Рішення № 77244375, 11.10.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2018 р. Справа № 818/2358/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Мельник О.П.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Мельник Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1.) звернувся до суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Сумській області (далі - відповідач, Управління Держпраці у Сумській області) про визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 31.05.2018 №СМ 418/50/176/АВ/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на позивача у сумі 111690,00грн.

Свої вимоги мотивував тим, що оскаржувана постанова є необґрунтованою, оскільки прийнята на підставі недостовірних відомостей. Так, позивач зазначив, що мотивувальна частина оскаржуваної постанови щодо наявності у позивача трудових відносин з померлим ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3) ґрунтується на поясненнях секретаря Собичевської сільської ради ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4.). Однак, вважає, що свідчення секретаря не відповідають дійсності, оскільки охорону ставка він здійснює самостійно на протязі 14 років оренди із застосуванням нових електронних засобів та самостійно підтримує належний порядок на прибережній його смузі, та жодного разу не бачив її на ставку. При цьому, не зрозуміло на підставі яких доказів ОСОБА_4 може стверджувати про наявність трудових відносин із ОСОБА_3, дотримання ним трудової дисципліни, розпорядку робочого дня, отримання заробітної плати. Твердження про роботу охоронців на озері лише з того, що під час інспекційного відвідування 07.05.2018 на озері було виявлено металеву будку з вантажної автомашини, біля неї дрова та впорядковану територію також є необґрунтованими. До того ж присутність охоронців на момент інспекційного відвідування на озері виявлено не було.

Крім того, відмічає, що в порушення п.19 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26.04.2017, інспекторами Захарченко Л.М., Шерстиковою М.І. не було надано для ознайомлення акта перевірки (висновку) про наслідки інспекційного відвідування, що позбавило його права внести до нього свої зауваження або оскаржити до керівника відповідного територіального органу. Також відмічає, що на порушення п.6 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509, його не було повідомлено про розгляд справи про накладення штрафу своєчасно. Так, про час та місце розгляду справи про накладення штрафу 31.05.2018, ОСОБА_1 дізнався лише 08.06.2018 разом з отриманням постанови про притягнення до відповідальності.

Ухвалою суду від 25.06.2018 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання на 29.08.2018.

Відповідач подав до суду 17.07.2018 відзив на позовну заяву (а.с.21-51), відповідно до якого представник просив відмовити у задоволенні позову, виходячи з того, що управлінням був дотриманий встановлений чинним законодавством порядок проведення перевірки позивача, визначений Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295, а також порядок притягнення до відповідальності, визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509.

Зазначив, що в ході інспекційного відвідування встановлено, що ФОП ОСОБА_1 фактично допустив до роботи ОСОБА_3 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, що є порушенням вимог частини 1 статті 24 КЗпП України.

В ході інспекційного відвідування позивачу була надана вимога про надання/поновлення документів. Однак, на вимогу, витребувані документи ФОП ОСОБА_1 надано не було. Висновок про використання найманої праці та про постійне перебування охоронців на території озера, було зроблено на підставі свідчень ОСОБА_4, інформації ЗМІ та огляду території озера.

Також зазначив, що два примірника акта інспекційного відвідування були направлені на адресу позивача 10.05.2018 рекомендованим листом з описом та повідомленням. Враховуючи, що ФОП ОСОБА_1 не повернув у встановлений строк акт інспекційного відвідування з відповідними зауваженнями, інспекторами відповідача було складено акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких направлено 31.05.2018 на адресу позивача рекомендованим листом з описом та повідомленням.

Про час і місце розгляду справи про накладення штрафу 31.05.2018 позивача також було повідомлено листом від 24.05.2018, який надісланий на адресу ФОП ОСОБА_1 24.05.2018.

Враховуючи, що позивача було повідомлено про розгляд справи у встановлені строки, вважає, що оскаржувана постанова винесена з дотримання встановленої процедури.

29.08.2018 судове засідання ухвалою суду було відкладено на 17.09.2018, у зв'язку із задоволенням клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (а.с.57).

