Рішення № 77269931, 20.08.2018, Броварський міськрайонний суд Київської області

УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/1354/18

провадження № 2/361/1550/18

20.08.2018

РІШЕННЯ

Іменем України

20 серпня 2018 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого суддіОСОБА_1,за участю секретаряОСОБА_2,

учасники справи: представник позивача ОСОБА_3, відповідач ОСОБА_4, представник відповідача ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

У березні 2018 року до суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 07.08.2007 року між позивачем та ОСОБА_4 укладено Кредитний договір № 06-10/259, відповідно до умов якого Банк надав відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 55 000 дол. США. Позичальник зобов’язався сплачувати кредитні кошти та відсотки за користування кредитом, та повернути кредит до 06 серпня 2012 року. Однак, у порушення умов Кредитного договору та норм чинного законодавства, ОСОБА_4 свої зобов’язання не виконав, у зв’язку із чим має перед Банком заборгованість, яка з урахуванням суми заборгованості за кредитом та суми заборгованості за відсотками станом на 17.11.2017 р. складає 72 395,11 дол. США.

Представник позивача просить стягнути із відповідача зазначену суму заборгованості та судовий збір у розмірі 29 332,97 грн.

08 травня 2018 року від відповідача ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що позовні вимоги заявлено з порушенням норм процесуального та матеріального права. В свою чергу, позовні вимоги є неаргументованими та такими, що не підлягають задоволенню. Сторона відповідача вважає, що у спірних правовідносинах позивачем грубо порушено норми процесуального права, зокрема, вимоги пред’явлені після встановлених законодавством строків позовної давності, які мають бути застосовані судом як до основної так і до додаткових вимог. Також, до відзиву на позовну заяву стороною відповідача подано клопотання про компенсування витрат на правову допомогу у даній цивільній справі.

У судовому засіданні представник позивача ПАТ «Укрсоцбанк» - ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_5 проти задоволення позову заперечували у повному обсязі, просили застосувати до даних позовних вимог наслідки спливу строків позовної давності.

Заслухавши пояснення та заперечення сторін у справі, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Із матеріалів справи вбачається, що 07 серпня 2007 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступник – Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», далі – Банк) та ОСОБА_4 укладено Кредитний договір № 06-10/259, відповідно до п. 1.1. якого Кредитор зобов’язався надати Позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, у сумі 55 000 (п’ятдесят п’ять тисяч) доларів США, зі сплатою 13,5 % річних та порядком повернення кредиту рівними частинами, в сумі 917 доларів США не пізніше 10 числа, кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місцем, в якому було надано кредит, та з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом у розмірі 897 доларів США не пізніше 06 серпня 2012 року, на умовах, визначених цим Договором.

Як передбачено п. 2.3. Кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті наданого кредиту, щомісячно, в останній робочий день поточного місяця за період з останнього робочого дня попереднього місяця по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі, за методом «факт/360», де «факт» - це фактична кількість днів у період, за який здійснюється зарахування процентів, а «360» - умовна кількість днів у році. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення Кредиту.

Згідно із п. 2.4. Кредитного договору сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті наданого кредиту щомісячно не пізніше 10 числа кожного місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі на рахунок № 22087380721603 відкритий в Київській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк».

За змістом п.п. 3.3.5. та п.п. 3.3.6 Кредитного договору Позичальник зобов’язався погашати Кредит відповідно до п.п. 1.1., 3.3.15 цього Договору, сплачувати кредитору проценти та комісії в строки, встановлені в п. 2.4., 2.5. цього Договору.

21 жовтня 2008 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 про внесення змін до договору кредиту № 06-10/259 від 07.08.2007 року, відповідно до якої сторони домовилися: п. 1.1. з 21.08.2008 р. встановити процентну ставку за користування кредитом на рівні 14,5 % річних, та, відповідно, зазначити по тексту Договору процентну ставку в розмірі 14,5 % річних.

31 серпня 2009 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 2 про внесення змін до договору кредиту № 06-10/259 від 07.08.2007 року, відповідно до якого п. 1.1. Кредитного договору викладено в іншій редакції: «1.1. Кредитор зобов’язується надати Позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, у сумі 55 000 доларів США, зі сплатою 14,5 % річних та комісій, в розмірі та порядку, визначеними Тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в Додатку 1 до Договору кредиту, що є невід’ємною складовою частиною Договору кредиту, та в порядку повернення суми основної заборгованості згідно з графіком цього Договору, та з кінцевим терміном повернення заборгованості за Кредитом не пізніше 06 серпня 2012 року, на умовах, визначених цим Договором» (а.с. 10).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, у зв’язку із неналежним виконанням своїх зобов’язань за Договором у відповідача перед Банком виникла заборгованість, яка станом на 17.11.2017 рік становить 72 395 (сімдесят дві тисячі триста дев’яносто п’ять) дол. США 11 центів, яка складається із:

34 854,13 дол. США – сума заборгованості за кредитом;

37 540,98 дол. США – сума заборгованості за відсотками.

Із матеріалів справи вбачається, що 16.01.2018 р. ПАТ «Укрсоцбанк» направив відповідачу вимогу про усунення порушень за Кредитним договором з Вих. № 206 від 15.01.2018 р. (а.с. 17).

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов’язання є прострочення – невиконання зобов’язання в обумовлений сторонами строк.

Як убачається з матеріалів справи, сторони встановили як строк дії договору – до повного погашення позичальником заборгованості за кредитом та процентів за користування ним, кінцевий термін повернення кредиту – до 06 серпня 2012 року (пункт 1.1 договору), так і строки виконання зобов’язань зі щомісячним погашенням платежів – щомісяця до 10 числа включно кожного календарного місяця для основної заборгованості (пункт 1.1 договору) і для процентів за користування кредитом (пункт 2.4 договору).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).

Як зазначалося вище, сторони встановили як строк дії договору – до моменту виконання сторонами в повному обсязі взятих на себе зобов’язань, так і строки виконання зобов’язань зі щомісячним погашенням платежів, останній з яких у визначеній сумі підлягав виконанню у строк до 06 серпня 2012 року.

Таким чином, умовами договору погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями.

Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов’язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання кожного щомісячного зобов’язання згідно із частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 ЦК України).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п’ята статті 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Оскільки умовами договору передбачені окремі самостійні зобов’язання, які деталізують обов’язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а, отже, і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, ураховуючи, що за умовами договору погашення кредиту повинно здійснюватись позичальником частинами до 10 числа кожного місяця, а процентів - кожного 10 числа (включно) кожного календарного місяця, наступного за звітним, у рахунок якого вносяться кошти, то початок перебігу позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов’язань.

Із розрахунку заборгованості видно, що жодних платежів у рахунок погашення заборгованості після 12 січня 2012 року від позичальника не надходило (а.с. 19). У свою чергу, банк звернувся до суду із зазначеним позовом 12 березня 2018 року, тобто більше як через три роки з моменту порушення свого прав. Більше того, кінцевий строк повернення кредиту наступив 06 серпня 2012 року, й після цієї дати до дня подання позову до суду минуло також більше трьох років. Тобто, позивач пропустив строк позовної давності як і щодо щомісячних чергових платежів, так і всієї заборгованості за кредитом.

Отже, беручи до уваги всі фактичні обставини справи, та враховуючи клопотання сторони відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, так як такі вимоги подані поза межами визначених законом строків позовної давності.

По суті вирішення клопотання про компенсацію витрат на правову допомогу у даній цивільній справі, суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 133 ЦПК України до витрат, пов’язаних до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 1 та 2 ст. 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв’язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У своєму клопотанні адвокат ОСОБА_6 просить розподілити витрати на правову допомогу, стягнувши із ПАТ «Укрсоцбанк» на користь відповідача ОСОБА_4 витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000 грн. На підтвердження обґрунтування клопотання додає попередній розрахунок суми судових витрат, ордер від 07.05.2018 р., Договір про надання правової допомоги № 59/05-2018 від 05.05.2018 р., Додаткову угоду № 1 до Договору про надання правової допомоги № 59/05-2018 від 05.05.2018 р., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Однак, стороною відповідача не надано фактичного розрахунку суми судових витрат, будь-яких доказів (квитанції, чеки) на підтвердження сплаченої ОСОБА_4 суми витрат у розмірі 20 000 грн., пов’язаних з правничою допомогою адвоката. За таких обставин, клопотання сторони відповідача про компенсування витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 256, 257, 259, 266 ЦК України, ст.ст. 133, 134, 137, 263-265, 273, 352 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Н.М. Петришин