Рішення № 7730174, 02.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.02.10 р.                     Справа № 6/355                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При секретарі Данилкіной П.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Сансара ЛТД” м.Шахтарськ, Донецької області

до відповідача: Державного підприємства „Сніжнеантрацит” м.Сніжне, Донецької області

про стягнення 110043гр. 97коп.

за участю

представників сторін:

від позивача – Нотченко А.В. – представник по довіреності вих.№04/01/10 від 12.01.2010р.

від відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Сансара ЛТД” м.Шахтарськ, Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Державного підприємства „Сніжнеантрацит” м.Сніжне, Донецької області основного боргу за поставлене обладнання та запасні частини у розмірі 70510грн. 37коп., інфляційних у сумі 39533грн. 60коп. на підставі договору №19 від 23.02.2006р. (Усього 110043грн. 97коп.)

Справа слуханням відкладалася, у зв”язку з неявкою сторін у судове засідання та для представлення сторонами витребуваних та додаткових документів по справі, необхідних для вирішення спору по суті.

У процесі слухання справи позивач звернувся до суду з заявою про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення суми індексу інфляції, про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення суми річних та пені, та зміну підстав позовних вимог на підставі ст. 22 ГПК України в якій пояснив, що між

Товариством з обмеженою відповідальністю „Сансара ЛТД” м.Шахтарськ, Донецької області та Відокремленим підрозділом „Шахта „Ударник” Державного підприємства „Сніжнеантрацит” м.Сніжне, Донецької області існувала усна домовленість про поставку товару, у зв”язку з чим позивач поставив на адресу відповідача по накладним №17 від 28.02.2006р., №20 від 28.03.2006р., №б/н від 16.06.2006р., №б/н від 22.08.2006р., №20 від 02.10.2006р., №24 від 19.12.2006р. обладнання та запасні частини до гірничошахтного обладнання на загальну суму 960 810грн. 37коп. Частково товар залишився не оплачений відповідачем на суму 70 510грн. 37коп. Тому, позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг за поставлений товар у сумі 70510грн. 37коп., пеню у сумі 21 693грн. 35коп., 3% річних у сумі 2 780грн. 98коп., інфляційні у сумі 12339грн. 31коп. (Усього 107 324грн. 01коп.) Суд приймає до уваги дану заяву та розглядає справу по суті.

Відповідач у засідання суду не з”явився, про причини неявки суд не повідомив, але у відзиві на позовну заяву від 21.01.2010р. позовні вимоги визнав частково, а саме: суму основного боргу 70510грн. 37коп., інфляційні у сумі 13 030грн. 32коп. та заперечив проти нарахування інфляційних у сумі 26503грн. 28коп. з підстав викладених у відзиві.

Так як, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд -

в с т а н о в и в :

між Товариством з обмеженою відповідальністю „Сансара ЛТД” м.Шахтарськ, Донецької області та Відокремленим підрозділом „Шахта „Ударник” Державного підприємства „Сніжнеантрацит” м.Сніжне, Донецької області була досягнута усна домовленість, відповідно якої позивач зобов”язався поставити у адресу Відокремленого підрозділу „Шахта „Ударник” Державного підприємства „Сніжнеантрацит” м.Сніжне, Донецької області обладнання та запасні частини до гірничошахтного обладнання, а відповідач зобов”язався прийняти та оплатити його вартість.

Відокремлений підрозділ „Шахта „Ударник” Державного підприємства „Сніжнеантрацит” м.Сніжне, Донецької області до 08.10.2008р. діяв на підставі Положення про відокремлений підрозділ, а зараз згідно наказу №159 від 08.10.2009р. „Про зміну статусу відокремлених підрозділів ДП „Снежнеантрацит” та встановлення організаційних структур ДП „Сніжнеантрацит” є технічною одиницею Шахта „Ударник” ДП „Сніжнеантрацит”. Таким чином, відповідно ст.95 ЦК України відокремлений підрозділ, а на даний час технічна одиниця „Шахта „Ударник” ДП „Сніжнеантрацит” не є юридичною особою і відповідальність за її дії несе юридична особа, яка створила відокремлений підрозділ, отже відповідальність за невиконання зобов”язань несе ДП „Сніжнеантрацит”.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх зобов’язань у повному обсязі, де він у період з 28.02.2006р. по 19.12.2006р. включно по накладним №17 від 28.02.2006р., №20 від 28.03.2006р., №б/н від 16.06.2006р., №б/н від 22.08.2006р., №20 від 02.10.2006р., №24 від 19.12.2006р. здійснив поставку обладнання та запасних частин до гірничошахтного обладнання у адресу відповідача на загальну суму 960 810грн. 37коп. У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази поставки товару, а саме: накладні та акти звірки взаєморозрахунків станом на 01.10.2006р., 01.12.2007р., 01.12.2008р. 01.12.2009р., підписані уповноваженими особами обох підприємств та скріплені печатками і переконав суд у факті поставки товару у адресу Державного підприємства „Сніжнеантрацит” м.Сніжне, Донецької області. Але відповідач взяті на себе зобов’язання по оплаті поставленого товару виконав частково у сумі 890 300грн., в результаті чого у Державного підприємства „Сніжнеантрацит” м.Сніжне, Донецької області перед позивачем виник борг у сумі 70510грн. 37коп., який до теперішнього часу ним не погашений.

