Ухвала суду № 77258418, 08.10.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 212/2-4916/11

Провадження 6/127/623/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2018 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Борисюк І.Е.,

за участю: секретаря Максимчука Я.В.,

заявника ОСОБА_1,

представника заявника ОСОБА_2,

представника стягувача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернулася ОСОБА_1 із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Заява мотивована тим, що на 03.09.2008 між ОСОБА_1 та відкритим акціонерним товариством «ОСОБА_4 ОСОБА_2» було укладено генеральну кредитну угоду № 19. В рамках даної генеральної кредитної угоди між ОСОБА_1 та банком було укладено кредитний договір № 010/03-11/252. Крім того, 03.09.2008 між ОСОБА_1 та відкритим акціонерним товариством «ОСОБА_4 ОСОБА_2» було укладено договір іпотеки № 010/03-11/459 з метою забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеною генеральною кредитною угодою. Відповідно до умов договору іпотеки ОСОБА_1 було передано в іпотеку банку магазин нежилого приміщення № 59 по вул. В. Інтернаціоналістів, 4, в м. Вінниця. Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 20.11.2015 було частково задоволено позов публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 ОСОБА_2» в особі Вінницької обласної дирекції. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 ОСОБА_2» в особі Вінницької обласної дирекції заборгованість за кредитним договором № 010/03-11/252 від 03.09.2008 в розмірі 215 997, 83 доларів США, а також пеню в розмірі 374 682, 88 гривень. На виконання даного рішення 01.12.2015 Вінницьким міським судом Вінницької області був виданий виконавчий лист. 12.12.2017 між Публічним акціонерним товариством «ОСОБА_4 ОСОБА_2» та Публічним акціонерним товариством «Комерційний індустріальний банк» був укладений договір відступлення права вимоги № 114/51 та договір відступлення прав за договорами іпотеки від 13.12.2017 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу і зареєстрований у реєстрі під № 4303. Відповідно до зазначених договорів первісний кредитор передав (відступив), а ПАТ «КІБ» прийняв всі права вимоги до боржників за кредитними договорами та договорами забезпечення (іпотеки), у тому числі й до ОСОБА_1 В подальшому, між ПАТ «КІБ» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» було укладено договір відступлення права вимоги № 12-12/17 від 12.12.2017 згідно до умов якого ПАТ «КІБ» передав (відступив), а новий кредитор прийняв всі права вимоги до боржників за кредитним портфелем, у тому числі до ОСОБА_1 Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 18.04.2018 було задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» та замінено сторону виконавчого провадження - стягувача публічне акціонерне товариство «ОСОБА_4 ОСОБА_2» на його правонаступника товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп». Враховуючи те, що до ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» на підставі ст. 24 ЗУ «Про іпотеку» перейшли права які забезпечують зобов'язання за кредитним договором між ПАТ «КІБ» та ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» був укладений договір відступлення прав за договором іпотеки від 13.12.2017, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу і зареєстрований в реєстрі за № 4308. 11.04.2018 ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» скористалось своїм правом іпотекодержателя та задовольнило свої вимоги за вищезазначеним кредитним договором та рішенням суду шляхом позасудового врегулювання, набувши право власності на предмет іпотеки.

Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду із заявою про визнання виконавчого листа, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області 01.12.2015 по справі № 212-2-4916/11, таким, що не підлягає виконанню та зупинення виконання даного виконавчого документа до розгляду заяви.

Ухвалою суду 21.09.2018 ОСОБА_1 відмолено у задоволенні заяви про зупинення виконання за виконавчим листом № 212-2-4916/11, виданим Вінницьким міським судом Вінницької області 01.12.2015.

В судовому засіданні заявник (боржник) та її представник підтримали заявлену вимогу і просили її задовольнити, аргументуючи мотивами викладеними в заяві.

Представник стягувача заперечувала щодо задоволення заяви.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про відмову в задоволенні заяви заявника, враховуючи наступне.

Згідно ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Судом встановлено, що заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 20.11.2015 по справі № 212-2-4916/11 було стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 ОСОБА_2», в особі Вінницької обласної дирекції, заборгованість за кредитним договором № 010/03-11/252 від 03.09.2008 в розмірі 215 997, 83 доларів США, пеню в розмірі 374 682, 88 гривень та судовий збір в сумі 3 654, 00 гривень. (а.с. 76-79)

З матеріалів цивільної справи вбачається, що за вищевказаним судовим рішенням, яке набрало законної сили 01.12.2015, Вінницьким міським судом Вінницької області 01.02.2016 було видано виконавчий лист. (а.с. 81, 136)

12.12.2017 між Публічним акціонерним товариством «ОСОБА_4 ОСОБА_2» та Публічним акціонерним товариством «Комерційний індустріальний банк» був укладений договір відступлення права вимоги № 114/51 та 13.12.2017 договір відступлення прав за договорами іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу і зареєстрований у реєстрі під № 4303. Відповідно до зазначених договорів первісний кредитор передав (відступив), а ПАТ «Комерційний індустріальний банк» прийняв всі права вимоги до боржників за кредитними договорами та договорами забезпечення (іпотеки), у тому числі й до ОСОБА_1 (а.с. 90-97)

В подальшому, 12.12.2017 між ПАТ «Комерційний індустріальний банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» було укладено договір відступлення права вимоги № 12-12/17. 13.12.2017 між ПАТ «Комерційний індустріальний банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» було укладено договір відступлення прав за договорами іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу і зареєстрований у реєстрі під № 4308. Відповідно до зазначених договорів первісний кредитор - ПАТ «Комерційний індустріальний банк» передав (відступив), а новий кредитор - ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» прийняв всі права вимоги до боржників за кредитними договорами та договорами забезпечення (іпотеки), у тому числі й до ОСОБА_1 (а.с. 98-105)

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 18.04.2018 було задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» та замінено сторону виконавчого провадження - стягувача з публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 ОСОБА_2» на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп». (а.с. 121-123)

З матеріалів справи вбачається, що виконавчий лист, виданий Вінницьким міським судом Вінницької області 01.02.2016 за судовим рішенням від 20.11.2015 по справі № 212-2-4916/11, перебував на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, а з 13.07.2018 перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця ОСОБА_5 (а.с. 88-89, 137, 143-144, 197-198)

Згідно з ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В даному випадку, суд позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.

Сторонами по справі у відповідності до ч. 4 ст. 83 ЦПК України не було повідомлено про неможливість подання доказів у встановлений законом строк. Крім того, будь-які інші докази, ніж ті, що були надані заявником разом із заявою до суду сторонами по справі подані не були.

Будь-які клопотання про витребування доказів по справі, в зв’язку з неможливістю їх самостійного надання до суду сторонами по справі не подавалися.

Суд вважає, що кожна із сторін по даній справі була належним чином поінформована про право надати суду будь-які докази для встановлення наявності або відсутності обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а також прокоментувати їх. Крім того, сторони по справі не були позбавлені можливості повідомити суду й інші обставини, що мають значення для справи.

Отже, кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦК України особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд.

Відповідно до ч. 2 і ч. 3 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 2, п. 4, п. 6 – п. 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов’язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Судом встановлено, що виконавчий документ, виданий Вінницьким міським судом Вінницької області 01.02.2016 за судовим рішенням від 20.11.2015 по справі № 212-2-4916/11, не було видано помилково.

Встановлюючи відсутність повністю чи частково обов’язку боржника, судом встановлено наступне.

В судовому засіданні боржник повідомила, що іпотечне майно, передане нею в забезпечення виконання зобов’язань по кредитному договору, заборгованість по якому стягнута судовим рішенням від 20.11.2015 по справі № 212-2-4916/11, яке наразі перебуває на примусовому виконанні, перейшло у власність стягувача - товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп», на підтвердження чого надала разом із заявою інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 25.06.2018. (а.с. 199)

Однак, судом прийнято до уваги, що надана божником вищевказана інформаційна довідка є неповною і подана з порушенням вимог ст. 95 ЦПК України. Тому, даний доказ є недопустимим в розумінні положень ст. 78 ЦПК України.

Належних та допустимих доказів того, що іпотечне майно передано стягувачу в позасудовому порядку в рахунок погашення заборгованості за вищевказаним судовим рішенням, що в свою чергу повністю або частково припинило зобов’язання боржника за виконавчим документом, виданим Вінницьким міським судом Вінницької області 01.02.2016, суду не надано.

Доказів того, що вищевказані обставини повідомлені приватному виконавцю і ним це враховано/не враховано та вчинено/не вчинено дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», суду не надано. При цьому, судом звернуто увагу на те, що боржник, як ніхто інший, зацікавлений в наданні такої інформації виконавцю.

Однак, в судовому засіданні було встановлено, що в провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа № 127/16100/18 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» в особі Вінницької обласної філії «Центр державної реєстрації», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Укрфінанс Груп», за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, Акціонерного товариства «ОСОБА_4 ОСОБА_2», Публічного акціонерного товариства «Комерційний індустріальний банк» про скасування рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, що є предметом іпотеки. Дана обставина підтверджується відомостями, що містяться у мережі Інтернет на офіційному веб-порталі судової влади України за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/.

При цьому, судом звернуто увагу на те, що боржником не було повідомлено про вищевказані обставини при зверненні до суду із даною заявою.

Таким чином, звертаючись до суду із даною заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у зв’язку із відсутністю обов’язку боржника через набуття іпотекодержателем права власності на іпотечне майно і в той же час, звертаюсь до суду з позовом про скасування рішення про реєстрацію права власності на дане майно, суд приходить до висновку про суперечливість пояснень боржника. В даній справі ОСОБА_1 вважає відсутність її обов’язку боржника через задоволення іпотекодержателем (стягувачем) зобов’язань за кредитним договором іпотечним майном, а у іншій справі - такі дії оскаржує і не визнає. Отже, вважаючи дії стягувача неправомірними, суд вважає, що боржник не може стверджувати про припинення виконання обов’язку боржника.

Крім вищевказаного, судом звернуто увагу на те, що заявник просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист виданий 01.12.2015, в той час як встановлено судом, за судовим рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 20.11.2015 по справі № 212-2-4916/11 було видано виконавчий документ 01.02.2016.

Згідно із ч. 1 і ч. 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд, дослідивши письмові пояснення, викладені заявником (боржником) в заяві, усні пояснення надані учасниками в судовому засіданні, та оцінивши, відповідно до ст. 89 ЦПК України, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, враховуючи вищевикладене, прийшов до висновку, що боржником не підтверджено належними, допустимими і достовірними доказами, в розумінні ст.ст. 77-79 ЦПК України, припинення обов’язку боржника у ОСОБА_1 у зв’язку з його виконанням повністю чи частково. Таким чином, передбачених ст. 432 ЦПК України обставин для визання виконавчого листа № 212/2-4916/11, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області 01.12.2015, таким, що не підлягає виконанню, не вбачається, а тому заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 11-13, 76-83, 89, 229, 258-261, 432, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа № 212/2-4916/11, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області 01.12.2015 таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення до Апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції.

Повний текст ухвали складено 22.10.2018.

Суддя: