
Справа № 446/1998/17
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.10.2018 м.Кам'янка-Бузька
Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Котормус Т. І.
секретар судового засідання Карпа Г.М.
Справа № 446/1998/17
Провадження № 2/446/1354/17
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 акціонерне товариство "Укрсоцбанк"
відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
ОСОБА_5,
ОСОБА_6,
ОСОБА_7, ОСОБА_8,
третя особа Служба у справах дітей Кам'янка-Бузької РДА,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам”янка-Бузька Львівської області цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, за участі третьої особи Служби у справах дітей Кам'янка-Бузької РДА про примусове виселення з житлового приміщення,
ВСТАНОВИВ:
22 листопада 2017 року до суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, за участі третьої особи Служби у справах дітей Кам'янка-Бузької РДА, в якій позивач просить виселити відповідачів з будинку № 151 по вул. Шевченка в м. Кам’янка-Бузька Львівської області без надання іншого житла.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що згідно з рішенням Кам’янка-Бузького районного суду Львівської області від 21.03.2016 звернуто стягнення на предмет іпотеки – будинок № 151 по вул. Шевченка в м. Кам’янка-Бузька Львівської області. В будинку зареєстровані та проживають відповідачі, які добровільно не виселяються з будинку, а їх подальше проживання в ньому унеможливлює реалізацію нерухомого майна на виконання рішення суду. Враховуючи, що будинок був придбаний саме за кошти отримані в кредит, тому виселення відповідачів повинно відбутись без надання їм іншого житла.
Ухвалою суду від 06.12.2017 відкрито провадження в справі та призначено судове засідання.
В судове засідання представник позивача ОСОБА_10 не з’явилась, через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала.
Відповідач ОСОБА_9 в судовому засіданні позов визнав частково, пояснив, що дійсно будинок придбав за кредитні кошти і доки не втратив роботу, то сплачував кредит. На даний час в будинку проживає він з трьома малолітніми дітьми. Вказав, що йому відомо про рішення суду, яким звернуто стягнення на будинок та його виселення.
Ухвалою суду від 09.10.2018 закрито провадження в справі в частині вимог позивача ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_9 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Інші відповідачі по справі в судове засідання не з’явились, хоча належним чином були повідомлені про день, час та місце розгляду справи, причин неявки не повідомили.
Представник третьої особи Служби у справах дітей Кам’янка-Бузької РДА ОСОБА_11 в судовому засіданні підтримала висновок комісії з питань захисту прав дитини про недоцільність надання дозволу на виселення без надання іншого житла неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 В подальшому в судове засіданні представник третьої особи не з’являвся.
За таких обставин, суд розглянув справу без участі сторін та осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв'язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.
04 липня 2006 року між Акціонерно-кормерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступник ПАТ Укрсоцбанк) та ОСОБА_9 було укладено договір кредиту №615/26-127 про надання кредиту на суму 140 000,00 грн. для придбання нерухомого майна – житлового будинку та присадибних будівель, що знаходяться за адресою: вул. Шевченка, 151, м. Кам’янка-Бузька, Львівська область (арк. справи 5).
З метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором №615/26-127, 04.07.2006 між Акціонерно-кормерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступник ПАТ Укрсоцбанк) та ОСОБА_9 було укладено договір іпотеки, за яким в іпотеку передано житловий будинок по вул. Шевченка, 151, м. Кам’янка-Бузька, Львівська область (арк. справи 10).
Рішенням Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 21.03.2016, ухваленим в цивільній справі № 446/2512/14-ц за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_9 про звернення стягнення на заставлене майно позовні вимоги задоволено повністю та звернуто стягнення на заставлене згідно Іпотечного Договору за реєстровим № 1242 від 04.07.2006 майно, що належить ОСОБА_9, а саме на житловий будинок № 151 по вул. Шевченка в м. Кам'янка-Бузька Львівської області; виселено ОСОБА_9 з житлового будинку № 151 по вул. Шевченка в м. Кам'янка-Бузька Львівської області. Вирішено витання судових витрат. Рішення суду набрало законної сили 01.04.2016.
Відтак, між сторонами виникли спірні правовідносини щодо виселення відповідачів без надання іншого житла з будинку, який є предметом іпотеки і на який звернуто стягнення в погашення заборгованості на підставі рішення суду.
Спірні правовідносини регулюються нормами Житлового Кодексу УРСР та нормами Закону України «Про іпотеку».
Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.
За змістом статті 47 Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.
Як встановлено вище, на підставі рішення суду від 21.03.2016 у справі № 446/2512/14-ц звернуто стягнення на предмет іпотеки житловий будинок № 151 по вул. Шевченка в м. Кам'янка-Бузька Львівської області.
Одночасно з ухваленням рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку було виселеноОСОБА_9 з житлового будинку № 151 по вул. Шевченка в м. Кам'янка-Бузька Львівської області.
Разом з тим, у житловому будинку № 151 по вул. Шевченка в м. Кам'янка-Бузька Львівської області, окрім ОСОБА_9, також зареєстровані відповідачі у справі ОСОБА_2 (12.07.1977 р.н.), ОСОБА_3 (23.04.2001 р.н.), ОСОБА_4 (15.10.1997 р.н.), ОСОБА_7 (28.11.1980 р.н.) та проживають малолітні діти ОСОБА_5 (2006 р.н.), ОСОБА_6В (2006 р.н.), , ОСОБА_8 (2015 р.н.), що підвтерджується довідкою Кам’янка-Бузької міської ради № 2078/02-20 від 07.12.2016 (арк.справи 19).
