Рішення № 7730222, 01.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.02.10 р.                     Справа № 16/319                               

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,

при секретарі Горячовій М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Закритого акціонерного товариства „Золоте руно-Донецьк” м.Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Еталон” м.Донецьк

про стягнення 108742,32 грн.,

За участю представників сторін :

від позивача: Зимін Р.А. – за довіреністю

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ: у судовому засіданні 25.01.2010р. було оголошено перерву до 01.02.2010р. відповідно до ст.77 ГПК України

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.10.2009р. порушено провадження по справі за позовом Закритого акціонерного товариства “Золоте руно-Донецьк” м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково–виробниче підприємство “Еталон” м.Донецьк про стягнення 108742,32грн., у тому числі суми основного боргу в розмірі 73884,80грн., пені в розмірі 26775,85грн., суми інфляційних витрат в розмірі 7166,83грн., 3% річних в розмірі 914,84грн. За вказаною позовною заявою розгляд справи призначено на 03.11.2009р. – 09 год. 50 хв. Судом визнано обов`язковою явку у судове засідання представників сторін, сторони у справі зобов`язані надати докази та документи, необхідні для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи.

Представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не було надано, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, роз’яснено вимоги ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір оренди від 08.08.2008р., акт приймання-передачі від 19.08.2008р., акт звірки розрахунків, претензію за № 101/07 від 06.05.2009р., розрахунок суми позовних вимог, неналежне виконання відповідачем умов договору, з приводу чого утворилась заборгованість та позивачем були нараховані пеня, індекс інфляції та 3% річних.

Відповідач надав до суду відзив від 03.11.09р. та доповнення до відзиву від 03.12.09р. та заперечує проти позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на недоведеність позивачем факт передачі майна в оренду, та зазначає, що в акті приймання-передачі були зазначені недоліки орендованого майна, у зв’язку з чим відповідач не мав можливості використовувати його за цільовим призначенням.

Позивач у письмових поясненнях за № 513/07 від 21.12.2009р. зазначає, що відповідачем, на виконання умов пункту 4.4. договору оренди, була здійснена оплата гарантійного платежу в розмірі 31737,60грн. Крім того, до матеріалів справи долучені рахунки на сплату орендних платежів за договором.

Відповідач надав до суду клопотання за № 52/10/ИСВ від 29.01.10р. про зупинення провадження у справі № 16/319, посилаючись на подачу позовної заяви до господарського суду про стягнення з Закритого акціонерного товариства „Золоте руно-Донецьк” суми сплаченого авансового платежу.

Частина 1 статті 79 ГПК України передбачає, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної іншої справи, що розглядається з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Однак, заявником не надано суду доказів, які б підтверджували, що вирішення спору за позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства „Золоте руно-Донецьк” суми сплаченого авансового платежу пов’язано з даною справою та суттєво впливає на суть даного спору. На підставі зазначеного, суд відмовляє у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

08.08.2008р. між Закритим акціонерним товариством „Золоте руно-Донецьк” (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Еталон” (Орендар) був укладений договір оренди (далі за текстом – договір), згідно умов якого Орендодавець зобов’язався передати, а Орендар – прийняти в строкове платне користування індивідуально визначене нерухоме майно, загальною площею 2204 кв.м, розташоване за адресою: вул.Бахметьєва, 24, м.Донецьк, 83117.

Згідно пункту 3.1. договору, строк оренди становить 35 місяців з дати прийняття об’єкту за актом приймання-передачі.

Згідно п.п.1, 5 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, та вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Факт передачі вказаного в договорі нерухомого майна підтверджується актом приймання-передачі від 19.08.2008р., який підписаний представниками сторін.

Посилання відповідача на той факт, що в акті приймання-передачі були зазначені недоліки орендованого майна, у зв’язку з чим він не мав можливості використовувати його за цільовим призначенням, судом не приймаються, оскільки до матеріалів справи позивачем наданий акт приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2008р., який підтверджує усунення вказаних в акті приймання-передачі недоліків.

Крім того, в пункті 4.4. договору сторони узгодили, що Орендар зобов’язаний протягом 3 днів з моменту підписання договору перерахувати авансовий платіж в розмірі 31737,60грн. в рахунок майбутніх орендних платежів.

Відповідачем, на виконання умов вказаного пункту договору, згідно рахунку Орендодавця за № 499 від 08.08.2008р., була здійснена оплата гарантійного платежу в розмірі 31737,60грн., що підтверджується реєстром платіжних документів від 21.08.2008р. Отже, відповідач своїми діями визнав укладання договору оренди.

Доказів повернення об’єкту оренди Орендодавцеві до матеріалів справи не надано.

Відповідно до пунктів 4.1. та 4.2. договору, орендна плата за перші чотири місяці оренди після підписання сторонами акту приймання-передачі складає 31737,60грн. Орендна плата за п’ятий місяць, який є базовим, становить 52896,00грн. з урахуванням ПДВ в місяць.

Орендну плату Орендар зобов’язаний сплачувати в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця щомісячно протягом 10 банківських днів з моменту отримання рахунку (п.4.8. договору).

Пунктом 5.3.2. договору сторони передбачили, що Орендар зобов’язаний своєчасно сплачувати орендну плату за весь фактичний час користування об’єктом оренди до моменту його передачі (повернення) Орендодавцю.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Позивачем на сплату орендних платежів були виставлені рахунки за період з вересня по листопад 2008р. за № 628 від 01.09.2008р., № 622 від 01.10.2008р., № 745 від 03.11.2008р., згідно яких загальна сума орендних платежів, що підлягали оплаті, становить 76699,20грн.

Однак, доказів направлення та отримання відповідачем вказаних рахунків до матеріалів справи не надано.

В листі за № 609/08/ДП від 05.11.08р. відповідач зазначав, що у зв’язку із скрутним фінансовим станом підприємства, він не заперечує проти передачі об’єкту оренди іншому орендарю, крім того, просив розглянути можливість розірвання укладеного з позивачем договору оренди.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія за № 101/07 від 06.05.2009р., що підтверджується фіскальним чеком № 1110 від 08.05.2009р., з вимогою погасити наявну суму заборгованості з орендних платежів за договором.

Судом досліджено та встановлено, що, з урахуванням здійсненого Відповідачем гарантійного платежу в розмірі 31737,60грн. в рахунок майбутніх орендних платежів, сума заборгованості з орендної плати становить 44961,60грн. за період жовтень-листопад 2008р.

Зважаючи на той факт, що на момент розгляду спору до матеріалів справи не надано належних доказів сплати суми заборгованості з орендної плати за договором за період жовтень-листопад 2008р., та у матеріалах справи відсутні докази припинення або розірвання договору оренди, вимоги позивача про стягнення суми заборгованості з орендної плати в розмірі 44961,60грн. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню

Позовні вимоги про стягнення суми витрат за встановлення перегородок цеху в розмірі 16723,20грн. не підлягають задоволенню, оскільки згідно умов договору оренди, між сторонами не узгоджений порядок відшкодування витрат, пов’язаних з встановленням перегородок цеху, та нараховані позивачем витрати не входять до складової орендної плати.

Заявлені вимоги про стягнення суми шкоди в розмірі 12200,00грн. позивач обґрунтовує, тим що Відповідачем було виявлено бажання орендувати інші приміщення, у зв’язку з чим позивач припинив договірні відносини з орендарями, які займали визначені відповідачем приміщення. Однак, в подальшому відповідач відмовився від оренди додаткових приміщень, а тому позивачем було пред’явлено суму орендних платежів в розмірі 12200,00грн. за один місяць, які були оформлені як шкода, відповідно до пункту 6.7. договору оренди.

Однак, зазначений пункт договору передбачає відшкодування шкоди, нанесеної об’єкту оренди з вини Орендаря. У даному випадку Позивачем не доведено, що визначена ним шкода нанесена саме об’єкту оренди та з вини Орендаря (відповідача по справі).

На підставі зазначеного, вимоги позивача щодо стягнення суми шкоди в розмірі 12200,00грн. не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 26775,85грн. підлягають частковому задоволенню:

Згідно пункту 4.6. договору, за несвоєчасне перерахування орендної плати передбачено нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальною суми заборгованості за кожний день прострочки.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Таким чином, законодавчо обмежений строк, протягом якого може нараховуватись пеня за порушення договірних зобов’язань.

Сума пені повинна нараховуватись з 22.05.2009р. по 31.09.2009р., зважаючи на той факт, що претензія за № 101/07 від 06.05.2009р. з вимогою погасити наявну суму заборгованості з орендних платежів за договором була направлена на адресу відповідача 08.05.2009р., що підтверджується матеріалами справи, з урахуванням семиденного строку для добровільної оплати та поштового обігу.

За розрахунком суду сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача, виходячи з суми заборгованості в розмірі 44961,60грн., становить 3543,96грн., виходячи з наступного розрахунку:

період нарахування з 22.05.2009р. по 31.09.2009р. – 132 дні прострочки

1)          з 22.05.2009р. по 14.06.2009р. – 12% ставка НБУ – 24 дні прострочки

44961,60грн. х (12% х 2) : 100: 365 х 24 дні прострочки = 709,53 грн.

2)          з 15.06.2009р. по 11.08.2009р. – 11% ставка НБУ - 58 днів прострочки

44961,60грн. х (11% х 2) : 100: 365 х 58 днів прострочки = 1571,81 грн.

3)          з 12.08.2009р. по 31.09.2009р. – 10,25% ставка НБУ - 50 днів прострочки

44961,60грн. х (10,25% х 2) : 100: 365 х 50 днів прострочки = 1262,62 грн.

Отже, стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 3543,96грн.

Стосовно заявлених вимог про стягнення суми інфляційних витрат в розмірі 7166,83грн., 3% річних в розмірі 914,84грн., суд виходить з наступного:

Прострочення відповідачем грошового зобов’язання тягне за собою обов’язок сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних з простроченої суми, на підставі статті 625 ЦК України.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перевірку нарахування індексу інфляції, відповідно до методики листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.97р. “Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ”, та здійснено перерахунок суми індексу інфляції, виходячи із наявної суми заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 44961,60грн.

Оскільки позивачем була виставлена претензія за № 101/07 від 06.05.2009р., що підтверджується фіскальним чеком № 1110 від 08.05.2009р., з вимогою погасити наявну суму заборгованості з орендних платежів за договором, тому сума індексу інфляції повинна нараховуватись з червня 2009р. до моменту звернення до суду з позовом (тобто по вересень 2009р. включно), та 3% річних повинні нараховуватись з 22.05.2009р. по 31.09.2009р. (132 дні прострочки).

За розрахунок суду сума індексу інфляції, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 719,39грн., виходячи з наступного розрахунку:

          період нарахування з 01.06.2009р. по 31.09.2009р.

          середній індекс = 1,011 х 0,999 х 0,998 х 1,008 = 1,016

          44961,60грн. х 1,016 – 44961,60грн. = 719,39грн.

Крім того, судом здійснено перерахунок суми 3% річних, виходячи із суми заборгованості з орендної плати в розмірі 44961,60грн.

Отже, стягненню з відповідача підлягає сума 3% річних в розмірі 487,80грн., виходячи з наступного розрахунку:

44961,60грн. х 3% : 365 х 132 дні прострочки (з 22.05.2009р. по 31.09.2009р.) = 487,80грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача (пропорційно розміру задоволених позовних вимог), оскільки саме з вини останнього виник спір.

На підставі ст.ст. 525, 549, 615, 625, 762 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства “Золоте руно-Донецьк” м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково–виробниче підприємство “Еталон” м.Донецьк про стягнення 108742,32грн., у тому числі суми основного боргу в розмірі 73884,80грн., пені в розмірі 26775,85грн., суми інфляційних витрат в розмірі 7166,83грн., 3% річних в розмірі 914,84грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково–виробниче підприємство “Еталон” м.Донецьк (вул.Р.Люксембург, 72, м.Донецьк, 83114; ЄДРПОУ 25115499; п/р 26005186025001 в ДРУ КБ „Приватбанк” м.Донецька, МФО 335496) на користь Закритого акціонерного товариства “Золоте руно-Донецьк” м.Донецьк (вул.Бахметьєва, 24, м.Донецьк, 83117; ЄДРПОУ 31586532; р/р 26005165163990 у Кіровському відд. ДОФ АКБ УСБ, МФО 334011) суму заборгованості з орендної плати в розмірі 44961,60грн., пеню в розмірі 3543,96грн., суму індексу інфляції в розмірі 719,39грн, 3% річних в розмірі 487,80грн.; витрати по сплаті державного мита в сумі 497,15грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 107,90грн.

В іншій частині позовних вимог – у задоволенні відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та підписання.

Рішення підписане 01.02.2010р.

Суддя                               

Надруковано 3 примірники Сторонам 2, У справу 1 Вик. Єрохіна В.В.