Ухвала суду № 77199445, 17.10.2018, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/6281/17

№ 1-р/183/8/18

17 жовтня 2018 року Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Лила В.М., за участю секретаря Акавової А.В., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про роз’яснення судового рішення,

встановив:

заявник ОСОБА_1 01 жовтня 2018 р. звернувся до Новомосковського міськрайонного суду з клопотанням про роз’яснення ухвали Новомосковського міськрайонного суду від 17 липня 2018 р. про накладення арешту на нерухоме майно, в якому заявник просить роз’яснити і уточнити в ухвалі суду повні дані об’єкта, на який накладений арешт, і власника даного нерухомо майна.

Клопотання мотивоване тим, що заявнику було відмовлено державним реєстратором прав на нерухоме майно виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області у державній реєстрації прав та їх обтяжень на підставі того, що в ухвалі Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.07.2018 року відсутні повні відомості щодо об’єкта нерухомого майна, на який накладено арешт, і його власника. У зв’язку з вищевикладеним заявник звернувся до суду за роз’ясненням судового рішення.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав свою заяву, просив її задовольнити посилаючись на те, що в ухвалі суду про накладення арешту на майно не зазначено ідентифікаційні ознаки об’єкта нерухомості, відомості про його власника, що перешкоджає виконанню цієї ухвали. При поданні клопотання про арешт майна йому не було відомо, що за вказаною адресою є ще й інші приміщення, а при намаганні реєстрації ухвали суду реєстратором було з’ясовано, що за вказаною адресою є майно, щодо якого не можна точно встановити його належність.

Суд дослідивши клопотання та надані до нього копії документів, вислухавши заявника, приходить до наступного висновку. Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.07.2018 року клопотання ОСОБА_1 про накладення арешту на нерухоме майно задоволено в тій частині в якій він і клопотав, зокрема накладено арешт на нерухоме майно, що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Центральна, 37, на земельній ділянці площею 4925 кв.м., заборонивши його відчуження, обмін, дарування до прийняття рішення по кримінальному провадженню №12013040350001423. Будь яких інших даних щодо власника майна, детального переліку та опису майна та будь яких інших даних заявником в клопотанні не надавалося, тому суд розглянув клопотання в межах заявлених ОСОБА_1 вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз’яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Підставою для роз'яснення судового рішення як способу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни, доповнення в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Отже, роз’яснення рішення це виклад рішення у більш ясній і зрозумілій формі, під час якого суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо ж фактично порушується питання про зміну рішення або про внесення до нього нових даних, або про роз’яснення мотивів прийняття рішення, суд повинен відмовити в роз’ясненні рішення.

ОСОБА_1 в своїй заяві та поясненнях не зазначає в чому саме полягає незрозумілість ухвали слідчого судді та які формулювання, на його думку, припускають різне тлумачення вказаного судового рішення.

Заявник просить винести рішення яким фактично доповнити ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.07.2018 року новими, додатковими відомостями, які в ній відсутні. Тобто, судове рішення взагалі не містить тих формулювань, про які йде мова в заяві заявника, і вони не можуть бути роз’яснені.

Крім того, 13 серпня 2018 р. Новомосковським міськрайонним судом винесено ухвалу якою у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз’яснення судового рішення відмовлено, не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на вказане рішення суду, та ухвалою апеляційного суду від 05 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 серпня 2018 р. залишено без змін.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заявник фактично просить не роз’яснити існуюче судове рішення, а внести до нього відповідні зміни, що не відповідає вимогам Закону, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 380 КПК України, суд,

постановив:

у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про роз’яснення судового рішення відмовити.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Лила В.М.