Позивач, покликаючись на положення ч. 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку та положення ч. 1, 2, 4 ст. 109 Житлового кодексу УРСР просить виселити відповідачів з будинку без надання іншого житла, оскільки такий будинок було придбано за рахунок кредиту банку, повернення якого було забезпечене іпотекою цього жилого приміщення і на який судовим рішенням звернено стягнення.
Поряд з цим позивач вказує, що таке виселення не порушує прав неповнолітніх дітей, так як на час укладення договору іпотеки діти не були зареєстровані в будинку та не мали жодних прав на таке нерухоме майно, а їх вселення відбулось без згоди Іпотекодержателя.
Оцінюючи такі аргументи позивача на підтвердження заявлених вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 109 Житлового Кодексу УРСР виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Допускається виселення в адміністративному
порядку з санкції прокурора лише осіб, які самоправно зайняли жиле
приміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом.
Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи,
повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення (ч. 2 ст. 109 Житлового Кодексу УРСР).
А згідно з ч. 4 ст. 109 Житлового Кодексу УРСР виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики)
банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення, є підставою для надання цим громадянам жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання відповідно до статті 132-2 цього Кодексу. Відсутність жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання або відмова у їх наданні з підстав, встановлених статтею 132-2 цього Кодексу, не тягне припинення виселення громадянина з жилого приміщення, яке є предметом іпотеки, у порядку, встановленому частиною третьою цієї статті.
Аналіз статей 39, 40 Закону України «Про іпотеку» та статті 109 Житлового Кодексу УРСР дає підстави для висновку, що особам, які виселяються з житлового будинку, який є предметом іпотеки, у зв’язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, надається інше постійне житло у разі коли іпотечне житло було придбане не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла.
У разі ж якщо таке житло було придбане за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою такого житла, то виселення здійснюється на підставі ч. 4 ст. 109 Житлового Кодексу УРСР із застосуванням положень ч. 1 ст. 40 Закону «Про іпотеку».
Відтак, беручи до уваги те, що житловий будинок було придбано саме за рахунок кредиту, повернення якого забезпечено іпотекою цього будинку і на який за рішенням суду звернено стягнення шляхом продажу на прилюдних торгах, що підтверджено дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, враховуючи, що вимога щодо письмового попередження про добровільне звільнення житлового приміщення стосується лише звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для виселення відповідачів без надання їм іншого постійного жилого приміщення.
Щодо виселення зі спірного житлового будинку неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8, то як видно з висновку комісії з питань захисту прав дитини при Кам’янка-Бузькій РДА від 23.03.2018 за № 3/5 вирішено вважати за недоцільне надання дозволу на їх виселення без надання іншого житла (арк. справи 109).
Однак, судом встановлено, що на час укладення договору іпотеки, предметом якого є нерухоме майно - житловий будинок, у неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 не виникло права власності чи права користування на таке житло, а відтак порушень прав та інтересів цих дітей щодо житла при вчиненні правочину іпотеки не було. Тому, їх виселення, з врахуванням встановлених обставин по справі, відбувається на підставі ч. 4 ст. 109 Житлового Кодексу УРСР із застосуванням положень ч. 1 ст. 40 Закону «Про іпотеку» .
Відтак, всебічно, повно, об’єктивно та безпосередньо в судовому засіданні дослідивши наявні у справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а їх достатність і взаємний зв’язок в сукупності, суд дійшов висновку, що позов є підставним і підлягає до задоволення повністю.
Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 81, 263- 265 Цивільного процесуального кодексу України,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, за участі третьої особи Служби у справах дітей Кам'янка-Бузької РДА про примусове виселення з житлового приміщення - задовольнити повністю.
Виселити ОСОБА_2 (12.07.1977 р.н.), ОСОБА_3 (23.04.2001 р.н.), ОСОБА_4 (15.10.1997 р.н.), ОСОБА_5 (2006 р.н.), ОСОБА_6 (2006 р.н.), ОСОБА_7 (28.11.1980 р.н.), ОСОБА_8 (2015 р.н.) з будинку, що знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 151, м. Кам'янка-Бузька Львівської області без надання іншого житла.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" судовий збір в розмірі 400 грн (чотириста гривень).
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" судовий збір в розмірі 400 грн (чотириста гривень).
Стягнути з ОСОБА_7 на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" судовий збір в розмірі 400 грн (чотириста гривень).
Повний текст рішення складено 19 жовтня 2018 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Позивач:Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", місцезнаходження: вул. Ковпака, 29, м.Київ, 03150, ідентифікаційний код 00039019.
Відповідачі:
ОСОБА_2, місце реєстрації: вул.Шевченка, 151, м. Кам'янка-Бузька, Львівська область, 80400, ІН НОМЕР_1;
ОСОБА_3, місце реєстрації: вул.Шевченка, 151, м. Кам'янка-Бузька, Львівська область, 80400,
ОСОБА_4, місце реєстрації: вул.Шевченка, 151, м. Кам'янка-Бузька, Львівська область, 80400,
ОСОБА_5,місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1,
ОСОБА_6, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1,
ОСОБА_7, місце реєстрації: вул.Шевченка, 151, м. Кам'янка-Бузька, Львівська область, 80400,
ОСОБА_8, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1.
Третя особа: Служба у справах дітей Кам'янка-Бузької РДА, місцезнаходження: вул. Незалежності, 27, м. Кам'янка-Бузька, Львівська область.
Суддя Т.І.Котормус
Судове рішення № 77235810, Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області було прийнято 09.10.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 446/1998/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: