Ухвала суду № 77254599, 11.10.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 жовтня 2018 року Справа №0440/4975/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Горбалінського В.В.

за участі секретаря судового засідання Пасічника Т.В.

за участі:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу в.о. Голови ДФС України ОСОБА_5 від 12.01.2018 р. № 52-о про звільнення з 15.01.2018 р. підполковника податкової міліції ОСОБА_1 (М-110702) з посади начальника Управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Луганській області ГУ ДФС у Луганській області, зарахувавши у розпорядження Головного управління ДФС у Луганській області і поновлення підполковника податкової міліції ОСОБА_1 (М-110702) на посаді начальника Управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Луганській області ГУ ДФС у Луганській області.

10.07.2018 року, вказана позовна заява була залишена без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.

16.07.2018 року позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2018 року відкрито провадження у справі та призначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи на 21.08.2018 року о 14:00 год.

В судовому засіданні 21.08.2018 року, представником відповідача було заявлено клопотання, в якому просить витребувати у ДФС України належним чином завірені копії наступних документів:

- наказу про призначення позивача на посаду № 3043-О від 20.12.2017;

- наказу про звільнення № 52-о від 12.01.2018;

- наказу про кадрові зміни № 7-о від 16.01.2018 та докази ознайомлення позивача з наказами;

- подання ГУВБ та попередження про наступне звільнення;

- наказу № 31 від 11.01.2018 про введення в дію Організаційної структури ГУ ДФС у Луганській області на 2018 рік;

- затвердженої Організаційної структури ГУ ДФС у Луганській області на 2018;

- затвердженої Організаційної структури ГУ ДФС у Луганській області на 2017;

- докази скорочення чисельності ГУ ВБ ДФС у Луганській області;

- докази подання рапорту позивачем на продовження служби;

- інші докази в обґрунтування підстав винесення наказу від 12.01.2018 № 52-о.

Ухвалою від 21.08.2018 року суд задовольнив клопотання представника відповідача та витребував у ДФС України належним чином завірені копії вищевказаних документів, встановивши строк надання до 11.09.2018 року.

Зазначеною ухвалою також, було роз'яснено відвідачу, що відповідно до статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов’язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п’яти днів з дня вручення ухвали та попереджено, що у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

11.09.2018 року на адресу суду надійшло клопотання Державної фіскальної служби України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні, призначеному на 11.09.2018 року, суд задовольнив клопотання Державної фіскальної служби України та ухвалив розглядати адміністративну справу № 0440/4975/18 - за правилами загального позовного провадження і призначив проведення підготовчого засідання на 27.09.2018 року о 13:30 год..

В строк до 11.09.2018 року докази, витребувані ухвалою від 21.08.2018 року, відповідачем надані не були.

27.09.2018 року, на адресу суду, через відділ організаційного забезпечення суду надійшло клопотання представника Державної фіскальної служби України вх. № 46247/18 від 27.09.2018 року про долучення до матеріалів справи фотокопій документів, отриманих представником відповідача від ДФС України.

В судовому засіданні, призначеному на 27.09.2018 року, суд відмовив в задоволенні клопотання представника Державної фіскальної служби України вх. № 46247/18 від 27.09.2018 року про долучення до матеріалів справи фотокопій документів, отриманих представником відповідача від ДФС України, оскільки зазначені фотокопії документів не були засвідчені належним чином та виніс Ухвалу, якою повторно витребував належним чином завірені копії документів, а саме:

- наказу про призначення позивача на посаду № 3043-О від 20.12.2017;

- наказу про звільнення № 52-о від 12.01.2018;

- наказу про кадрові зміни № 7-о від 16.01.2018 та докази ознайомлення позивача з наказами;

- подання ГУВБ та попередження про наступне звільнення;

- наказу № 31 від 11.01.2018 про введення в дію Організаційної структури ГУ ДФС у Луганській області на 2018 рік;

- затвердженої Організаційної структури ГУ ДФС у Луганській області на 2018;

- затвердженої Організаційної структури ГУ ДФС у Луганській області на 2017;

- докази скорочення чисельності ГУ ВБ ДФС у Луганській області;

- докази подання рапорту позивачем на продовження служби;

- інші докази в обґрунтування підстав винесення наказу від 12.01.2018 № 52-о, встановивши строк надання витребуваних доказів до 11.10.2018 року.

Зазначеною ухвалою, суд також попередив посадових осіб Державної фіскальної служби України, про те, що у разі неповідомлення суду про неможливість подати інформацію та документи на підтвердження такої інформації, витребувані судом, або неподання інформації та документів без поважних причин суд, відповідно до ст. 149 Кодексу адміністративного судочинства України, може застосувати заходи процесуального примусу шляхом постановлення ухвали про стягнення в дохід Державного бюджету України штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала суду від 27.09.2018 року про повторне витребування доказів отримана представником відповідача 27.09.2018 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою.

10.10.2018 року за вх. № 7157-ел, на адресу суду засобами електронного зв’язку надійшла заява на виконання вимог ухвал від 21.08.2018 року та від 27.09.2018 року про витребування доказів у справі № 0440/4975/18, до якої були долучені незавірені належним чином копії документів.

Таким чином, станом на 11.10.2018 року, відповідачем - Державною фіскальною службою України не виконані вимоги ухвал Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.08.2018 року та від 27.09.2018 року про витребування належним чином завірених доказів у справі № 0440/4975/18, та не повідомив суд про неможливість їх надання.

Вирішуючи питання щодо застосування заходів процесуального примусу, суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 144 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов’язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненню судочинства.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи мають рівні процесуальні права та обов’язки, учасники справи зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов’язки.

Згідно ч. 5 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов'язані:

1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;

2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи;

3) з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою;

4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;

5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;

6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;

7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо недопущення затягування розгляду справи, а також надання належним чином завірених доказів по справі.

Таким чином, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на доведення обставин, на яких ґрунтуються винесені оскаржувані накази, повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, надавши необхідні докази у справі, та повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством з метою своєчасного надання відповідних доказів.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 144 Кодексу адміністративного судочинства України, заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення. Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.

Згідно з п. 1 та 3 ч. 1 ст. 149 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку, зокрема, невиконання процесуальних обов’язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб’єктом владних повноважень.

На підставі викладеного, з урахуванням обставин справи, суд дійшов висновку, що Державною фіскальною службою України не виконано процесуальні обов’язки по наданню витребуваних документів, покладені судом на відповідача на підставі клопотання відповідача про витребування доказів, а також, не було повідомлено суд про неможливість подати докази, витребувані судом та без поважних причин не було подано належним чином завірені копії витребуваних доказів, а тому є підстави накласти на Державну фіскальну службу України штраф за зловживання процесуальними правами у сумі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1841 гривень (з 01.07.2018 року - 30.11.2018 року).

Розмір вказаного штрафу судом застосовано враховуючи, що вказаний випадок є першим у цій справі.

При цьому, суд наголошує, що відповідно до ч. 3 ст. 145 Кодексу адміністративного судочинства України, застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов’язків, встановлених цим Кодексом.

Керуючись статтями 44, 144, 145, 149 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Стягнути з Державної фіскальної служби України в дохід Державного бюджету України штраф у сумі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатності осіб, а саме - 1841 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 149 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.

Стягувач: Державна судова адміністрація України (вул. Липська 18/5, м. Київ, Київська обл., 01601); отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: 31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Боржник: Державна фіскальна служба України (код ЄДРПОУ 39292197, Львівська площа, 8, м. Київ, Київська обл., 04053).

Ухвала може бути пред'явлена до виконання в порядку Закону України «Про виконавче провадження» до 12.01.2019 року.

Відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до ч. 4 ст. 149 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалу про стягнення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду вищої інстанції. Оскарження такої ухвали не перешкоджає розгляду справи. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали про накладення штрафу є остаточною і оскарженню не підлягає.

Ухвала Верховного Суду про стягнення штрафу оскарженню не підлягає.

Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст ухвали складений 11 жовтня 2018 року.

Суддя В.В. Горбалінський