Ухвала суду № 77258424, 20.10.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/26532/18

Провадження №1-кс/127/13853/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2018 року м. Вінниця

Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області Чернюк І.В., при секретарі Войтенко А.В., з участю прокурора Кравця О.В., підозрюваної ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Лівобережного відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, українки, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, тимчасово непрацюючої, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 та фактично проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, розлученої, раніше не судимої, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий слідчого відділення Лівобережного відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_3, 20.10.2018 року звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_1Клопотання мотивоване тим, що в ході досудового слідства встановлено, що 18.10.2018 близько 22.00 год.. ОСОБА_1,будучи в стані алкогольного сп’яніння, зайшла до квартири АДРЕСА_1, де спільно проживає із ОСОБА_4 та влаштувала з останнім сварку.

Після цього у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на заподіяння шкоду здоров’ю ОСОБА_5 шляхом нанесення йому тілесних ушкоджень. Реалізуючи цей умисел, ОСОБА_1 зайшла на кухню, де взяла до рук невстановлений слідством предмет, зовні схожий на кухонний ніж, і в той час, коли ОСОБА_5 вийшов до спільного тамбуру квартир № 71 та № 72, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи заподіяти шкоду здоров’ю ОСОБА_5, діючи з прямим умислом, ОСОБА_1 з метою заподіяння тілесних ушкоджень на невстановленим слідством предметом, зовні схожим на кухонний ніж, який вона тримала у правій руці, один удар в праву ділянку грудної клітини ОСОБА_5, який знаходився до ОСОБА_1 спиною та не міг уникнути поранення.

Внаслідок вищевказаних протиправних дій потерпілий ОСОБА_5 згідно виписки з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого MKJI ШMД від 18.10.2018, отримав тілесні ушкодження у виді проникаючого колото- різаного поранення правої половини грудної клітини, ушкодження правої легені, гемо пневмоторакс справа, геморагічний шок першого ступеня.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

За підозрою у скоєнні даного злочину в порядку ст. 208 КПК України, 19.10.2018 затримано ОСОБА_1

При всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, слідчий керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв’язку, 20 жовтня 2018 року, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: протоколами огляду місця події від 19.10.2018, протоколами допиту потерпілого ОСОБА_4 та свідків ОСОБА_6 та інших.

ОСОБА_1 підозрюється у вчинені тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 8 років.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, з застосуванням насильства, в стані алкогольного сп’яніння, що свідчить про антисоціальну поведінку підозрюваної та те, що вона перебуваючи на волі може продовжити свою злочину діяльність, вчинити інше кримінальне правопорушення. За таких обставин ОСОБА_1, офіційно не працює, не має постійного джерела доходів, соціально стримуючі чинників як сім’я, робота, житло на праві власності на території міста Вінниці, стійких соціальних зв’язків також не має, що дають підстави слідству вважати, що остання може переховуватись від органів досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що передбачено ризиками визначеними у п. п. 1, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Оскільки злочин, в якому підозрюються ОСОБА_1 скоєний з застосуванням насильства, слідчий суддя відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні.

За таких обставин та беручи до уваги, що більш м’який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам слідчий просить клопотання задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні просив обрати підозрюваній ОСОБА_1запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Підозрювана ОСОБА_1та її захисник просили не обирати підозрюваній запобіжний захід пов’язаний із позбавлення волі.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов’язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.

Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження № 12018020020004083, заслухавши думку прокурора, підозрюваної та її захисника, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 194 ч. 1 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.

Згідно ст. 177 ч. 1 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст.177 ч. 2 КПК Українипідставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесені 19.10.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018020020004083за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

19.10.2018 року ОСОБА_1повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

На час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України – обґрунтована.

У відповідності з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.

На теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_1оголошено про підозру у вчиненні тяжкого злочину за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, крім того, підозрювана розлучена, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не працює, тобто не має постійного джерела прибутку, даний злочин вчинила в стані алкогольного сп’яніння, крім того проживає в житлі, яке тимчасово винаймає, що позбавляє суд обрати міру запобіжного заходу у виді домашнього арешту саме за адресою її тимчасового місця проживання, тому суд під час розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що підозрювана перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання їй більш м’якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

При вирішенні питання щодо задоволення клопотання слідчий суддя враховує, що прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, тому переконується в доцільності задоволення клопотання та застосування щодо ОСОБА_1запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні “Летельє проти Франції” від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 року ЄСПЛ зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої здійснено затримання й подальшого тримання під вартою.

Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених названим Кодексом, тому слідчий суддя вважає, що, з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу, ОСОБА_1необхідно визначити заставу.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії», ухваленому Великою Палатою від 28 вересня 2010 року за № 12050/04, сума застави за звільнення з-під варти заявника не була надмірною. У рішенні, у справі «Мангурас проти Іспанії», Європейський суд з прав людини постановив, що не було порушено ч. 3 ст. 5 (право на свободу та особисту недоторканість) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за наступних підстав: «Відповідно до ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи. Органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більш того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується».

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 395, 400 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Лівобережного відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3–задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Визначити строк тримання під вартою ОСОБА_1 до 00 год. 00 хв. 18 грудня 2018 року в межах строку досудового розслідування.

Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 18 грудня 2018 року.

Одночасно визначити заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 147 280 ( сто сорок сім тисяч двісті вісімдесят) гривень, які можуть бути внесені як самою підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрювану ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов’язки прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та не відлучатися із м. Вінниці без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Термін дії обов'язків покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов’язана виконувати покладені на неї обов’язки, пов’язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання ОСОБА_1 покладеного на неї обов'язку, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя