Рішення № 77279028, 05.10.2018, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 жовтня 2018 року м. РівнеСправа №1740/1992/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В.В., за участю секретаря судового засідання Мидловець Л.О., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1,

відповідача: представник ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Укрбудреммонтаж Інжиніринг" доУправління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Укрбудреммонтаж Інжиніринг" (далі – ТОВ "Укрбудреммонтаж Інжиніринг") звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови від 03.07.2018 №РВ111/1122/000285/ТД-ФС про накладення штрафу на загальну суму 223380,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акта інспекційного відвідування, на підставі якого прийнята оспорювана постанова, не ґрунтуються на достовірних, об'єктивних та належним чином встановлених і відображених у акті даних, не відповідають фактичним обставинам та суперечать чинному законодавству.

Ухвалою від 23.07.2018 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження. Разом з тим, встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву (відзив).

У встановлений судом строк відповідачем до суду подано відзив, у якому він заперечив проти задоволення позовних вимог.

У відповіді на відзив представник позивача підтримав позовні вимоги повністю.

Ухвалою суду від 27.08.2018 судом вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за оспорюваною постановою.

27.09.2018 протокольною ухвалою судом закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та суду пояснив, що підставою для винесення оспорюваної постанови слугували висновки посадових осіб відповідача про наявність в діях позивача ознак порушення вимог частини третьої статті 24 КЗпП України, а саме: допущення працівників Калбієва Закарія Машаллах Огли та ОСОБА_4 до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Разом з тим, ОСОБА_4 виконував для позивача роботи із утеплення та оздоблення фасаду приміщення будинку на підставі цивільно-правових угод. Такі угоди не мали ознак трудового договору, так як виконувані роботи не носили постійного характеру, не передбачали систематичної оплати праці, а виконавець робіт не підпадав під дію правил трудового розпорядку позивача. При цьому, виконавець послуг сам організовував свою роботу та самостійно дбав про свою безпеку та безпеку оточуючих. За результати приймання робіт були складені акти прийому робіт, і позивачем, як замовником, було проведено розрахунок із виконавцем робіт. Крім того, позивачем, як податковим агентом, у зв'язку із виплатою виконавцю - фізичній особі, яка не є суб’єктом підприємницької діяльності, грошових коштів, було утримано з його доходу відповідні суми податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, а також окремо нараховано суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальну страхування, та сплачено відповіді платежі до бюджету/фонду. Що ж до Калбієва Закарія Машаллаха Огли, то позивач у своїх поясненнях вказав, що а ні в якості працівника, а ні в якості субпідрядника, для виконання робіт не залучав, про його існування позивачу нічого не відомо. А з пояснень, які начебто відібрані у Калбієва Закарія Машаллаха Огли відповідачем, не вказано жодної інформації про перебування вказаної особи в будь-яких відносинах із позивачем. При цьому, ТОВ «Укрбудреммонтаж Інжиніринг» також зауважила, що вказана особа могла бути залучена будь-ким із субпідрядників, які також виконують роботи на перевіреному відповідачем об’єкті, а саме ФОП ОСОБА_5 та ПВКФ «Фіалка» згідно договорів будівельного субпідряду. Про зазначені обставини, позивач повідомляв відповідача. З огляду на це сторона позивача вважає, що постанова відповідача про накладення штрафу за допуск працівників до роботи без оформлення наказу про прийом на роботу є протиправною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. Просив позов задовольнити повністю.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила, надавши пояснення тотожні відзиву. Зокрема, вказала, що за результатами перевірки позивача було встановлено порушення останнім вимог статті 24 КЗпП України, а саме: при допуску до роботи працівників Калбієва Закарія Машаллах Огли та ОСОБА_4 без оформлення наказу чи розпорядження власника або уповноваженого ним органу, не повідомлено центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівників на роботу (трудові відносини підмінені укладанням цивільно-правових договорів). При цьому, позивач, уклавши цивільно-правові договори з ОСОБА_4, вчинив неправомірно та не у відповідності до норм чинного законодавства, а тому постанова про накладення штрафу на позивача є правомірною та обґрунтованою. Так, за цивільно-правовим договором виконавець не може дбати про безпеку оточуючих, оскільки згідно статті 14 Закону України "Про охорону праці", обов'язок дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства покладається на працівника, тобто особу, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов'язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом). Також виходячи з характеру виконуваних робіт (утеплення та оздоблення фасаду будинку), можна дійти висновку, що роботи проводяться на певній висоті та з використанням устаткування підвищеної небезпеки (підйомники, колиски). Такі роботи, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1107 від 26.10.2011, є роботами підвищеної небезпеки, які потребують спеціального дозволу, що отримується замовником, позаяк виконавці не є суб'єктом отримання дозволів, передбачених чинним законодавством України, на вищезазначені роботи. Також відповідно до Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду №62 від 27.03.2007, роботи на висоті потребують спеціального навчання та перевірки знань з охорони праці. Здійснення певних навчань з охорони праці являється однією з ознак трудового договору, оскільки за цивільно-правовим договором виконавець не підпадає під дію Закону України "Про охорону праці" і бере на себе відповідальність за охорону праці на робочому місці. В пред'явлених позивачем договорах такого не зазначено. За наведеного, цивільно-правові угоди позивача з ОСОБА_4 містять всі ознаки трудових договорів, а відтак штрафні санкції до позивача застосовані правомірно. Просила в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін та свідка, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що на підставі наказу №497 від 12.06.2018 та направлення на інспекційне відвідування №379-Н/09-27 від 12.06.2018 Управлінням Держпраці у Рівненській області, у період з 13.10.2017 по 14.10.2017 було проведено інспекційне відвідування ТОВ «Укрбудреммонтаж Інжиніринг» на предмет додержання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за результатами якого складено акт від 14.06.2018 №РВ/111/1122/АВ.

Разом з тим, за результатами інспекційного відвідування інспектором праці було складено припис №РВ111/1122/АВ/П від 14.06.2018, в якому ТОВ «Укрбудреммонтаж Інжиніринг» зобов'язано вжити заходів щодо приведення у відповідність до норм чинного законодавства України при працевлаштуванні працівників та враховувати вимоги статті 24 КЗпП України.

20.06.2018 позивачем надано відповідь на припис листом за №100, а також заперечення на акт перевірки за №101.

В акті інспекційного відвідування №РВ/111/1122/АВ від 14.06.2018 зазначено про порушення ТОВ «Укрбудреммонтаж Інжиніринг» вимог частини 3 статті 24 КЗпП України, а саме: працівників Калбієва Закарія Машаллах Огли та ОСОБА_4 допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При цьому в описовій частині акту зафіксовано, що до перевірки позивачем надано копії договорів цивільно-правового характеру на виконання робіт по утепленню та оздобленню стін фасадів будинку, укладені між ТОВ «Укрбудреммонтаж Інжиніринг» та ОСОБА_4. Оскільки, в ході перевірки ОСОБА_4 надав пояснення, що виконує роботи для позивача більше року, підпорядковується виконробу ОСОБА_6, отримує від позивача засоби індивідуального захисту, то державними інспекторами праці зроблені висновки, що зазначені цивільно-правові угоди містять ознаки трудових договорів. Також в акті зазначено, що згідно пояснень Калбієва Закарія Машаллаха Огли, останній зазначив, що виконував роботу по очищенню стічної канави на території об’єкту будівництва, також вказав, що жодних договорів із позивачем не укладав. В підтвердження вищевикладених доводів відповідача, останнім до суду було надано пояснення Калбієва Закарія Машаллаха Огли, що відібрані працівниками відповідача 12.06.2018 та протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 12.06.2018, складений працівником оперативного підрозділу управління СБУ в Рівненській області.

На підставі таких висновків відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №РВ/111/1122/000285/ТД-ФС від 03.07.2018, якою до ТОВ «Укрбудреммонтаж Інжиніринг» застосовано штраф за порушення законодавства про працю в сумі 223800,00грн.

Вважаючи оспорювану постанову відповідача протиправною, ТОВ «Укрбудреммонтаж Інжиніринг» звернулося до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.43 Конституції України, держава створює умови для здійснення громадянами права на працю. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю є важливими способами захисту трудових прав працівників, гарантією забезпечення законності в трудових відносинах.

Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення №96), визначено, що центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, є Державна служба України з питань праці (Держпраці) (п.1).

Згідно з п.7 Положення №96, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №100, територіальним органом Держпраці на території Рівненської області є Управління Держпраці у Рівненської області.

До завдань Держпраці належить, зокрема, державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю, а також зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування (п.4 Положення №96).

Правові та організаційні засади проведення державного нагляду (контролю) визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та регулюється Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V).

Статтею 1 Закону №877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Статтею 6 Закону №877-V визначено, що підставами для здійснення позапланових заходів є:

- подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

- перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом;

- неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

- доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Відповідно до положень ст.7 Закону №877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає відповідний наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, і предмет перевірки, та на підставі якого оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, що підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою. Перед початком перевірки суб'єкта господарювання посадові особи, які проводять перевірку, пред'являють керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі направлення та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу, і надають суб'єкту господарювання копію направлення на перевірку, а також інформують цих осіб про мету перевірки.

При цьому, плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником (ч.11 ст.4 Закону №877-V).

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 (далі - Порядок №295).

Пунктом 2 Порядку №295 встановлено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці:

- Держпраці та її територіальних органів;

- виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Відповідно до п.5 Порядку №295, інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту (пп.3); за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю (пп.5).

За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення (п.19 Порядку №295).

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення позапланового заходу стало звернення Генеральної прокуратури України від 30.05.2018 №07/1/1-19466-17.

У разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об’єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності (п.27 Порядку №295).

Частиною 1 статті 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до частини 2 статті 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, серед іншого: недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Штрафи, зазначені у частині другій ст.265 КЗпП України, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.4 ст.265 КЗпП України).

Відповідно до вимог Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі – Порядок №509), штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками. Штрафи можуть бути накладені, зокрема, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу (п.2).

Згідно з оспорюваною постановою від 03.07.2018 №РВ111/1122/000285/ТД-ФС, ТОВ «Укрбудреммонтаж Інжиніринг» всупереч вимогам ч.3 ст.24 КЗпП України допущення працівників Калбієва Закарія Машаллах Огли та ОСОБА_4 до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, у зв’язку з чим, на підставі абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України, до позивача застосовано штраф в сумі 223380,00грн.

Суд не погоджується з такими висновками відповідача з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у 2018 році ТОВ «Укрбудреммонтаж Інжиніринг» (Замовник) було укладено з ОСОБА_4 (Виконавець) договори цивільно-правового характеру, зокрема, №3/1 від 02.05.2018, №4 від 15.05.2018 та №5 від 11.06.2018, згідно з п.1.1 яких, Виконавець зобов’язувався виконувати опоряджувальні роботи на об’єктах будівництва ТОВ «Укрбудреммонтаж Інжиніринг» строком з строком з 02.05.2018 по 07.05.2018, з 15.05.2018 по 31.05.2018 та з 11.06.2018 по 27.06.2018. Пунктом 1.3 вказаних договорів передбачено, що Виконавець виконує роботу на власний ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, не має права на загальнообов’язкове державне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

Згідно з п.2.1 договорів, сторони домовилися, що оплата за виконані роботи буде здійснюватися згідно акту прийому-передачі виконання робіт.

Також сторонами було підписано акти виконаних робіт від 07.05.2018, від 31.05.2018 та від 27.06.2018, згідно з якими Замовник прийняв певних об'ємів робіт, а Виконавець - їх вартість.

Разом з тим, позивачем надано звітність про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за період з травня 2018 року по липень 2018 року та податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 2-3 квартали 2018 року.

Крім того, як вбачається з цивільно-правових договорів у №10 від 17.05.2018 №14 від 25.05.2018, №21 від 01.06.2018, в період в продовж травня-червня 2018 року ОСОБА_4 також мав взаємовідносини щодо надання послуг будівельного підряду із іншими суб’єктами господарювання, а саме: ТОВ «Теплосервіс», ТОВ «Будівельна компанія «Случ», ТОВ Фірма «Кортакоз».

Вказаним повністю підтверджено, що правовідносини між позивачем і ОСОБА_4 носили тимчасовий характер, обумовлювалися виконанням певного об'єму робіт і повністю припинилися 27.06.2018 із підписанням відповідного акту. При цьому, позивачем, як податковим агентом, у зв'язку із виплатою фізичній особі грошових коштів, було утримано з їх доходу відповідні суми податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, а також окремо нараховано та сплачено суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальну страхування.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що цивільно-правові договори з ОСОБА_4 не містить ознак трудового, оскільки відповідно до укладених з ним цивільно-правових договорів, не виникали трудові правовідносини та здійснювалось виключно виконання-приймання робіт, а саме: відсутні заяви про працевлаштування працівника та відповідні накази про прийом на роботу, відсутній факт надання «роботодавцю» трудової книжки та внесення у неї відповідного запису про прийом на «роботу», на обумовлену особу не поширювалися правила внутрішнього трудового розпорядку, даний виконавець не отримував пакету соціальних гарантій (відпустки, оплати днів непрацездатності, страхування в фондах соціального захисту), засоби індивідуального захисту не видавались, інструктажі з охорони праці не проводились, договори укладені щодо виконання певної роботи-підряду, а не праці.

Разом з тим, суд критично оцінює в якості доказу для висновків відповідача - протокол допиту свідка від 13.06.2018.

Так, як вбачається із змісту наданого відповідачем до відзиву протоколу, останній складений старшим оперуповноваженим ВНЗЕ Управління СБУ в Рівненській області капітаном ОСОБА_7 в межах досудового розслідування кримінального провадження №42017000000003045 від 25.09.2017, яке з огляду на дані, що містяться в листі Генеральної прокуратури України №07/1/1-19466-17 від 30.05.2018 перебуває на досудовому розслідуванні в Управлінні з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України за ознаками ч.5 ст.191 КК України.

За таких умов, можна констатувати, що протокол допиту складений оперативним працівником правоохоронного органу в межах здійснення досудового розслідування є доказом у кримінальному провадженні, оскільки містить в собі відомості, що його стосуються.

Згідно зі ст.222 КПК України, відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв’язку з участю в ньому, про їх обов’язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.

Разом із тим, серед наданих до відзиву документів, немає жодного письмового дозволу слідчого або прокурора, про те, що посадовим особам Управління Держпраці у Рівненській області надано дозвіл на розголошення інформації, а саме інформації, що міститься в протоколі допиту від 13.06.2018 , в тому числі у судових спорах із третіми особами, серед яких є і позивач. На вимогу суду до представника відповідача надати відповідний дозвіл на використання наведеного протоколу, останній не відреагував.

Згідно з ч.1 ст.74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

За таких умов, суд констатує, що наданий до суду протокол допиту свідка від 13.06.2018 є недопустимим доказом і врахуванню судом в ході розгляду судового спору не підлягає.

Що ж до Калбієва Закарія Машаллаха Огли, то як вбачається із наявних матеріалів справи, позивач в ході перевірки повідомляв відповідача проте, що такої особи серед найманих працівників та залучених підрядників не рахується. А саме, позивач, як в листі-поясненні №98 від 14.06.2018, так і у запереченнях на акт перевірки №101 від 20.06.2018 повідомляв для відповідача, що Калбієва Закарія Машаллаха Огли, а ні в якості працівника, а ні в якості субпідрядника, для виконання робіт не залучав, про його існування ТОВ «Укрбудреммонтаж Інжиніринг» нічого не відомо.

При цьому, суд рахує за необхідне звернути увагу, що у поясненнях, які відібрані у Калбієва Закарія Машаллаха Огли, не вказано жодної інформації про перебування вказаної особи в будь-яких відносинах саме із позивачем, не міститься також і інформації щодо місця відібрання таких пояснень, та фактичного місця проживання вказаної особи.

При цьому, неспростованим з боку відповідача, залишилося твердженням позивача з приводу можливості залучення вказаної особи будь-ким із субпідрядників, які також виконували відповідні роботи на перевіреному відповідачем об’єкті, а саме ФОП ОСОБА_5 та ПВКФ «Фіалка», що узгоджується із наданими до суду договорами будівельного субпідряду укладеними між позивачем та ПВФК «Фіалка» та ФОП ОСОБА_5

В той же час, відповідач пропозицією позивача та суду з приводу виклику та допиту в ході судового розгляду даного спору Калбієва Закарія Машаллаха Огли не скористався, його явку не забезпечив, тим самим не забезпечив належне підтвердження власної позиції.

За таких умов, суд приходить до висновку про помилковість доводів відповідача щодо залучення позивачем до праці Калбієва Закарія Машаллаха Огли.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 – виконроб позивача пояснив суду, що він будучи штатним працівником позивача, здійснював контроль за своєчасним та правильним виконанням будівельного завдання по реконструкції станції обеззараження стічних вод під харчоблок КЗ «Рівненський обласний протитуберкульозний диспансер». Свідок підтвердив, що ОСОБА_4 відповідно до цивільно правової угоди в складі вільнонайманої за цивільно-правовими угодами будівельної бригади, яка сформувалася за усною домовленістю між фізичним особами, надав послуги із будівельного підряду в травні – червні 2018 року. А саме виконувались роботи з утеплення та оздоблення фасаду будівельного об’єкту. Вказані роботи виконувались за допомогою будівельного оснащення та будівельних інструментів, приналежного, як такій бригаді, так і особисто ОСОБА_4 Ствердив, що час, у який виконувались роботи визначався членами бригади самостійно. Замовник - ТОВ «Укрбудреммонтаж Інжиніринг» в процес робіт не втручався, час і порядок виконання робіт не контролював. Роботи носили разовий характер. Вказує, що трудових стосунків ОСОБА_4 із позивачем не мав. Крім того, також пояснив, що до кола його завдань, як виконроба, входив обов’язок щодо узгодження дотримання усіма субпідрядниками (будівельними бригадами), що працювали на об’єкту загального проекту будівництва, а також фактичне прийняття виконаних робіт по об’єкту – перевірка якості та об’ємів зданих робіт. На питання учасників щодо можливої присутності на об’єкті будівництва Калбієва Закарія Машаллаха Огли та перебування його у трудових відносинах із позивачем, надав відповідь, проте що така особа йому не відома, і про перебування такої особи на об’єкті будівництва в день здійснення відповідного інспекційного відвідування, йому нічого не відомо.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив суду, що відповідно до умов цивільно-правового договору ним в складі вільнонайманої будівельної бригади, яка сформувалася за усною домовленістю між фізичним, в травні -червні 2018 року виконувались роботи з утеплення та оздоблення фасаду реконструкції станції обеззараження стічних вод, яка реконструювалася під харчоблок КЗ «Рівненський обласний протитуберкульозний диспансер». Вказані роботи виконувались за допомогою будівельного оснащення та будівельних інструментів, приналежного, як такій бригаді, так і його особистих будівельних інструментів. Ствердив, що він виконував опоряджувальні роботи в зручний для себе час. Робіт підвищеної небезпеки не виконував. За безпекою виконання робіт слідкував самостійно, бажання вступати будь-які трудові відносини із позивачем не мав. Також, наголосив, що паралельно із об’єктом будівництва у позивача, надав послуги й іншим суб’єктам господарювання на інших об’єктах у зручний для себе час. Свідок також пояснив, що замовник - ТОВ «Укрбудреммонтаж Інжиніринг» в процес робіт не втручався, час і порядок виконання робіт не контролював. Роботи носили разовий характер, і після їх виконання, ні трудових, ні будь-яких інших стосунків з даною фірмою він наразі не має. Також пояснив, що 13.06.2018 у нього відбирали пояснення працівники СБУ, однак із їхніми записами здійсненими у протоколі допиту його як свідка, ОСОБА_4 не погодився та в ніс до нього відповідні зауваження, оскільки ті перекрутили його слова. В той же час працівники Держпраці в його жодних пояснень не відбирали. На питання учасників щодо можливої присутності на об’єкті будівництва Калбієва Закарія Машаллаха Огли та перебування його у трудових відносинах із позивачем, також надав відповідь, проте що така особа йому не відома, і про перебування такої особи на об’єкті будівництва в день здійснення відповідного інспекційного відвідування, йому нічого не відомо.

З матеріалів справи вбачається, що інспектори з праці під час інспекційного відвідування взагалі не відібрали ні усних, ні письмових пояснень ні у представника замовника, ні у виконавців робіт, хоча мали відповідне право. Також інспекторами не були використані жодні повноваження, надані їм згідно з Порядком здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017. Зокрема, констатувавши у акті перевірки ту обставину, що у ТОВ «Укрбудреммонтаж Інжиніринг» допустило до роботи без укладення трудового договору ОСОБА_4 та Калбієва Закарія Машаллаха Огли, державні інспектори праці жодним чином не встановили, де знаходилося створене для вказаних осіб робоче місце, і яким чином воно створене; не опитали жодного працівника ТОВ «Укрбудреммонтаж Інжиніринг» на предмет того, чи перебували вказані особи у трудових відносинах з даним ОСОБА_3, чи мали постійне робоче місце, якийсь графік роботи, чи отримували заробітну плату, тощо; не зафіксували в будь-який спосіб фактів виявлення неоформлених трудових відносин.

Фактично, під час інспекційного відвідування інспектори з праці обмежились лише отриманням у суб'єкта контролю цивільно-правових договорів, і усі свої висновки побудували виключно на власному тлумаченні положень таких договорів.

З огляду на викладене, суд зазначає, що працівники реалізують своє право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Згідно зі статтею 21 КЗпП України, трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою-підприємцем (далі - ФОП), за якою:

- працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові,

- власник підприємства або уповноважений ним орган чи ФОП зобов'язується виплачувати працівникові зарплату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

Працівника приймають на роботу (посаду) для виконання певної роботи за конкретною кваліфікацією, професією, посадою з підпорядкуванням правилам внутрішнього трудового розпорядку. Прийняття на роботу здійснюється відповідно до штатного розпису підприємства, установи чи організації - працівника приймають на роботу (посаду), яка включена до штату роботодавця, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені законодавством про працю гарантії та компенсації.

В окремих випадках робота може виконуватися не за трудовим договором, а на іншій юридичній підставі. Зокрема, можливе виконання роботи за договорами цивільно-правового характеру.

Виходячи зі змісту норм статті 626 Цивільного кодексу України, цивільно-правовим договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Цивільно-правові договори застосовуються, як правило, для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення цієї мети договір вважається виконаним і дія його припиняється. Тобто, він застосовується для реалізації визначених, найчастіше разових робіт.

Незважаючи на деякі спільні риси цивільно-правових договорів та трудового договору, вони є різними, оскільки, перш за все, підпадають під сферу дії різних законодавчих актів. Так відносини між Замовником і Виконавцем за трудовим договором регулюються КЗпП України, на нього поширюється дія Закону України «Про охорону праці» та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти з охорони праці. При укладанні цивільно-правової угоди (договору) на сторін (замовника та виконавця) поширюються норми цивільного законодавства України.

Таким чином, цивільно-правовим договором передбачено, що Виконавець виконує роботи або надає послуги, на свій страх і ризик, а це означає, що про своє життя і здоров’я він повинен піклуватися самостійно. Законодавство не вимагає проведення Замовником процедур з питань охорони праці з Виконавцем.

При роботі за цивільно-правовим договором процес праці Виконавця не регламентується. Виконавець сам організовує свою роботу, визначає час початку й закінчення щоденної роботи, розподіляє час роботи та її тривалість на свій розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку Замовника.

Крім того, статтею 18 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105-XIV передбачено, що страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах.

Водночас особи, які працюють за цивільно-правовим договором можуть самостійно застрахуватися у Фонді соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань. У разі нещасного випадку або професійного захворювання застраховані особи можуть отримати відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок нещасного випадку на виробництві.

З огляду на викладене, характерними ознаками трудових відносин є:

· систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат);

· підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку;

· виконання роботи за професією (посадою), яка потребує спеціальних навиків, що породжує обов'язок роботодавця надати робоче місце;

· обов'язок роботодавця здійснювати загальнообов’язкове державне соціальне страхування працівника;

· дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо.

Як свідчать матеріали справи, між ТОВ «Укрбудреммонтаж Інжиніринг», як замовником, та громадянином, як виконавцем, укладено цивільно-правові договори договори №3/1 від 02.05.2018, №4 від 15.05.2018 та №5 від 11.06.2018, відповідно до умов яких замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати утеплення та оздоблення фасаду приміщення по вул. Дворецькій, 108 у м. Рівному.

В межах судового розгляду судом достеменно встановлено, що правовідносини між ТОВ «Укрбудреммонтаж Інжиніринг» та ОСОБА_4 носили виключно цивільно-правовий характер. Він не підпорядковувались внутрішньому трудовому розпорядкові позивача і не перебував у підлеглості до його посадових осіб, не отримував заробітної плати, тобто щомісячної плати за виконання певної трудової функції, натомість отримали винагороду за виконані об'єми робіт. Вказана особа самостійно організовувала і забезпечувала процес надання послуг з утеплення і оздоблення фасаду будинку, виконувала роботи своїм інструментом і залучали власне і самостійно запозичене устаткування, а також самостійно організовували та забезпечували безпеку на об'єкті. Доказів того, що дана особа отримували від замовника будь-яке забезпечення умов праці, необхідне для виконання обумовлених договором робіт, відповідачем не здобуто, і суду не надано. Позивач оплатив роботи у відповідності до актів виконаних робіт. І при здійсненні розрахунків як податковий агент утримав з доходу відповідні суми податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, а також нарахував та сплатив суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальну страхування.

Таким чином, твердження відповідача про те, що вказані договори мають ознаки трудових договорів є необґрунтованими, оскільки оплата за договорами здійснювалася за результат виконаної роботи (наданих послуг) на підставі актів прийому наданих послуг (робіт); за договорами виконавець виконував роботу самостійно організовував виконання роботи, тобто не підпорядковувався правилам внутрішнього трудового розпорядку; опоряджувальні роботи не потребують спеціальних навиків, а відтак і створення робочого місця; за договором виконавець виконував роботу на свій ризик, тобто дотримання правил охорони праці покладалася на виконавця.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин) або якщо він не визнаний судом недійсним.

Жодним законом не передбачено право органу Держпраці самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини.

Спір щодо правомірності укладеного договору (трудового, цивільного) повинен вирішуватися у судовому порядку за позовом особи, чиї права порушено.

На момент прийняття даного судового рішення у матеріалах справи відсутні рішення судів про визнання договорів цивільно-правового характеру №3/1 від 02.05.2018, №4 від 15.05.2018 та №5 від 11.06.2018 удаваними чи нікчемними, а їх недійсність прямо не передбачена законом.

З огляду на викладене, суд критично оцінює висновки відповідача, зазначені в оспорюваній постанові, оскільки такі висновки не ґрунтуються на вимогах закону та матеріалах, наданих позивачем в ході інспектування, а є лише припущеннями органу Держпраці. Відтак, підстави для застосування штрафу до позивача відсутні.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Разом з тим, частина 2 статті 2 КАС України передбачає, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Так, перевіряючи оспорюване рішення суб'єкта владних повноважень відповідно до закріплених у ч.2 ст.2 КАС України критеріям, суд дійшов висновку, що таке рішення прийняте не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем, всупереч вимогам КАС України, не доведено правомірності прийняття оспорюваної постанови, а тому адміністративний позов підлягає до задоволення повністю.

Враховуючи положення ч.1 ст.139 КАС України, суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Рівненській області від 03.07.2018 №РВ111/1122/000285/ТД-ФС.

Стягнути із суб'єкта владних повноважень - Управління Держпраці у Рівненській області (вул.Лермонтова, 7, м.Рівне, 33028; ідентифікаційний код 39780243), за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Укрбудреммонтаж Інжиніринг" (пров.Шпанівський, 55, м.Рівне, 33013; ідентифікаційний код 35776584) судовий збір в сумі 3350,70грн. (три тисячі триста п'ятдесят гривень сімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд (пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 жовтня 2018 року.

Суддя Щербаков В.В.