Рішення № 77244372, 16.10.2018, Сумський окружний адміністративний суд

С У М С Ь К И Й О К Р У Ж Н И Й А Д М І Н І С Т Р А Т И В Н И Й С У Д

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2018 р. Справа № 818/2145/18

Сумський окружний адміністративний суд в особі судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 04.06.2018 звернулася до суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо припинення пенсійних виплат на адресу позивачки та зобов'язати відповідача поновити пенсійні виплати їй з дня припинення виплат.

У позовній заяві свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що є пенсіонером, внутрішньо переміщеною особою, перебуває на обліку в Конотопському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Сумської області (далі по тексту - Конотопське ОУПФ), яке до листопада 2017 виплачувало їй пенсію. З листопада 2017 виплата пенсії ОСОБА_1 була припинена. За інформацією, наданою відповідачем, виплата пенсії припинена у зв’язку з відсутністю ОСОБА_1 за місцем проживання. Проте припинення виплати пенсії здійснено з підстав, не передбачених Законом України від 09.07.2003року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV). На думку позивачки, такі дії відповідача є незаконними, оскільки порушують її право на пенсійне забезпечення.

06.06.2018 ухвалою судді відкрито провадження у справі за цим позовом.

25.06.2018 відповідачем подано відзив на позов, у якому Конотопське ОУПФУ проти заявлених вимог заперечує та зазначає, що позивачка перебувала на обліку в управлінні та отримував пенсію по жовтень 2017 року як внутрішньо переміщена особа з Луганської області. З листопада 2017 розпорядженням Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщених осіб при Конотопській районній державній адміністрації від 13.10.2017 виплату пенсії позивачу було припинено. Вказане рішення відповідач вважає таким, що прийняте у відповідності до норм діючого законодавства. Також, на думку відповідача, позивачем пропущено строк звернення до суду, оскільки позивач зазначає про порушення своїх прав з 01.11.2017, однак не надав суду доказів наявності об’єктивних причин, що перешкоджали йому своєчасно звернутись до суду з відповідним позовом.

06.06.2018 ухвалою суду відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Також вказаною ухвалою позивача звільнено від сплати судового збору.

Ухвалою від 06.06.2018 судом було зупинено провадження до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі Пз/9901/20/18. Ухвалою від 20.09.2018 провадження поновлено у зв’язку із набранням законної сили вищевказаним рішенням у зразковій справі.

Дослідивши докази та письмові пояснення сторін, викладені у позові та відзиві, суд задовольняє позовні вимоги, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що позивачка - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянкою України, пенсіонером за віком, про що свідчить копія пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 з терміном дії довічно (а.с. 6-7).

Відповідно до довідки від 03.03.2015 № НОМЕР_2 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи фактичним місцем проживанням позивачки є: Сумська область, Конотопський район, с. Дубов'язівка, вул. Садова, 25 (а.с. 8)

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Конотопському ОПФУ та отримує пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV.

Рішенням Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщених осіб при Конотопській районній державній адміністрації від 13.10.2017 виплату пенсії позивачці було припинено (а.с. 18).

Так, 22.11.2014 року набув чинності Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", яким відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 (далі - Порядок № 509). Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України. Такі виплати можуть здійснюватися за бажанням особи з доставкою додому, з компенсацією витрат за надання таких послуг, передбачених укладеним відповідно до пункту 3 цієї постанови тристороннім договором.

Тобто, за приписами наведеної норми умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку за місцем перебування, що підтверджується довідкою; наявність рахунку в установі ПАТ "Державний ощадний банк України".

При цьому суд зазначає, що у даному випадку ОСОБА_1 дійсно перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб, їй видана довідка від 03.03.2015 № НОМЕР_2.

Питання виплати пенсій врегульовані статтею 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за якою пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Статтею 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачені підстави припинення та поновлення виплати пенсії.

У частині 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 зазначеного Закону поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Як встановлено судом, виплата пенсії ОСОБА_1 припинена на підставі рішенням Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщених осіб при Конотопській районній державній адміністрації від 13.10.2017.

При цьому судом не встановлено, а відповідачем не зазначено у відзиві та не надано жодного доказу на підтвердження наявності підстав, визначених ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", для припинення виплати пенсії ОСОБА_1

Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Пічкур проти України" (набрало статусу остаточного 07.02.2014) право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення). У пункті 54 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив, що наведених вище міркувань ЄСПЛ достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Суд звертає увагу відповідача на положення статті 1 Конвенції, Статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, положення Статті 14 Конвенції якою визначено, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на встановлені обставини, суд вважає дії Конотопського ОУПФУ такими, що не відповідають зазначеним приписам Основного Закону, оскільки виплата пенсії позивачу була припинена без прийняття відповідного рішення та за відсутності законодавчо встановлених підстав.

Посилання відповідача на норми постанови КМУ від 08.06.2016 № 365 суд вважає безпідставним, оскільки встановлення нормативно-правовим актом розширеного кола підстав для припинення виплати пенсії суперечить вимогам Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який має вищу юридичну силу.

Даний висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в рішенні від 03.05.2018 у зразковій справі № 805/402/18-а провадження № 11-644асі18 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії, залишеною без змін Великою Палатою Верховного Суду 04.09.2018.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач - Конотопське ОУПФУ, припиняючи виплату пенсії позивачу без прийняття відповідного рішення, як того вимагає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", діяв не на підставі та у спосіб, що визначені законом, у зв’язку із чим вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому позивачка просила визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо припинення виплати пенсії. Суд зазначає, що припинення виплати пенсії є активними діями суб’єкта владних повноважень, а тому належним способом захисту прав позивача є визнання протиправними дій Конотопського ОУПФУ щодо припинення виплати пенсії, а також зобов'язання поновити пенсійні виплати позивачці з дня припинення.

Суд вважає необґрунтованим твердження відповідача про пропущення строку звернення позивачкою до суду. Частиною 2 статті 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Право позивачки на отримання пенсії з 01.11.2017 є абсолютним та не може бути обмежене будь яким строком в силу вимог вищевказаної норми.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Депутатська, б. 2, код 37784691) щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1.

Зобов'язати Конотопське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Депутатська, б. 2, код 37784691) поновити пенсійні виплати ОСОБА_1 з дня припинення виплат.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Шаповал