Рішення № 7730175, 03.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.02.10 р.                     Справа № 28/325                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді: Курило Г.Є.

при помічнику судді Сергєєвій М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Форіца”, смт. Мангуш

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Амстор”, м. Донецьк

про стягнення 11 834 грн. 99 коп.

та

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Амстор”, м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Форіца”, смт. Мангуш

про стягнення 2492грн.10коп.

Представники сторін:

Від Товариства з обмеженою відповідальністю „Форіца”: не з’явився.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Амстор”: Лазарева Л.Л.

СУТЬ СПОРУ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю „Форіца”, смт. Мангуш, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Амстор”, м. Донецьк, про стягнення 11834грн.99коп., в т.ч. суму основного боргу в розмірі 9565грн.40коп., суму пені в розмірі 2269грн.59коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір постачання №2626 від 05.02.2008р. з протоколом розбіжностей до нього, додаткові умови до даного договору, акт звірки взаєморозрахунків між сторонам станом на 31.01.2009р., видаткові накладні №Ф-00061812 від 17.10.2008р., №Ф-00061813 від 17.10.2008р., №Ф-00061814 від 17.10.2008р., №Ф-00061716 від 16.10.2008р., №Ф-00061598 від 15.10.2008р., податкові накладні, претензію №194 від 05.10.2009р.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 03.12.2009р. порушив провадження у справі № 28/325 та призначено її розгляд на 21.12.2009р.

Відповідач надав відзив на позовну заяву №8673 від 30.12.2009р., відповідно з яким проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що ним не порушені умови договору, а несплата вказаних позивачем сум є оперативно-господарською санкцією, передбаченою п.6.5 договору постачання №2626 від 05.02.2008р., яка застосована за несплату позивачем винагород, передбачених договором постачання №2626 від 05.02.2008р.

11.01.2010р. позивач до канцелярії господарського суду Донецької області надав пояснення б/н від 09.01.2010р., відповідно до яких останній наполягає на своїй правовій позиції.

14.01.2010р. Товариство з обмеженою „Торгівельний будинок „Амстор”, м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Форіца”, смт. Мангуш, стягнення боргу в розмірі 2492грн.10коп.

Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю „ Торгівельний будинок „ Амстор”, м. Донецьк посилається на те, що

Товариство з обмеженою відповідальністю „Форіца”, смт. Мангуш, не виконало в повному обсязі свої зобов`язання за договором постачання №2626 від 05.02.2008р. щодо сплати позивачу за зустрічним позовом винагороди за надані послуги.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.01.2010р. зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Амстор”, м.Донецьк прийнято до розгляду спільно із первісним позовом.

18.01.2010р. до канцелярії господарського суду Донецької області від позивача за зустрічним позовом надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог за зустрічним позовом №278 від 15.01.2010р., відповідно до якої останній просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом на свою користь суму основного боргу в розмірі 2492,10грн., суму штрафу в розмірі 2492,10грн. Суд приймає до уваги вказану заяву та розглядає збільшені вимоги за зустрічним позовом.

01.02.2010р. до канцелярії господарського суду Донецької області від позивача за зустрічним позовом надійшли пояснення, відповідно до яких останній просить суд замість вказаного у зустрічному позові рахунку №АМ-0977171 від 25.11.2008р. вважати вірним рахунок №АМ-0016771 від 01.12.2009р.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Форіца”, смт. Мангуш відзив на зустрічний позов не надало, в судове засідання 25.01.2010р., 03.02.2010р. не з’явилось, будь-яких доказів в підтвердження поважності причин неявки до суду не надало.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

05.02.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Форіца”, смт. Мангуш (позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Амстор”, м.Донецьк (відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом, покупець) укладений договір постачання №2626 від 05.02.2008р. з протоколом розбіжностей до нього (далі - договір), відповідно з яким постачальник зобов`язується поставляти товар відповідно до поданого покупцем замовленням, а покупець зобов`язується прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість. Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товарно-транспортної) накладної, яка засвідчує момент передачі товару (п.п.1.1, 1.2 договору).

Згідно п.2.1 договору постачальник зобов`язується прийняти від покупця замовлення на постачання товару та здійснити постачання товару за адресою, вказаною в замовленні своїми транспортними засобами та за свій рахунок.

Умовами п.5.1 договору визначено, що загальну суму договору складає сума товару, отриманого по всім товарним накладним.