17.09.2018 судове засідання ухвалою суду також було відкладено, у зв'язку з клопотанням відповідача (а.с.70).

27.09.2018 в судовому засіданні було оголошено перерву з метою виклику свідків в наступне судове засідання та надання відповідачем додаткових доказів у справі, до 11.10.2018. Ухвалою суду від 08.10.2018 клопотання про участь свідків в судовому засідання в режимі відеоконференції було задоволено (а.с.86).

Позивач, який брав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача просила суд відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві, у зв'язку з його необґрунтованістю.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, свідка ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5), допитаного в судовому засіданні в режимі відеоконференції, дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.

Позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець Кролевецькою районною державною адміністрацією Сумської області 07.08.1995, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с.15).

Розпорядженням голови Шосткинської районної державної адміністрації Сумської області від 13.04.2004 №171 ФОП ОСОБА_1 в довгострокову оренду терміном на 15 років було надано водний об'єкт (ставок) для риборозведення загальною площею 102,4431га на території Собичівської сільської ради. Також вказаним розпорядженням було встановлено орендну плату за користування землею з 01.01.2004 та зобов'язано ФОП ОСОБА_1 оформити договір оренди на земельну ділянку, використання якої можливе після реєстрації договору оренди земельної ділянки (а.с.40).

Договір оренди земельної ділянки між позивачем та Шосткинською районною державною адміністрацією в особі голови ОСОБА_6 було укладено 14.04.2004 та зареєстровано, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 07.05.2004 за №7 (а.с.42).

У травні 2018р. з інформації, опублікованої в засобах масової інформації 28.04.2018, відповідачу стало відомо про те, що на території орендованого ФОП ОСОБА_1 озера у с. Собичеве Шосткинського району сталося вбивство охоронця (а.с.37).

У зв'язку з цим, відповідно до пп.3 п.5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 (далі - Порядок №295), згідно якого інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту, начальником Управління Держпраці у Сумській області було видано наказ від 07.05.2018 №614 про проведення інспекційного відвідування, яким наказано провести інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 з 07.05.2018 по 08.05.2018 (а.с.29).

На підставі вказаного наказу було оформлено направлення на проведення інспекційного відвідування суб'єкта господарювання від 07.05.2015 №242/см-418, яке було направлено електронної поштою позивачу, про що зазначено на направленні (а.с.30). Відповідно до направлення контролю підлягали питання щодо додержання вимог трудового законодавства в частині належного оформлення трудових відносин з найманими працівниками та інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 було доручено головним державним інспекторам відділу з питань законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с.30).

При цьому варто відмітити, що правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V).

Дія цього Закону поширюється на відносини пов'язані зі здійсненням державною нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами (ст. 2 Закону №877-V).

Відповідно до ч.5 ст. 7 Закону №877-V перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Однак, як вбачається з досліджених в судовому засіданні доказів, зазначених вище, направлення на перевірку було направлено на адресу позивача лише 08.05.2018, в той час, як початком інспекційного відвідування зазначено, 07.05.2018 (а.с.30,31,35). Інших доказів вручення такого повідомлення позивачу саме - 07.05.2018 суду надано не було.

В цей же день, 08.05.2018 відповідачем на електронну адресу ФОП ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 було направлено вимогу про надання/поновлення документів, а саме: виписку з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повідомлення ДФС, накази про прийняття найманих працівників, накази про звільнення, трудові договори, цивільно-правові угоди, розрахунково-платіжні відомості нарахування та виплати заробітної плати, табелі обліку використання робочого часу (а.с.35).

На вказану вимогу позивачем 08.05.2018 надано пояснення, згідно якого він пояснив, що в нього відсутні трудові відносини з громадянами (а.с.39).

За результатами інспекційного відвідування позивача, яке проводилось у період з 12 год. 35 хв. 07.05.2018 по 15 год. 45 хв. 08.05.2018., складено акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю №СМ418/50/176/А від 08.05.2018, яким засвідчено порушення вимог законодавства, виявлених під час перевірки, а саме частини 1 статті 24 Кодексу законів про працю України в частині допущення до роботи громадянина ОСОБА_3 без оформлення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, та здійснення виплати заробітної плати без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відносно одного працівника (а.с.31-32).

Відповідно до п.п.19,20,21,26 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення (п.19). Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування (п.20). Якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження (а.с.21).

У разі відмови керівника чи уповноваженого представника об'єкта відвідування від підписання або за неможливості особистого вручення акта і припису акт та припис складаються у трьох примірниках. Два примірники акта і припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об'єкту відвідування рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування та невиїзного інспектування. Об'єкт відвідування зобов'язаний повернути інспектору праці підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання. У разі ненадходження в установлений строк підписаного примірника акта та припису складається акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надсилається об'єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення (п.26).

Враховуючи, що акт інспекційного відвідування від 08.05.2018 неможливо було вручити позивачу особисто, даний акт було надіслано для ознайомлення, підписання та повернення інспекторам праці не пізніше, ніж через три робочі дні з дати його отримання рекомендованим листом, що вбачається із супровідного листа від 10.05.2018 та опису вкладень об'єкта поштового зв'язку (а.с.33-34), та номер поштового повідомлення якого зазначено в акті, що залишився в управлінні (а.с.32). Та у зв'язку з неповерненням акту інспекційного відвідування, уповноваженими особами на інспекційне відвідування 31.05.2018 було складено акт про відмову від підпису за №СМ 418/50/176/АВ-ВП (а.с.43).

Разом з тим, за приписами п.26 Порядку №295, зазначених вище, обов'язок позивача повернути акт інспекційного відвідування протягом трьох робочих днів виникає саме з дати його отримання. Однак, як вбачається з матеріалів справи (а.с.33,34), вказаний акт був надісланий за адресою: АДРЕСА_1, в той час як згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.94-95), адреса позивача - АДРЕСА_2. Крім того, на час складання акта відмови від підпису - 31.05.2018 (а.с.43) у відповідачів не було доказів вручення вказаного акта. Конверт з відміткою про невручення був повернутий на адресу управління лише 04.06.2018, що вбачається з статусу відстеження поштового відправлення (а.с.93). А тому, на переконання суду, акт відмови від підпису був складений передчасно, без з'ясування та врахування всіх обставин, що позбавило позивача права на подання своїх зауважень щодо інформації, викладеної в акті, та які могли бути використані під час безпосередньо розгляду справи про накладення штрафу.

31.05.2018 даний акт про відмову від підпису разом з приписом від 31.05.2018 №СМ418/50/176/АВ/П (а.с.44-45) були надіслані експрес-поштою знову на адресу АДРЕСА_1, що підтверджується супровідним листом та опису вкладень об'єкта поштового зв'язку (а.с.46,47).

18.05.2018 заступником начальника - Управління Держпраці у Сумській області було прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу на позивача №СМ418/50/176/АВ/ТД та призначено розгляд справи про накладення штрафу на 31.05.2018 об 11 год. 00 хв. (а.с.48).

31.05.2018 відбувся розгляд справи щодо порушення позивачем законодавства про працю та винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами СМ418/50/176/АВ/ТД-ФС від 31.05.2018 на підставі абзаці 2 ч.2 ст. 265 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 (далі - КЗпП України) у сумі 111690,00 грн. (а.с.10-11).

При цьому, суд відмічає, що згідно п.п.6,7 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок №509) про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. Справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Тобто, як вбачається з даних приписів справа може бути розглянута у відсутності суб'єкта господарювання лише за умови дотримання процедури повідомлення про розгляд справи.

В зазначеному вище рішенні зазначено (а.с.49), що про розгляд справи позивач був повідомлений в телефонному режимі та рекомендованим листом з повідомленням (а.с.92). В той же час, як вбачається з матеріалів справи, вказане рішення було направлено знову на адресу: АДРЕСА_1, в той час як згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.94-95), адреса позивача - АДРЕСА_2, та як вбачається з відмітки працівника пошти, вручено було лише 08.06.2018. При цьому, позивач заперечує факт повідомлення його про час і місце розгляду справи про накладення штрафу як в телефонному режимі, так і поштою.

Згідно ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги, той факт, що повідомлення про дату розгляду справи про накладення штрафу було направлено не за адресою позивача, що значиться в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, доказів вручення поштового повідомлення про дату розгляду справи позивачу, станом на 31.05.2018 у відповідача не було, доказів повідомлення ФОП ОСОБА_1 в телефонному режимі, чи в інший спосіб відповідачем не надано, суд визнає, що при розгляді справи про накладення штрафу, відповідачем було порушено право позивача на участь у розгляді його справи, у наданні відповідних пояснень, в тому числі і щодо внесення зауважень до акта інспекційного відвідування, який досліджувався під час розгляду справи.

Крім того, надаючи правову оцінку висновкам, викладених в оскаржуваній постанові, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною 1 статті 21 КзпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Абзацом 2 частини 2 статті 265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

За змістом частин 3, 4 статті 265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такими повноваженнями, у відповідності до Порядку №509 та Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 наділений відповідач.

Як було встановлено судом, проведеною перевіркою зафіксовано порушення позивачем вимог законодавства про працю, а саме: частини 1 статті 24 КЗпП України, зокрема, за використання ФОП ОСОБА_1 праці ОСОБА_3, який виконував роботу з охорони орендованого озера позивача без оформлення трудового договору.

Разом з тим, суд не може погодитись з позицією відповідача, щодо встановленого під час перевірки факту допущення ФОП ОСОБА_1 до роботи без укладення трудового договору ОСОБА_3

Під час перевірки, інспектором відповідача були відібрані пояснення у секретаря Собичевської сільради ОСОБА_4, яка пояснила, що у ФОП ОСОБА_1 працюють охоронці озера. Один з яких - ОСОБА_3 - приблизно два роки. Також на озері підробляє місцевий житель ОСОБА_9. Також в жовтні місяці 2017р. проводи вилов риби, під час чого залучав місцевих жителів (а.с.38).

В той же час, в ході перевірки, позивачем 08.05.2018 на вимогу відповідача було надано пояснення, які прямо суперечили поясненням ОСОБА_4, відповідно до яких ФОП ОСОБА_1 заперечував факт використання найманої праці без оформлення трудового договору (а.с39).

На переконання суду, відповідачем ні в ході перевірки, ні під час розгляду справи та винесення оскаржуваної постанови 31.05.2018, не було надано належної оцінки поясненням позивача. Відбираючи пояснення від ОСОБА_4, відповідачем не було перевірено достовірно факту допущення позивачем ОСОБА_3 до роботи. Лише його перебування на озері «зі слів» не може свідчити про той факт, що він виконував якусь роботу за вказівкою позивача.

Доводи відповідача, як на підставу допуску до роботи ОСОБА_3 на те, що на озері знаходиться обладнаний будинок та пристосована для проживання вантажна машина з критим верхом, впорядкова територія з висадженою зеленню, заготованими і частково використаними дровами, а також домашніми тваринами та їжею не може, на переконання суду, достовірно свідчити про той факт, що саме ОСОБА_3, виконував певну роботу для ФОП ОСОБА_1, тим паче, що під час інспекційного відвідування жодного охоронця на території озера відповідачами виявлено не було.

Крім того, на підтвердження вказаних доводів, відповідачем, не було надано жодного доказу (фото чи відео зйомки), в той час, як в акті перевірки зазначено, що під час інспекційного відвідування інспекторами було зроблено ряд фотознімків.

В судовому засіданні ОСОБА_5, допитана в режимі відеоконференції в якості свідка, пояснила, що вона є дружиною померлого ОСОБА_3 (а.с.13). Зазначила, що її чоловік ніколи не працював у ФОП ОСОБА_1, будь-якої роботи для позивача не виконував та заробітну плату не отримував. ОСОБА_1 та її чоловік є троюрідні брати. Її чоловік був фанатом рибалки, а тому часто в літній час приїжджав на озеро ОСОБА_1 відпочити та порибалити, в тому числі міг залишитись і на ніч, а міг і на тиждень.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 11 Порядку №295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право:

1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію / відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги;

3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;

5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною 2 статті 265 КЗпП України та частинами 2 - 7 статті 53 Закону України «Про зайнятість населення», визначений Порядком № 509.

Відповідно до пункту 2 цього Порядку штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками.

Штрафи можуть бути накладені на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.

Таким чином за змістом наведених норм, питання безпосереднього виконання роботи конкретної особи у конкретного суб'єкта господарської діяльності мало бути предметом детальної перевірки та об'єктивного дослідження відповідачем.

Проте, відповідачем не надано суду достатніх доказів того, що позивач вчинив дії щодо допуску ОСОБА_3 до роботи без оформлення трудового договору, які підпадають під ознаки вказаного порушення. Отримавши під час перевірки протиріччя в поясненнях позивача та ОСОБА_4, чи пояснення, які потребували додаткової перевірки від даних осіб, інспектор не був позбавлений можливості зібрати інші докази, в тому числі, фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки, відібрати пояснення від ОСОБА_9, який зі слів ОСОБА_4 був працівником позивача, зібрати інші докази, які у своїй сукупності дали б змогу дійти висновку про наявність факту порушення позивачем трудового законодавства.

Крім іншого, за постановою пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 №9, фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи відома власника або уповноваженого ним органу. В судовому засіданні не було підтверджено факту допуску до роботи ОСОБА_3 за розпорядженням ФОП ОСОБА_1, свідок ОСОБА_5, яка була дружиною померлого ОСОБА_3, допитана в судовому засіданні, заперечувала вказаний факт.

Судом було вжито заходів щодо виклику в судове засідання в якості свідка ОСОБА_4, у зв'язку з чим задоволено клопотання про допит її в режимі відеоконференції. Однак, до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області, якому було доручено забезпечити відеоконференцію, свідок не з'явилась, надала заяву, в якій справу просила розглядати в її відсутності.

Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до 2. ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини у справі, досліджені докази, показання свідка ОСОБА_5, оцінюючи докази в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що фактичний допуск до роботи ОСОБА_3 без укладення трудового договору не був підтверджений тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, відповідачем не було надано належних та допустимих доказів на обґрунтування своєї позиції, оскаржувана постанова відповідачем не була прийнята обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, під час розгляду справи про накладення штрафу відповідачем було порушено право позивача на участь у розгляді його справи, у наданні відповідних пояснень, в тому числі і щодо внесення зауважень до акта інспекційного відвідування, який досліджувався під час розгляду справи, а тому оскаржувана постанова, прийнята за результатами такого розгляду, не може відповідати критерієм правомірності, визначених у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, є протиправною та підлягає скасуванню, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вказане положення, суд вважає за необхідне стягнути на користь ФОП ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Сумській області суму судового збору в розмірі 1762,00грн., сплаченого ним за подання позовної заяви згідно квитанції №0.0.1060540721.1 (а.с.3).

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (41300, АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) до Управління Держпраці у Сумській області (40000, Сумська область, м.Суми, вул.Горького, буд.28Б, код ЄДРПОУ 39857622) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Сумській області від 31.05.2018 №СМ 418/50/176/АВ/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у сумі 111690,00грн.

Стягнути з Управління Держпраці у Сумській області (40000, Сумська область, м.Суми, вул.Горького, буд.28Б, код ЄДРПОУ 39857622) за рахунок бюджетних асигнувань на корить фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (41300, АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір в розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.).

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 16.10.2018.

Суддя І.Г. Шевченко