Постанова № 77284913, 17.10.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Горшкова О.О.

17 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/2002/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Старосуда М.І.

суддів: Яковенка М.М. , Тацій Л.В.

при секретарі судового засідання Жданюк Г.О.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ "Фідобанк" ОСОБА_2 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2018, повний текст складено 19.07.18 по справі № 820/2002/18

за позовом ОСОБА_3

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ "Фідобанк" ОСОБА_2

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ "Фідобанк" ОСОБА_2 в частині включення договору купівлі - продажу нерухомого майна від 15.03.2016 року, а саме нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Римарська, 23-А, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим номером 719 до переліку договорів, що підпадають під ознаки нікчемності, визначені п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2018р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржуване рішення суду є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням вимог матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те: що позивач, 19.05.2017 року отримавши повідомлення про нікчемність договору, пропустила строк звернення до суду; що факт видання наказу про нікчемність правочину не може вважатися порушенням прав іншої сторони правочину; що суд безпідставно послався на Порядок виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення, затверджений рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.05.2016 р. №826; що протоколом лише виділено ряд договорів купівлі-продажу нерухомого майна, які підпадають під ознаки нікчемності, а не визнано їх нікчемними; що висновок комісії про нікчемність правочину складений на підставі звіту у 2017 році № 07-17-М-14-18 суб’єкта оціночної діяльності ПП “ТА-Експерт-Сервіс” та відповідає вимогам п.3 ч.3. ст.38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”; що відносно Банку розпочату ліквідаційну процедуру, а тому суд безпідставно стягнув понесені позивачем судові витрати.

Позивач подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду – без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 15.03.2016 року між ОСОБА_3 та ПАТ “Фідобанк” укладено договір купівлі – продажу нерухомого майна, загальною площею 97, 3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Римарська, 23-А, вартістю 1402499,41 грн. (у т.ч. ПДВ – 233749,90 грн.).

Згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна, його ціна була встановлена за домовленістю сторін на підставі звіту про оцінку майна № 51-ФБ, складеного 03 лютого 2016 р. суб’єктом оціночної діяльності - товариством з обмеженою відповідальністю “Центр оцінки власності ПАРЕТО”, відповідно до якого вартість нерухомого майна становить 1 400 400 гривень 00 копійок, в тому числі ПДВ - 233 400 гривень 00 копійок.

Рішенням Національного банку України від 20 травня 2016 року № 8 публічне акціонерне товариство “Фідобанк” було віднесено до категорії неплатоспроможних та розпочато процедуру його виведення з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації.

Наказом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 184 від 20.05.2016 року, ОСОБА_2 призначено уповноваженою особо Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, якому делеговано повноваження тимчасового адміністратора ПУАТ “Фідобанк”.

25.05.2016 року тимчасовою адміністрацією ПУАТ “Фідобанк” прийнято наказ № 32 про організаційні заходи щодо перевірки договорів, відповідно до якого створено комісію з перевірки договорів, укладених ПУАТ “Фідобанк” за період з 20.05.2015 року по 20.05.2016 року на предмет виявлення нікчемності правочинів, визначених ч. 3 ст. 38 Закону.

Згідно протоколу засідання комісії з перевірки правочинів (у тому числі договорів) ПУАТ “Фідобанк” на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними від 13 травня 2017 року було вирішено договір купівлі-продажу нерухомого майна від 15.03.2016 р., а саме: нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Римарська, 23-А., посвідчений ОСОБА_4, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим номером 719, визнати таким, що підпадає під ознаки нікчемності, визначені п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, а саме, банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов’язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору.

Зазначене рішення було прийняте на підставі звіту № 07-17-М-14-18, який був складений у 2017 році суб’єктом оціночної діяльності ПП “ТА-Експерт-Сервіс” на замовлення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ “Фідобанк” - ОСОБА_2, відповідно до якого ринкова вартість вказаного майна становить 2 263 808 грн. без врахування ПДВ.

У вересні 2017 року ПУАТ “Фідобанк” направив ОСОБА_3 лист, в якому повідомляв, що суб'єктом оціночної діяльності ПП “ТА-Експерт-Сервіс” на замовлення ПУАТ “Фідобанк” визначено незалежну оцінку ринкової вартості предмету договору купівлі – продажу майна та встановлено його вартість у розмірі 2716569,60 грн. та вимагав відшкодувати збитки у розмірі 1314070,19 грн.

Листом від 14.09.2017 року № 1-4-2-2/736-ЛК/1 Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ “Фідобанк” - ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_3 про нікчемність договору купівлі-продажу нерухомого майна від 15.03.2016 р., а саме: нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Римарська, 23-А., з огляду на приписи п. 3 ч.3 ст. 38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” та попередив, що у разі отримання повідомлення Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених ч.3 ст. 38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент виникнення правочину.

Листом від 01.10.2017 року, ОСОБА_3 повідомила Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ “Фідобанк” - ОСОБА_2 про те, що сторонами були належним чином та відповідно до вимог законодавства узгоджені усі умови вказаного договору, які були виконані в повному обсязі, в т.ч. і в частині оплати за нерухоме майно.

Доказів направлення на адресу ОСОБА_3М, оскаржуваного рішення, оформленого протоколом від 13.05.2017 року відповідачем до суду не надано.

Суд першої інстанції при ухваленні рішення виходив з обґрунтованості та законності вимог позивача та наявності підстав для задоволення адміністративного позову, оскільки оскаржуване рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ "Фідобанк" прийнято необґрунтовано, безпідставно та не у спосіб, що визначений чинним законодавством.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2-4 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України “Про банки і банківську діяльність”; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Фонд: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

У разі отримання повідомлення Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину. Такий нікчемний договір не може бути використаний для визначення ринкової ціни.

Як вбачається з копії протоколу засідання комісії від 13.05.2017 року, Комісією вирішено, що договір купівлі-продажу нерухомого майна від 15.03.2016 р., а саме: нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Римарська, 23-А., посвідчений ОСОБА_4, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим номером 719, визнати таким, що підпадає під ознаки нікчемності, визначені п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, а саме: банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов’язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору.

Однак, колегія суддів зазначає, що право на віднесення правочину (договору) до нікчемних не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину.

Таким чином, за обставин відсутності у розпорядчому рішенні посилань на передбачені законом підстави визнання правочину нікчемним, таке рішення суб'єкта владних повноважень є необґрунтованим, оскільки відповідне рішення суб'єкта владних повноважень має містити посилання на передбачені законом підстави визнання правочину нікчемним та належне обґрунтування.

Згідно п. 8 розділу ІІ Порядку виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.05.2016 р. №826, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 15.06.2016 р. за №863/28993, у розпорядчому документі зазначається інформація про наявність/відсутність обґрунтованих підстав нікчемності правочинів (договорів) та обов'язково додається перелік нікчемних правочинів (договорів) із зазначенням номера рахунку/договору, назви операції, підстави нікчемності (норма закону) щодо кожного правочину (договору). У листі сторонам нікчемного правочину (договору) обов'язково зазначаються: підстава застосування наслідків нікчемності правочину (норма закону); інформація щодо порядку застосування наслідків нікчемності.

Однак, протокол засідання комісії від 13.05.2017 року не містить обґрунтування обставин, які б свідчили про наявність підстави, передбаченої п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” для визнання вказаного договору нікчемним, а саме про продаж банком нерухомого майна за цінами, нижчими від звичайних із одночасним посиланням на конкретні обґрунтовані докази порівняння цін та визначення ринкової вартості нерухомого майна.

Згідно звіту про оцінку майна № 51-ФБ від 03 лютого 2016 року (дата оцінки 01 лютого 2016 року), проведеного ТОВ “Центр оцінки власності “Парето”, замовником якого виступав ПУАТ “Фідобанк”, вартість нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Римарська, 23-А. становить 1400400,00 грн. (разом з ПДВ).

