Рішення № 77168974, 17.10.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/9256/18

Провадження № 2/712/2112/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2018 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі - Шмагайло Н.В.

за участі:

позивача ОСОБА_1, представника позивача – адвоката ОСОБА_2

представників відповідача – адвоката ОСОБА_3, представника за довіреністю ЧНУ ім.Б.Хмельницького – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності. В обґрунтування позову вказував, що відповідно до контракту №15 від 18 грудня 2015 року був прийнятий на посаду декана факультету обчислюваної техніки, інтелектуальних та управляючих систем, на якій працює і на даний час. Укладаючи вищевказаний трудовий договір, прийняв на себе обов’язки відповідно до законодавства України про працю та освіту, нормативних актів Міністерства освіти та науки України, Статуту та правил внутрішнього розпорядку університету. Наказом № 322-К ректора ЧНУ ім. Богдана Хмельницького, був притягнутий до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни, а саме розділів 3, 5 та пунктів 6.5.1 розділу Правил внутрішнього розпорядку університету, схвалених Конференцією трудового колективу університету, протоколу № 3 від 18.05.2015 року.

Вказував, що пояснення, які ним надавалися до т.в.о. начальника відділу кадрів ЧНУ взагалі не були взяти до уваги. Будь-яких порушень трудової дисципліни з мого боку не було, а оголошення догани є незаконним і є наслідком неприязних стосунків, що склалися між ним та його керівництвом. Після ознайомлення з наказом про притягнення мене до дисціплінарної відповідальності позивач неодноразово звертався з метою отримати матеріали, що стали приводом та підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності. У відповіді на звернення позивачу було повідомлено, що вказана документація є службовою кореспонденцією, відповідно надання їх копій не передбачено.

Зазначив, що описова частина наказу взагалі не містить опису, який саме дисциплінарний поступок був вчинений позивачем. Саме лише посилання на нормативно –правові акти не може вказувати на обґрунтованість догани.

У зв’язку з тим, що він був незаконно притягнений до відповідальності просив стягнути моральну шкоду в розмірі 3000 гривень, оскільки порушення його прав призвели до моральних страждань, невпевненості, що він не буде підданий подальшому звільненню з посади.

В судовому засіданні позивач та його представник адвокат ОСОБА_2 підтримали заявлені позовні вимоги, просили суд скасувати наказ №322-К від 12.07.2018 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності та стягнути моральну шкоду. Додатково пояснили, що відповідно до пояснень, які надані ОСОБА_1 04.07.2018 року та 06.07.2018 року він був на сесії обласної ради за запрошенням одного з депутатів. Разом із тим, з 08.00 по 09.50 06.07.2018 року був присутній на роботі, однак представники зафіксували з невідомих йому причин його відсутність на роботі. На сесії розглядались питання, які стосуються його факультету, зокрема ситуації, яка склалась з кадровою політикою на факультеті: не продовження контракту з єдиним доктором технічних наук – ОСОБА_5 В матеріалах справи є відповідний лист-звернення студенів до керівництва університету з даного питання. На даній сесії також був присутній проректор ЧНУ ОСОБА_6, а тому присутність на пленарному засіданні сесії не вважає невиконанням трудових обов’язків без поважних причин. Крім того проаналізувавши акти та доповідні, на які йдеться посилання в спірному наказі вважає їх незаконними, оскільки вони підписані не повноважними особами за нез’ясованих обставин.

Представники відповідача – адвокат ОСОБА_3, представник за довіреністю ОСОБА_4 в судовому засіданні проти позову заперечували та пояснили суду, що ОСОБА_1 відповідно до контракту від 18.12.2015 № 15 був прийнятий на посаду декана факультету обчислювальної техніки, інтелектуальних та управляючих систем.

Відповідно вимог п. 2.1., 2.2. Контракту, працівник на період чинності контракту зобов'язався дотримуватися вимог Конституції України та іншого законодавства України, Статуту та Правил внутрішнього розпорядку університету, чесно і сумлінно виконувати свої посадові обов'язки, розпорядження керівництва університету.

Пунктом 4.1. Контракту встановлено, що робочий час працівника визначається Кодексом законів про працю України, Законом України “Про вищу освіту”, Положенням про організацію освітнього процесу у вищих навчальних закладах, затвердженому наказом Міністерства освіти від 02.06.1993 № 161, Правилами внутрішнього розпорядку університету та обсягом навчального навантаження, методичних, наукових та організаційних обов'язків, відображених у індивідуальному плані.

Пунктом 20 Положенням про навчально-науковий інститут Черкаського національного університету імені ОСОБА_7, дія якого поширюється на факультети університету (вступна частина Положення), затвердженого ОСОБА_8 Університету 29.04.2015, протокол № 8, визначено чіткий перелік повноважень директора ННІ (декана факультету).

Відповідно до п. 6.5.1. Правил внутрішнього розпорядку університету, схвалених Конференцією трудового колективу університету (протокол № 3 від 18.05.2015) для проректорів, директорів інститутів, деканів факультетів встановлено початок роботи — 8.00 год., перерва на відпочинок та харчування — з 13.00 год. до 13.45 год., закінчення робочого дня: понеділок-четвер — 17.00 год., п'ятниця — 15 год. 45 хв. Відповідно до вимог ст. 39. КЗпП України “Обов'язки працівників”, працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

У той же час декан факультету ОТІУС ОСОБА_1 був відсутній на роботі без поважних причин 04 липня 2018 з 09.50 год. до 12.10 год. сумарно 2 години 20 хвилин, та 06 липня 2018 з 08.00 год. до 09.45 год. та з 09.50 до 12.00 год. сумарно 3 години 55 хвилин, про що складено відповідні доповідні записки т.в.о. начальника відділу кадрів ОСОБА_4 від 04.07.2018 та від 06.07.2018.

На підставі відповідної резолюції керівника на вказаних доповідних записках було проведено службове розслідування по вказаних фактам у порядку встановленому ст. ст. 147-151 КзпП України.

04.07.2018 та 06.07.2018 було складено відповідні акти про відсутність декана факультету ОТІУС ОСОБА_1 на робочому місці та в цілому в університеті протягом зазначеного вище часу. Витребувані письмові пояснення ОСОБА_1 та інші письмові докази, опитані свідки.

Так, за інформацією т. в. о. ректора згідно з наказом ОСОБА_6 у період з 02.07.2018 по 06.07.2018 декан ФОТІУС ОСОБА_1 з письмовими чи усними заявами щодо дозволу бути відсутнім на робочому місці протягом вказаного часу не звертався та дозволу не отримував.

Згідно службової записки начальника загального відділу університету ОСОБА_9 від 11.07.2018 протягом вказаного часу письмових звернень Черкаської обласної ради чи окремих депутатів про необхідність присутності на засіданні сесії обласної ради декана факультету ОТІУС ОСОБА_1 до університету не надходило.

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 04.07.2018 з 10 год. 00 хв. до 12 го. 00 хв. він перебував на сесії Черкаської обласної ради на запрошення одного з депутатів. Проте при з'ясуванні обставин його відсутності на робочому місці в ході службового розслідування прізвище депутата, мету перебування поза робочим місцем, наявність чи відсутність запрошення службовим особам Університету не надав. У своєму поясненні ці обставини не відобразив, відповідно у адміністрації університету під час проведення службового розслідування були відсутні підстави для визнання причини відсутності на роботі ОСОБА_1 на роботі поважними, що було враховано при прийнятті відповідного рішення.

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 06.07.2018 з 08.00 год. до 9.45 год. він перебував на робочому місці. Дані твердження не відповідають дійсності, оскільки факт відсутності в цей час ОСОБА_1 на робочому місці зафіксовано актом від 06.07.2018, також свідченнями швейцара навчального корпусу № 3, що перебував на чергуванні 06.07.2018 ОСОБА_10 та коменданта навчального корпусу № 3 ОСОБА_11 про те, що ОСОБА_1 з'явився на роботі о 9.45 год.

3 9.50 год. до 12.00 год. ОСОБА_1 перебував на сесії Черкаської обласної ради на запрошення одного з депутатів.

Однак на адресу університету офіційних звернень від керівництва Черкаської обласної ради чи будь-кого з депутатів, щодо необхідності присутності на сесії обласної ради 04.07.2018 та 06.07.2018 ОСОБА_1 не надходило.

Отже і в даному випадку причина відсутності на робочому місці та в цілому в університеті не може бути визнана поважною.

Результати службового розслідування були викладені у доповідній записці т.в.о. начальника відділу кадрів ОСОБА_4 від 12.07.2018, та відповідно до резолюції ректора видано наказ від 12.07.2018 № 322-к про оголошення догани декану факультету ОТІУС ОСОБА_1

Оскільки працівник знаходився поза територією органу де він працює, то до нього обґрунтовано було застосовано найменш суворий вид стягнення у вигляді догани.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом.

Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.2 ст.77 ЦПК предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Наказом від 12.07.2018 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1І.» у зв’язку із порушенням трудової дисципліни, а саме: розділів 3,5 та пункту 6.5.1 розділу 6 Правил внутрішнього трудового розпорядку університету декану факультету інформаційних технологій та біомедичної кібернетики доценту ОСОБА_1 оголошено догану.

Наказ винесено на підставі доповідної записки т.в.о начальника відділу кадрів ОСОБА_4 від 12.07.2018 року та інших матеріалів; акту від 04.07.2018 року; акту від 06.07.2018 року, пояснення ОСОБА_1 від 12.07.2018 року.

Відповідно до п. 6.5.1. Правил внутрішнього розпорядку університету, схвалених Конференцією трудового колективу університету (протокол № 3 від 18.05.2015) для проректорів, директорів інститутів, деканів факультетів встановлено початок роботи — 8.00 год., перерва на відпочинок та харчування — з 13.00 год. до 13.45 год., закінчення робочого дня: понеділок-четвер — 17.00 год., п'ятниця — 15 год. 45 хв. Відповідно до вимог ст. 39. КЗпП України “Обов'язки працівників”, працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до ст. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Статтею 147-1 КЗпП України визначено, що дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті. Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.

Згідно зі ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Порушення трудової дисципліни визначено в п. 24 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робочих і службовців підприємств, установ, організацій, затверджених постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальним питанням за погодженням з ВЦРПС від 20.07.84 р., які є чинним на час вирішення спору, та кваліфікується як невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обовя’зків.

Водночас вина, як одна з ознак порушення трудової дисципліни є цілком необхідною для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності. У законодавстві про працю не розкривається зміст категорії вини, не визначаються її види. Натомість , у відповідних випадках орган, який розглядає трудовий спір, може застосувати за аналогією норми інших галузей права.

Відповідно до ст. 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_1 за 04.07.2018 року, у зафіксований час його відсутності на робочому місці, він був присутнім на засіданні облради з 10.00 до 12.00 за запрошенням депутата. Щодо відсутності 06.07.2018 року : з 8.00 до 9.50 - він не погодився з тим , що був відсутній, та зазначив, що в цей час перебував на робочому місці. З 09.50 до 12.00 - перебував на сесії облради за запрошенням одного з депутатів.

Як вбачається з матеріалів справи, вказані запрошення містяться в матеріалах справи. Таким чином, працівник фактично не заперечує факт своєї відсутності на робочому місці 04.09.2018 року з 10.00 до 12.00 та 06.07.2018 року з 09.50 до 12.00, але пов’язує це з виробничою необхідністю бути присутнім на засіданні облради, де предметом обговорення могли бути питання його факультету, зокрема ситуація навколо кадрової політики керівництва університету та, зокрема, факультету, який очолює позивач.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що він станом на 04.07.2018 року та 06.07.2018 року був т.в.о. ректора Університету. Він брав участь у сесії обласної ради з питань фінансування зали силової підготовки. В приміщенні ради побачив ОСОБА_1, дозволу якому він прибути до ради не давав, в усній та письмовій формі останній до нього не звертався. Свідок запитав у Голови ради щодо надання дозволу на виступ на сесії ради та чи запрошували позивача, на що отримав негативну відповідь. До Університету також не надходило офіційних запрошень, безпосередньо сам позивач не повідомляв та не звертався до нього як керівника, щоб повідомити, що його не буде у вказані дні на робочому місці у зв’язку із участю у даній сесії. Хоча в університеті відсутнє положення про порядок накладання дисциплінарних стягнень, вказував, що процедура була дотримана відповідно до трудового законодавства. Було обрано найменш суворий вид стягнення. Також зазначив, що особистого конфлікту з позивачем не має, однак останнім часом в колективі стали приділяти уваги питанням дотримання трудової дисципліни, виявилось, що позивач не завжди її дотримує. Щодо сесії обласної ради, акцентував увагу, що на даній сесії не розглядались питання факультету обчислюваної техніки, інтелектуальних та управляючих систем, тому у присутності ОСОБА_1 на даній сесії не було необхідності.

Як пояснив позивач у судовому засіданні, на даній сесії мали намір підняти питання, яке виникло навколо звільнення професора ОСОБА_5, що перебував у підпорядкуванні ОСОБА_1 та якого було звільнено, а в подальшому не проведений конкурс та не переукладений контракт. Зазначив, що факультет в Університеті дискредитують факультет ФОТІУС та його працівників. А тому, позивач не повідомляв про намір взяти участь у сесії облради з цього приводу, оскільки таку участь йому не була б погоджена, оскільки фактично йдеться про оскарження дій керівника Університету.

В судовому засіданні представник Університету за довіреністю ОСОБА_4 повідомила, що сам професор ОСОБА_5 після припинення трудових відносин з Університетом будь-яких претензій до нього не має, з позовами до суду не звертався. А тому позивач фактично представляє його інтереси та невідомо чи підтримує сам професор таку діяльність позивача. Зазначила, що твердження про репресії щодо факультету значно перебільшені позивачем, посилалась на протоколи засідань ректорату, з яких вбачається, що питання порушення правил внутрішнього трудового розпорядку стосується не тільки ОСОБА_1, але й інших працівників.

Аналізуючи покази свідка та доводи сторін суд акцентує увагу, що метою догани є попередження особи про застосування більш суворого дисциплінарного стягнення у випадку повторних порушень трудової дисципліни та спонукати працівника належним чином виконувати свої трудові обов’язки. Дисциплінарна відповідальність має бути також доцільною та справедливою.

При цьому суд відхиляє доводи відповідача щодо того, що всі кадрові питання в Університеті має право вирішувати виключно ректор.

Так, відповідно до Положення про навчально-науковий інститут Черкаського національного університету (п.20) директор інституту (декан) бере безпосередню участь у найманні працівників для роботи у підрозділах факультету; розробляє стратегію діяльності та програму розвитку факультету, організовує його оперативне управління.

На думку суду застосування дисциплінарної відповідальності має базуватися на принципі справедливості, яка полягає у: 1)накладення дисциплінарного стягнення лише за дії, які є порушенням дисципліни праці; 2)застосування дисциплінарних стягнень, які б не принижували людської гідності, трудової честі працівника; 3)накладення лише одного стягнення за одне порушення.

При цьому дисциплінарна відповідальність також базується на принципах, зокрема презумпції невинуватості. Проблема доказування вини працівника – обов’язок роботодавця.

Як вбачається із наданих документів щодо оформлення та фіксування факту відсутності на роботі позивача: доповідних записок, пояснень, актів, змісту наказу про оголошення догани, вони не містять висновків відповідної посадової особи щодо пропорційності застосування до вказаного випадку саме догани.

На думку суду адміністрацією належним чином не з’ясовано мотивів та фактичних обставин, з яких позивач вирішив у робочий час прийняти участь у сесії обласної ради та не з’ясовано, які саме наслідки для виробничого процесу у зв’язку із вказаною участю бажав досягнути позивач ОСОБА_1

Оскільки притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є правом, а не обов'язком роботодавця, на думку суду, за даних обставин відповідачем не доведено, що ситуацію навколо порушення позивачем правил внутрішнього розпорядку та причини, з яких таке порушення відбулось не могло бути вирішено шляхом передачі на розгляд трудового колективу або його органу (ст.152 КЗпП України).

Так, відповідно до 9.2 Правил внутрішнього розпорядку університету ректор університету може замість накладання дисциплінарного стягнення передати питання про порушення трудової дисципліни на розгляд трудового колективу.

За таких обставин суд вважає, що в частині визнання наказу незаконним та його скасування позов підлягає до задоволення.

Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди, суд вказує наступне.

Обґрунтовуючи позовну вимогу щодо стягнення моральної шкоди позивач посилається на ст.237-1 КЗпП України та просить стягнути 3000, 00 гривень.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України, власником проводиться відшкодування моральної шкоди працівнику в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

На думку суду, позивачем належним чином не обгрунтований розмір моральної шкоди, який підлягає стягненню з відповідача, а також не вказано, в чому конкретно виражаються моральні страждання позивача та його втрати, які зміни в житті або в виробничих стосунках відбулись у зв’язку із накладанням данного стягнення.

А тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

У зв’язку із тим, що при зверненні до суду позивач звільнений від сплати судового збору до стягнення з відповідача на користь держави підлягає судовий збір в розмірі 704, 80 гривень

Керуючись ст.ст.147,147-1,148,149,150,152 Кодексу Законів про працю України, ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 259, 265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (18000, м.Черкаси, вул.Хрещатик, 117, РНОКПП НОМЕР_1) до Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького (18000, м.Черкаси, бул.Шевченко,81, ЄДРПОУ 02125622) про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності – задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ № 322-к від 12.07.2018 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення догани декану факультету обчислювальної техніки, інтелектуальних та управляючих систем ОСОБА_1.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького (01001, м.Київ, вул.Десятинна, 4/6, ЄДРПОУ 23494714) на користь держави судовий збір в сумі 704,80 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України подається до Апеляційного суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня її проголошення через Соснівський районний суд м. Черкаси.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 17.10.2018 р.

Головуючий: Т.Є. Троян