Рішення № 77279031, 19.10.2018, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 жовтня 2018 року м. Рівне №1740/2265/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дорошенко Н.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1Л.) до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (далі – відповідач) про:

визнання протиправними дії при визначенні та призначенні позивачу пенсії за віком з 13.06.2018 згідно з Законами України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";

скасування розпорядження №125321 від 26.07.2018;

зобов'язання призначити позивачу пенсію за віком з 21.04.2018 відповідно до Законів України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника розміру середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за два календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2016-2017), зарахувати додатково до страхового стажу позивача період проходження служби в органах внутрішніх справ та державної пожежної охорони з 01.07.2000 по 31.10.2004, а також провести відповідний перерахунок та доплату недоотриманих сум пенсії (різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією) з дня її призначення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 05.11.2004 був звільнений зі служби в органах МНС та йому призначена пенсія за вислугу років, яка виплачувалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області. У зв’язку з досягненням 54 років, позивач 13.06.2018 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком за Списком №2 відповідно до приписів Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст. 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування". Проте, при призначенні пенсії ОСОБА_1 дізнався, що його страховий стаж був визначений лише від початку роботи на цивільній посаді, так, як під час його служби у МВС та МНС не сплачувались страхові внески до Пенсійного фонду України, а при обчисленні середньої заробітної плати застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014, 2015 та 2016 роки.

У зв’язку з цим, позивач 26.06.2018 був змушений звернутися до відповідача із заявою, оскільки був не згідний з критеріями нарахування йому пенсії за віком та просив розрахувати пенсію на умовах і в порядку, передбаченому ст. 40 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", з визначенням показників середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки, а також зарахувати до страхового стажу період проходження служби в МНС з 01.01.2004 по 05.11.2004. Проте, відповідач листом від 25.07.2018 відмовив ОСОБА_1 у призначенні пенсії за Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки та повідомив, що через відсутність даних про заробіток в реєстрі застрахованих осіб, підстав для врахування заробітної плати з 01.07.2000 по 31.12.2003 та стажу за період з 01.01.2004 по 31.10.2004, немає.

Окрім цього, позивач вважає, що його пенсія за віком повинна була бути призначена з 21.04.2018, тобто з наступного дня після досягнення пенсійного віку, позаяк ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про її призначення в трьох місячний строк з дня досягнення пенсійного віку.

Позивач повідомив, що згідно з розпорядженням №125321 від 25.07.2018 йому була призначена пенсії за віком з 13.06.2018 та застосовано показник за 2014, 2015 та 2016 роки.

Ухвалою суду від 04.09.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, вирішено розгляд справи проводити без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов у разі невизнання позовних вимог.

Відповідач позов не визнав, подавши відзив на позовну заяву (а.с.35-37), в обґрунтування якого зазначив, що з 06.11.2004 позивач перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області і одержував пенсію за вислугу років, у зв’язку з чим, на підставі заяви від 13.06.2018 позивачу здійснено переведення з одного виду пенсії на інший на підставі документів про стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду України. У зв’язку з цим розрахунок пенсії здійснено із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в України, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40 грн.) із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Відповідач також вказав, що пенсія обчислена без урахування періоду, за який відсутні інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. За період з 01.01.2004 по 31.10.2004 на момент здійснення переведення пенсії з виду на вид, дані про сплату страхових внесків в системі персоніфікованого обліку – відсутні, тому підстав для врахування до страхового стажу періоду з 01.01.2004 по 31.10.2004 – немає. При цьому, відповідач вказав, що період роботи з 01.07.2000 по 31.12.2003 врахований в стаж позивача. Таким чином, просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позов, з'ясувавши усі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, з урахуванням такого.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 13.06.2018 звернувся до відповідача із заявою встановленого зразка про призначення пенсії за віком. Вказана заява містить відмітку про призначення ОСОБА_1 раніше пенсії як військовому (а.с.22).

Відповідно до розпорядження №125321 від 26.07.2018 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком за Списком №2 із 01.06.2018. Загальний страховий стаж позивача становить 35 років 8 місяців 5 днів, страховий стаж після 2004 року - 13 років 7 місяців 1 день. При цьому, за змістом вказаного розпорядження, період роботи і 01.07.2000 по 31.12.2003 зарахований до загального страхового стажу ОСОБА_1, відомості щодо зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.01.2004 по 31.10.2004, відсутні (а.с.26).

Окрім цього, згідно з додатком до розпорядження (а.с.27-28) середня заробітна плата для обчислення пенсії встановлена в сумі 3464,40 грн. (за повний 2016 рік).

26.06.2018 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про здійснення нарахування державної пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", де визначено, що тимчасово, з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 рік – 4482,35 грн. та за 2017 рік – 7601,89 грн. і яка становить 6042,12 грн. Також позивач просив зарахувати до страхового стажу період проходження служби в міністерстві надзвичайних ситуацій з 01.01.2004 по 05.11.2004 з визначенням страхових внесків на основі довідок про заробітну плату (дохід) виданих за місцем проходження служби, оскільки період дії Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV з 01.01.2004 по 31.12.2006 діяв перехідний період, під час якого військовослужбовці та особи начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ, міністерства надзвичайних ситуацій не підлягали загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, а компенсація та облік страхових внесків стосовно вказаної категорії громадян відбувалась у спеціальному порядку, визначеному Прикінцевими положеннями Закону від 09.07.2003 №1058-IV (а.с.23).

ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області від 25.07.2018 за №1808/Г136 позивачу повідомлено про відсутність підстав для зарахування стажу та перерахунку пенсії (а.с.24).

Не погоджуючись з такими діями відповідача ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи правомірність поведінки позивача у спірних правовідносинах, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Законом України, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003 (далі - Закон №1058-ІV).

Відповідно до статті 1-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон №2262-XII) законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону №1058-IV та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Судом встановлено, що до 01.06.2018 позивачу виплачувалась пенсія за вислугу років, призначена відповідно до Закону №2262-XII.

Згідно зі статтею 7 Закону №2262-XII військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

Частиною 1 статті 9 Закону №1058-ІV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Тобто, у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону №2262-XII та Закону №1058-IV призначається одна пенсія за її вибором.

Законом №1058-ІV не врегульовано порядку призначення, обчислення розміру та виплати пенсій за вислугу років.

Відповідно до частини 3 ст.45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Відтак, при переведенні з одного виду пенсії на інший особам враховується заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), як при первинному призначенні пенсії, а за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Суд зазначає, що приписи ч. 3 ст. 45 Закону №1058-ІV регулюють виключно переведення з одного виду пенсії на інший вид. Тобто, вказана норма застосовується до тих видів пенсій, які визначені саме Законом №1058-ІV.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.12.2015 у справі №2-а/199/138/14, від 31.03.2015 у справі №21-612а14, Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №367/1830/17.

Разом з тим, в спірній ситуації щодо позивача, на підставі його заяви від 13.06.2018, мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, адже до 01.06.2018 йому виплачувалась пенсія за вислугою років відповідно до Закону №1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-IV позивач звернувся вперше.

11.10.2017 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VIII, яким внесено зміни до Закону №1058-ІV.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону №1058-ІV передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.

Згідно з абз. 2 п. 4-4 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що при визначенні розміру пенсії за віком позивача, яка призначалася вперше за Законом №1058-IV, розмір середньої заробітної плати (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, слід було застосовувати, виходячи із розміру заробітної плати за 2016-2017 роки, а не застосовувати показники заробітної плати в середньому на одну особу у цілому по Україні, із якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії при переведені з одного виду пенсії на інший за 2014, 2015, 2016 роки.

Відтак, розпорядження відповідача №125321 від 26.07.2018 в частині застосування при обчисленні пенсії позивача показника заробітної плати в середньому на одну особу у цілому по Україні за 2014, 2015, 2016 роки є протиправним та підлягає скасуванню.

Також, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, у позивача виникло право на призначення пенсії за віком за Списком №2 по досягненню 54 років, тобто з 20.04.2018.

Відтак, з урахуванням п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону №1058-IV ОСОБА_1, який звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії 13.06.2018, набув право на призначення пенсії за віком з 21.04.2018.

За наведених обставин, відповідач, визначаючи дату призначення позивачу з 01.06.2018 пенсії за віком, діяв протиправно, а відтак, спірне розпорядження в цій частині також підлягає скасуванню.

Таким чином, суд дійшов висновку, що дії відповідача при визначенні та призначенні позивачу пенсії за віком з 13.06.2018 є протиправними, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог в частині зобов’язання відповідача зарахувати додатково до страхового стажу ОСОБА_1 періоду проходження служби в органах внутрішніх справ та державної пожежної охорони з 01.07.2000 по 31.10.2004, суд враховує та зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до відомостей трудової книжки ОСОБА_1 серія БТ-І №6572614, дата заповнення 20.11.1981 (а.с.19-20):

Записи №9-10 Управління МНС України в Рівненській області - позивач служив в органах внутрішніх справ безперервно вісімнадцять років шість місяців дев’ять днів (18 р. 06 м. 09 дн.) в період з 06.08.1984 (наказ №64о/с від 06.08.1984) по 15.02.2003 (наказ №9о/с від 21.02.2003);

Записи №11-12 - позивач служив безперервно в МНС України один рік вісім місяців двадцять днів (01 р. 08 м. 20 дн.) в період з 15.02.2003 (наказ №9о/с від 21.02.2003) по 05.11.2004 (наказ №94о/с).

При цьому, судом встановлено, що відповідно до розпорядження №125321 від 26.07.2018 до загального страхового стажу позивача, з якого обчислено розмір його пенсії, зараховано період роботи ОСОБА_1 із 01.07.2000 по 31.12.2003.

Таким чином, позовна вимога в частині зобов’язання відповідача зарахувати до його страхового стажу період роботи із 01.07.2000 по 31.12.2003 є необґрунтованою та безпідставною, а відтак, в її задоволенні слід відмовити.

Разом з тим, суд враховує, що відповідно до абзацу 5 частини 1 ст. 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Частиною 1 статті 40 Закону №1058-IV передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Систему персоніфікованого обліку було вперше введено Указом Президента України 04.05.1998 №401/98 "Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов'язкового державного пенсійного страхування", а також прийнятою на виконання цього Указу постанову Кабінету Міністрів України від 04.06.1998 №794 "Про затвердження Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування".

Проте, наведеними нормативно-правовими актами про організацію персоніфікованого обліку на період спірних правовідносин у цій частині позову з 01.01.2004 по 31.10.2004 не було передбачено ведення персоніфікованого обліку щодо військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, оскільки у цей спірний період діяла спеціальна норма Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідно до якої умови, норми та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських та членів їхніх сімей встановлювалися Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та всі види грошового забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських враховуються нарівні із заробітною платою робітників і службовців.

Відповідно до пункту "в" частини 3 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-XII (далі-№1788-XII) передбачено, що до стажу роботи зараховується, зокрема, служба в органах внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.

Суд вважає, що в період дії Закону №1058-IV з 01.01.2004 по 31.10.2004 діяв перехідний період, під час якого військовослужбовці та особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ не підлягали загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, а компенсація та облік страхових внесків стосовно вказаної категорії громадян відбувались у спеціальному порядку, визначеному Прикінцевими положеннями Закону №1058-IV.

Так, відповідно до абзацу восьмого пункту 3 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV зарахування періодів військової служби до страхового стажу осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом Збройних Сил України, начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб інших військових формувань, що утворюються відповідно до законів України, провадиться шляхом надання державних дотацій з відповідних бюджетів Пенсійному фонду.

Згідно з підпунктом 9 пункту 14 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV Кабінету Міністрів України було доручено щорічно передбачати в проекті закону про Державний бюджет України на відповідний рік кошти для сплати Пенсійному фонду сум несплачених страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за відповідні роки служби щодо осіб, які не набули (не набудуть) права на пенсію за вислугу років згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб".

На виконання наведених положень Закону №1058-IV, постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 №1185 "Про реалізацію деяких положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" було затверджено Порядок обчислення та сплати сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, не сплачених у період з 01 січня 2004 до 31 грудня 2006, щодо осіб, які не набули (не набудуть) право на пенсію за вислугу років згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та осіб, звільнених з військової служби, які виявили бажання отримувати пенсію в порядку і на умовах, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в подальшому – Порядок №1185).

За змістом пунктів 1 та 2 наведеного Порядку №1185 передбачено, що обчислення та сплата сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування щодо осіб, які проходили службу у Збройних Силах, інших військових формуваннях, органах внутрішніх справ та інших органах, утворених відповідно до законів України, що дає право на призначення пенсії за вислугу років згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які, зокрема, набули право на отримання пенсії згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та виявили бажання отримувати пенсію в порядку і на умовах, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", - суми страхових внесків обчислюються за кожен місяць служби окремо виходячи із сум грошового забезпечення, що були нараховані особі за відповідні періоди служби. Суми страхових внесків обчислюються на підставі виданих військовими частинами, військовими комісаріатами та іншими уповноваженими на це органами довідок про нараховані суми грошового забезпечення за формою, що встановлюється правлінням Пенсійного фонду України.

Пунктом 9 Порядку №1185 передбачено, що інформація про періоди проходження служби та одержані доходи вноситься до системи персоніфікованого обліку відповідним управлінням на підставі вищезазначених документів, виданих військовими частинами, військовими комісаріатами та іншими уповноваженими на це органами.

Зазначене дає підстави для висновку, що в період спірних правовідносин з 01.01.2004 року 31.10.2004 сплата відповідних страхових внесків військовослужбовцями та особами начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ не здійснювалась, а зарахування періодів служби цієї категорії громадян відбувалось шляхом надання державних дотацій з відповідних бюджетів Пенсійному фонду, на підставі довідок про нараховані суми грошового забезпечення, виданих військовими частинами та іншими уповноваженими на це органами. При цьому, держава взяла на себе зобов'язання передбачати кошти на відповідні дотації в Державному бюджеті України.

З копії трудової книжки судом встановлено, що позивач з 01.01.2004 по 31.10.2004 проходив службу в органах внутрішніх справ.

Виходячи із вищенаведеного, суд дійшов висновку, що період служби позивача в органах МНС України з 01.01.2004 по 31.10.2004 повинен був бути зарахований до страхового стажу позивача.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами вирішення публічно-правого спору, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Суд присуджує на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору згідно зі ст. 139 КАС України.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 (м-н. Кібенка, 1, кв. 7, м. Вараш, Рівненська обл., РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (вул.Соборна, 28, смт. Володимирець, Рівненська область, 34300; ЄДРПОУ 40377142) про скасування розпорядження та зобов’язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком з 01.06.2018 згідно з Законами України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014, 2015 та 2016 роки.

Скасувати розпорядження ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області №125321 від 26.07.2018.

Зобов'язати Володимирецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 21.04.2018 відповідно до Законів України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника розміру середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за два календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2016-2017), зарахувати додатково до страхового стажу періоду проходження служби в органах державної пожежної охорони з 01.01.2004 по 31.10.2004, а також провести відповідний перерахунок та доплату недоотриманих сум пенсії (різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією) з 21.04.2018.

Відмовити в частині позовної вимоги про зобов'язання ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області зарахувати додатково до страхового стажу ОСОБА_1 періоду проходження служби в органах внутрішніх справ з 01.07.2000 по 31.12.2003.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень – ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 490 (чотириста дев'яносто грн.) 93 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду (вул. Саксаганського, 13, м. Львів, Львівська обл., 79000) через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 19 жовтня 2018 року.

Суддя Дорошенко Н.О.