В п.п 7.1, 7.3. договору зазначено, що договір діє до 31.12.2008р., дія договору автоматично продовжується на наступний термін, якщо жодна із сторін не попередить письмово іншу сторону про припинення дії договору на протязі 1 місяця до закінчення терміну дії договору.

Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, між сторонами виникли господарські правовідносини щодо поставки товару за договором постачання №2626 від 05.02.2008р.

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю „Форіца”, смт. Мангуш здійснювало постачання товару в торговельні мережі Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Амстор”, м. Донецьк, що підтверджується видатковими накладними №Ф-00061812 від 17.10.2008р., №Ф-00061813 від 17.10.2008р., №Ф-00061814 від 17.10.2008р., №Ф-00061716 від 16.10.2008р., №Ф-00061598 від 15.10.2008р. на загальну суму 10729грн.37коп., копії яких наявні в матеріалах справи.

Отримання товару підтверджується підписом на видаткових накладних представника відповідача за первісним позовом, які скріплені печаткою підприємства. Факт отримання товару відповідачем за первісним позовом не заперечується.

Суду також надані відповідні податкові накладні.

В видаткових накладних №Ф-00061812 від 17.10.2008р., №Ф-00061813 від 17.10.2008р., №Ф-00061814 від 17.10.2008р., №Ф-00061716 від 16.10.2008р., №Ф-00061598 від 15.10.2008р. є посилання на договір №ДГ-0000002 від 02.01.2006р. та в податкових накладних є посилання на договір №ДГ-0000398 від 02.01.2006р. Однак, відповідно до пояснень б/н від 09.01.2010р. позивач за первісним позовом пояснив суду, що посилання в даних видаткових накладних та податкових накладних на договори №ДГ-0000002 від 02.01.2006р., №ДГ-0000398 від 02.01.2006р. є помилковим, пов’язаним з особливостями роботи бухгалтерської програми “1С” та між сторонами дані договори не укладались.

Відповідач не заперечує проти того, що поставка за наявними в матеріалах справи накладними здійснена на підставі договору постачання №2626 від 05.02.2008р.

Тому суд приходить до висновку, що поставка відповідного товару здійснювалась на умовах договору постачання №2626 від 05.02.2008р.

Відповідно до п.5.5 договору (з урахуванням протоколу розбіжностей від 05.02.2008р.) покупець перераховує на рахунок постачальника грошові кошти за поставлений товар з відстрочкою платежу: 14 банківських днів з моменту постачання, за ковбасні вироби, 5 банківських днів з моменту постачання, за м’ясо.

Суд зазначає, що позивачем за первісним позовом поставлялись по спірним накладним ковбасні вироби.

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За твердженням позивача за первісним позовом, всупереч вимогам договору та закону, відповідач за первісним позовом не належним чином здійснював оплату отриманого товару, у зв`язку з чим станом на дату подачі позовної заяви до суду за останнім утворилась заборгованість в розмірі 9565грн.40коп., що також підтверджується актом звірки станом на 31.01.2009р.

06.10.2009р. позивачем за первісним позовом на адресу відповідача за первісним позовом направлена претензія №194 від 05.10.2009р. з вимогою про сплату виниклої заборгованості та пені (докази направлення претензії наявні в матеріалах справи).

Оскільки, виникла заборгованість не була погашена відповідачем, позивач звернувся до суду з відповідною вимогою про стягнення боргу в розмірі 9565грн.40коп.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Заперечення відповідача за первісним позовом, що ним не порушені умови договору, а несплата вказаних позивачем за первісним позовом сум є оперативно-господарською санкцією не беруться судом до уваги на підставі наступного:

Відповідно до п. 6.5. договору у випадку невиконання постачальником своїх зобов’язань за договором покупець має право вжити оперативно-господарську санкцію у вигляді відмови від свого обов’язку по оплаті поставленого товару на весь час затримки виконання своїх обов’язків постачальником.

Згідно з приписами ст.236 ГК України у господарських договорах сторони можуть передбачати використання в тому числі такий вид оперативно-господарських санкцій, як одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною, із звільненням її від відповідальності за це - у разі порушення зобов'язання другою стороною.

Згідно п.1.7 Додатку №2 до договору, покупець вправі вимагати від постачальника винагороду за досягнутий щоквартальний обсяг постачань - 4% від вартості товарів поставлених постачальником.

Пунктом 5 Додатку №2 до договору визначено, що постачальник зобов`язаний оплатити зазначені в п.п.1.1-1.7 суми за допомогою банківського переводу на рахунок покупця протягом 10 календарних днів з моменту виставлення рахунку.

Втім, надані відповідачем за первісним позовом докази відправлення позивачу за первісним позовом рахунків-фактур на оплату вищезазначених сум свідчать про те, що відправка здійснена після звернення позивача за первісним позовом до суду із відповідною позовною заявою. Таким чином, заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Амстор”, м. Донецьк судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Форіца”, смт. Мангуш в частині стягнення основного боргу в розмірі 9565грн.40коп. підлягають задоволенню в повному обсязі.

На ряду з зазначеним, позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом пеню за прострочення оплати товару.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 ЦК України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов’язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановлених законом або договором мір відповідальності.

За приписом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2 договору встановлено, що за несвоєчасну оплату поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період виникнення заборгованості, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

На підставі вищезазначеного пункту договору позивачем за первісним позовом нарахована пеня в розмірі 2269грн.59коп. за період з 05.11.2008р. по 20.11.2009р. за прострочення оплати товару за кожною окремою видатковою накладною.

Одночасно, згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Таким чином, виходячи з того, що договором постачання №2626 від 05.02.2008р. не встановлено іншого порядку припинення нарахування штрафних санкцій (пені) за прострочення виконання сторонами своїх зобов’язань за вказаним договором, до даного спору застосовуються положення ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, тобто нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Суд здійснивши перерахунок пені, вважає, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Форіца”, смт. Мангуш щодо стягнення пені в розмірі 2269грн.59коп. такими, що підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 1143грн.75коп. (з урахуванням кожної накладної) за період з 05.11.2008р. по 07.05.2009р.

На ряду з викладеним, як зазначено вище, Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Амстор”, м.Донецьк звернулося до господарського суду із зустрічною позовною заявою про стягнення суми основного боргу в розмірі 2492,10грн. та суми штрафу в розмірі 2492,10грн.

В обґрунтування своїх вимог Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Амстор”, м. Донецьк посилається на наступне:

Договір постачання № 2626 від 05.02.2008р., що укладений між сторонами є за своєю суттю змішаним, у розумінні ст.628 ЦК України.

Згідно додатку №2 до договору постачання № 2626 від 05.02.2008р., викладеної в додаткових умовах постачання товару від 05.02.2008р. (далі –Додаток) покупець вправі вимагати від постачальника сплати певних сум.

Таким чином, договір має елементи договору постачання та договору про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п.1.7 Додатку, покупець вправі вимагати від постачальника винагороду за досягнутий щоквартальний обсяг постачань - 4% від вартості товарів поставлених постачальником.

Відповідно до п.4 Додатку сума, зазначена в п.1.7 сплачується постачальником після закінчення кожного календарного кварталу з моменту укладання даного договору на підставі вартості поставлених товарів за минулий календарний квартал протягом 10 календарних днів з моменту виставлення рахунків.

В п.5 Додатку передбачено, що сума, зазначена в п.п.1.1-1.7 сплачується за допомогою банківського переводу на рахунок покупця протягом десяти календарних днів з моменту виставлення рахунку.

Враховуючи викладене, Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Амстор”, м.Донецьк зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Форіца”, смт. Мангуш повинно сплатити відповідно до п.1.7 Додатку - винагороду за досягнутий обсяг постачань за 4 квартал у розмірі 4% від вартості товарів поставлених відповідачем за зустрічним позовом, що становить 2492грн.10коп.

Відповідно до п. 8 Додатку приймання-передача послуг здійснюється шляхом підписання сторонами актів виконаних робіт (послуг) по одному екземпляру для кожної із сторін. Постачальник зобов’язаний у 10-денний строк підписати направлений акт або заявити свої обґрунтовані заперечення. У випадку, якщо у встановлений строк покупець не одержить підписаний акт виконаних робіт або мотивовані заперечення на нього – акт вважається погодженим постачальником, а послуги – наданими покупцем у повному обсязі та належним чином.

Суду наданий акт про розрахунок винагороди № АМ-0000456 від 01.12.2009р. до договору постачання №2626 від 05.02.2008р. на суму 2492грн.10коп. за 4 квартал 2008р., який підписаний з боку позивача за зустрічним позовом. В матеріалах справи наявні докази направлення на адресу відповідача за зустрічним позовом цього акту 28.12.2009р.

Суду не представлені докази заперечень відповідача за зустрічним позовом щодо отриманого акту, в зв’язку чим акт вважається погодженим постачальником, а послуги – наданими покупцем у повному обсязі та належним чином.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Амстор”, м.Донецьк в обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що відповідачу за зустрічним позовом був виставлений 28.12.2009р. рахунок-фактура №АМ-0016771 від 01.12.2009р. на суму 2492грн.10коп. (за досягнутий обсяг постачань за 4 квартал 2008р.).

За твердженням позивача за зустрічним позовом вказаний рахунок був направлений відповідачу 28.12.2009р., на підтвердження цього позивач за зустрічним позовом надав фіскальний чек №1872 від 28.12.2009р. та опис вкладення.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Форіца”, смт. Мангуш визначену умовами п. 1.7 Додатку винагороду в розмірі 2492грн.10коп. у визначений п.п.4,5 Додатку строк не сплатив, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 2492грн.10коп. Доказів зворотного суду не надано.

За таких обставин, враховуючи те, що сума основного боргу підтверджена матеріалами справи та відповідачем не спростована, позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 9 Додатку встановлено що у випадку порушення строків оплати, передбаченого Додатковими умовами, понад 3 календарних дні, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 100% від суми простроченого платежу.

Перевіривши представлений Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Амстор”, м.Донецьк розрахунок штрафу в сумі 2492грн.10коп., з огляду на наявність заборгованості, вимоги позивача в цій частині суд вважає такими, що підлягають задоволенню.

За первісним позовом судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на сторін в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

За зустрічним позовом судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача за зустрічним позовом, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи зі змісту ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України №7-93 від 21.01.1993р. “Про державне мито” із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлено ставку державного мита в розмірі 1% ціни позову, але не менш 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більш 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, позивачем за зустрічним позовом повинно бути сплачено державне мито в сумі 102 грн. 00 коп.

Як встановлено судом, при подачі позовної заяви позивачем згідно з платіжним дорученням №107365 від 29.12.2009р. було сплачено державне мито в розмірі 187 грн. 97 коп.

За таких обставин, за висновками суду, у відповідності до ст.47 Господарського процесуального кодексу України надлишково сплачене позивачем державне мито в розмірі 85 грн. 97 коп. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-3, 20, 22, 33, 44, 49, 60, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Форіца”, смт. Мангуш, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Амстор”, м.Донецьк, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Амстор” (за адресою: вул. Соколина, 38, м. Донецьк, р/р 26002301777062 у філії „ГУ Промінвестбанку” в Донецькій області, МФО 334635, код ЄДРПОУ 32516492) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Форіца” (за адресою: 87400, Донецька область, смт. Мангуш, вул. Тітова, 150, р/р 26002900177758 в філії ПАТ „Пумб”, МФО 335742, код ЄДРПОУ 24807865) суму основного боргу в розмірі 9565грн.40коп., пеню в розмірі 1143грн.75коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 107грн.09коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 213грн.55коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ Торгівельний будинок „ Амстор”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Форіца”, задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Форіца” (за адресою: 87400, Донецька область, смт. Мангуш, вул. Тітова, 150, р/р 26002900177758 в філії ПАТ „Пумб”, МФО 335742, код ЄДРПОУ 24807865) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Амстор”, м. Донецьк (за адресою: вул. Соколина, 38, м. Донецьк, 83012, р/р 26003959968354 у філії ПУМБ м. Донецьк, МФО 335537, р/р № 26002301777062 у філії ГУ Промінвестбанку” в Донецькій області, МФО 334635, код ЄДРПОУ 32516492) суму основного боргу в розмірі 2492грн.10коп., штраф в розмірі 2492грн.10коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102грн.00коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Амстор” (за адресою: вул. Соколина, 38, м. Донецьк, 83012, р/р 26002301777062 у філії „ГУ Промінвестбанку” в Донецькій області, МФО 334635, код ЄДРПОУ 32516492) з державного бюджету України надлишково сплачене державне мито в сумі 85 грн. 97 коп.

Видати довідку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 03.02.2010р. оголошено повний текст рішення.

Суддя Курило Г.Є.