Ухвала суду № 77270715, 22.10.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/79/18

Справа № 522/17755/17

УХВАЛА

22 жовтня 2018 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі головуючого судді Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання - Вадуцкої В.І.,

розглянувши у судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Одеської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Кіріченко Ірина Євгенівна, про встановлення додаткового строку прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м.Одеси знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Одеської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Кіріченко Ірина Євгенівна, про встановлення додаткового строку прийняття спадщини.

Згідно з автоматизованою системою документообігу суду при розподілі справ між суддями для розподілу вказана справа була розподілена на суддю Ільченко Н.А.

Ухвалою суду від 25.09.2017 року провадження у справі було відкрито.

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 27.03.2018 року №901/0/15-18 про звільнення ОСОБА_4 з посади судді Приморського районного суду міста Одеси у зв'язку з поданням заяви про відставку, на підставі службової записки помічника судді Ільченко Н.А. - Іванової О.І., з метою дотримання розумних строків розгляду справи, недопущення порушень законних прав та інтересів громадян та законних інтересів сторін по справі, згідно розпорядження керівника апарату Приморського районного суду м.Одеси було здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Справа надійшла до провадження судді Домусчі Л.В.

Ухвалою суду від 05.05.2018 року справа була прийнята до провадження судді та призначена до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 25.06.2018 року.

Ухвалою суду від 25.06.2018 року було закрито підготовче засідання та справу призначено до судового розгляду на 20.09.2018 року.

20.09.2018 року розгляд справи був відкладений у зв'язку з неявкою сторін по справі та клопотаннями сторін позивача.

До суду 22.10.2018 року надійшла заява від представника позивача - ОСОБА_1, згідно якої просила суддю взяти відвід по даній справі. Подану заяву мотивувала тим, що у порушення процесуальних норм суддя протягом п'яти днів не вирішила питання можливого (альтернативного) залишення позовної заяви без руху та в порушення ч.1 ст. 187 ЦПК України відкрила провадження через 17 днів після автоматизованого розподілу справи, чим на думку заявника порушила принцип розумності строків судового розгляду та вирішення справи, встановлений п.10 ч.3 ст.2, ст.121 ЦПК України, вже на першій стадії її розгляду. Посилалась на те, що 25.06.2018 року суддя прийняла рішення про призначення справи до розгляду по суті без участі сторін та забезпечення обов'язкової фіксації цивільного процесу. На думку заявника суддя порушила вимоги ст. 197, 223, 247 ЦПК України, позбавивши сторони права на участь в судовому засіданні як таких, що не з'явились до суду з об'єктивних причин. Також, матеріали справи не містять доказів про належне сповіщенні позивачки про слухання справи 25.06.2018 року.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 заяву свого представника про відвід судді підтримала та просила задовольнити.

Інші учасники процесу у судове засідання не з'явились, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином.

Вирішуючи дане питання суд виходить з наступного.

Згідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Згідно ч.1 ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

За умовами ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді (п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України).

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.

У справі "П'єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.

Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об'єктивному розгляді справи.

Між тим дослідивши підстав для відводу головуючої судді, заявлені представником позивача, суд вбачає, що останні не знайшли свого належного підтвердження.

Зокрема, суд вбачає, що суддею не вирішувалось питання про відкриття провадження по справі, а здійснювалось прийняття справи до свого розгляду. Провадження по справі було відкрито ухвалою суду від 26.09.2017 року (с. Ільченко Н.А.).

Між тим, дійсно ухвалу суду про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду 25.06.2018 року було винесено суддею за відсутності сторін.

Проте, останнє не є підставою для відводу судді та не свідчить про порушення прав позивача на доступ до суду, оскільки остання не позбавлення на поновлення процесуальних строків та пред'явлення відповідних процесуальних клопотань під час судового розгляду.

Отже, стороною позивача не надано жодного допустимого, належного, достовірного та достатнього доказу, які б підтверджували наявність підстав для відводу судді.

Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, вивчивши мотиви, наведені заявником у заяві про відвід судді, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви у силу ч.4 ст. 36 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст.40 ЦПК України, якщо суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі.

У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст.33 ЦПК України.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що наявні правові підстави для зупинення провадження по справі та передачі заяви до канцелярії Приморського районного суду м. Одеси для визначення в порядку ч.1 ст.33 ЦПК України судді, який буде вирішувати питання про відвід судді Домусчі Л.В..

Керуючись: ст. ст. 36, 39, 40, 258-260 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника позивача.

Зупинити провадження за розглядом цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Одеської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Кіріченко Ірина Євгенівна, про встановлення додаткового строку прийняття спадщини протягом двох днів для вирішення питання відповідно до ст. 40 ЦПК України.

Заяву передати до канцелярії Приморського районного суду м. Одеси для визначення в порядку ч.1 ст. 33 ЦПК України судді, який буде вирішувати питання про відвід судді Домусчі Л.В.

Ухвала в частині зупинення провадження може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Одеської області.

Суддя: Л.В. Домусчі