 від 12.05.2008 року у розмірі 27346,62 грн., штрафні санкції у сумі 5 086,98 грн.

за участю:

представника Позивача – Ілюхіна О.П. (за довіреністю №5 від 11.01.2010 року)

представника Відповідача – Лакіза Н.М. (за довіреністю №5 від 14.01.2010 року)

Відповідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 09 грудня 2009 року проголошувалась перерва до 17 грудня 2009 року.

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне підприємство „Центр сучасних технологій”, м. Макіївка, Донецька обл. (далі-Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Державного підприємства „Красноармійськвугілля”, м. Димитров, Донецька обл. (далі- Відповідач) про стягнення заборгованості за договором №541 від 12.05.2008 року у розмірі 27346,62 грн., штрафних санкцій у сумі 5086,98 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов’язань за договором №541 від 12.05.2008 року, щодо оплати виконаної Позивачем роботи.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договір №541 від 12.05.2008 року (а.с.8-11), протокол узгодження договірної ціни від 12.05.2008 року (а.с.12-13), завдання №1 на виконання робіт (а.с.14), протокол розбіжностей до договору №541 від 12.05.2008 року (а.с.15), акт №1 приймання виконаних робіт за травень 2008 року (а.с.16), претензію №02/04-09 про оплату заборгованості (а.с.17), відповідь на претензію №4-85 від 07.05.2009 року (а.с.18), лист Позивача від 21.05.2009 року (а.с.13), претензію №02/04-09 від 21 травня 2009 року (а.с.20-21), лист Позивача №48 (а.с.22), лист Позивача від 18 червня 2009 року (а.с.23), лист Відповідача (а.с.24), лист Позивача №22/07-09 від 24 липня 2009 року (а.с.25), статут Приватного підприємства „Центр сучасних технологій” (а.с.26-32), свідоцтво про державну реєстрацію Приватного підприємства „Центру сучасних технологій” (а.с.33), довідку з Єдиного державного реєстру Приватного підприємства „Центру сучасних технологій” (а.с.34).

Нормативно правові вимоги Позивача обґрунтовує ст.ст. 549, 629, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 198 Господарського кодексу України, ст.ст. 55 Господарського процесуального кодексу України.

На виконання ухвали суду Позивач через канцелярію суду 20 листопада 2009 року надав наступні документи: оригінал витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців стосовно статусу та місцезнаходження Позивача (а.с.39-40), докази направлення акту звіряння взаємних розрахунків на адресу Відповідача (а.с.42-44).

Відповідач на виконання ухвали суду 24 листопада 2009 року через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву (а.с.49), у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, та вказує, що договором не встановлений строк перерахування попередньої оплати, Позивач сам почав виконання робіт без попередньої оплати. Також, договором не передбачена відповідальність за прострочення попередньої оплати.

На виконання ухвали суду Позивач через канцелярію суду 24.11.2009 року надав акт звіряння взаємних розрахунків підписаний та завірений печаткою з боку Позивача (а.с.52), відповідно до якого заборгованість станом на 13.11.2009 рік складає 27349,62 грн.

09 грудня 2009 року Позивач через канцелярію суду надав заперечення на відзив Відповідача (а.с.57), у яких вказує, що ПП „Центр сучасних технологій” пішло на зустріч Відповідачеві та виконало роботи як скоріше, як того вимагала аварійна ситуація. Підписання додаткової угоди щодо оплати потребувало певний відрізок часу, знову ж таки з боку Відповідача цього часу не було, щоб не зволікати перед загрозою аварії. Як відомо податкові зобов’язання виникають відразу після закінчення робіт, про що свідчать підписання відповідного акту та виписки податкової накладної від тієї ж дати. Податкова накладна №25 була виписана ПП „Центр сучасних технологій” до ДП „Красноармійськвугілля” 28 травня 2008 року. Таким чином датою підписання Акту приймання виконаних робіт слід вважати 28.05.2008 року. Нарахування штрафних санкцій Позивачем розраховується з 01 червня 2008 року. Таким чином, Позивач наполягає на позовних вимогах та стягненні штрафних санкцій. Позивачем було надано податкову накладну №25 (а.с.58).

09 грудня 2009 року Відповідач надав доповнення до відзиву №725 від 09.12.2009 року (а.с.60), у яких вказує, що Позивачем пред’явлені претензії на суму основаного боргу, у листі до ДП „Красноармійськвугілля” від 21.05.2009 року №21/05-09 вказано, що стягнення річних та других санкцій „не вимагаємо”. Позивач не прийняв міри по досудовому врегулюванню спору по штрафним санкціям.

Позивачем на виконання ухвали суду через канцелярію суду 15 грудня 2009 року були надані квитанції про відправлення рекомендованим листом претензії Відповідачеві (а.с.64-65).

Ухвалою суду від 24 грудня 2009 року за підписом Заступника голови Господарського суду Донецької області Ємельяновим А.С. відповідно ст. 69 Господарського процесуального кодексу було продовжено процесуальний строк розгляду справи до 02 лютого 2010 року.

Заявою від 12.01.2010 року №б/н (а.с.72) Позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог, через перерахування штрафних санкцій, заявивши до стягнення суму боргу у розмірі 27346,62 грн., суму штрафних санкцій у розмірі 1911,25 грн.

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві від 12.01.2010 року №б/н (а.с.72) оскільки згідно ст.22 Господарського кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення зменшити розмір вимог. Суд приймає таке зменшення. Оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх – небудь охоронюваних законом інтересів.

Представник Позивача у судове засідання 27 січня 2010 року з’явився, підтримав у повному обсязі заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Представник Відповідача у судове засідання 27 січня 2010 року з’явився, підтримав у повному обсязі заперечення на позовні вимоги.

Сторони до початку судового засідання 24.11.2009р. надали до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу (а.с.54) Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

12 травня 2008 року між Позивачем (Підрядник) та Відповідачем (Замовник) було укладено договір №541 (далі за текстом – Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе проведення робіт по гідроізоляції та укріпленню гірського масиву хімічним складом.

Об’єкт підряду доручається Підряднику до виконання відповідного Замовлення на виконання робіт та оформлюється додатком до договору з указівкою місця введення, найменування, об’єму робіт. Додаток до договору підписується обома сторонами у двох екземплярах та є невід’ємною частиною договору, є підставою для проведення робіт Підрядника. Додаток оформлюється не пізніш 5 – ти календарних днів до початку введення робіт. (п.1.2 Договору).

Замовник зобов’язаний:

-          видати дозвіл на виробництво робіт (п.2.1.2 Договору);

-          прийняти виконані роботи та оплатити виконані роботи згідно з вимогами даного договору (п.2.1.10 Договору).

Строк виконання робіт встановлюється Завданням на виконання робіт, яке є додатком до даного договору (п.3.2 Договору).

У розділі 6 Договору сторони дійшли згоди щодо вартості робіт та порядку розрахунку:

- приблизна вартість робіт по даному договору складає 180000,00 грн., в т.ч. ПДВ 30000,00грн. (п.6.1 Договору).

- вартість виконаних робіт встановлюється актом виконаних робіт по формі 2 (п.6.2 Договору).

- Сторони несуть відповідальність за невиконання прийнятих на себе зобов’язань відповідно даного договору та згідно з вимогами діючого законодавства України (п.7.1 Договору).

Строк дії даного договору встановлюється з моменту підписання договору до 31.12.2008 року. (п.10.1 Договору).

Сторонами було підписано завдання №1 на виконання робіт по гідроізоляції вугільного бункеру шляхом нагнітання пенополіуретанових складів (а.с.14).

Отже, відповідно до завдання, Позивач виконав роботи, що підтверджується актом №1 приймання виконаних робіт за травень 2008 року на загальну суму 27346,62 грн. (а.с.16). Акт підписано та завірено печатками з боку обох сторін без зауважень.

16 квітня 2009 року Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію №02/04-09 про оплату заборгованості у розмірі 27346,62 грн. (а.с.17).

Відповідачем було надано відповідь на претензію №4-85 (а.с.18), у якій він вказує, що претензія розглянута, але до неї не додано розрахунок суми претензії.

21 травня 2009 року Позивачем на адресу Відповідача було направлено уточнену претензію №02/04-09 про оплату заборгованості за виконані роботи у сумі 27346,62 грн. (а.с.20).

Відповідачем знову було надано відповідь на претензії №48 (а.с.22), у якій він вказує, що для сплати коштів за претензіями визначені різні розрахункові рахунки.

Позивачем було надано відповідь від 18 червня 2009 року на лист Відповідача (а.с.23), у якій він вказав, що просить вважати правильною претензію №02/04-09 від 21.05.2009 року.

За таких обставин та у зв’язку із неналежним виконанням грошових зобов’язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом про стягнення заборгованості.

Стан розрахунків між сторонами за весь період взаємовідносин за договором, що відповідає наявним в матеріалах справи первинним документам, відображений у складеному Позивачем і надісланому Відповідачу на вимогу суду акті звіряння розрахунків, який був підписаний та скріплений печатками з боку Позивача (а.с. 52).

Відповідач, проти позову заперечив, з підстав викладених у Відзиві на позовну заяву (а.с.49, а.с. 60).

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання ст.837- ст.864 ЦК України.

Як встановлено ч.1 ст.318 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду замовник, в даному випадку Відповідач, зобов’язаний прийняти і оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Як встановлено судом сторонами було підписано завдання №1 на виконання робіт по гідроізоляції вугільного бункеру шляхом нагнітання пенополіуретанових складів (а.с.14). Отже, відповідно до завдання, Позивач виконав роботи, що підтверджується актом №1 приймання виконаних робіт за травень 2008 року на загальну суму 27346,62 грн. (а.с.16). Акт за травень 2008р. підписано та завірено печатками з боку обох сторін без зауважень, дата підписання сторонами акту не визначена.

Податкова накладна №25 виписана Позивачем Відповідачу 28.05.2008 року.

Відповідно п.6.3 Договору оплата за виконані роботи по даному договору, здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на р/р „Підрядника”: 70% - передоплата та 30% - протягом 10 календарних днів з моменту здачі – приймання виконаних робіт. (Момент здачі приймання робіт вважати строк підписання акту виконаних робіт).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки, Позивач всупереч умовам договору виконав роботи без отримання передоплати, то ним було недотримано встановленого порядку виконання робіт, а відповідно і порушений порядок оплати, крім того, як вбачається з Акту виконаних робіт за травень 2008р.

Таки чином, суд вважає за необхідне в даному випадку застосувати положення ст. 530 Цивільного кодексу України, на підставі якої зобов’язання щодо оплати виконаних робіт виникає у Відповідача з моменту пред’явлення Позивачем грошової вимоги.

Позивачем була направлена претензія №02/04-09 від 16 квітня 2009 року про оплату заборгованості у розмірі 27346,62 грн. (а.с.27). Вказана претензія була відправлена 24.04.2009 року, що підтверджується належним чином засвідченою копією поштової квитанції № (а.с.78). Відповідачем була надана відповідь №4-85 від 07.05.2009 року на претензію (а.с.18). Даний факт підтверджує отримання претензії Відповідачем.

Оскільки нормативними актами не передбачений порядок виставлення вимоги та її форма, то суд вважає, що Претензія №02/04-09 про оплату заборгованості (а.с.27), яка направлена Відповідачу з вимогою сплати суми заборгованості є вимогою про оплату виконаної роботи.

Як вбачається з матеріалів справи Відповідач за виконану роботу грошові зобов’язання не виконав.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов’язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 27346,62 грн.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, що узгоджується із правами підрядника, передбаченими ст.854 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем за виконані роботи підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов’язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсягу.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора має сплатити, крім суми боргу, 3% річних та інфляційну індексацію.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, встановив:

-          що визначена Позивачем інфляційна за період з травня 2009 року по грудень 2009 року не перевищує розмір індексації, який може бути нарахований за вказаний період та підлягає стягнення у повному розмірі у сумі – 1367,32 грн.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок позовних вимог про стягнення 3% річних задовольняє цю вимогу (з 05 травня 2009р. по 31 грудня 2009 року, за 241 день прострочення) – у розмірі 541,69 грн.

Судом, також встановлено, що грошове прострочення за виконану роботу у Відповідача перед Позивачем виникає саме з 05 травня 2009 року, враховуючи дату відправки листа вимоги про сплату заборгованості, поштовий пробіг (3-дні) та 7-ми денний строк на виконання вимоги Позивача.

Заперечення Відповідача щодо стягнення суми штрафних санкцій судом до уваги не приймаються, оскільки є безпідставними та нормативно необґрунтованими.

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства „Центру сучасних технологій”, м. Макіївка, Донецька обл. (ідентифікаційний код 34900324) до Державного підприємства „Красноармійськвугілля”, м. Димитров, Донецька обл. (ідентифікаційний код 32087941) задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства „Красноармійськвугілля”, м. Димитров, Донецька обл. (ідентифікаційний код 32087941) на користь Приватного підприємства „Центру сучасних технологій”, м. Макіївка, Донецька обл. (ідентифікаційний код 34900324) заборгованість у розмірі 27346,62 грн., 3% річних у розмірі 541,69 грн., інфляцію у розмірі 1 367,32 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Державного підприємства „Красноармійськвугілля”, м. Димитров, Донецька обл. (ідентифікаційний код 32087941) на користь Приватного підприємства „Центру сучасних технологій”, м. Макіївка, Донецька обл. (ідентифікаційний код 34900324) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 292,56грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 212,88грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

За згодою представників сторін у судовому засіданні 27.01.2010р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення підписаний 27.01.2010 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 10-ти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом 1-го місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя