Ухвала суду № 77265730, 10.08.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/8389/18

Провадження № 11-сс/777/381/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2018 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів: Животова Є.Г. (головуючий), ОСОБА_1, ОСОБА_2, за участі: секретаря судового засідання Хмельовської В.С., прокурора Дробиняк Ю.М., підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника – адвоката ОСОБА_4, розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали провадження № 11-сс/777/381/18 за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.07.2018 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.

26.07.2018 слідчий СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з погодженим прокурором клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання слідчого обґрунтовано наступним.

Ужгородським ВП ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018070030002350 від 24.07.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, 25 липня 2018 року, біля 16 год. 30 хв., ОСОБА_3, перебуваючи поряд із приміщенням магазинів «АВС Зодіак» та «Статус», що знаходяться за адресою: м. Ужгород по вул. Заньковецької, 2, діючи повторно, керуючись хуліганським мотивом та маючи на меті перешкодити працівникам правоохоронного органу виконати свої службові обов’язки, будучи в стані алкогольного сп’яніння, наніс тілесні ушкодження інспекторам батальйону Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції (надалі – інспектор поліції) лейтенантам поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у зв’язку з виконанням цими працівниками своїх службових обов’язків, а саме під час того, як останні з’ясовували обставини за повідомленням заявника ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, про бійку та словесну суперечку між ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, та невідомою особою чоловічої статі, яка знаходилась в стані алкогольного сп’яніння, чим перешкодив нормальній діяльності правоохоронного органу – Національній поліції України, та завдав шкоди ї авторитету.

Вказане знайшло своє відображення втому, що під час спілкування з вказаними вище інспекторами патрульної поліції, які належним чином представились, перебували у форменному одязі та повідомили, що прибули до магазину «АВС Зодіак» для реагування та з’ясування обставин за повідомленням заявника ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, про бійку та словесну суперечку між ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3

ОСОБА_3 почав висловлюватись нецензурною лайкою та погрожував інспектору роти № 3 взводу № 1 УПП в Закарпатській області лейтенанту поліції ОСОБА_7 фізичною розправою та нанесенням тілесних ушкоджень. ОСОБА_3 своїми діями почав перешкоджати нормальній роботі працівників правоохоронного органу, які прибули на місце для встановлення обставин справи, чіплявся до ОСОБА_9

ОСОБА_3 відповідно до ст.ст. 36,37 Закону України «Про Національну поліцію» інспектором УПП в Закарпатській області Бабидоричем Р.Ф. повідомлено про необхідність залишатись на місці. В подальшому ОСОБА_3, діючи з прямим умислом та перебуваючи згідно протоколу № 779 від 25.07.2018 про медичне освідчення, у стані алкогольного сп’яніння, знаходячись обличчям до працівника патрульної поліції ОСОБА_7, наніс останньому лівою рукою один удар в область правої частини обличчя, внаслідок чого спричинив йомуу тілесні ушкодження у вигляді: забійні садна обох колінних суглобів, забійна рана нижньої губи, забій м’яких тканин скулової ділянки зліва, після чого інспектор Бабидорич Р.Ф., діючи згідно методики ведення тактик самозахисту, відповідно ст.ст. 44,45 Закону України «Про Національну поліцію», застосував фізичну силу до ОСОБА_3

ОСОБА_3, якого інспектор Бабидорич Р.Ф. тримав обома руками ззаду з метою недопущення подальших протиправних дій, почав чинити фізичний спротив інспектору Бабидоричу Р.Ф., знаходячись обличчям до інспектора УПП в Закарпатській області Фревлик Ю.Ю., діючи повторно, умисно, різко штовхнув ногою передні ліві дверцята службового автомобіля «Тойота Пріус», н.з. 3828, які на той момент були відчинені, внаслідок чого дверцята різко вдарились об тіло інспектора Фревлика Ю.Ю., після чого ОСОБА_3 наніс інспектору Фревлику Ю.Ю. ще один удар лівою ногою в область верхньої частини правої ноги, внаслідок чого спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді: забій м’яких тканин обох гомілок, забій правого колінного суглобу та правого променевого зап’ясткового суглобу.

Будучи затриманим та поваленим на землю, ОСОБА_3, не припиняючи чинити опір, намагаючись вирватись та втекти, наніс інспектору Фревлику Ю.Ю. удар ногою по тілу. Вказаними діями ОСОБА_3 перешкодив нормальній діяльності правоохоронного органу – Національній поліції України, завдав шкоди її авторитету.

25.07.2018 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, тобто в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.07.2018 вказане клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоюзадоволено.

Місцевий суд визнав наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, яке відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

Слідчий судя місцевого суду також взяв до уваги той факт, що ОСОБА_3 є обвинуваченим по іншому кримінальному провадженню № 12018070030000818 від 10.03.2018 за ознаками ч.2 ст.342 та ч.2 ст.345 КК України, яке знаходиться на розгляді в суді.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя врахував відомості, які характеризують особу підозрюваного, а саме те, що ОСОБА_3 ніде не працює, не одружений, раніше притягався до кримінальної відповідальності, вважається таким, що не має судимості, дане кримінальне правопорушення вчинив, будучи обвинуваченим також у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.342 та ч.2 ст.345 КК України.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду також зважив на те, що під час досудового розслідування важливим також є захист потерпілих та свідків, що слугує забезпеченню належного відправлення правосуддя шляхом отримання показань свідків без будь-яких перешкод.

Зазначені обставини в своїй сукупності, на думку слідчого судді місцевого суду, дають підстави вважати, що перебуваючи на волі, ОСОБА_3 з метою уникнення від кримінальної відповідальності, буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, може вчинити інше кримінальне правопорушення.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_4 просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 27.07.2018 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_3 та відповідно до ст.181 КПК України обрати відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, виходячи з наступних підстав.

В обґрунтування апеляційних вимог захисник зазначає, що даний запобіжний захід є занадто суворим і до підозрюваного ОСОБА_3 слід було б застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

В клопотанні слідчого та ухвалі слідчого судді про застосування у відношенні ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вказано, що він може перешкодити кримінальному провадженню, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Також слідчий суддя, обираючи ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, акцентував увагу на тому, що він є обвинуваченим за матеріалами кримінального провадження №12018070030000818 від 10.03.2018 за ознаками ч.2 ст.342 та ч.2 ст.345 КК України.

Вказана мотивація ніякими доказами не підтверджена, оскільки кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 не знайшло свого логічного завершення, у спосіб ухвалення судом вироку. У вищенаведеному кримінальному провадженні підозрюваний ОСОБА_3 регулярно з’являвся за викликом до слідчого, що свідчить про його сумлінне ставлення до таких обов'язків. Також у даному провадженні щодо нього не обирався запобіжний захід.

В ухвалі слідчого судді вказано, що судом при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховано відомості, що характеризують особу підозрюваного, а саме те, що ОСОБА_3 ніде не працює, не одружений, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, вважається таким, що не має судимості.

Слідчий суддя місцевого суду, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України прийшов до висновку про те, що стосовно ОСОБА_3 не слід визначати розмір застави, так як він підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Вказані відомості ніякими документами не підтверджені ні прокурором, ні слідчим.

Зі слів підозрюваного ОСОБА_3 відомо, що він є офіційно одруженим, має на утриманні сина, а також має постійне місце проживання.

Обираючи ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді гримання під вартою, який відповідно до ст. 183 КПК України є винятковим запобіжним заходом, застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 КПК України, суд не врахував ряд суттєвих обставин, які мають важливе значення для встановлення фактичних обставин у даній справі.

Місцевий суд також не врахував те, що підозрюваному ОСОБА_3, слідством не оголошено обґрунтовану підозру.

Суддя місцевого суду не визнав обставину заподіяння потерпілим легких тілесних ушкоджень доведеною, у зв’язку з чим зазначив в оскарженій ухвалі, що ступінь тяжкості тілесних ушкоджень на даний момент встановлюється. Відсутність чіткого визначення тяжкості тілесних ушкоджень, заподіяних потерпілим прямо впливає на кваліфікацію дій підозрюваного ОСОБА_3

Суд першої інстанції також не врахував вагомість наявних доказів вини підозрюваного ОСОБА_3 ОСОБА_1 базуються лише на припущеннях слідства.

Слідчим органів внутрішніх справ та прокурором не було надано суду доказів про заподіяння тілесних ушкоджень інспекторам батальйону Управління патрульної поліції в Закарпатській області. Подані до суду травматологічні довідки Ужгородської ЦМКЛ не підміняють висновок судово-медичної експертизи. З відеозапису чітко видно наявність нанесення підозрюваним ОСОБА_3 лише одного удару працівникові правоохоронного органу.

Щодо ризиків, то такі теж нічим не доведені. Зокрема, зовсім не обґрунтованим є твердження слідчого судді про те, що ОСОБА_3 може перешкодити кримінальному провадженню, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, ніякими доказами не доведено.

Підозрюваному ОСОБА_3 не має сенсу переховуватись від органів слідства, так як, враховуючи його попереднє місце роботи, про нього є багато інформації у правоохоронних органів. Підозрюваний розуміє, що при переховуванні він сам собі нашкодить, що може в подальшому призвести до отримання покарання у вигляді позбавлення волі.

На момент обрання щодо нього запобіжного заходу органом досудового слідства вже допитано свідків ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, а також допитано потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7, у зв’язку з чим судом не вказано, яким чином ОСОБА_3 може вплинути на вказаних осіб.

Підставою для застосування щодо особи запобіжного заходу є наявність реальних ризиків вчинення підозрюваним дій, які перешкоджатимуть належному проведенню досудового розслідування, але в жодному випадку не припущення слідчого.

При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов’язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Слідчим суддею повинно було бути проведено аналіз всіх ризиків, визначених ч.1 ст.177 КПК України з урахуванням особливостей даного кримінального провадження та особи підозрюваного, як того вимагають норми чинного законодавства України та міжнародного законодавства, зокрема практика ЄСПЛ, яка відповідно до ч.5 ст.9 КПК України застосовується у кримінальному процесуальному законодавстві України.

У зв’язку з вищенаведеним ОСОБА_4 вважає, що жодним чином не обґрунтовано та не доведено те, що застосування більш м’яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання ризикам, тим більш, в доданих до клопотання матеріалах, дані про такі обставини відсутні.

Оскільки протягом розгляду клопотання не доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків, не доведено недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для їх запобігання, захисник вважає наявними всі підстави для застосування, у відповідності до ч.4 ст.194 КПК України, більш м’якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а застосований щодо ОСОБА_3 вказаний запобіжний захід – невмотивовано жорстким.

Оскільки ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, то до нього може бути застосований запобіжний у вигляді домашнього арешту, який буде полягати у забороні йому залишати житло цілодобово або у певний період доби на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Для обрання до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є всі підстави, передбачені у ч.5 ст.181 КПК України.

За таких обставин ОСОБА_4 вважає, що в місцевого суду були всі підстави застосувати щодо ОСОБА_3 більш м’який запобіжний захід, який забезпечить виконання ним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобіжить ризикам, передбаченим у ст.177 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника – адвоката ОСОБА_4, на підтримання апеляційної скарги, прокурора, який заперечив проти апеляційної скарги захисника, посилаючись на обґрунтованість оскарженої ухвали слідчого судді, обговоривши доводи сторін та вивчивши матеріали провадження за клопотанням слідчого, апеляційний суд визнає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню з таких підстав.

Обираючи підозрюваному ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя надав обґрунтовану оцінку фактичним обставинам кримінального провадження.

Із зазначеної ухвали слідчого судді від 27.07.2018 та матеріалів провадження за клопотанням слідчого вбачається, що наведені слідчим обставини, на підставі яких він дійшов висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, перевірялися при розгляді клопотання.

З урахуванням наведених вище обставин вчинення дій, у яких підозрюється ОСОБА_3, існують ризики, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків шляхом погроз та впливу з метою уникнення від кримінальної відповідальності, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

У відповідності до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним чи обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється чи обвинувачується.

Розглядаючи клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3, слідчий суддя дослідив обставини, з якими закон пов’язує можливість обрання вказаного запобіжного заходу, а саме: мети і підстав застосування запобіжного заходу; обставини, що враховуються при його обранні і дав їм належну оцінку.

Підставами застосування запобіжного заходу є: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка підтверджується наведеними вище доказами; 2) наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

З урахуванням наведеного та особи ОСОБА_3 апеляційний суд визнає, що в даному випадку слідчий суддя у відповідності з вимогами ст.ст. 176-178,183,193,194 КПК України розглянув клопотання слідчого та з урахуванням тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, вказаних вище даних про його особу і обставин кримінального провадження, при відсутності підстав для застосування більш м’якого запобіжного заходу, дійшов до правильного висновку про необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 404, 407 ч.3, 418,419,422 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.07.2018 про застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та відповідно до ч.4 ст.424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: