Рішення № 7730176, 03.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.02.10 р.                     Справа № 6/12                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Подколзіної Л.Д.

При секретарі Данилкіной П.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Діоніс-2007” м.Луганськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрелектромережбуд” м.Артемівськ, Донецької області

про стягнення 288 245грн. 95коп.

за участю

представників сторін:

від позивача – Фролова Т.І.- представник по довіреності №01/20-01 від 20.01.2010р.

від відповідача – Баштовий С.О. – представник по довіреності від 02.02.20010р.           

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Діоніс-2007” м.Луганськ, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрелектромережбуд” м.Артемівськ, Донецької області заборгованість за поставлений металопрокат у сумі 269803грн. 10коп., пені у сумі 16089грн., 3% річних у сумі 2353грн. 85коп. відповідно договору купівлі-продажу №01/28-07д від 28.07.2009р. (Усього 288 245грн. 95коп.)

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 03.12.2010р. позовні вимоги визнав частково, а саме: заборгованість за поставлений металопрокат у сумі 269803грн. 10коп., пеню у сумі 16089грн., але заперечив проти стягнення 3% річних, оскільки позивач не звертався до нього з вимогою про погашення боргу на підставі ст.530 ЦК України. Крім того, просить суд відстрочити виплати суми боргу з визначенням строку погашення, у зв”язку з важким становищем на підприємстві пов”язаним з світовою фінансовою кризою в Україні.

Позивач у судовому засіданні заперечив проти відстрочки виконання рішення, оскільки відповідач не надав документів, які б свідчили про існування обставин, що ускладнюють виконання рішення, а також пояснив, що відстрочка суперечить інтересам позивача, який на сьогодні має не дуже сприятливий фінансовий стан, у зв”язку з світовою економічною кризою.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд –

в с т а н о в и в :

28 липня 2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Діоніс-2007” м.Луганськ та Товариством з обмеженою відповідальністю „Укрелектромережбуд” м.Артемівськ, Донецької області був укладений договір купівлі-продажу №01/28-07д, згідно умов якого позивач (далі по тексту-продавець) взяв на себе зобов”язання передати у власність покупця товар, а відповідач (далі по тексту-покупець) зобов”язався прийняти та оплатити його вартість на умовах даного договору.

Специфікаціями №1-№9 до договору купівлі-продажу №01/28-07д від 28.07.2009р. сторони визначили найменування товару, одиницю виміру, ціну, загальну кількість, суму.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов’язань у повному обсязі, де він у виконання умов договору у період з 11.08.2009р. по 10.09.2009р. включно по видатковим накладним №ДД000066 від 11.08.2009р., №ДД000075 від 13.08.2009р., №ДД000094 від 18.08.2009р., №ДД000116 від 21.08.2009р., №ДД000126 від 27.08.2009р., №ДД000162 від 03.09.2009р., №ДД000191 від 09.09.2009р., №ДД000193 від 10.09.2009р., №ДД000199 від 10.09.2009р. за довіреностями серії ЯПМ№750624 від 10.08.2009р., ЯПМ№750643 від 18.08.2009р., ЯПМ№750663 від 01.09.2009р. здійснив поставку товару у адресу відповідача на загальну суму 269 803грн. 10коп. У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази поставки товару, а саме: видаткові накладні, довіреності до них, і переконав суд у факті поставки товару у адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрелектромережбуд” м.Артемівськ, Донецької області.

Специфікаціями №1-№9 до договору купівлі-продажу №01/28-07д від 28.07.2009р. сторони встановили, що оплата по даним специфікаціям повинна бути здійснена на протязі 30 календарних днів з моменту одержання товару. Але відповідач свої зобов”язання за договором не виконав, в результаті чого у Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрелектромережбуд” м.Артемівськ, Донецької області перед позивачем виникла заборгованість за поставлений металопрокат у сумі 269803грн. 10коп., яка до теперішнього часу ним не погашена.

Крім того, позивач звернувся до відповідача з вимогою вих.№045 від 26.11.2009р., в якій позивач запропонував відповідачу в добровільному порядку терміново погасити заборгованість по договору у сумі 269803грн. 10коп., але відповідач не відреагував на претензію, заборгованість не сплатив.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов’язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається. (ст.525 ЦК України).

Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України свої зобов’язання по оплаті товару не виконав.

Пунктом 7.1 укладеного договору сторони передбачили, що за прострочення оплати вартості товарів покупець сплачує на користь продавця неустойку у виді пені у розмірі 1% від вартості товарів за кожен день простроченого платежу. Проте ст.3 Закону України №543/96-ВР від 22.11.1996р. „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань” встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Отже, позивачем здійснений обґрунтований розрахунок пені з урахуванням вимог закону, а не договору.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно статті ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання. Оскільки відповідач порушив умови договору купівлі-продажу №01/28-07д від 28.07.2009р. і своєчасно не оплатив поставлений товар, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення пені у сумі 16089грн., обгрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно вказаної статті закону відповідачу нараховані 3% річних у сумі 2353грн. 85коп., які також підлягають стягненню у повному обсязі.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем до теперішнього часу поставлений позивачем товар не оплачений, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими задоволенню повністю.

Клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення господарського суду суд відхиляє, оскільки важке фінансове положення підприємства не є поважною причиною для задоволення клопотання. Відповідно до ст.121 ГПК України суд у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Документи, які б свідчили, що даний випадок є винятковим суду не були представлені. Також необхідно зазначити, що скрутне фінансове положення відповідача повністю суперечить інтересам позивача, який на сьогодні має не дуже сприятливий фінансовий стан, при цьому, відповідач повністю винний у виникненні спору.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві відносно того, що до даного часу позивачем письмової вимоги про сплату 3% річних в сумі 2353грн. 85коп. не пред’явлено, відповідно строк виконання зобов’язання не наступив не є доцільним виходячи з наступного.

Оскільки оплата 3% річних встановлена як обов’язок, позивач не позбавлений права без пред’явлення відповідачу вимоги звернутися до суду з позовом про стягнення 3% річних, оскільки факт порушення відповідачем свого договірного зобов’язання встановлений судом.

Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 546,549, 625 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Діоніс-2007” м.Луганськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрелектромережбуд” м.Артемівськ, Донецької області про стягнення 288 245грн. 95коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрелектромережбуд” (84500 м.Артемівськ, Донецької області, вул.Широкая,6, п/р26008959677048 філія ПУМБ м.Донецьк, МФО 335537, ЄДРПОУ 31534814) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Діоніс-2007” (91047 м.Луганськ, вул.Краснодонська, 1”з”, п/р2600601006221 в ЛФ АТ „Укрексімбанк” МФО 304289, ЄДРПОУ 34641695) заборгованість за поставлений металопрокат у сумі 269803грн. 10коп., пеню у сумі 16089грн., 3% річних у сумі 2353грн. 85коп., витрати по сплаті держмита у сумі 2 882грн. 46коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

У судовому засіданні 03.02.2010р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 04.02.2010р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Суддя