Відповідно до ст.509 ЦК України у силу зобов’язання одна особа (боржник) зобов’язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботу, оплатити кошти та інше або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його боргу, зобов’язання виникають з договору або інших підстав, які зазначені у статі 11 ЦК України.

Згідно статті 530 ЦК України, коли строк виконання зобов’язання не встановлений, боржник повинен виконати таке зобов’язання у семиденний термін з дня пред’явлення вимог кредитором. Така вимога вих.№30/07/08 від 30.07.2008р. була надіслана на адресу відповідача 31.07.2008р., в якій позивач запропонував відповідачу терміново в добровільному порядку сплатити борг за отриманий товар. Але відповідач на претензію не відповів та борг до теперішнього часу не погасив.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно вказаної статті закону відповідачу нараховані інфляційні у сумі 12339грн. 31коп., які підлягають стягненню у повному обсязі.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем до теперішнього часу поставлений позивачем товар не оплачений, то суд вважає позовні вимоги позивача в цій частині обґрунтованими та підлягаючими задоволенню повністю.

Відповідно ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Але як вбачається з заяви про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення суми індексу інфляції, про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення суми річних та пені, та зміну підстав позовних вимог позивач частково змінив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 21 693грн. 35коп. та 3% річних у сумі 2 780грн. 98коп.

Суд вважає, що вимоги позивача по стягненню пені у сумі 21 693грн. 35коп. та 3% річних у сумі 2 780грн. 98коп. задоволенню не підлягають, оскільки згідно абзацу другого підпункту 3.7 пункту 3 роз”яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосуванняГосподарського процесуального кодексу України” під збільшенням розміру позовних вимог (ч.2 ст.22 ГПК України) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Тому, збільшення розміру позовних вимог не може бути пов”язано з пред”явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві, наприклад, якщо позов подано на суму основного боргу і позивач до прийняття рішення просить додатково стягнути 3% річних, пеню. Останні вимоги є новими, які мають бути розглянуті окремо.

Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, пропорційно розміру задоволення позовних вимог, оскільки він необгрунтовано довів розгляд справи до суду.

Позивачем при зверненні до суду помилково сплачені витрати на інформаційне–технічне забезпечення судового процесу в сумі 372грн., що підтверджується платіжним дорученням №260 від 01.12.2009р.

Тому, надлишкова сплачена сума витрат на інформаційне–технічне забезпечення судового процесу в сумі 136грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 509, 530, 625 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Сансара ЛТД” м.Шахтарськ, Донецької області до Державного підприємства „Сніжнеантрацит” м.Сніжне, Донецької області про стягнення 107 324грн. 01коп. задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Сніжнеантрацит” (86500 м.Сніжне, Донецької області, вул.Леніна,32, п/р26001060145045 у Донецькому РУ ЗАТ „КБ Приватбанк” МФО 334237, ЄДРПОУ 31906124) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Сансара ЛТД” (86200 м.Шахтарськ, Донецької області, вул.50 років СРСР,27, п/р26005301668046 у філії „Відділення Промінвестбанку в м.Шахтарськ, Донецької області, МФО 334613, ЄДРПОУ 34027341) основний борг за поставлений товар у сумі 70510грн. 37коп., інфляційні у сумі 12339грн. 31коп., витрати по сплаті держмита у сумі 828грн. 50коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 177грн. 68коп.

В решті частині позову відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Сансара ЛТД” м.Шахтарськ, Донецької області з Державного бюджету України надлишкові сплачені витрати на інформаційне–технічне забезпечення судового процесу в сумі 136грн. Видати довідку.

У судовому засіданні 02.02.2010р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 03.02.2010р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Суддя