Отже, оцінка майна проведена безпосередньо перед укладенням договору купівлі – продажу від 15.03.2016 року, здійснена на замовлення саме ПУАТ “Фідобанк”, а ціна майна була погоджена між сторонами у відповідності до вимога діючого на той час законодавства.

Окрім того, висновком експертного оціночно-будівельного дослідження № 21382 від 30.01.2018 року Харківського наукового-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. ОСОБА_5 підтверджено, що ринкова вартість нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Римарська, 23-А станом на 01.02.2016 року становить 1407600 грн. (у т.ч. ПДВ 234600).

Складений у 2017 році суб’єктом оціночної діяльності ПП “ТА-Експерт-Сервіс” Звіт № 07-17-М-14-18, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки оцінку вказаного нерухомого майна було проведено пізніше дати укладення договору купівлі - продажу зазначених нежитлових приміщень і, окрім того, у звіті дата оцінки вказана 14 березня 2016 року, а кваліфікаційне свідоцтво оцінювача від 02.04.2016 року.

Таким чином, відповідачем не доведено факту відчуження банком нерухомого майна за цінами, нижчими за звичайну ціну, оскільки висновок спеціалізованої експертної установи про грошову оцінку майна є належним доказом ринкової вартості об'єкта нерухомості.

Посилання апелянта, що позивач, 19.05.2017 року отримавши повідомлення про нікчемність договору, пропустила строк звернення до суду, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки відповідач не направляв на адресу ОСОБА_3 оскаржуване рішення, оформлене протоколом від 13.05.2017 року і вказане рішення позивач отримала в січні 2018 року з додатками до позовної заяви, поданої відповідачем до суду про визнання нікчемного правочину недійсним.

Твердження апелянта, що суд безпідставно послався на Порядок виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення, затверджений рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.05.2016 р. №826, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки засідання комісії відбулося 13.05.2017 року, тобто в період дії Порядку № 826.

Посилання апелянта, що факт видання наказу про нікчемність правочину не може вважатися порушенням прав іншої сторони правочину, що протоколом лише виділено ряд договорів купівлі-продажу нерухомого майна, які підпадають під ознаки нікчемності, а не визнано їх нікчемними, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до пункту 4 частини другої статті 37 Закону № 4452-VI Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

З положень статей 37, 38 Закону № 4452-VI слідує, що Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення ознак, які свідчать про нікчемність правочинів, тобто мають право здійснити юридичну кваліфікацію таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення і повідомити про це сторони правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

Такі повноваження мають характер публічно-владних, оскільки під час їх реалізації в односторонньому порядку виражається воля суб'єкта владних повноважень - Фонду або його уповноваженої особи, а їх реалізація зумовлює правові наслідки для банку, його контрагентів чи вкладників, незалежно від їх волі чи бажання, тобто рішення Фонду або уповноваженої особи впливає на права іншої сторони.

Твердження апелянта, що відносно Банку розпочату ліквідаційну процедуру, а тому суд безпідставно стягнув понесені позивачем судові витрати, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки зазначені витрати суд стягнув не з Банку, а за рахунок бюджетних асигнувань Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Таким чином, приймаючи до уваги, що суб'єктом владних повноважень віднесено договір купівлі - продажу нерухомого майна від 15.03.2016 року до нікчемних правочинів без дотримання процедури, визначеної чинним законодавством та враховуючи відсутність рішення суду, яке набрало законної сили, про визнання зазначеного договору нікчемним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ "Фідобанк" ОСОБА_2, оформлене у вигляді протоколу від 13.05.2017 року, прийнято необґрунтовано, безпідставно та не у спосіб, що визначений чинним законодавством.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши у межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи та прийняв законне рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права, що обумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ "Фідобанк" ОСОБА_2 залишити без задоволення .

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2018 по справі № 820/2002/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення - з 22.10.2018 року.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_6Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_7 ОСОБА_8