Ухвала суду № 77297189, 17.10.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/14524/15-ц

Провадження № 2-п/522/273/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2018 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді – Бондар В.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Грищук В.О.,

розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, процентів нарахованих за користування кредитом та пені, -

ВСТАНОВИВ:

До суду 25.09.2018 року звернувся ОСОБА_3, який просив суд поновити йому строк на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення, скасувати заочне рішення від 17.03.2016 року у справі №522/14524/15-ц, призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Заява про перегляд заочного рішення обґрунтована тим, що відповідач не знав про судовий розгляд, тобто був не належним чином повідомлений, адже на час розгляду справи він не проживав з ОСОБА_2 однією сім’єю та в подальшому навіть розлучилися. Відповідач був позбавлений надати до суду докази, якими підтверджується його заперечення на позов, зокрема наступні. Розрахунок заборгованості не належний доказ, адже єдиними документами, які містять юридично значиму інформацію про факт та обсяг здійснених розрахункових операцій є первинні бухгалтерські документи. Позивачем не враховані ряд платежів, які були здійснені ОСОБА_2 Вказує, що порука має бути припиненою, адже кредитодавець не звертався до поручителя з вимогою протягом 6 місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання. Вказує, що він був позбавлений права заявити клопотання про зменшення суми неустойки, яка є дуже значною та більшою ніж проценти.

Ухвалою суду від 01.10.2018 року заява про перегляд заочного рішення суду призначена до розгляду на 17.10.2018 року.

У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_4 підтримав викладену у заяві позицію, зважаючи на те, що відповідач не знав про судовий розгляд та на інші обставини, що мають вагоме значення, просив задовольнити заяву ОСОБА_1, а справу призначити до судового розгляду.

Інші учасники справи в судове засідання не з’явилися, про час, дату та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, матеріали заяви про перегляд заочного рішення суду, заслухавши пояснення учасників справи, приходить до висновку про залишення заяви про перегляд заочного рішення суду без задоволення, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, законодавець для скасування заочного рішення суду передбачає сукупність умов, а саме неявка в судове засідання з поважних причин та істотне значення доказів для вирішення справи.

Судом встановлено, що заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17.03.2016 року у справі №522/14524/15-ц позов ПАТ «УкрСиббанк» задоволено та вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» суму заборгованості у розмірі 397 423,87 доларів США та пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 348 628,54 грн. та стягнуто суму сплаченого судового збору.

При розгляді цивільної справи, суд звернувся до Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області задля встановлення місця реєстрації ОСОБА_2, ОСОБА_1, згідно відповіді відповідачі на час розгляду справи були зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.67-68).

Відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України (в редакції чинній на час розгляду справи) судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Відповідно до ст. 74 ЦПК України (чинній на час розгляду справи) у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

ОСОБА_2 зверталася до суду з заявою про заміну способу виконання рішення суду, з заявою про перегляд рішення суду та з апеляційною скаргою на ухвалу суду від 12.04.2017 року, якою було відмовлено ОСОБА_2 у прийнятті заяви про перегляд заочного рішення суду.

ОСОБА_2 було повернуто апеляційну скаргу ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 31.07.2017 року у зв’язку з не усуненням недоліків скарги.

В результаті подання повторної апеляційної скарги ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 18.09.2017 року апеляційна скарга знову визнана не поданою та повернута заявнику оскільки заява про перегляд заочного рішення має розглядатися судом першої інстанції.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 знала про наявність заочного рішення суду та намагалася його оскаржити.

Лише через один рік з дня прийняття останнього процесуального рішення у справі, ОСОБА_1 дізнався про наявність заочного рішення суду про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором.

З копії паспорту громадянина України ОСОБА_1 встановлено, що 28.09.2016 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано, проте це не свідчить про відсутність будь-якого спілкування між сторонами та неповідомленням колишньої дружини заявника про наявність рішення суду, згідно якого з них стягується значна сума заборгованості.

Також матеріалами справи підтверджується твердження заявника щодо його іншого місця проживання, зокрема з договору оренди від 01.05.2015 року вбачається, що ОСОБА_1 орендував квартиру АДРЕСА_1.

Для обґрунтування своєї позиції в частині істотності доказів ОСОБА_1 для вирішення справи по суті, заявником надано до суду квитанції, що підтверджують сплату щомісячних платежів для погашення заборгованості за кредитним договором та котрі сплачувалися саме ОСОБА_2

Суд враховує, що заявником не додано доказів, якими він обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача та які мають мати істотне значення для правильного вирішення спору для можливості скасування заочного рішення відповідно до вимог ст. 288 ЦПК України.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Не погодження заявника з розміром заборгованості, що виникла внаслідок прострочення її погашення не є доказом по суті.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, про відсутність обох вимог для проведення перегляду заочного рішення суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини - справа "Желтяков проти України" (п.42-43) Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (див. рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП],№28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

На підставі вищевикладеного, зважаючи на те, що заявник був повідомлений належним чином про розгляд справи, докази, які б мали істотне значення для вирішення спору суду не надано, з врахуванням практики Європейського суду з прав людини щодо остаточності рішення суду, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, а значить заява підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 89, 258-260, 287, 288 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, процентів нарахованих за користування кредитом та пені – залишити без задоволення.

Роз’яснити заявнику, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складено 22.10.2018 року.

Суддя: Бондар В.Я.