Рішення № 77301637, 22.10.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2018 р. Справа №1840/3387/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Глазька С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Глухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1М.), звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Глухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (далі - відповідач, Глухівське ОУ ПФУ Сумської області), в якій просить:

- визнати протиправним рішення Глухівського об’єднаного управління Пенсійного Фонду України Сумської області від 07 серпня 2018 року № 65 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком;

- зобов’язати Глухівське об’єднане управління Пенсійного Фонду України Сумської області включити до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в радгоспі «Ямський» з 01 лютого 1985 року по 13 березня 1987 року та призначити пенсію за віком з 06 серпня 2018 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач нарахував позивачу загальний страховий стаж 24 роки 07 місяців 07 днів, однак, до страхового стажу відповідач не зарахував період роботи позивача в радгоспі «Ямський» з 01.02.1985 року по 29.06.1987 року (3 роки 6 місяців 18 днів), пославшись на невідповідність в даті наказу та даті прийняття на роботу, зробленому в записі №1 трудової книжки БТ-1 №4145384, та відсутність уточнюючої довідки.

Позивач вважає дії відповідача протиправними, оскільки вони порушують права, свободи, інтереси, які гарантовані Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, а також права і свободи, передбачені Конституцією України.

Ухвалою суду від 10.09.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

На виконання зазначеної ухвали представником відповідача подано до суду відзив, відповідно до якого Глухівське ОУ ПФУ Сумської області просить відмовити у задоволенні позову, виходячи з того, що 30.07.2018 ОСОБА_1 звернулась до управління із заявою встановленого зразка про призначення пенсії за віком №1002, відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 (далі - Закон №1058). До заяви про призначення пенсії було надано пакет необхідних документів, а також заяву про розгляд питання за наданим пакетом документів від 30.07.2018 та заяву від 30.07.2018 про те, що радгосп «Ямський» знаходиться на непідконтрольній території Донецької області, Бахмутського району, м. Сіверськ. Розглянувши заяву ОСОБА_1 від 30.07.2018 № 1002 та наявні документи, управлінням прийнято рішення від 07.08.2018 №65 про відмову в призначенні пенсії, у зв’язку з відсутністю необхідного страхового стажу для призначення даного виду пенсії.

Враховуючи наведені обставини, Глухівське OУ ПФУ в Сумській області вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 30 липня 2018 року позивач звернулася до Глухівського OУ ПФУ в Сумській області із заявою про призначення пенсії за віком з 06 серпня 2018 року.

07 серпня 2018 року, Глухівським ОУ ПФУ Сумської області прийнято рішення №65 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії, у зв’язку з відсутністю у неї необхідного страхового стажу для призначення даного виду пенсії.

Як вбачається з вищевказаного рішення, відповідач зарахував до страхового стажу позивача, наступні періоди:

- з 01.09.1975 року по 27.07.1978 року - навчання у Шосткинському ПТУ-10;

- з 25.12.1978 року по 27.07.1979 року - робота на Глухівському заводі засобів обчислювальної техніки;

- з 15.11.1979 року по 27.07.1981 року - робота на Глухівському заводі «Електропанель»;

- з 19.04.1981 року по 14.06.1981 року - догляд за дитиною до 3-х років;

- з 15.06.1981 року по 31.12.1984 року - робота в колгоспі;

- з 14.03.1986 року по 14.10.1987 року - догляд за дитиною до 3-х років;

- з 15.10.1987 року по 15.12.2003 року - робота в колгоспі;

- з 06.12.2013 року по 30.11.2014 року - період перебування на обліку в Глухівському міськрайцентрі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю.

Таким чином, загальний страховий стаж ОСОБА_1 склав 24 роки 07 місяців 07 днів.

До страхового стажу відповідач не зарахував період роботи позивача в радгоспі «Ямський» з 01.02.1985 року по 29.06.1987 рік, оскільки в трудовій книжці БТ-1 №4145384, запис №1 про даний період роботи містить невідповідність в даті наказу та даті прийняття на роботу з різницею в 10 місяців 13 днів.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались у даному випадку між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші після досягнення ними такого віку:

55 років - які народилися по 30 вересня 1956 року включно;

55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;

55 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;

55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;

56 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;

56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;

57 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;

57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;

58 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;

58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року;

59 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

Тобто, за нормою ч.1 ст. 26 Закону №1058 для визначення права на пенсію за віком ОСОБА_1 необхідно дотримання наступних умов:

- досягнення пенсійного віку - 58 років 6 місяців, враховуючи дату народження - 05.02.1960 (жінки, які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року);

- наявність не менше 25 років страхового стажу.

Так, за паспортними даними, позивачу 58 років 6 місяців виповнилося 05.08.2018.

Порядок обчислення страхового стажу передбачений ст. 24 Закону №1058.

Відповідно до ч. 1 вказаної статті страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону №1058).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону №1058).

Закон №1058 набрав чинності з 01.01.2004. До вказаної дати порядок обчислення стажу визначався Законом України «Про пенсійне забезпечення». Тобто періоди трудової та іншої діяльності, що проходили до 01.01.2004 підлягають зарахуванню до страхового стажу відповідно до статей 56-63 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Як зазначає відповідач у відзиві на позов, до страхового стажу ОСОБА_1, враховуючи приписи ст. 24 Закону №1058 та положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» відповідач не зарахував період роботи в радгоспі «Ямський» з 01.02.1985 по 29.06.1987, оскільки в трудовій книжці БТ-І № 4145384 запис № 1 про даний період роботи, містить невідповідність в даті наказу та даті прийняття на роботу (прийнята дояркою 01.02.1985, у той час, як підстава для прийняття - наказ №117 датований 13.12.1985, тобто з різницею в 10 місяців 13 днів).

Як вбачається з першої сторінки трудової книжки позивача БТ-І № 4145384, вона була заповнена 29.06.1987, що засвідчено підписом відповідальної особи підприємства та печаткою радгоспу «Ямський» (а.с. 10).

За цих обставин, як зазначає відповідач, неможливо визначити, з якого часу позивач була зарахована на роботу - з лютого чи з грудня місяця 1985 року, чи у тижневий термін з дати заповнення 1 сторінки - 29.06.1987 згідно з наказом № 88-к від 29.06.1987.

Відповідно до ст. 24 КЗпП УРСР, укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням адміністрації підприємства, установи, організації. Трудовий договір вважався укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично допущено до роботи.

Окрім того, порядок ведення трудових книжок законодавчо визначений. Тому трудова книжка, як основний документ про трудову діяльність особи, повинна заповнюватись у відповідності до вимог інструкції про порядок ведення трудових книжок, яка діяла на час заповнення трудової книжки. У період 1985-1987 років чинною була Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затверджена постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати від 20.06.1974 №162 (далі - Інструкція).

Згідно з п. 1.2 Інструкції прийом на роботу без трудової книжки не допускається. Пунктом 2.2 Інструкції визначено, що заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу.

До трудової книжки вносяться:

- відомості про працівника: прізвище, ім’я та по батькові, дата народження;

- відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

Відповідно до п. 2.3 Інструкції усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядженню).

Виходячи з зазначеної норми, адміністрація радгоспу «Ямський» могла видати наказ і пізніше. Однак, відповідач нічим не спростував наявність наказу від 13.12.1985 №117 про прийняття позивача на роботу саме з 01 лютого 1985 року та не довів, що цей наказ не відповідає дійсності.

Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України. А саме постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

В свою чергу, позивач не надала до управління довідок по період роботи в радгоспі «Ямський» з 01.02.1985 по 29.06.1987. Натомість надала заяву від 30.07.2018, зареєстровану за вх. № 32209/02, про те, що радгосп «Ямський» знаходиться на непідконтрольній території Донецької області, Бахмутського району, м. Сіверськ.

Керуючись п. 3.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі — Порядок № 22-1), з метою доповнення страхового стажу позивача та сприяння у підтвердженні роботи в радгоспі «Ямський», управлінням було направлено запит від 16.08.2018 за № 6103/02-20 до Артемівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження - м. Бахмут) щодо надання допомоги у витребуванні довідки про роботу ОСОБА_1 в радгоспі «Ямський». Однак, відповіді на даний час управлінням не отримано.

Суд звертає увагу на те, що позивач не може підтвердити роботу в радгоспі «Ямський» у зв’язку з тим, що м. Сіверськ, Артемівського району, Донецької області, де був розташований радгосп, є непідконтрольною Україні територією, та віднесений згідно з Переліком населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, який є Додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».

Відповідно до вищевикладених обставин, відповідач приймаючи оскаржуване рішення, не зарахував до страхового стажу весь період роботи позивача в радгоспі «Ямський» з 01.02.1985 по 29.06.1987, при цьому, відповідач не врахував можливість зарахування вказаного стажу з дати наказу № 117-к від 13.12.1985 року про прийняття позивача на роботу.

Враховуючи заначене, суд дійшов висновку, що рішення Глухівського об’єднаного управління Пенсійного Фонду України Сумської області від 07 серпня 2018 року № 65 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Враховуючи вищевикладене, з метою ефективного захисту прав та інтересів ОСОБА_1, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнати протиправним та скасувати рішення Глухівського об’єднаного управління Пенсійного Фонду України Сумської області від 07 серпня 2018 року № 65 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком та зобов’язати Глухівське об’єднане управління Пенсійного Фонду України Сумської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 30.07.2018 №1002, та прийняти рішення по даній заяві з урахуванням правової оцінки наданої судом.

У той же час, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про зобов’язання відповідача включити до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в радгоспі «Ямський» з 01 лютого 1985 року по 13 березня 1987 року та призначити пенсію за віком з 06 серпня 2018 року, оскільки позивачем не підтверджений вказаний період роботи у спосіб визначений вищевказаними нормативно - правовими актами, окрім того, до страхового стажу позивача вже зараховано період догляду за дитиною до 3-х років з 14.03.1986 по 14.10.1987, який частково збігається зі спірним періодом, визначеним у позовних вимогам. При цьому, враховуючи положення ст. 24 Закону №1058, чинним законодавством не передбачено подвійного зарахування до страхового стажу одного й того ж періоду трудової діяльності. Отже, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Глухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області суму судового збору в розмірі 704,80 грн., сплаченого згідно з квитанцією від 30.08.2018 (а.с. 4).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Глухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Глухівського об’єднаного управління Пенсійного Фонду України Сумської області від 07 серпня 2018 року № 65 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.

Зобов’язати Глухівське об’єднане управління Пенсійного Фонду України Сумської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 30.07.2018 №1002 та прийняти рішення по даній заяві з урахуванням правової оцінки наданої судом.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (вул. Первомайська, 87, с.Слоут, Глухівський район, Сумська область, 41400, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Глухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (вул. Спаська, 54, м. Глухів, Сумська область, 41400, код 37437447) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Глазько